Сторінки

пʼятницю, 28 березня 2014 р.

«Великих слів – велика сила»


Експозиція видань про особисту долю, творчу діяльність та мистецьку спадщину славетного, волелюбного,  українського митця - Тараса Григоровича Шевченка зустрічає користувачів Обласної наукової бібліотеки біля входу, нагадуючи про його 200-річний ювілей.

Про те яким був письменник у повсякденному житті та які мав смаки й уподобання розповідають скарби відділу зберігання основного фонду та читальних залів , що об’єднанні  назвою «…Живу, учусь, нікому не кланяюсь». Завдяки цікавим фактам автори видань цієї частини експозиції розкривають життєвий та творчий шлях Великого Кобзаря. 

Найкращі видання творів письменника зібрані в частині «Думи мої, думи мої…»  та говорять до відвідувачів щирими шевченковими віршами. 

Роботи митців  що досліджували мистецьку спадщини українського генія знайшли своє відображення в частині присвяченій  творчості Шевченка-художника. Чисельні репродукції портретів і картин, написаних Тарасом Шевченком говорять до нас з частини під назвою «Сіять господнею красою…», на якій представлені видання відділу документів з питань мистецтва. 

Видання, в яких розповідається про дослідження краєзнавців щодо перебування Т.Г.Шевченка на Катеринославщині та роботи авторів, присвячені ювіляру об’єднані в частині «Шевченкіана Придніпров’я». Ці видання є надбанням краєзнавчого відділу та знайомлять з найцікавішими сторінками його життя.
  «А слава – заповідь моя» - це частина експозиції видань що розповідає про світову славу Тараса Григоровича Шевченка. Автори видань простежують, як відкривали, сприймали, перекладали творчість геніального українського поета у світі. Англійською, французькою, німецькою та іншими мовами говорять твори Великого Кобзаря до представників інших країн світу через видання з фонду відділу документів іноземними мовами. 

Експозиція почала свою роботу ще на початку року. Протягом останніх трьох місяців у бібліотеку приходили різні люди. Більшість з них з інтересом роздивлялась розгорнуті книжки, дехто вдивлявся в картини, інші читали вірші, у деяких навіть виникало бажання потримати в руках та погортати старі видання.  Але головне – це те що жоден з них не залишився байдужим, а значить відчув велику силу великих слів.


Немає коментарів:

Дописати коментар