Сторінки

вівторок, 7 травня 2024 р.

Пунктир

Таіс Золотковська: «Будьте уважними до світу навколо»

 

Ще з 2009 в її житті низка значущих подій – участь у Міжнародному письменницькому марафоні Національний місячник написання роману (NaNoWriMo), де Золотковська написала 50 000 слів для нової книги. В липні 2015 року вона модерує Клуб Анонімних Авторів у Харкові. Вже відбулося понад 100 засідань, учасники створили декілька романів і більше сотні оповідань, Клуб охопив її майстер-класами десятки українських міст.
У травні 2016-го завершено роман «Лінія зусилля». Два роки потому – перша дитяча ілюстрована книжка Таіс – «Ай-кім: морозиво для Лесі», невдовзі – «Чотири зуби» і нон-фікшен – «Пиши. Легкий шлях від ідеї до книжки». Письменниця ділиться мотиваціями розвитку таланту, шляхами вдосконалення письменницьких навичок і креативного письма. Ще один роман – «Задержпром'я» та збірка есеїв про письменство і природу «Писати як дихати». У 2019 році Таіс Золотковська відкрила письменницьку резиденцію «Дім Автора» на острові Закінтос у Греції, яку вже відвідали письменник Сергій Жадан, художник Гамлет Зіньківській, митці з України, Швейцарії, Англії, Франції, Польщі. У 2021 році виходить з друку дитяча книжка «Таємне життя Рудика», роман «Несезон» та книга есеїв / воркбук «Писати як дихати». Роман-медитація «Несезон» отримав міжнародну відзнаку на літературному конкурсі «Коронація Слова – 2021».
Таіс Золотковська, яка не припиняє життя у режимі «нон-стоп» в «Пунктирі».
 

«Я працюю у різних жанрах, тому що кожен жанр має свої інструменти, які мені потрібні. Я не планую наперед, до мене приходить історія, як от зараз, з “Червоною сукнею” і моє завдання записати історію такою, якою вона повстала переді мною. Навіть можу уявити книжку, як вона буде виглядати, які ілюстрації. Я називаю це “стримінг”, тобто думаю книжками і проєктами».
 
«Я читаю приблизно дві третини книжок англійською і порадила б почитати Джаймайку Кінкейд, Хелен Оєємі, Реймонда Карвера, Вірджинію Вулф. Завжди перечитую романи Володимира Набокова, книжки Ульфа Старка. З українських улюблена «Антена» Жадана, «Фелікс Австрія» Софії Андрухович, книжки Олексія Чупи, поезія та проза Сергія Осоки, романи Маркіяна Камиша та інші».
 
Кілька правил, порад для письменників-початківців:
 
1. Щодня піклуйтеся про свою душу. Читайте хороші книжки, дивіться стрічки.
 
2. Будьте уважними до світу навколо. Це і є наш матеріал. Помічайте деталі.
 
3. Уповільнюйтесь. Коли хочеться за один день написати роман, прислухайтесь, хто наполягає, чому. Приділяйте увагу своїм текстам.
 
4. Не поспішайте друкуватися, працюйте над якістю.
 
5. Багато читайте, вивчайте розум письменника. Як він мислить, як будує речення. Помічайте, що торкається вашої душі.
 
6. Довіряйте собі. Дозвольте собі написати ту книжку, про яку ви мрієте.
 
7. Якщо хочете стати письменником – не розмірковуйте над цим. Сідайте і пишіть.
 

Фото https://tsn.ua/interview/pishu-sercem-tais-zolotkovska-pro-vazhlivi-temi-u-noviy-povisti-chervona-suknya-moyeyi-titki-tvorchi-plani-ta-poradi-dlya-pismennikiv-1421790.html

 

Джерела:

Золотковська, Таіс. Босоніж на оливі: острівний роман / Т. Золотковська. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2023. – 348 с.

Золотковська, Таіс. Несезон: роман-медитація / Т. Золотковська. – 2-ге вид. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2022. – 299 с. 

Золотковська, Таіс. Писати як дихати. 62 дні творчої свободи / Т. Золотковська. – 2-ге вид. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2022. – 302 с. ї

Золотковська, Таіс. Пиши. Легкий шлях від ідеї до книжки / Т. Золотковська. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2023. – 266 с.

