Сторінки

Показ дописів із міткою іноземна література. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою іноземна література. Показати всі дописи

середа, 4 жовтня 2023 р.

На долоні історії

Німеччина. Країна казок та містики (завершення)

 Найромантичнішим письменником  Німеччини XX сторіччя є Герман Гессе. З дитинства він непогано малює, вчиться грати на музичних інструментах та намагається виявити себе як письменник. Першим його літературним досвідом були саме казки, які він присвячував своїй сестрі  Маруллі.
Трохи пізніше Герман захоплюється давньогрецькою поезією та класичною німецькою літературою, пише вірші.
Спочатку – літературні невдачі, але поступово твори Гессе стають відомими у вищих літературних колах Німеччини. Він радиться з Райнером Марія Рільке, Томасом Манном і Стефаном Цвейгом; отримує пропозиції щодо співпраці від берлінського видавничого дому Самюеля Фішера. Саме сюди відправляє рукопис першого роману «Петер Каменцинд». Історія стає популярною, автор отримує фінансову незалежність та відзнаку австрійської літературної премії Бауернфельда.
«Гра в бісер», «Паломництво в країну сходу» – Нобелівська премія «За натхненну творчість, у якій проявляються класичні ідеали гуманізму, а також за блискучий стиль» в 1946-му. Його герой – звичайна людина, яка протиставляє себе світові, багато подорожує і перебуває в постійних пошуках себе.
Романтизм Гете, Шіллера, Новаліса – вплинули, але твори «останнього лицаря блискучої когорти романтизму» мали дуже сильне автобіографічне забарвлення, відбиток серйозного захоплення психоаналізом, поєднання європейської та східної культур десь поміж Ницше та Лао-цзи, так само, як було розміщено улюблені твори на поличці його бібліотеки.
Ім`я Гессе пов`язане з цікавою архітектурною пам'яткою – середньовічним монастирем Маульбронн, де він навчався. Свого часу знання тут опановував і астроном Йоганн Кеплер. Монастир  входить до переліку Всесвітнього культурного спадку.
Згадуємо й Еріха Марію Ремарка, до творів якого звертається безліч поколінь. «Три товариші», «Тріумфальна арка», його листування із німецькою актрисою Марлен Дітріх, зібране у виданні «Скажи мені, що ти мене любиш» – все це окремі теми досліджень літератури нових часів.
Серед сучасних німецьких письменників виділяємо Гюнтера Грасса, Бернхарда Шлінка, лауреатку Нобелівської премії з літератури 2009 року Герту Мюллер, одну з найвидатніших у Німеччині в даний час Шарлотту Лінк, авторку творів для дітей Корнелію Функе. Як соціальний працівник вона займалась дітьми-інвалідами, дуже добре знайома з їхніми смаками й не тільки літературними, пише у жанрі фентезі.
Багато уваги всі автори приділяють психології людини, в якому жанрі вони не писали б і якої теми це не стосувалося б.
У цілому ж можна сказати, що література Німеччини не настільки багата переказами, міфами і казками, але, по перше, за себе говорять імена та популярність цих творів, а по-друге, – це з надлишком компенсується творами авторської літератури, які увібрали в себе красномовні національні традиції, немов смужки що створили свій неповторний окремішній і колективний  літературний малюнок.
Звичайно, на «малюнку» цьому 

присутній і улюбленець Барон Мюнхгаузен авторства Рудольфа Распе. І досі на часі Альбрехт Дюрер зі своїми альбомами та трактатами. Всьому своє окремішнє зацікавлене місце.
Сьогодні німецька література є, безумовною, лідеркою у світовому потоці книг і зараз переживає чималий бум у зв'язку з розвитком книжкового ринку.
 
Джерела:

