Михайло Свєтлов: «Давай побеседуем вновь…»
Поет і драматург Михайло Аркадійович Свєтлов (справжнє прізвище Шейнкман) народився 17 червня 1903 року у Катеринославі (нині Дніпро) в сім'ї ремісника. Раннє дитинство згадувати не любив, напевно воно було нелегким. У давній анкеті на питання яку участь брав у допомозі жертвам голоду відповів: «Больше голодал, чем помогал голодающим». Віршам Свєтлова протипоказана будь-яка фальш, кожен рядок щирий, пропущений через серце, жодна буква не бреше. Була в нього ще одна якість - робити високе життєвим, а звичайне високим. Завдяки його творчості у літературу назавжди увійшли такі поняття, як «гумор Свєтлова», «Свєтловська інтонація». Для самого ж Михайла Аркадійовича гумор, це коли «…на денці затаїлися смуток і самотність ... »
Один з персонажів його п'єси «Казка» говорить: "Я самую сильную молнию брошу в проклятое детство мое». А ось цитати з його автобіографії : «Отец буржуй, мелкий, даже очень мелкий. Он собирал 10 знакомых евреев и создал «Акционерное общество»… общество покупало пуд гнилых груш и распродавало его пофунтово. Разница между расходом и приходом шла на мое образование».
Його знайомство з літературою сталося випадково: батько приніс додому купу класичної літератури з тим, щоб пустити папір на кульки для насіння. Юний Свєтлов зойкнув і домовився з батьком: спочатку він читає, а потім той загортає. Як, бачимо вся ця історія пронизана притаманними Свєтлову іронією та гумором. І ще рядки з його автобіографії: «В детстве я учился у меламмеда. Платили ему пять рублей. И вдруг отец узнал, что в соседнем местечке берут три. Он пришел к меламмеду и сказал: "Хорошо, пять так пять. Но за эти деньги обучи его и русской грамоте…".
У родині панувала атмосфера дрібно-провінційного домострою. Хлопчик ріс в час великого історичного перелому 1917 року, в 16 років вже став комсомольцем, у 17 добровольцем - стрільцем 1-го Катеринославського територіального полку. Потім була служба в частинах особливого призначення, щось на зразок «летючих» партизанських груп самооборони. Бойове хрещення Михайло отримав на Громадянській війні. Але ще в мирний час учень Катеринославського початкового училища став писати вірші. Одного разу на роздратоване питання вчителя «Чим ви займаєтесь?», він відкрив книгу Пушкіна та прочитав: ««Меж юношей безумных, я предаюсь своим мечтам». Перший вірш «На захист революції» було надруковано у газеті «Голос солдата».
(далі буде)
Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Поет і драматург Михайло Аркадійович Свєтлов (справжнє прізвище Шейнкман) народився 17 червня 1903 року у Катеринославі (нині Дніпро) в сім'ї ремісника. Раннє дитинство згадувати не любив, напевно воно було нелегким. У давній анкеті на питання яку участь брав у допомозі жертвам голоду відповів: «Больше голодал, чем помогал голодающим». Віршам Свєтлова протипоказана будь-яка фальш, кожен рядок щирий, пропущений через серце, жодна буква не бреше. Була в нього ще одна якість - робити високе життєвим, а звичайне високим. Завдяки його творчості у літературу назавжди увійшли такі поняття, як «гумор Свєтлова», «Свєтловська інтонація». Для самого ж Михайла Аркадійовича гумор, це коли «…на денці затаїлися смуток і самотність ... »
Один з персонажів його п'єси «Казка» говорить: "Я самую сильную молнию брошу в проклятое детство мое». А ось цитати з його автобіографії : «Отец буржуй, мелкий, даже очень мелкий. Он собирал 10 знакомых евреев и создал «Акционерное общество»… общество покупало пуд гнилых груш и распродавало его пофунтово. Разница между расходом и приходом шла на мое образование».
Його знайомство з літературою сталося випадково: батько приніс додому купу класичної літератури з тим, щоб пустити папір на кульки для насіння. Юний Свєтлов зойкнув і домовився з батьком: спочатку він читає, а потім той загортає. Як, бачимо вся ця історія пронизана притаманними Свєтлову іронією та гумором. І ще рядки з його автобіографії: «В детстве я учился у меламмеда. Платили ему пять рублей. И вдруг отец узнал, что в соседнем местечке берут три. Он пришел к меламмеду и сказал: "Хорошо, пять так пять. Но за эти деньги обучи его и русской грамоте…".
У родині панувала атмосфера дрібно-провінційного домострою. Хлопчик ріс в час великого історичного перелому 1917 року, в 16 років вже став комсомольцем, у 17 добровольцем - стрільцем 1-го Катеринославського територіального полку. Потім була служба в частинах особливого призначення, щось на зразок «летючих» партизанських груп самооборони. Бойове хрещення Михайло отримав на Громадянській війні. Але ще в мирний час учень Катеринославського початкового училища став писати вірші. Одного разу на роздратоване питання вчителя «Чим ви займаєтесь?», він відкрив книгу Пушкіна та прочитав: ««Меж юношей безумных, я предаюсь своим мечтам». Перший вірш «На захист революції» було надруковано у газеті «Голос солдата».
(далі буде)
Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут
Немає коментарів:
Дописати коментар