***

https://tsn.ua/interview/pishu-sercem-tais-zolotkovska-pro-vazhlivi-temi-u-noviy-povisti-chervona-suknya-moyeyi-titki-tvorchi-plani-ta-poradi-dlya-pismennikiv-1421790.html




Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

понеділок, 6 травня 2024 р.

Пунктир

Таіс Золотковська. Писати як дихати

 

Писати вона почала під час навчання у релігійній єврейській школі в Ізраїлі, коли їй виповнилось сімнадцять. Уродженка Харкова має дві вищі освіти: Харківський національний університет внутрішніх справ (спеціаліст «Психологія», 2006) і Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (бакалавр «Філологія», 2007).
Вона рухає своє життя швидко та впевнено, й від бажання до втілення всього декілька кроків. У 2009 році в неї з’явилася ідея видати книгу з оповіданнями та ілюстраціями-листівками, які можна легко вирвати з книги та надіслати поштою. Таіс оголосила конкурс і серед десятків ілюстраторів вибрала найкращих. Співпраця з літературними редакторами, коректорами та друкарнями теж її «самостійна робота». Як підсумок, три збірки оповідань із перфорованими сторінками-листівками «ФарФор», «МарМур» і «Місс Утка» (2009–2010 рр.).
Таіс Золотковська у «Пунктирі»

 

«Вирішити проблему у простій історії – це виклик».
 
«Дитинство – то наше все. Довгий час я думала, що не маю спогадів з дитинства, та чим більше згадувала, тим більше вдавалось знаходити їх».
 
«Дорослі вигадали ділити людей на дітей, дорослих, старих… Мені подобається думати, що я пишу для всіх».
 
«Завжди пишу від серця. Пишу вранці по кілька годин (дві-три). Пишу вручну, потім набираю для редагування тексту».
 
«Мене надихають люди, їхні історії. До мене часто приходять незнайомці, які розповідають свої історії. І це щастя для мене, така їхня довіра. Мене надихає природа. На острові, де я живу, ми завжди на природі, з вікна моєї кімнати видно море та оливкові гаї. Чутно спів пташок. Чого ще бажати скромній письменниці?..».
 
«По завершенню рукопису, я перебираю кожне слово, підбираю найточніші, працюю зі словниками. Я закінчую писати, коли знаю, що це найкращий текст, який я можу написати у цей період свого творчого життя».
 
«Я записую історії, які приходять до мене. Історія Ані (поетка Анна Сільвер, «Червона сукня моєї тітки») з'явилася рядками, словами в голові. Мені залишилося записати її, підібрати вірні слова, дослухатися до того, що я сама хотіла розповісти. Моє налаштування – почути себе, дати собі можливість написати саме ту книжку, яку я прагну».
 
«Я почала писати, коли мені виповнилося сімнадцять років. На той момент я жила в Ізраїлі й дуже переживала розставання з хлопцем. Тому я написала оповідання, у якому він жалкував про те, що ми розійшлися. Зараз про це кумедно згадувати. Коли повернулася до України, любовні переживання залишилися в минулому, а написання історій залишилося. Протягом життя мені пощастило мати близьких по духу людей, які підтримують і читають те, що я пишу. Мої альфа-читачі».

 

Далі буде.

 

Фото https://tsn.ua/interview/pishu-sercem-tais-zolotkovska-pro-vazhlivi-temi-u-noviy-povisti-chervona-suknya-moyeyi-titki-tvorchi-plani-ta-poradi-dlya-pismennikiv-1421790.html

 

Джерела:
Золотковська, Таіс. Босоніж на оливі: острівний роман / Т. Золотковська. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2023. – 348 с.
Золотковська, Таіс. Несезон: роман-медитація / Т. Золотковська. – 2-ге вид. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2022. – 299 с. 
Золотковська, Таіс. Писати як дихати. 62 дні творчої свободи / Т. Золотковська. – 2-ге вид. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2022. – 302 с. ї
Золотковська, Таіс. Пиши. Легкий шлях від ідеї до книжки / Т. Золотковська. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2023. – 266 с.
***
https://tsn.ua/interview/pishu-sercem-tais-zolotkovska-pro-vazhlivi-temi-u-noviy-povisti-chervona-suknya-moyeyi-titki-tvorchi-plani-ta-poradi-dlya-pismennikiv-1421790.html




Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

пʼятницю, 3 травня 2024 р.