 Грімм (брати). Улюблені казки / Брати Грімм; худож. М. Бабич. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2012. – 63 с. : іл. – (Золота колекція казок світу).
Галеви, Даниэль. Жизнь Фридриха Ницше / Д. Галеви. – Новисибирск : Наука, 1992. – 216 с.
Гауф, Вильгельм (1802–1827). Сказки / В. Гауф. – М. : Гендафельд-Мет, 1992. – 336 с.
Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх (1770–1831). Основи філософії права, або Природне право і державознавство / Г. В.Ф. Гегель ; пер. з нім. Р. Остапчук, М. Кушнір. – Київ : Юніверс, 2000. – 336 с.
Гессе, Герман. Собрание сочинений в 8-ми томах / Герман Гессе. – М. : Издательская группа «Прогресс»-«Литера». Т. 7 / Г. Гессе. – М.-Х. : Прогресс-Литера, Фолио, 1995. – 480 с.
Гофман, Эрнест Теодор Амадей (1776–1822). Новеллы / Э. Т. А. Гофман ; сост. Н. А. Жирумская. – Л. : Лениздат, 1990. – 607 с.
Гете, Йоганн Вольфганг (1749–1832). Фауст : трагедія / Й. В. Гете; пер. з нім. М. Лукаша. – Київ : КЕТС, 2012. – 400 с.
Грасс, Гюнтер. Луковица памяти / Г. Грасс ; Пер. с нем. Б. Хлебникова. – М. : Иностранка, 2008. – 592 с.
Дюрер, Альбрехт. Трактаты. Дневники. Письма / Альбрехт Дюрер. – Спб. : Азбука, 2000. – 704 с.
Ильин, Иван Александрович. Философия Гегеля как учение о конкретности Бога и человека : в 2-х т. / И. А. Ильин. – СПб. : Наука, 1994. – 610 c.  
Кант, Іммануїл. Критика чистого розуму / Іммануїл Кант; Пер. з нім. та прим. Ігоря Бурковського. – Київ : Юніверс, 2000. – 504 с.
Распэ, Рудольф Эрих. Приключения барона Мюнхгаузена / Пересказ К. Чуковского. – М. : Самовар 1990, 2006. – 95 с.
Ремарк, Еріх Марія. Твори в 2-х томах : т. 1: на Західному фронті без змін; Три товариші; Перекл. з нім. / Еріх Марія Ремарк ; Передм. Д. Затонського. – Київ : Дніпро, 1986. – 573 с.
Тацит, Корнелий. Сочинения в двух томах / К. Тацит. – Л. : Наука. Ленинградское отделение, 1969. – Т. 2 : История. – 1969. – 370 с.
Функе, Корнелія. Чорнильне серце : роман / К. Функе ; пер. з нім. О. Логвиненко ; худож. О. Тарнавська. - Вінниця : Теза, 2017. – 573 с. : іл.
Функе, Корнелія. Мисливці за привидами в замку жахів / К. Функе ; пер. з нім. І. Є. Бондарь-Терещенко ; мал. автора. - Харків : Ранок, 2017. – 128 с.
Шлинк, Бернхард. Три дня : роман / Б. Шлинк ; Пер. с нем. И. Стребловой. – СПб. : Азбука-классика, 2010. – 256 с.
Хесли, В. Гении философии нового времени / В. Хесли. – М. : Наука, 1992. – 224 с.
Шіллер, Фрідріх. Лірика. Драми : пер. з нім. / Ф. Шіллер. – Харків : Фоліо, 2004. – 503 с.

 

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 


вівторок, 3 жовтня 2023 р.

На долоні історії

Німеччина. Країна казок та  містики ( продовження)


Патрік Зюскінд: «Хто володіє запахом, той володіє серцями людей»

 

