Що читають бібліотекарі

Захаров, Сергій. Діра. Серпень 2014 [Текст]: графічний роман / С. Захаров. – Київ: Основа, 2018. – 112 с. : іл. – [рос. мовою].

 

Зізнаюся, я вперше читала книгу коміксів. Та, що знає все на світі – Вікіпедія – так визначає цей жанр: «Комікс – це єдність оповідання і візуальної дії» (https://uk.wikipedia.org/wiki).
Упевнена, що правильне визначення цієї книги зробив сам автор – це графічний роман. Адже події, які він описав і намалював надзвичайно далекі від комічних, більше того, вони автобіографічні. Зізнаюся ще: я не могла відірватися від цього твору, поки не перегорнула останню сторінку. І вже декілька днів знов і знов подумки повертаюся до неї… Мене давно цікавило питання: як зміг «русский мир» захопити наші східні обласні центри?! Звісно, я багато читала про це, але хотілося почути самих донеччан. У романі лаконічно і абсолютно зрозуміло наводиться пояснення першопричин цих трагічних подій для всієї нашої країни.
Донецький художник Сергій Захаров розповідає про те, що він та його друзі й знайомі на початку окупації Донецька у 2014 році навіть не підозрювали, чим можуть закінчитися перші проросійські мітинги. Коли схаменулися, відбулося те, що зараз називають гібридною війною та повзучою окупацією: «Я видел, что «русская весна» всколыхнула весь ил, всю муть, все самое темное, что было в душах моих земляков».
І ще одне зізнання: «Мне тогда казалось, что долго это не может продолжаться. Многим тогда так казалось. Мы смотрели на фотографии бомжей и наркоманов – создателей новой республики и смеялись. Напрасно смеялись. За всем этим отребьем стояли серьезные люди из некогда братской страны».

Особливо мене вразила історія та ілюстрації про компанію місцевих п'яниць, які продовжували сидіти на своєму звичайному місці у дворі, але вже були у формі ополченців і зі зброєю в руках. Час від часу вони розважалися тим, що стріляли понад головами перехожих…
Автор (головний герой роману) вирішив вчинити арт-спротив. Він почав малювати карикатури на ополченців і ці фанерні фігури розміщав по місту, тим самим намагаючись достукатися до земляків.
Серед найвідоміших його робіт – Ігор Гіркін-Стрєлков з пістолетом біля скроні і… Моторолла з нареченою. Сергій пише: «Это было очень приятное ощущение – наблюдать за реакцией обычных людей и видеть, что отнюдь не все они поддерживают нечисть, захватившую город. Но долго работы не висели. Обычно минут тридцать-сорок…»
Далі розвиток подій був стрімкий – арешт і підвал, допити та мужність і незламність художника.
Дуже раджу прочитати цю незвичайну книгу, яка вже перекладена 10-ма мовами світу. До того ж, всупереч описаним трагічним подіям, роман не залишає почуття відчаю та безнадії. Головне, що Сергій Захаров був звільнений з полону. І це теж цікава історія.
Завершується книга такими словами: «…Я купил билет на Южном автовокзале до Красноармейска. Перед этим городом были блокпосты. Мы проехали пост «ДНР» и вдалеке я увидел флаг Украины – флаг свободы. Я въезжал в новую жизнь…»

Олена Вауліна, провідна бібліотекарка відділу

наукової обробки документів і організації каталогів

 Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут