Парк «Софіївка» в історії та особах
Легендарний
Заремба та двадцять мільйонів золотом
Спорудження парку
розпочинається пізньої осені 1796 року, відкриття станеться чотири роки потому,
а тривало будівництво до 1805-го. Тисячі людей працювали на будівництві, всі
роботи проводились прискореними темпами.
У багатьох шляхтичів серед
кріпаків були талановиті зодчі, художники, архітектори, не кажучи вже про
геніальних садівників, які володіли незначною теоретичною підготовкою, але були
природно обдаровані з розвиненим відчуттям краси.
«Софіївка» – найчудовіший витвір
саме кріпаків – зодчих, садівників, скульпторів і «размислов» – саме так тоді називали
майстрів своєї справи. Імена багатьох із них, на жаль, залишилися в забутті.
У Миколи Андрєєва в
«Дорожніх нотатках» 1833 року читаємо: «тысячи
лошадей перевозили огромные тяжести, поднимаемые посредством машин, нарочно для
сего изобретенных искусным механиком. По одному мановению графа искапывались
глубокие пруди, насыпались высокие холмы, длинные и широкие плотины,
планировались долины, срывались горы… Драгоценные по своей редкости деревья
разных климатов, купленные на значительную сумму, превезены и взлелеяны… Я
любопытствовал узнать итог всех издержек, употребленных на создание сего сада и
меня уверили, что сумма выделенная из кассы для управления сего предмета, простиралась
за 20 миллионов золотых».
Іншій бік історії
відсвітлено в газеті «Жизнь и искусство» за 11 січня 1895 року. Старі люди, в
минулому кріпаки Потоцького, розповідали, що при будівництві… більш ніж сто чоловік
щодня отримували каліцтва. «Чимало поту,
сліз і крові пролилося заради цього чарівного куточка», – підкреслювалося в
журналі «По морю и по суше».
З покоління в покоління
передаються оповіді й про талановитого зодчого,
садівника, кріпака графа Потоцького – Зарембу.
Портрету його, на жаль, не
збереглося, і деякі краєзнавці досі вважають його міфічним. Ізраїль Гершенгорн у
книзі-календарі «Умань и его окрестности» писав, що Зарембі після відкриття саду
відрубали кисть правої руки та викололи очі, щоб він не міг знову створити
подібного дива. Інший дослідник уманських подій – Олексій Роготченко знайшов
легенду про те, що Зарембі вдалося втекти від переслідувань разом зі своєю
коханою Гальшкою.
Багато джерел мають
свідоцтва, що попередні роботи в Софіївці почалися під наглядом саме Заремби –
«кріпака з неабиякими здібностями». В інших джерелах читаємо, що Заремба
керував разом із Метцелем, зокрема, посадкою дерев. Польське видання в 1965
році також згадало про чудо-будівельника: «Виконавцями
робіт у Софіївці були Людвіг Метцель, Заремба та інші».
Далі
буде.
Джерела:
Висоцький
С.О. Про що розповіли давні стіни. – Київ: Наукова думка, 1978. – 141 с.
Софиевка.
Уманский Государственный заповедник (1796–1946) / Под. ред. Н.Н. Гришко.– Киев:
Изд-во Академии наук УССР, 1948. – 110 с.
Роготченко
А.П. Уманское чудо. – 3-е изд., стер. – Київ: Будівельник, 1984. – 96 с.
Сім
чудес України. – Київ: Нац. парламентская б-ка, 2011. – 108 с.
Більше про бібліотеку тут