«Написати такий роман жахливо. Я не думаю, що зроблю це ще раз». Саме так, Патрік Зюскінд висловився щодо «Парфумеру: Історії одного вбивці», який лишається серед світових читацьких вподобань найбільш затребуваним і гучним його твором. Дослідники вважають роман найпопулярнішим німецькомовним з часів антивоєнного шедевра Еріха Марії Ремарка «На Західному фронті без змін».
Збираючи враження та факти, Патрік багато подорожував, об’їздивши всі місця подій майбутньої історії. До того ж вивчав секрети парфумерної справи на фірмі «Фрагонард».Психологізм, поєднаний із містикою та фентезі – таку жанрову суміш пропонує Зюскінд. І, так, свою тему самотності та її наслідків.
Вперше «Парфюмер» було видано в Швейцарії, книжка витримала безліч видань загальним тиражем понад 12 мільйонів екземплярів. Літературний шедевр перекладено 47 мовами світу, включаючи латину. Роман вісім років протримався в рейтингу бестселерів та і зараз входить у топ найкращих світових творів сучасності.
Отже про самотність та про пошуки людяного у людині, або чому це зникає, пише Зюскінд. І це, безумовно, відлуння традицій німецьких творів давніх часів. Згадаємо також «маленький шедевр у прозі» «Голубка» (1987) – історію непримітного банківського охоронця, життя якого, хоча й не відзначене героїчними діяннями, проте, має глибокий зміст і призначення. В цьому ж рядку «поетично філігранна казка з дитинства, пронизана гіркою та солодкою ностальгією» – повість «Історія пана Зоммера» (1991), де світ, переданий автором з ніжністю та іронією, побачимо очима підлітка.
«Я знаю людей, в яких міститься цілий всесвіт, неосяжний. Але діставати його звідти не поспішають. Щоб не збожеволіти». Зюскінду це завжди вдавалося. Під різними кутами, майже без зайвих оцінок, немов: «Дивись, ти можеш бути таким, чи іншим… дивись та обирай…».
У творах перевагу автор віддає одинакам-невдахам, які знають, про що мовчать. «Якщо людину позбавляють цієї однієї, найважливішої свободи, а саме свободи за власною потребою віддалятися від інших людей, тоді всі інші свободи нічого не варті. Тоді життя не має сенсу. Тоді краще померти», – вважає Зюскінд та і сам згодом цілковито дотримується цього твердження – потай переїжджає з міста до міста, з країни в країну, спосіб життя веде цілковито відокремлений, майже не дає інтерв'ю та не бере участі у фотосесіях, живучи поперемінно у Німеччині та Франції.
Він вивчає одну з головних проблем світу як сумну історію різних часів і героїв. Він впевнений, що самотність у підсумку не дорівнює свободі, а призводить до великих і малих драм як усередині людини, так і в усьому світові, як віддзеркалення спустошення багатьох  людських трагедій.
У 2006 році Зюскінд опубліковав есе «Про кохання та смерть». Остання його книга – «Бій» датована 2019 роком. Зараз більшість часу він приділяє телебаченню та кінематографу.
Критики вважають автора одним із великих літературних майстрів ХХ століття. Фігурує він і у списку з 24 німецьких прозаїків Німецького культурного центру імені Гете у Брюсселі. На думку дослідників, своїми творами ці автори допомагають людям долати кордони на шляху розуміння один одного. Тобто, традиція німецького міфу у сучасному втіленні – наочна та проілюстрована такою думкою автора: «Самотність – найстрашніше, що може статися з людиною. І не важливо, хто ця людина, бідняк чи багатій, простак чи хитрун, дурень чи геній. Самотність не стукає і не чекає, доки їй відкриють, у неї є ключі від усіх дверей…».
Він сподівається разом зі своїми героями, що колись знайде таку кімнату, яка буде настільки мала і тісна, що буде втомлювати від самотності. І тоді, володіючи своїм серцем, як його відомий герой запахом, можливо, володітиме серцями людей. Але відкрито та щиро. З любов`ю. Йому це вдається.
 
Далі буде.

 

Джерела:  https://dovidka.biz.ua/patrik-zyuskind-tsikavi-fakti/
Грімм (брати). Улюблені казки / Брати Грімм; худож. М. Бабич. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2012. – 63 с. : іл. – (Золота колекція казок світу).
Галеви, Даниэль. Жизнь Фридриха Ницше / Д. Галеви. – Новисибирск : Наука, 1992. – 216 с.
Гауф, Вильгельм (1802–1827). Сказки / В. Гауф. – М. : Гендафельд-Мет, 1992. – 336 с.
Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх (1770–1831). Основи філософії права, або Природне право і державознавство / Г. В.Ф. Гегель ; пер. з нім. Р. Остапчук, М. Кушнір. – Київ : Юніверс, 2000. – 336 с.
Гессе, Герман. Собрание сочинений в 8-ми томах / Герман Гессе. – М. : Издательская группа «Прогресс»-«Литера». Т. 7 / Г. Гессе. – М.-Х. : Прогресс-Литера, Фолио, 1995. – 480 с.
Гофман, Эрнест Теодор Амадей (1776–1822). Новеллы / Э. Т. А. Гофман ; сост. Н. А. Жирумская. – Л. : Лениздат, 1990. – 607 с.
Гете, Йоганн Вольфганг (1749–1832). Фауст : трагедія / Й. В. Гете; пер. з нім. М. Лукаша. – Київ : КЕТС, 2012. – 400 с.
Грасс, Гюнтер. Луковица памяти / Г. Грасс ; Пер. с нем. Б. Хлебникова. – М. : Иностранка, 2008. – 592 с.
Дюрер, Альбрехт. Трактаты. Дневники. Письма / Альбрехт Дюрер. – Спб. : Азбука, 2000. – 704 с.
Зюскинд, Патрик. Голубка. Три истории и одно наблюдение [Текст] : повесть, рассказы / Патрик Зюскинд. - СПб. : Азбука, 2001. - 256 с.
Зюскинд, Патрик. Контрабас [Текст] : пьеса / Патрик Зюскинд. - СПб. : Азбука, 2001. - 128 с.
Зюскинд, Патрик. Парфюмер: История одного убийцы [Текст] / Патрик Зюскинд ; Пер. с нем. Э.В.Венгеровой. - СПб. : Азбука-классика, 2002. - 443 с.
Зюскинд, Патрик. Повесть о господине Зоммере [Текст] / Патрик Зюскинд ; Пер. с нем. Э.Венгеровой. - Спб. : Азбука, 2000. - 148 с.
Зюскинд, Патрик. В поисках любви [Текст] : киносценарии / П. Зюскинд, Х. Дитль ; П. Зюскинд, Х. Дитль. - СПб. : Азбука-классика, 2006. - 384 с.
Ильин, Иван Александрович. Философия Гегеля как учение о конкретности Бога и человека : в 2-х т. / И. А. Ильин. – СПб. : Наука, 1994. – 610 c.  
Кант, Іммануїл. Критика чистого розуму / Іммануїл Кант; Пер. з нім. та прим. Ігоря Бурковського. – Київ : Юніверс, 2000. – 504 с.
Распэ, Рудольф Эрих. Приключения барона Мюнхгаузена / Пересказ К. Чуковского. – М. : Самовар 1990, 2006. – 95 с.
Ремарк, Еріх Марія. Твори в 2-х томах : т. 1: на Західному фронті без змін; Три товарищі; Перекл. з нім. / Еріх Марія Ремарк ; Передм. Д. Затонського. – Київ : Дніпро, 1986. – 573 с.
Тацит, Корнелий. Сочинения в двух томах / К. Тацит. – Л. : Наука. Ленинградское отделение, 1969. – Т. 2 : История. – 1969. – 370 с.
Хесли, В.  Гении философии нового времени / В. Хесли. – М. : Наука, 1992. – 224 с.
Шіллер, Фрідріх. Лірика. Драми : пер. з нім. / Ф. Шіллер. – Харків : Фоліо, 2004. – 503 с.
Шлинк, Бернхард. Три дня: роман / Б. Шлинк ; Пер. с нем. И. Стребловой. – СПб. : Азбука-классика, 2010. – 256 с.




 Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

понеділок, 2 жовтня 2023 р.

На долоні історії

Німеччина. Країна казок та  містики ( продовження)

 

 Патрік Зюскінд: «Талант майже нічого не означає, головне – досвід, набутий завдяки скромності та старанності»

 

Патрік Зюскінд. Письменник-прозаїк, драматург, сценарист, представник напрямку екзистенціалізму у німецькій літературі ХХ століття
Літературна цікавість передалася йому у спадок від батька, літературного критика і публіциста Вільгельма Емануеля Зюскінда. Знання іноземних мов, наявність чудової бібліотеки зумовили пристрасть молодого Патріка до читання. Здобув він і музичну освіту, відточуючи майстерність гри на фортепіано на вечорах, які регулярно організовував Зюскінд-старший. Від подальшої кар'єри музиканта Патрік відмовився, на власну думку, через брак таланту. Це було спірним рішенням, але він його прийняв. Пізніше музичними враженнями від опери до естрадних шлягерів – будуть просочені майже всі його твори.
Існує легенда, що будучи школярем, Патрік похвалився, що напише таку книгу, яка фінансово забезпечить його на все життя. Перевірити достовірність цієї інформації неможливо, але «Парфумер» приніс письменникові близько 20 мільйонів євро. Тобто, легенди збуваються.
Зюскінд вступив на історичний факультет Мюнхенського університету, де вивчав середньовічну та нову історію. Одночасно обіймав посаду службовця у відділі патентів і договорів фірми «Сіменс», в той же час пробував себе тапером у танцбарі та тренером з настільного тенісу. Багато часу приділяв вдосконаленню французької мови та культури, не забуваючи про англійську, іспанську, латинську та грецьку. Крім того, захоплювався політикою, теологією та мистецтвом. Він максимально вмикав себе до всіх цікавинок світу, немов для того, щоб взяти максимально та згодом вести цілком відокремлений спосіб життя. Згодом Франція стане другою батьківщиною письменника та місцем багатьох сюжетних дій його творів.
Перші кроки в літературі Патрік почав робити в студентські роки, вважаючи себе цілковито «вільним письменником». Знов таки ремарка щодо основної теми його подальшої творчості: що таке свобода та самотність, творча в тому числі,  як це виникає до чого призводить.
Зюскінд складає прозові уривки, багато пише «у стіл». По закінченню з відзнакою університету від кар'єри вченого-історика відмовляється, але про інші епохи, так само, як про музику, багато побачимо в його творах.
Перший літературний досвід – п`єса «Контрабас» й одразу величезний успіх. «Контрабас» поставлена на сцені та приносить авторові європейську популярність. Спочатку п`єса замислювалася, як радіоспектакль, але лише за рік (з 1984 по 1985) після постановок у театрах по всьому світу більше ніж 500 разів, мова про це вже не йде. Та й зараз за кількістю сценічних втілень «Контрабас» поступається хіба що «Фізикам» Дюрренматта.
 
Далі буде.

 

Джерела:  https://dovidka.biz.ua/patrik-zyuskind-tsikavi-fakti/
Грімм (брати). Улюблені казки / Брати Грімм; худож. М. Бабич. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2012. – 63 с. : іл. – (Золота колекція казок світу).
Галеви, Даниэль. Жизнь Фридриха Ницше / Д. Галеви. – Новисибирск : Наука, 1992. – 216 с.
Гауф, Вильгельм (1802–1827). Сказки / В. Гауф. – М. : Гендафельд-Мет, 1992. – 336 с.
Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх (1770–1831). Основи філософії права, або Природне право і державознавство / Г. В.Ф. Гегель ; пер. з нім. Р. Остапчук, М. Кушнір. – Київ : Юніверс, 2000. – 336 с.
Гессе, Герман. Собрание сочинений в 8-ми томах / Герман Гессе. – М. : Издательская группа «Прогресс»-«Литера».Т. 7 / Г. Гессе. – М.-Х. : Прогресс-Литера, Фолио, 1995. – 480 с.
Гофман, Эрнест Теодор Амадей (1776–1822). Новеллы / Э. Т. А. Гофман ; сост. Н. А. Жирумская. – Л. : Лениздат, 1990. – 607 с.
Гете, Йоганн Вольфганг (1749–1832). Фауст : трагедія / Й. В. Гете; пер. з нім. М. Лукаша. – Київ : КЕТС, 2012. – 400 с.
Грасс, Гюнтер. Луковица памяти / Г. Грасс ; Пер. с нем. Б. Хлебникова. – М. : Иностранка, 2008. – 592 с.
Дюрер, Альбрехт. Трактаты. Дневники. Письма / Альбрехт Дюрер. – Спб. : Азбука, 2000. – 704 с.
Зюскинд, Патрик. Голубка. Три истории и одно наблюдение [Текст] : повесть, рассказы / Патрик Зюскинд. - СПб. : Азбука, 2001. - 256 с.
Зюскинд, Патрик. Контрабас [Текст] : пьеса / Патрик Зюскинд. - СПб. : Азбука, 2001. - 128 с.
Зюскинд, Патрик. Парфюмер: История одного убийцы [Текст] / Патрик Зюскинд ; Пер. с нем. Э.В.Венгеровой. - СПб. : Азбука-классика, 2002. - 443 с.
Зюскинд, Патрик. Повесть о господине Зоммере [Текст] / Патрик Зюскинд ; Пер. с нем. Э.Венгеровой. - Спб. : Азбука, 2000. - 148 с.
Зюскинд, Патрик. В поисках любви [Текст] : киносценарии / П. Зюскинд, Х. Дитль ; П. Зюскинд, Х. Дитль. - СПб. : Азбука-классика, 2006. - 384 с.
Ильин, Иван Александрович. Философия Гегеля как учение о конкретности Бога и человека : в 2-х т. / И. А. Ильин. – СПб. : Наука, 1994. – 610 c.  
Кант, Іммануїл. Критика чистого розуму / Іммануїл Кант; Пер. з нім. та прим. Ігоря Бурковського. – Київ : Юніверс, 2000. – 504 с.
Распэ, Рудольф Эрих. Приключения барона Мюнхгаузена / Пересказ К. Чуковского. – М. : Самовар 1990, 2006. – 95 с.
Ремарк, Еріх Марія. Твори в 2-х томах : т. 1: на Західному фронті без змін; Три товарищі; Перекл. з нім. / Еріх Марія Ремарк ; Передм. Д. Затонського. – Київ : Дніпро, 1986. – 573 с.
Тацит, Корнелий. Сочинения в двух томах / К. Тацит. – Л. : Наука. Ленинградское отделение, 1969. – Т. 2 : История. – 1969. – 370 с.
Хесли, В.  Гении философии нового времени / В. Хесли. – М. : Наука, 1992. – 224 с.
Шіллер, Фрідріх. Лірика. Драми : пер. з нім. / Ф. Шіллер. – Харків : Фоліо, 2004. – 503 с.
Шлинк, Бернхард. Три дня: роман / Б. Шлинк ; Пер. с нем. И. Стребловой. – СПб. : Азбука-классика, 2010. – 256 с.




 Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

пʼятниця, 29 вересня 2023 р.

На долоні історії

Німеччина. Країна казок та  містики (продовження)

Ернст Гофман: «… якщо тільки в тебе є очі, ти всюди побачиш…, усілякі дива …»

 

У дванадцять він уже вмів грати на оргáні, скрипці, гітарі й арфі. Пізніше написав першу в історії романтичну оперу «Ундіна». Щойно йому виповнилося три рочки – батьки розлучилися, вихованням малого займався дядько Отто Дерфер, від якого племінник і взяв любов до музики.
Гофман є першим музичним критиком у Німеччині, рецензії та статті якого друкувались. Зокрема, він багато писав про Бетховена та його творчість. Палкий поціновувач Моцарта, він змінює одне зі своїх імен на «Амадей» та переїжджає до Варшави, де створює власний оркестр і стає дириґентом.
Його перше кохання – жінка з п`ятьма дітьми. Можливо тому, що не пізнав родинного затишку, Гофману хотілося велику родину одразу. При захоплені Варшави французами було вбито єдину доньку Теодору, а дружина отримала тяжкі поранення. Нервова гарячка, складнощі спілкування – це саме про нього.
Як багато з його попередників, він отримав юридичну освіту, але порівнював юридичну фірму, де працював, зі скелею Прометея.
Твори уродженця Східної Пруссії – це казки, схожі на філософські трактати, які критика ніколи не жалувала. «Розбурхавши собі вином і безсонням нерви, Гофман приходив додому і сідав писати. Жахи, створені його уявою приводили до жахіть його самого. А в робочі години Гофман сидів на службі і старанно працював», – зазначають дослідники.
Усі казки Гофмана мають автобіографічний характер. Достатньо згадати «Життєву філософію кота Мура», де читаємо фрагменти біографії капельмейстера Йоганнеса Крейслера, що випадково збереглися у макулатурних листах. В Гофмана дійсно жив кіт Мурр, до того ж, письменник стверджував, що його улюблений пухнастий друг спить на рукописах і любить «подорожувати» за ними до шухляди, щоб читати твори хазяїна вголос.

У літературознавстві зустрічаємо термін «гофманізм», або потреба втекти від реальності. Так, герої Гофмана часто відають цікавість і захоплюються нереальним казковим персонажем, але ж потім – розчарування та трагедії. 
У «Зачарованому горщику» герой обирає любов до зачарованої змії – вона стає потворою. Коли у «Пісковій людині» вибір здійснюється на користь робота, то врешті-решт людина завершує життя самогубством. Намагання знайти опору в інших світах, відречення від реальності – про це пише Гофман. Як пам'ятаємо, у «Лускунчику» герой теж з'являється з задзеркалля. Але ж ці істоти разом із тим можуть бути наділені близькими та зрозумілими якостями наших знайомих. Тобто бачимо авторське бажання, що цілковито віддзеркалює німецьку ментальність, поєднати різні світи.
Все це, звісно, спирається на німецьку філософію. Тему велику та окрему, представлену іменами Іммануїла Канта, Георга Гегеля. Саме їм належить не лише  найбільший спадок, а й купа озвучених роздумів і питань, що досі бентежать розуми вчених і дослідників.

