Сторінки

Показ дописів із міткою день мови. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою день мови. Показати всі дописи

середа, 20 квітня 2016 р.

День китайської мови


Китайська мова - одна з шести офіційних мов ООН і вважається однією з найдавніших на планеті.
Рішення про проведення дня було прийняте Департаментом громадської інформації ООН напередодні Міжнародного дня рідної мови, який відзначається щорічно 21 лютого з ініціативи ЮНЕСКО. Мета проведення днів шести офіційних мов ООН – розширення інформованості щодо історії, культури і розвитку кожної з мов ООН. Їх, як відомо – шість: англійська, арабська, іспанська, французька, російська і власне китайська. День китайської мови відзначається щороку 20 квітня, починаючи з 2010 року і присвячений він Цан Цзе – засновнику китайської писемності, придворному історіографу легендарного імператора Хуан-ді («Жовтий імператор»). Саме Цан Цзе створив набір піктограм, які згодом слугували основою для ієрогліфів. Загалом у китайській мові нараховується 80 тисяч ієрогліфів, але активно використовуються від 3 до 5 тисяч. Навіть, якщо ви вивчите 500 ієрогліфів, то зрозумієте до 80% звичайного сучасного китайського тексту. Якщо ж виникне бажання читати газети і неспеціалізовані журнали, то доведеться вчити до 3 000 ієрогліфів. Коли ж заманеться насолодитися поезією Лі Бо чи Ду Фу, або ж почитати якийсь із романів сучасного китайського письменника нобелівського лауреата Мо Яня, тоді за справу потрібно буде взятися більш серйозно і фундаментально. На сьогодні у світі спостерігається справжній бум на вивчення китайської мови, що є цілком природнім явищем, супутнім зростанню економічної та політичної міці держави. Не оминув він і Україну. Мову Піднебесної вивчають у багатьох школах, до того ж підготовку фахівців з китайської мови здійснюють 9 українських вишів. Писемна китайська мова є однією з найважчих і найдавніших мов у світі. Першим пам’яткам китайської писемності понад 6 тисяч років. На сьогодні китайською мовою послуговуються понад мільярд 300 мільйонів людей. Вона має статус офіційної мови у Китаї, Тайвані, Сінгапурі, Гонконзі, її у тій чи іншій мірі використовують у Таїланді, В’єтнамі, М’янмі, Камбоджі, Кореї, Індонезії, Малайзії та Філіппінах.
Якщо серед читачів нашого блогу є знавці китайської мови, то запрошуємо вас у відділ документів іноземними мовами, де представлена література на 96 мовах світу.



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Vkontakte Facebook  Twitter

понеділок, 9 листопада 2015 р.

Мова наша - серце наше!

Щорічно 9 листопада (день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця) у нашій країні відзначається День української писемності та мови . 
Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова. Ота жива схованка людського духу. Його багата скарбниця, в яку народ складає і своє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. 
Людина, яка втратила свою мову - неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови. В неї зовсім відмініша рефлексія і користується вона "верхньою" свідомістю. Себто її підсвідомість унаслідок асиміляції загальмована, притуплена.
Мова - це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова - це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова - це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня інтелектуальна і мислительська діяльність народу.
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини.


Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води,
в годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди!..

Любіть Україну, у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її вічно живу і нову
і мову її солов'їну.

Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками.
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами!..

Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі...
Вона у зірках і у вербах вона,
І в кожному серця ударі...

У квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячій усмішці, в дівочих очах,
і в стягів багряному шумі...

Як та купина, що горить – не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудів, і у хвилях Дніпра,
і в стягах отих пурпурових.

В грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали наш шлях
до весен і світлих, і щирих...

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину...
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..

Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий не схоче любити тебе,
коли ти не любиш Вкраїну...

Любіть у  коханні, в труді, у бою,
як пісню, що лине зорею...
Всім серцем любіть Україну свою,-
і вічні ми будемо з нею!
                                             В. Симоненко.  Любіть Україну.



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Vkontakte Facebook Twitter