Вулиці нашого міста

Іван Акінфієв.
 Геній природознавства

 

Сьогодні ми поговоримо про вулицю, названу на честь  Івана Акінфієва.
Іван Якович Акінфієв – відомий ботанік, географ, флорист, дослідник південно-східної України. У 2015 році його ім'я з'явилося на карті нашого міста. Вулиця у нагірному районі, де жив учений, названаа його іменем (колишня вулиця Фучика).
Іван Акінфієв прожив цікаве, насичене численними подіями і звершеннями життя. Майже все воно було пов’язане з Катеринославом (нині м. Дніпро).
Народився 29 травня 1851 р. Батько майбутнього вченого був дияконом.
Після закінчення семінарії у 1874 р. у 23 роки Іван Акінфієв відмовляється від діяльності церковнослужителя, вирушає до Одеси і подає документи до Новоросійського університету. Прибув він до Одеси без коштів на існування, хворів під час навчання, довгий час перебував лише на половинній стипендії, але вчився з великим бажанням. Серед його вчителів був Ілля Мечников та інші всесвітньо відомі вчені.
У 1880 р. І.Я. Акінфієв з’являється у Катеринославі й обіймає посаду викладача природничої історії та хімії Катеринославського реального училища, в якому прослужить майже 25 років. Тут він виріс у видатного дослідника флори Південно-східної України і набув слави одного з кращих педагогів із природознавства. Це була людина, що безмежно любила природу і дітей, плідно поєднувала наукову, громадську та педагогічну працю.

Починаючи з 1880 р., І.Я. Акінфієв одночасно присвячує свій вільний час вивченню флори та клімату краю. Однією з перших робіт, що вийшла у Катеринославі, була «Таблицы для определения семейств цветковых растений Европейской России». Видання було розраховане на початківців ботанічних досліджень. У цьому ж році в «Записках Новороссийского общества естествоиспытателей» була опублікована велика праця І.Я. Акінфієва «Очерки флоры г. Екатеринослава», в якій уперше надавалась можливість ознайомитися з флорою нашого міста та його околиць. Автор спробував проаналізувати залежність рослинності від характеру місцевості і ґрунтів, кліматичних умов тощо. Всього в праці І.Я. Акінфієва представлені 864 види та 140 різновидів катеринославської флори. Дуже цікаві відомості про застосування рослин для технічних цілей, у приготуванні їжі, в медицині.

Крім того, на підставі десятирічних спостережень над рослинами всіх околиць Катеринослава Іван Акінфієв створив «Квітковий календар» для нашого міста. Також він зібрав гербарій усіх місцевих рослин, і гербарій цей ще й досі зберігається в ДНУ ім. Олеся Гончара..
Особливу пам'ять про свого вчителя залишив Федір Олексієнко, назвавши в його честь одну з рідкісних і красивих рослин – пижмо Акінфієва (Pyrethrum Akinfiewii Alexeenko.)
19 вересня 2008 року було відкрито пам'ятну дошку на будинку, який Іван Акінфієв придбав у 1911 році та де провів останні роки свого життя. Сучасна адреса – вулиця Івана Акінфієва, 17.
 
Джерела:
Акинфиев И.Я. Лекции по истории земной коры читанные в пользу Екатеринославской Комиссии народных чтений в декабре 1894 г. / И.Я. Акинфиев, 1895. – 12 с.
Акинфиев И.Я. Природа Екатеринослава и юга России: Биологические сведения. Ч. 1 Сад Потемкина весною. С планом сада и многими рисунками / И.Я. Акинфиев, 1902. – 91 с.
Акинфиев И.Я. Растительность Екатеринослава в конце первого столетия его существования [Электронный ресурс]: в 2-х ч. / И.Я. Акинфиев, 2014 эл. опт. Диск.
Савчук В.С. Акінфієв Іван Якович (1851–1919) // Діячі державної влади та самоврядування Дніпропетровської області: історичні нариси: у 2-х томах. – Дніпропетровськ: Арт-Прес, 2009;Т. 1; С. 398–402.
 