 Далі буде.
 Джерела:
 Грімм (брати). Улюблені казки / Брати Грімм; худож. М. Бабич. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2012. – 63 с. : іл. – (Золота колекція казок світу).
Галеви, Даниэль. Жизнь Фридриха Ницше / Д. Галеви. – Новисибирск : Наука, 1992. – 216 с.
Гауф, Вильгельм (1802–1827). Сказки / В. Гауф. – М. : Гендафельд-Мет, 1992. – 336 с.
Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх (1770–1831). Основи філософії права, або Природне право і державознавство / Г. В.Ф. Гегель ; пер. з нім. Р. Остапчук, М. Кушнір. – Київ : Юніверс, 2000. – 336 с.
Гессе, Герман. Собрание сочинений в 8-ми томах / Герман Гессе. – М. : Издательская группа «Прогресс»-«Литера».Т. 7 / Г. Гессе. – М.-Х. : Прогресс-Литера, Фолио, 1995. – 480 с.
Гофман, Эрнест Теодор Амадей (1776–1822). Новеллы / Э. Т. А. Гофман ; сост. Н. А. Жирумская. – Л. : Лениздат, 1990. – 607 с.
Гете, Йоганн Вольфганг (1749–1832). Фауст : трагедія / Й. В. Гете; пер. з нім. М. Лукаша. – Київ : КЕТС, 2012. – 400 с.
Грасс, Гюнтер. Луковица памяти / Г. Грасс ; Пер. с нем. Б. Хлебникова. – М. : Иностранка, 2008. – 592 с.
Дюрер, Альбрехт. Трактаты. Дневники. Письма / Альбрехт Дюрер. – Спб. : Азбука, 2000. – 704 с.
Ильин, Иван Александрович. Философия Гегеля как учение о конкретности Бога и человека : в 2-х т. / И. А. Ильин. – СПб. : Наука, 1994. – 610c.   
Кант, Іммануїл. Критика чистого розуму / Іммануїл Кант; Пер. з нім. та прим. Ігоря Бурковського. – Київ : Юніверс, 2000. – 504 с.
Распэ, Рудольф Эрих. Приключения барона Мюнхаузена / Пересказ К. Чуковского. – М. : Самовар 1990, 2006. – 95 с.
Ремарк, Еріх Марія. Твори в 2-х томах : т.1: на Західному фронті без змін; Три товарищі; Перекл. з нім. / Еріх Марія Ремарк ; Передм. Д. Затонського. – Київ : Дніпро, 1986. – 573 с.
Тацит, Корнелий. Сочинения в двух томах / К. Тацит. – Л. : Наука. Ленинградское отделение, 1969 – .Т. 2 : История. – 1969. – 370 с.
Хесли, В.  Гении философии нового времени / В. Хесли. – М. : Наука, 1992. – 224 с.
Шіллер, Фрідріх. Лірика. Драми : пер. з нім. / Ф. Шіллер. – Харків : Фоліо, 2004. – 503 с.
Шлинк, Бернхард. Три дня: роман / Б. Шлинк ; Пер. с нем. И. Стребловой. – СПб. : Азбука-классика, 2010. – 256 с.
https://faktypro.com.ua/page/20-czikavikh-faktiv-pro-gete




 Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут




 

 

понеділок, 25 вересня 2023 р.

На долоні історії

Німеччина. Країна казок та містики (продовження)

Йоганн Гете: «Усе бере участь у створенні нас такими, які ми є»

Якось Ніколо Паганіні давав концерт. Раптом із залу почувся шепіт: «Диявольська музика». Це був Гете.
Як відомо, німецькі письменники та містика, майже одне й теж саме. Йоганн Гете, Ернст Гофман, Вільгельм Гауф.
Йоганн Гете народився у 1749 році у Франкфурті – найбільшому місті на землі Гессен і п'ятому за величиною місті у Німеччині. Франкфурт вважається світовим «альфа-містом», є центром комерції, культури, освіти, туризму і транспортним вузлом. Містом першого німецького парламенту.
«У батька пішов суворий мій уклад, статура. У матусю – рід завжди жвавий і до вигадок потяг», – читаємо його автобіографічні рядки. Саме завдяки тому, що свого часу він склав свій життєпис ми сьогодні дізнаємося про нього найдостовірніші речі.
У чотири рочки бабуся подарувала онукові ляльковий театр, і він почав писати п'єси, які на сцені цього театру й ставив. Домашня бібліотека була чудова та містила більше двох тисяч книг. Йоганн змалечку читав грецьких класиків і німецьких поетів. Батьки запрошували до нього вчителів, які навчили дитину п`ятьом мовам, фехтуванню, танцям і верховій їзді. Перші ж вірші Гете написав у десять років. До того ж чудово малював і напевно міг стати  знаменитим художником. Любов до гри у шахи, яку він з роками чимало вдосконалив, – теж із дитинства. Пізніше виникла і мінералогія. «Скарбниця» письменника, яку він збирав півсторіччя налічувала майже 20 тисяч зразків. Але література – перемогла. Гете було підвладно все – від поезії до драми й епосу.
Ось такі цікаві штрихи.
Вищу освіту він здобуває у Лейпцігському і Страсбурзькому університетах, захищає докторську дисертацію з юридичних наук, але юристом не стає, розчарований у цьому так само, як і його герой Фауст. Отже, література.
Багато схожих рис поміж Фаустом і автором. Гете писав свій найвидатніший твір майже 60 років, тобто, як кажуть, зжився зі своїми героями стовідсотково. Щодо реального прототипу головного героя – йдеться про Йоганна Георга Фауста – мандрівного лікаря й авантюриста, якого до того ж вважали чаклуном і зробили героєм однієї зі старих німецьких легенд.
Так само, як і Йоганна Фауста, Гете переслідувала містика. Він володів надможливостями, самотужки міг вилікувати себе від найскладнішої хвороби. Якось, потрапивши у шторм, заспокоїв за декілька хвилин безліч збентежених людей, згадавши притчу про Христа, який ішов водою. Належав Гете і до масонського кола, відтіль його ідеї досягнення раю на землі та постійного вдосконалення особистості. З іншого боку, ортодоксальні богослови вважали його «божевільним противником релігії».
Щодо його історій кохання – він закохувався тричі. Останній раз у віці 73 років його обраницею стає 18-річна Ульріка фон Лефетцов. Пропозиція руки та серця виявилася невдалою.
Мав він ще одне цікаве захоплення, мова про фіалки й оригінальний спосіб їх розведення. Майже всі околиці Веймара були засіяні його квітами. А ще він не терпів запахів часнику та тютюнового диму, людей в окулярах, гавкітливих собак і галасу. Працював переважно в закритих приміщеннях, щоб не заходило повітря. Панічний страх висоти – теж про нього.
Ось такі відомості по собі лишив наш герой.
На честь Гете названі кратер, мінерал гетит, а на честь його героїні з поеми «West-östlicher Diwan» – астероїд (563) «Зулейка», відкритий астрономами в 1905 році.
А «Фауст» лишився в сторіччях неперевершеним зразком німецької філософської трагедії та твором всього його життя.
 
Далі буде.

 

Джерела:
Грімм (брати). Улюблені казки / Брати Грімм; худож. М. Бабич. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2012. – 63 с. : іл. – (Золота колекція казок світу).
Галеви, Даниэль. Жизнь Фридриха Ницше / Д. Галеви. – Новисибирск : Наука, 1992. – 216 с.
Гауф, Вильгельм (1802–1827). Сказки / В. Гауф. – М. : Гендафельд-Мет, 1992. – 336 с.
Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх (1770–1831). Основи філософії права, або Природне право і державознавство / Г. В.Ф. Гегель ; пер. з нім. Р. Остапчук, М. Кушнір. – Київ : Юніверс, 2000. – 336 с.
Гессе, Герман. Собрание сочинений в 8-ми томах / Герман Гессе. – М. : Издательская группа «Прогресс»-«Литера».Т. 7 / Г. Гессе. – М.-Х. : Прогресс-Литера, Фолио, 1995. – 480 с.
Гофман, Эрнест Теодор Амадей (1776–1822). Новеллы / Э. Т. А. Гофман ; сост. Н. А. Жирумская. – Л. : Лениздат, 1990. – 607 с.
Гете, Йоганн Вольфганг (1749–1832). Фауст : трагедія / Й. В. Гете; пер. з нім. М. Лукаша. – Київ : КЕТС, 2012. – 400 с.
Грасс, Гюнтер. Луковица памяти / Г. Грасс ; Пер. с нем. Б. Хлебникова. – М. : Иностранка, 2008. – 592 с.
Дюрер, Альбрехт. Трактаты. Дневники. Письма / Альбрехт Дюрер. – Спб. : Азбука, 2000. – 704 с.
Ильин, Иван Александрович. Философия Гегеля как учение о конкретности Бога и человека : в 2-х т. / И. А. Ильин. – СПб. : Наука, 1994. – 610c.   
Кант, Іммануїл. Критика чистого розуму / Іммануїл Кант; Пер. з нім. та прим. Ігоря Бурковського. – Київ : Юніверс, 2000. – 504 с.
Распэ, Рудольф Эрих. Приключения барона Мюнхаузена / Пересказ К. Чуковского. – М. : Самовар 1990, 2006. – 95 с.
Ремарк, Еріх Марія. Твори в 2-х томах : т.1: на Західному фронті без змін; Три товарищі; Перекл. з нім. / Еріх Марія Ремарк ; Передм. Д. Затонського. – Київ : Дніпро, 1986. – 573 с.
Тацит, Корнелий. Сочинения в двух томах / К. Тацит. – Л. : Наука. Ленинградское отделение, 1969 – .Т. 2 : История. – 1969. – 370 с.
Хесли, В.  Гении философии нового времени / В. Хесли. – М. : Наука, 1992. – 224 с.
Шіллер, Фрідріх. Лірика. Драми : пер. з нім. / Ф. Шіллер. – Харків : Фоліо, 2004. – 503 с.
Шлинк, Бернхард. Три дня: роман / Б. Шлинк ; Пер. с нем. И. Стребловой. – СПб. : Азбука-классика, 2010. – 256 с.
https://faktypro.com.ua/page/20-czikavikh-faktiv-pro-gete



 Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут