До історії кустарного відділу на виставці 1910 року в Катеринославі
Влітку-восени 1910 року в Катеринославі проводилася грандіозна, як на ті часи, Південно-Російська обласна сільсько-господарська, промислова та кустарна виставка. Слово «обласна» в даному разі означало «регіональна», бо охоплювала здобутки не лише Катеринославщини, а цілої виставкової області – Полтавської, Таврійської, Херсонської, Харківської губерній, Кубані та області війська Донського, отже, цілого півдня імперії, а, фактично, – великого масиву, залюдненого переважно українцями.
«Виставку улаштовано гарно, – записав у щоденнику 13 вересня 1910 р. відомий український громадський діяч, видавець першої щоденної української газети «Рада» Євген Чикаленко, котрий спеціально приїхав з Києва і влаштувався у Дмитра Яворницького, – багато на ній цікавого. Мене особливо цікавила виставлена сіра українська скотина, якої тепер, крім Катеринославщини, мало де й є. (...)
Публіку найбільше цікавив збудований посеред виставки «український хутір». Справді поряд з усякими розкішними павільйонами стоїть найзвичайнісінький селянський двір, до найменших дрібниць вірний дійсності: хата з повним убранням, навіть з кочергами; криниця з журавлем; город з картоплею, соняшниками і т. ін., обгороджений звичайнісіньким плотом з лози. Одним словом, повна ілюзія», – писав Євген Чикаленко (Чикаленко Євген. Щоденник (1907–1917). У 2-х тт.– К., Tемпора, 2004.– Т. 1.– С. 115–116).
Особливо Чикаленкові сподобалося, що «з обіду на цей хутір приходив сліпий кобзар Пасюга, сідав на призьбі, а кругом нього збиралось народу, наче на весілля на селі.
І справді, заходи Яворницького не пропали марно, бо Пасюга так гарно вивчився співати, що мимоволі сльози проймають, як він співає думи про Марусю Богуславку, Самійла Кішку та інші» [Чикаленко Євген. Щоденник (1907–1917). У 2-х тт.– К., Tемпора, 2004.– Т. 1.– С. 116].
Кому ж спала на думку ідея українського хутора на виставці? За два місяці до відкриття виставки в Катеринославі Дмитро Яворницький дістає листа з Полтави. Писав до нього український історик і статистик, етнограф і літературознавець Лев Васильович Падалка (1859–1927), до речі, автор чудових статей в «Киевской старине» з півдня Катеринославщини – про околиці Великого Лугу Козацького, острів Томаківку, село Покровське з його січовою церквою.
У своєму листі від 27 квітня 1910 року з Полтави Лев Падалка сповіщав Яворницького, що Полтавське земство бере діяльну участь у підготовці до катеринославської виставки, хоч асигновані земським зібранням кошти для участі у виставці обмежували можливості Полтавської губернської управи.
«В усякому разі на виставку в Катеринославі, – писав Падалка, – виготовляється в Полтаві і Полтавщині доволі усяких експонатів, меж якими дуже виразними будуть кустарні вироби (усяка тканина, вироби з глини, дерева і інших матеріалів).
Таку суцільність могла б надати українська типична оселя на території виставки в підходящому місті: обсягом в 500–600 кв. саж. з типичною укр(аїнською) хатою і надвірними постройками, з колодязем (і калиною коло його), з огородом з грядочками усякої городини, з вишневим садочком, коли можна ще його посадити.
На оселі могло б буть зібране типичне селянське господарство з усяким хліборобським знаряддям, з скотиною і іншим, що потрібне за-для демонстрації його. тут же було б можна демонструвать виконання виробів кустарями, яких привезло б сюди полтавське земство.
Меж іншим тут було б зручно упорядить підторжьє усяким дрібним українським крамом, прибиль з якого могла б буть призначена на пам’ятник Т. Шевченка.
Ще більше була б підходяща така оселя для з’ясування [нрзб.] укр(аїнської) духовної культури. На оселі під одкритим небом міг би одбутись гучний етнографічний вечор з кобзарями хоровим співом, відчитами на етнографічні теми.
А може пощастило б вам досягти дозволу, щоб тут або хоч в іншому місті були прочитані наукові відчити по історії, археології, економіці країни і т. і.
Одне слово, укр(аїнська) оселя на території виставки могла мати дуже велику вагу для з’ясування областної матеріальної і духовної культури.
Полт(авському) земству було б трудно, а може й неможливо збудувати таку оселю в Катеринославі; та й вага її така, що тут потрібний заход головного комітету виставки.
Разом з іншими полтавцями, певен я, що Ви, вельмишановний Дмитро Іванович, подбаєте про цю справу, як вона того заслуговує, – переведете це питання через головний Комітет виставки чи безпосередньо, чи через його предсідателя князя Н.П. Урусова, якому при цій нагоді прошу свідчить мою прихильність. Дякуватиму Вам, коли скоро повідомите мене, як поставляться у Вас в Катериносалві до збудування укр(аїнської) оселі на територіїї виставки.
Будьте здорові.
Прихильний до Вас Л. Падалка» [Епістолярна спадщина академіка Д.І. Яворницького. Вип. І: Листи вчених до Д.І. Яворницького. Дніпропетровськ: Гамалія, 1997.– С. 414–415].
Далі буде.
Микола Чабан
Література:
Путеводитель-каталог Южно-русской областной выставки, устроенной Екатеринославским Губернским Земством в г. Екатеринославе с 1-го июля по 25-е сентября 1910 года / Сост. А. Авчинников.– Екатеринослав, 1910.– 140 с.
Фоменко А. Міський сад – Парк ім. Глоби // Дніпропетровськ: минуле і сучасне. Оповіді про пам’ятки культури Катеринослава-Дніпропетровська, їх творців і художників.– Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2001.– С. 243–248: фото
Южнорусская областная сельскохозяйственная промышленная и кустарная выставка // Стародубов А.Ф., Самодрыга В.В., Иванов С.С. Память истории. г. Екатеринослав (г. Днепропетровск) по литературе и воспоминаниям.– Дніпропетровськ, 2001.– С. 178–184.
Южно-русская сельскохозяйственная, промышленная и кустарная выставка 1910 года в Екатеринославе.– Екатеринослав, 1912.– 666 с., ил.
* * *
Екатеринославские ярмарки // Дніпров. кур’єр.– 2001.– № 6.– С. 30.
Невский В. «Выставка удалась на славу» // Вісті Придніпров’я.– 2000.– 27 черв.– С. 13.
Рекуненко Н. Провинциальные истории: Екатеринославская выставка // Недвижимость в движении.– 2004.– 28 июня.– С. 10–11
Рекуненко Н. Провинциальные истории: Чем бы публика не тешилась... // Недвижимость в движении.– 2004.– № 29 (36).– 4 авг.– С. 10–11.
Симонова Е. Небольшое путешествие по Екатеринославской сельскохозяйственной выставке 1910 года // Дніпров. кур’єр.– 2003.– № 4.– С. 44–47