Савчук В.С. І.Я. Акінфієв та його дослідження з впливу урбаністичних процесів на навколишнє середовище // Придніпров'я: історико-краєзнавчі дослідження: зб. наук. праць. – Дніпропетровськ: НГУ, 2010. – Вип. 8. С. 214–219.
Савчук В.С. Іван Якович Акінфієв: віхи педагогічної діяльності // Моє Придніпров'я: Календар пам'ятних дат Дніпропетровської області на 2011 рік - І півріччя: бібліограф. покажчик / упоряд. І. Голуб. – Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2010. С. 158–160.
***
Сибирьова Є. Квітковий календар Катеринославщини [Електроний ресурс]. – Режим доступу:  https://www.dnipro.libr.dp.ua/kvitkoviy_kalendar_botanika_flora



Подкаст за  посиланням https://www.youtube.com/watch?v=YpzEny5EeX0&t=30s



Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут




 

 

четвер, 2 травня 2024 р.

Що читають бібліотекарі

 

Маддимен, Ребекка. Похищение Бет / Р. Маддимен; пер. с англ. И. Толок. – Харьков: Клуб семейного досуга, 2015. – 352 с.

                                                     

Що може бути страшнішим для матері, коли вона втрачає дитину? Головна героїня Еббі, щаслива дружина і мати обожнюваної восьмимісячної доньки, в одну мить потрапляє в жахливу історію, що зруйнувала її життя.
Дорогою до подруги Еббі зазнає  нападу злочинців, її гвалтують і викидають на узбіччя. Прийшовши до тями, вона згадує про дочку, яка залишилася в авто. Але машина порожня, дитина зникла.
Роман важко назвати детективом, хоча сюжет розвивається довкола розслідування. Скоріше, це – психологічна драма, що показує важкі переживання матері, її постійні пошуки своєї дитини з упевненістю, що вона жива. Цілих п'ять років вона не втрачає надії.
Книга цікава своїм психологізмом, напруженістю сюжету і тим, що змушує задуматися, якщо в тебе горе, то чи маєш ти право псувати життя іншій людині, яка не винна у твоєму горі. Автор доводить, що зрада і брехня колись дають свої плоди і спричиняють тяжку розплату. Крім фактів, роботи слідчого, у книзі багато почуттів і переживань. Книга читається легко, а сюжет хоч і трохи сухуватий, захоплює, не лишає байдужим, тому хочеться швидше дізнатися про фінал.

 

Світлана Петросян, провідна бібліотекарка ВЗОФ 



Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 


 

середу, 1 травня 2024 р.

Пунктир

Артур Конан Дойл. «Великий  акумулятором ідей» (завершення)

 

Артур Конан Дойл є автором історичних оповідань про лицарство XIV століття – «Білий загін» (1891), п`єси «Сер Найджел» (1906), пригод героя наполеонівської війни бригадного генерала Жерара та вченого-скептика XIX сторіччя професора Джорджа Челленджера. Наукова література також була йому підвладна, мова й про воєнні твори «Велика англо-бурська війна» (1900) і «Британська кампанія у Франції та Фландрії» (1916–1920), а також «Злочин у Конго» (1909). Брав він участь і в розслідуванні реальних карних справ. «Білий загін» вважав одним із найвдаліших своїх творів, дещо ідеалізованим описом англійського лицарства, яким він з гордістю подарував Англії другого Айвенго.
Практика військового кореспондента «Вестмінстерської газети» – теж про нього, досвід блискучого лектора, якого у 1894 році захоплено слухали студенти в США, приятелювання з Редьярдом Кіплінгом. Його п'єса «Історія Ватерлоо» була показана в Лондоні з Генрі Ірвінгом у Lyceum Theater.
Він намагався потрапити добровольцем на поле бою, коли розпочалася Перша світова: «Мені 55, але я дуже сильний і витривалий, і голос у мене дзвінкий, що може стати в нагоді на фронті». Його не взяли, і він обмежився допомогою в тилу.
Він дійсно мав добру форму  та захоплювався багатьма видами спорту: чудово грав у крикет, катався на мопеді та гірських лижах. Між 1899 та 1907 роками зіграв 10 першокласних матчів за Крикетний клуб «Мерілебон» (MCC). Був членом зіркової команда з крикету «Allahakbarries», яка проіснувала двадцять три роки: Гілберт Честертон, Джером К. Джером, Алан Мілн та інші прозаїки та поети входили до її складу.
Про те, що Конан Дойл найбільше цінував у житті, він докладно розповів у своїй автобіографії «Спогади та пригоди» (1924), а про важливість, яку мали для нього в будь які часи книги в «Через чарівні двері» (1907).
Його останні слова буди адресовані дружині Джин: «Ти чудова». Цю жінку він кохав довгі роки, коли був ще в першому шлюбі.
Архів письменник лишив чималий – двадцять величезних шухляд. У ньому справжні скарби, наприклад, листи Уїнстона Черчілля, Теодора та Франкліна Рузвельтів, англійського короля Едуарда VII. Кожен – окрема цікава історія, що завжди має продовження, бо пов`язана з «великим акумулятором ідей» Артуром Конан Дойлем.

 

«У тому й справа, що просте пояснення завжди спадає на думку в останню чергу».
 
«Чиста совість – чудове снодійне».
 
«Це велика помилка – будувати теорії, не маючи відомостей. Мимоволі почнеш спотворювати факти для теорії, замість зміни теорії для фактів».
 
«Це більш ніж можливо; це ймовірність».
 
«Емоційні якості суперечать ясним міркуванням».
 
«Якщо жінка любить чоловіка, він може прочитати її з кінця хоч «Енциклопедичний словник».
 
«Я граю заради самої гри».
 
«Я завжди дотримувався думки, що дрібниці найістотніше».
 
«Якими нікчемними здаємося ми з нашими жалюгідними амбіціями та бажаннями в порівнянні з силами, що управляють світобудовою!».
 
«Якщо факт на перший погляд суперечить всій послідовності висновків, це означає лише те, що він має якесь інше тлумачення».
 
«Я ніколи не роблю винятків. Винятки спростовують правило».

 

Фото https://www.famousauthors.org/arthur-conan-doyle

 

Джерела:
Дойл, Артур Конан. Долина страха. Шерлок Холмс и масоны-убийцы / А.К. Дойл; пер. Е. Тер-Оганян. – М.: Издательство журнала «Андрей», 1990. – 120 с. – (Коллекция неизданного романа).
Конан Дойл, А. Затерянный мир [аудио-книга] / А. Конан Дойл; пер. Н.А. Волжина. – Київ: Сідіком, 2007. – эл. опт. диск (CD-ROM)МР3-192кБіт/сек,44.1кГц. – (Искатели приключений).
Дойль, Артур Конан. Затерянный мир: отчет о недавних удивительных приключениях профессора Э. Челленджера, лорда Джона Рокстона, профессора Саммерли и репортера «Дейли-газетт» мистера Э.Д. Мелоуна: Фантастическая повесть / А.К. Дойль; Пер. с англ. Н. Волжина. – Минск: Белорусь, 1989. – 174с.
Дойл, Артур Конан. Записки о Шерлоке Холмсе: пер. с англ. / А. К. Дойл; авт. предисл. К. Чуковский; худож. Б. Власов. – Переизд. – Л.: Детская литература. Л. отд-ние, 1991. – 164 с. : ил. – (Б-ка приключений и научной фантастики: Библиотечная серия).
Дойл, Артур Конан (1859–1930). Из досье Шерлока Холмса: рассказы / А. К. Дойл. – М.: Советский писатель, 1991. – 176 с.
Дойл, Артур Конан. Перстень Тота: сборник рассказов: Детектив, приключения, тайна, мистика / А.К. Дойл. – М.: Квадрат, 1992. – 373 с.
Дойл, Артур Конан. Сэр Найджел: роман / А.К. Дойл; пер. И. Гурова, авт. предисл., авт. примеч. К. Андерсон, худож. Н. Лямин. – М.: Детская литература, 1992. – 350 с.: ил. – (Библиотека приключений и фантастики).
Дойль, Артур Конан. Собака Баскервилей. Рассказы / А.К. Дойль. – Архангельск: Северо-Западное книжное издательство, 1980. – 400 с. : ил.
Собака Баскервилей [аудио-книга] / А. Конан Дойль. – Київ: Сідіком Україна, 2007. – эл. опт. диск (CD-ROM);МР3-192кБіт/сек.,44.1кГц.
Дойл, Артур Конан. Шерлок Холмс розслідує: кн. для читання / А.К. Дойл. – Київ: Знання, 1998. – 64 p. – (Б-чка для тих, хто вивчає англійську).





Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут