ДО 210-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИКОЛИ ІВАНОВИЧА ПИРОГОВА
Частина ІІ
Візити Миколи Івановича Пирогова до навчальних закладів і його звички на ті часи були незвичними.
Вони ніби порушували одвічну традицію: громоподібне начальство вичитує тремтячих підлеглих, а ті, зі шкіри пнуться, щоб явити, так би мовити, лицем свій «товар» – учнів. Нічого подібного не було у Пирогова.
До Катеринославської гімназії він з’явився несподівано, коли вчителі ще не зібрались. Попрямував в один із класних коридорів, але тут шлях йому заступив черговий класний наглядач.
– Чого Вам треба? – суворо спитав він, не підозрюючи, що перед ним попечитель.
– Так мені ось до учнів треба.
– Сюди не дозволяється заходити будь кому, – категорично заявив наглядач, наступаючи на відвідувача.
Невідомо чим би закінчився цей інцидент, якби не з'явився інспектор, який особисто знав Пирогова.
Потім багато років ще згадували в гімназії візит незвичайного піклувальника.
Спогади вчителя Нікопольської школи: «Сиджу якось із хлопцями займаємося уроком грамоти. Коли заходить якийсь пан, одягнений по дорожньому. Сів і слухає урок. Школа була недалеко від пристані і пасажири часто в очікуванні пароплаву, від нічого робити, заходили на уроки. Посидять та підуть. А цей відвідувач почав питати дітей, ще так вміло, що я відразу відчув – це майстер нашої справи. Виявилось – сам попечитель Пирогов.»
Пароплав відходив тільки вранці, і Микола Іванович залишився на ніч у вчителя. Оглянувши холостяцьку квартиру з похідним ліжком, він сказав: «Спекотно нині, давайте влаштуємося разом на підлозі. Поговоримо.»
Невимушена бесіда затягнулася за північ…
Серед педагогів Пирогов користувався величезним впливом. Часто він звертався до молодих вчителів із питанням:
– Чи маєте ви покликання до педагогічної діяльності?
Бувало, Микола Іванович, ніби жартуючи, питав:
– Скажіть мені, які книги ви читаєте, і я скажу вам, хто ви.
Жартував, але в цьому жарті була велика правда.
В Одесі в Новоросійському університеті був цілий відділ бібліотеки для майбутніх педагогів, який так і називали «пироговським». Його підібрав і подарував бібліотеці Микола Іванович.
Але для царизму такий попечитель із його реформами народної освіти та прогресивними вимогами виявився небезпечним. У 1858 р. М.І. Пирогов був переведений попечителем до Київського навчального округу, а через деякий час (у 1861 р.) і зовсім усунений від педагогічної діяльності та направлений за кордон. І все ж видатний лікар до кінця своїх днів не припиняв займатися розвитком, вдосконаленням педагогічних поглядів та ідей.
