Сторінки

четвер, 2 квітня 2026 р.

Що читають бібліотекарі

Кідрук, Макс. Любов і піраньї: роман / М. Кідрук. Харьков: Клуб Семейного Досуга, 2017. 283 с. 

Із захопленням прочитала тревел-роман (роман про подорожі) Макса Кідрука «Любов і піраньї», в якому письменник ділиться яскравими враженнями від мандрівки Бразилією. Любов у цьому романі нещасна і тільки спонукає нашого письменника поїхати з друзями у незаплановану подорож до цієї країни.
Книга вирізняється живою атмосферою пригод і відчуттям постійної присутності небезпеки, що підсилюється описами дикої природи. Особливе місце у творі займає Пантанал – один із найбільш заболочених регіонів світу. Автор майстерно змальовує цю унікальну екосистему: безкраї водянисті рівнини, густі зарості, розпечене сонце й важке вологе повітря. Особливого напруження додають описи кайманів (місцевих крокодилів), що ховаються у мутній воді й нерухомо чатують на здобич. Їхня тиха присутність створює відчуття постійної загрози. Не менш моторошними є й піраньї – невеликі, але небезпечні риби як символ прихованої агресії природи. Кідрук не просто згадує про них як екзотичну деталь – він показує реальність співіснування з цими істотами, де кожен необережний рух у воді може мати трагічні наслідки. Пантанал постає перед нами як територія, де людина лише гість, а справжні господарі дикі тварини.
Наче в підтвердження цьому сталася незвичайна історія. Один місцевий фазендейро Фабіо, у якого і перебували мандрівники, вирішив побудувати басейн для своїх туристів. Ціною фізичних, моральних і фінансових витрат йому це вдалося. Після урочистого відкриття першого плавального басейну Пантаналу, Фабіо влаштував гучну гулянку для своїх сусідів. Та за декілька днів сталося щось неймовірне, басейн облюбував місцевий крокодил. Приволік у воду купу гілляччя, трави і почав там жити. Зважаючи на те, що в Бразилії крокодили захищені законом, та на доброзичливий характер Фабіо, його ніхто не вигнав. Так він там і живе, наводячи жах на знову прибулих туристів.
Описи природи Пантаналу додають роману кінематографічності: читаючи книгу, я ніби реально чула крики птахів, шелест трави, плескіт води, бачила блиск очей хижаків у сутінках. Тревел-роман Кідрука захоплює щирістю, біографічністю, динамікою та яскравими природними образами. Це книга для тих, хто любить мандрівки, пригоди й історії про сміливість – як у дикій природі, так і в житті.
Тому, якщо ви хочете дізнатись, як полювати на диких кабанів за допомогою китайського будильника чи упіймати піранью, якщо вас захоплює дух мандрів – рекомендую прочитати цей чудовий роман-подорож до загадкової, екзотичної Бразилії.

Тетяна Сподинець, головна бібліотекарка відділу комплектування


Книга в каталозі: http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/119AE236-4A29-41EA-AC8D-A24C794072D5




Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

 Замовити книги можна тут

 

середа, 1 квітня 2026 р.

Несподіване питання

Відповіді на нестандартні питання читачів про Бібліотеку 

Чи є пошкоджені бібліотеки від воєнних дій на території Чернеччинської сільської територіальної громади нашої області?
Так, це питання до нас, фахівців  обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія. Саме сюди, до головної бібліотеки області, відділу наукової організації і методики бібліотечної роботи надходить актуальна інформація про всі 606 бібліотек області системи Міністерства культури України.
Запитуємо у завідувачки відділу Ірини Євгенівни Луньової про Чернеччинські бібліотеки. Вона швидко відгукується, сьогодні такі болючі  питання для неї не новина, тому напам’ять знає бібліотечну статистику області. Для переконливості зазирає до бази даних, відповідь готова: на території Чернеччинської сільської територіальної громади Самарівського району Дніпропетровської області п’ять бібліотек, на сьогодні жодна не постраждала, всі працюють.
До речі, інформацію про пошкоджені та зруйновані бібліотеки нашої області можна дізнатися, зазирнувши на сайт нашої бібліотеки: https://www.libr.dp.ua/xronika.html – розділ «Бібліотеки Дніпропетровщини. Хроніки війни». На сьогодні в області 57 пошкоджених бібліотек і 8 із них – зруйнованих, які не підлягають відновленню. На жаль, таку страшну статистику, яка є сьогоднішньою реальністю, збирають і надають громаді фахівці відділу наукової організації і методики бібліотечної роботи.
Ось один із прикладів пошкодження бібліотек, який відбувся 30 серпня 2025 року:
Унаслідок військової агресії рф постраждало приміщення «Маломихайлівської сільської бібліотеки» Маломихайлівської сільської ТГ (Синельниківський район). Приміщення бібліотеки, розташоване у Маломихайлівському сільському Будинку культури, повністю зруйноване: відбувся обвал покрівлі, плит перекриття та несучих стін, пошкоджено 7 вікон, меблі, втрачений бібліотечний фонд (5 806 примірників на суму 85 900, 86 грн.). Інформація отримана від директора Будинку культури Олійника Володимира Володимировича.
вул. Центральна, 28, с. Маломихайлівка, Маломихайлівська сільська ТГ, Синельниківський район, 53612




Чула, що у вашій бібліотеці є методичний відділ. А що це за відділ? Хто там працює і що вони роблять?

 


Відділ з довгою  науковою назвою (відділ наукової організації і методики бібліотечної роботи) між собою бібліотекарі називають просто – методичний, а його співробітників – методистами. Методисти знають про бібліотеки і бібліотечну справу все. Сюди стікається інформація від бібліотечних працівників області, створюються статистична та фактографічна бази даних про бібліотеки, їхню роботу, персонал, фінансове забезпечення та про багато іншого. Наші методисти сучасну бібліотечну статистику підраховують за 280-ма параметрами! Крім статистичних даних тут знають про персональний склад кожної бібліотеки, прізвище, ім’я та по батькові, стаж, освіту…
Методисти вивчають й аналізують роботу бібліотек області, на підставі цього прогнозують основні тенденції розвитку бібліотечної справи, ставлять цілі та задачі  бібліотекарям, надають рекомендації, як їх досягти.

При цьому вимоги можуть бути дуже прості, навіть елементарні. Наприклад, дотримання техніки роботи: різних технологічних інструкцій та положень, Державних стандартів, правил. І дуже складні – розробка і впровадження різних Проєктів, Програм, інформаційних технологій, надання нових послуг для населення, фандрейзингові заходи та інші.

Щоб практично допомогти колегам, методисти демонструють найбільш вдалий, ефективний досвід і знайомлять бібліотечне співтовариство з ним. Такі матеріали щорічно надаються в друкованому або електронному вигляді в «Оглядах роботи бібліотек області за … рік». Публікуються в регіональному інформаційному збірнику «Бібліотечний вісник», розміщуються на сторінці методичного відділу в соцмережі «В бібліотеках Дніпропетровщини», на сайті Бібліотеки «Бібліотечна Дніпропетровщина».

 А ще методисти організують та координують роботу з неформальної освіти бібліотекарів: підвищенню їхньої професійної компетентності. Для цього розроблена ціла низка різних за формою та тематикою заходів. Практично кожного місяця відбуваються заняття для різних груп бібліотекарів області. Це і навчання на обласних курсах підвищення кваліфікації, семінари, практичні заняття, школи, науково-практичні конференції.
Бібліотекарів навчають сучасним IT-технологіям, допомагають створювати і розвивати власні електронні ресурси та послуги, звертають увагу на актуальну сучасну літературу, організовують зустрічі з відомими авторами літератури, культури, мистецтва.
І не думайте, що вся ця багатовекторна діяльність наших колег-методистів – нудна, адміністративно-паперова, чиновницька робота. Навпаки, це жива, енергійна, творча, насичена бібліотечна сфера, коли фахівці спілкуються, обмінюються емоціями, діляться успіхами, вміють співчувати і підтримувати один одного.
Ось нещодавно оголошували підсумки регіональної кампанії «Читаємо разом – 2025». Бібліотекарі всієї області разом увесь 2025 рік популяризували серед мешканців своїх громад твори сучасних українських авторів, серед них: Андрія Любки, Богдани Мітіяш, Катерини Бабкіної, Костянтина Москальця, Оксани Забужко, Тараса Прохаська. Колеги раділи за тих, хто показав кращі результати цієї роботи – бібліотекарів із міст Жовті Води, Павлоград, П’ятихатки, смт Томаківка, Софіївка, сіл Піщанка, Сурсько-Литовське, Новоолександрівка.
Методисти, як центр тяжіння для бібліотечної спільноти. Саме вони бувають безпосередньо в сільських, міських бібліотеках. Вони знають карту області як справжні мандрівники, немає такого куточка в області, де б вони не побували. Мало того, стараються запросити і колег побувати і познайомитися з різними бібліотеками області. Ще не забулися знамениті виїзні квітневі школи методистів, які проводились і Межовій, і в Нікополі і в Кривому Розі, в Широкому і в Томаківці…
Страшна війна, яка п’ятий рік не дає жити, заважає працювати, проводити спеціальні виїзні заходи. До війни дуже популярними були виїзні заняття під час проведення проблемно-творчих лабораторій для сільських бібліотекарів – найбільш зацікавлених і вдячних учасників. Але методисти знайшли вихід – живе спілкування перенесли онлайн, ми продовжуємо навчатися, розвиватись, мріяти, планувати і діяти разом.

Методисти – сучасні менеджери, тренери, психологи і педагоги, вони справжні стовпи бібліотечної справи, які об’єднують бібліотекарів, допомагають їм не втрачати професіоналізму, дружніх зв’язків і віри у свою справу. І, незважаючи на те, що в нашому методичному відділі їх тільки троє, вони, за допомоги адміністрації та всього колективу бібліотеки  продовжують міцно тримати  бібліотечну галузь в своїх руках.


Тетяна Абраїмова
 

 

Фото https://www.libr.dp.ua/?do=crimes&year=2025&idm=8  та з архіву ДОУНБ




Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут