Історія родини Бернардацці надзвичайно цікава. Чотири брата - Вінченцо, Антоніо, Джованні і Джузеппе Бернардацці народилися в родині потомственого майстра будівельника в містечку Памба поблизу міста Лугано в італійській Швейцарії. Звідси вийшло чимало видатних зодчих, які працювали по всій Європі, у тому числі і в Росії. Хтось з Бернардаччі був одним з помічників відомого архітектора Растреллі в 70 роках XVIII століття. До речі, у ці часи багато італійських майстрів не могли знайти застосування своїм талантам на батьківщині та відправлялися до інших країн.
Троє братів, як і їх батько були кам'яних справ майстрами, а Джузеппе навіть закінчив архітектурний клас в Міланській Академії. Старший з братів, Вінченцо працював у Росії і викликав до себе братів. Будівництво Ісаакіївського собору під керівництвом Огюста Монферрана. Перебудова Анічкового палацу – серед їх проектів того часу. А у 1822 році Джузеппе і Джованні був запропонований контракт від Медичного Департаменту Міністерства Внутрішніх справ на спорудження будівель для Кавказьких Мінеральних Вод. У той час, Кавказькі Мінеральні Води існували як курорт, але його благоустрій залишало бажати кращого. Брати були полічені людьми здатними і вирушили на Кавказ для облаштування фасадів бань та до них прилеглих будівель. Будувати вони повинні були по проекту петербурзького архітектора Йосифа Шарлеманя.
Першою великою роботою братів стало будівництво в 1823 році Ресторації Казенної готелі і довгий час вона була центром курортного життя: житлові номери, ресторан і великий танцювальний зал.
Джузеппе належить і перший Генеральний план П'ятигорська. Миколаївські (Лермонтовские ванни), Будинок незаможних офіцерів (Курортна поліклініка), католицька церква. Були заплановані і створені Казенний Сад, Квітник, Емануелевський парк, де був витончений павільйон "Еолова арфа». Павільйон отримав свою назву, завдяки встановленому в ньому особливому музичного пристрою повітряної або вітряної еолової арфи, що видавала мелодійні звуки під впливом вітру. Відомий і «Декоративний Грот Діани», авторами якого теж були брати Бернардацці.
Брати працювали в стилі ампір, також вони будували храми, купальні, готелі. Скромна дерев'яна церква в Єсентуках, також їх авторства, а в Кисловодську зберігся, правда вже перебудований, будинок Реброва. У 1837 році в ньому жив Михайло Лермонтов і описав його, як місце дії «Княжни Мері». Джузеппе, до речі, зустрічався з Лермонтовим і Пушкіним. Пушкін, відзначаючи безумовні зміни в місті, шкодував по його колишньому дикому вигляді і згадував про це в своїх записках.
«За відмінні праці і старанність до служби» Джузеппе був нагороджений чином класу губернський секретар і відмічений імператорською золотою табакеркою з живописом і діамантами.
Джузеппе також був майстерним малювальником, його малюнки друкувалися в зарубіжних виданнях французькою мовою. Він брав участь в Ельбруській експедиції, де під прикриттям військового загону займався замальовкою візантійських храмів. Авторство гравірованого плану П'ятигорська теж належить Джузеппе. На ньому збереглися портретні зображення братів, а поховані вони на схилі гори Машук.
У рапорті 1840 року було зазначено 147 виконаних братами Бернардацці робіт за 17 років.
Джованні так і не обзавівся сім'єю. Після смерті брата він прийняв піклування над своїми племінниками, Олександром, Олександрою і Катериною. Олександр Осипович або Йосифович Бернардацці пішов по стопах батька. Після закінчення будівельного училища у Петербурзі, він був направлений в Бессарабію, де працював міським архітектором Кишинева, будував в Одесі. Його будівлі досі є справжніми прикрасами міст. Петербурзький Інститут цивільних інженерів заснував в його честь золоту медаль.
Старший син Олександра Бернардацці, теж Олександр навчався в Інституті цивільних інженерів і в Академії мистецтв у Петербурзі. Рятуючись від бойових дій громадянської війни, він разом з сім'єю втік з Уралу на Далекий Схід, потім емігрував до Китаю. Він жив в Харбіні, де побудував кілька чудових будівель, викладав в місцевому Технологічному інституті. А молодший Олександра Бернардацці - Євген працював міським архітектором Кишинева.
Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут
Немає коментарів:
Дописати коментар