Пунктири історії

 Луї Армстронг. 
What a Wonderful World
(завершення)

 

Коли слухаєш Армстронга, в тобі немов щось вивільняється. Ти посміхаєшся, сумуєш, відкриваєшся собі та світові наповну. Імпровізуєш власними мріями, втіленнями, звіряєш себе зі спроможністю по-справжньому дихати. Зрозуміло чому до нього тягнулися такі різні люди, незважаючі на статус і національність. Не випадково президенти та королі давали обіди на його честь і ще на початку творчого злету в 1929-му музиканти Нью-Йорка урочисто вручили йому годинник із написом «найбільшому трубачу світу».
  Армстронг дружив з багатьма зірками, знявся більш ніж у десятку голлівудських стрічок разом із Грейс Келлі, Бінгом Кросбі, Френком Сінатрою, Барброю Стрейзанд.
    Кажуть, що справжня популярність прийшла до Луї, коли він переїхав до Нью-Йорка. Поціновувачі джазу почали приходити послухати бенд лише заради гарячих соло Армстронга. Він став одним із перших афроамериканських артистів, які здобули найширшу популярність за кордоном. Сачмо їздив у турне до Англії, Скандинавії, Франції, Голландії та Північної Африки. Він отримав доступ до вищого суспільства в той час, коли це було практично неможливо для чорношкірих. Держдепартамент США навіть присвоїв йому неофіційний титул «посол джазу» та виступив спонсором його світового турне.
    У 1952 опитування читачів одного з музичних видань показало, що Луї вважають найвидатнішим музикальним діячем усіх часів і народів. Друге місце посів Дюк Елінгтон, четверте – Гленн Міллер, сьоме – Йоган Себастьян Бах.
За п'ять місяців до смерті Армстронг зробив запис свого живого виступу. До 2012 року його можна було купити лише на вінілі, потім він став доступним на компакт-дисках.
    Коли через хворобу губ Луї вже не міг грати на трубі, він став більше часу приділяти вокалу. Наприкінці 1963 року Армстронг записав головний трек для мюзиклу «Hello, Dolly!». Неочікувано для нього після дебюту шоу на Бродвеї трек став справжнім хітом. Пісня злетіла на вершину хіт-парадів, витіснивши дві композиції The Beatles. У віці шістдесят два Армстронг став найстарішим музикантом в американській історії, чия пісня стала номером один. Пізніше він отримав за її виконання  «Греммі». Останнім хітом Луї стала пісня «What a Wonderful World».
    Навесні1971 року артист опинився  в лікарні через черговий серцевий напад. 5 липня Армстронг попросив зібрати його оркестр для репетиції, наступного дня його не стало. Він не дожив місяць до 70-річчя.
Луї Армстронг вкотре з'явився  на шпальтах всесвітніх видань, похорон транслювали по телебаченню на всю країну. Прощання, за особистим розпорядженням тодішнього президента Сполучених Штатів Річарда Ніксона, проводилося в навчальному манежі Національної гвардії. «Пані Ніксон і я поділяємо горе мільйонів американців через смерть Луї Армстронга. Він був одним із творців американського мистецтва. Людина яскравої індивідуальності Армстронг завоював всесвітню популярність. Його блискучий талант і шляхетність збагатили наше духовне життя, зробили його більш насиченим».
    Чи міг хлопчина з найбіднішого кварталу Нового Орлеану, для якого основною їжею в дитинстві були найдешевші та найдоступніші червоні боби, рис, суп зі стручків бамії, тушковані рибні голови, уявити  про те, що на його честь пролунають такі слова. Напевно, ні. Але він завжди чітко знав, що незважаючі на всі складнощі, трагедії та негаразди світ насправді прекрасний. І цього дісно варте життя та його музика, що назавжди зберігає для нас пам'ять про минуле.

Олена Ємельянова

 
Фото https://www.thoughtco.com/louis-armstrong-1779822
 
Джерела:
В мире музыки: кн. для чтения на англ. яз. Учеб. пособие для музык. вузов и вузов искусств / Сост Е.П. Прошкина.– М.: Высшая школа, 1991.– 141 с.
Великие люди джаза / под ред. К. Мошкова.– СПб.; м.; Краснодар: Лань – Планета музыки, 2009.– 736 с.– (Мир культуры, истории, философии).
Коллиер Д.Л. Становление джаза: популярный исторический очерк / Дж. Л. Коллиер; пер. с англ.; предисл. и общ. ред. А. Медведева.– М.: Радуга, 1984.– 389 с.
Коллиер Д.Л. Луи Армстронг. Американский гений. Пер. с англ. / [Предисл. А.В. Медведева].– М.: Радуга, 1987.– 421, [1] с.: ил.
Tanner Paul O.W. et al. Jazz: монография / Tanner Paul O.W., Megill David W., Gerow Maurice.– 7th ed.– USA: WCB, 1992.
Tanner Paul O. W. Jazz: сборник научных трудов / Paul Tanner.–  9 th. ed.– Boston: McGraw-Hill Colledge, 2001.– 388 p. + 1 CD-ROM.
Пономарев В.М. На обратной стороне звука / В.М. Пономарев.– М.: Аграф, 2003.– 252 с., [16] л. ил.– (Волшебная флейта. Исповедь звезды).
Цалер И.В. Великие джазовые музыканты. 100 историй о музыке, покорившей мир: сборник биографической информации / И.В. Цалер.– М.: ЦЕНТРПОЛИГРАФ, 2011.– 479 с.
***
https://books.google.com.ua/books?id=7iznCwAAQBAJ&pg=PR9&hl=ru&source=gbs_selected_pages&cad=1#v=onepage&q&f=false
https://archive.org/details/satchmomylifeinn001956mbp/page/n17/mode/2up
https://talentscollection.com/uk/materials/show/luji-armstrong---legenda-svitovoji-dzhazovoji-sceni
https://www.thoughtco.com/louis-armstrong-1779822
https://www.grammy.com/news/louis-armstrongs-what-wonderful-world-still-poignant-50
https://www.europosters.com.ua/art-photo/louis-armstrong-v180304
https://thecircle.de/en/collections/louis-armstrong
https://www.mediastorehouse.co.uk/mary-evans-prints-online/new-images-july-2023/louis-armstrong-daniel-1901-1971-nicknamed-32220872.html
https://talentscollection.com/uk/materials/show/luji-armstrong---legenda-svitovoji-dzhazovoji-sceni
https://www.npr.org/2007/08/08/12484983/louis-armstrong-the-man-and-his-music-part-2
https://www.louisarmstronghouse.org/biography/
https://64parishes.org/entry/louis-armstrong-adaptation
https://www.world.gazetesanat.com/biography-of-louis-armstrong/
https://www.blackmusicproject.com/artists/louis-armstrong
https://www.blackmusicproject.com/artists/louis-armstrong

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут

 

 

Пунктири історії

Луї Армстронг. Верхній регістр

(продовження)

Досягнення досягненнями, але було серйозне обмеження, що стримували самолюбство Армстронга – необхідність, як і раніше, вдень розвозити на візку вугілля. Крім необхідності заробітку, була й інша причина. На той час Сполучені Штати вступили до Першої світової, і згідно закону чоловіки мали або працювати, або воювати. Армстронг сподівався, що, працюючи, зможе уникнути армії. Пізніше Луї розповідав, як, почувши, що війна закінчена, не чекаючи завершення робочого дня, загнав свого мула в стайню, назавжди покінчивши з вугільним «бізнесом».
За першим запрошенням колег-музикантів Армстронг проігнорував можливість виїхати до Каліфорнії. Чи пожалкував тоді невідомо, бо  оркестр Кіда Орі мав великий успіх і став першим негритянським джаз-бендом, виступи якого були записані на платівки, що вийшли в золотій серії Ory Sunshine. Але вже тоді Армстронг почав працювати на прогулянкових річкових пароплавах, які згодом так само увійшли до легенди новоорлеанського джазу, як і сам Армстронг. Його обходило, що він не вмів досконало читати ноти, не мав досвіду виконання танцювальних мелодій з чітким ритмом, які подобалися учасникам річкових прогулянок. За словами саксофоніста Сковілла Брауна, який грав разом з ним в одному з перших великих джаз-бендів, згодом Армстронг розбирався в нотному записі не гірше за будь-якого професійного оркестранта. До 1922 року він став по-справжньому першокласним джазменом і виступив із низкою найкращих негритянських оркестрів під керівництвом Кіда Орі, Фейта Мерабля та Менні Манетта.
Згодом Джо Олівер зробив ще одну спробу витягнути Луї Армстронга з Нового Орлеану і цього разу Луї погодився. Він фактично одним із останніх серед великих новоорлеанських музикантів покинув рідне місто. На той час по-справжньому оцінений та затребуваний, бо пропозиції лунали з усіх боків. Орі запросив Луї до свого джаз-бенду, який вважався на той час кращим, а пізніше назвав першим кандидатом у створюваний ним оркестр у Лос-Анджелесі. Мерабль запропонував йому роботу на пароплавах. Хендерсон, тільки-но послухавши гру Луї, відразу захотів включити його до своєї групи.
Дослідники досі ставлять питання про те, що ж особливого було в його грі, в чому неповторність звучання Амстронгівського верхнього регістру? Всі акцентують «на sine qua non або його індивідуальному голосі, одухотвореності, що чутно за перших звуків, найтончіших модуляціях, властивих лише Армстронговому стилю виконання».
Індивідуальність виникає завдяки можливості вільного самовираження, виразної безпосередності, яка, як ми пам'ятаємо, з раннього дитинства була характерною рисою музиканта.  «Гра Армстронга визначається гострою як бритва атакою, широким досконалим вібрато, глибоким, насиченим звуком, – зазначав Джеймс Лінкольн Колліер. – Коли ми слухаємо кращі зразки виконавського мистецтва, в нас виникає певне відчуття що хтось, глибоко переконаний у своїй правоті, намагається донести до нас щось винятково важливе. Майже з самого початку виконавчої діяльності Армстронга в його музиці було закладено цей «особливий сенс». Саме тому вона увійшла в життя чотирьох поколінь людей, стала складовою понад десяток різних духовних культур».
Чи наслідував Армстронг попередників? Певною мірою, так. Але «про нього не скажеш, що він із когось вийшов. Він вийшов із самого себе. Головним джерелом творчості Армстронга був сам Армстронг, і це джерело породило так багато, що часом здається ніби природа обрала його своїм випробувальним полігоном, де мала пройти перевірку музика XX століття, щоб стати тим, чим вона врешті-решт стала».

Олена Ємельянова

 
Далі буде.
 
Фото https://www.grammy.com/news/louis-armstrongs-what-wonderful-world-still-poignant-50
 
Джерела:
В мире музыки: кн. для чтения на англ. яз. Учеб. пособие для музык. вузов и вузов искусств / Сост Е.П. Прошкина.– М.: Высшая школа, 1991.– 141 с.
Великие люди джаза / под ред. К. Мошкова.– СПб.; м.; Краснодар: Лань – Планета музыки, 2009.– 736 с.– (Мир культуры, истории, философии).
Коллиер Д.Л. Становление джаза: популярный исторический очерк / Дж. Л. Коллиер; пер. с англ.; предисл. и общ. ред. А. Медведева.– М.: Радуга, 1984.– 389 с.
Коллиер Д.Л. Луи Армстронг. Американский гений. Пер. с англ. / [Предисл. А.В. Медведева].– М.: Радуга, 1987.– 421, [1] с.: ил.
Tanner Paul O.W. et al. Jazz: монография / Tanner Paul O.W., Megill David W., Gerow Maurice.– 7th ed.– USA: WCB, 1992.
Tanner Paul O. W. Jazz: сборник научных трудов / Paul Tanner.–  9 th. ed.– Boston: McGraw-Hill Colledge, 2001.– 388 p. + 1 CD-ROM.
Пономарев В.М. На обратной стороне звука / В.М. Пономарев.– М.: Аграф, 2003.– 252 с., [16] л. ил.– (Волшебная флейта. Исповедь звезды).
Цалер И.В. Великие джазовые музыканты. 100 историй о музыке, покорившей мир: сборник биографической информации / И.В. Цалер.– М.: ЦЕНТРПОЛИГРАФ, 2011.– 479 с.
***
https://books.google.com.ua/books?id=7iznCwAAQBAJ&pg=PR9&hl=ru&source=gbs_selected_pages&cad=1#v=onepage&q&f=false
https://archive.org/details/satchmomylifeinn001956mbp/page/n17/mode/2up
https://talentscollection.com/uk/materials/show/luji-armstrong---legenda-svitovoji-dzhazovoji-sceni
https://www.thoughtco.com/louis-armstrong-1779822
https://www.grammy.com/news/louis-armstrongs-what-wonderful-world-still-poignant-50
https://www.europosters.com.ua/art-photo/louis-armstrong-v180304
https://thecircle.de/en/collections/louis-armstrong
https://www.mediastorehouse.co.uk/mary-evans-prints-online/new-images-july-2023/louis-armstrong-daniel-1901-1971-nicknamed-32220872.html
https://talentscollection.com/uk/materials/show/luji-armstrong---legenda-svitovoji-dzhazovoji-sceni
https://www.npr.org/2007/08/08/12484983/louis-armstrong-the-man-and-his-music-part-2
https://www.louisarmstronghouse.org/biography/
https://64parishes.org/entry/louis-armstrong-adaptation
https://www.world.gazetesanat.com/biography-of-louis-armstrong/
https://www.blackmusicproject.com/artists/louis-armstrong
https://www.blackmusicproject.com/artists/louis-armstrong

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут

Пунктири історії

Луї Армстронг. Виняток і доленосні люди

(продовження)

Саме в ті роки в житті Армстронга знову зявилася доленосна людина. Слід зазначити, що більшість перших джазменів зовсім не були неграми, і Армстронг представляв швидше виняток, ніж правило. Вони не вважали себе скривдженими долею. Ніхто з них не почувався невизнаним генієм. Це були шановні громадяни, які чесною працею заробляли свій хліб. До цієї категорії музикантів належав і Джо Олівер.
У роки, коли  Армстронг практикувався в новоорлеанських хонкі-тонк, Джо став для нього справжнім опікуном і вчителем. Грубий, підозрілий, він не дуже підходив на цю роль взагалі та для будь-кого, тим більше для потенційного конкурента. Але Армстронгу Олівер насправді допоміг, дав пристойний інструмент, вчив правильної техніки гри, влаштовував у добрі оркестри і зрештою привіз до Чикаґо, відкриваючи світ.
Крім Армстронга, Олівер ніколи і ніким у своєму житті не опікувався. Навпаки, мав дуже натягнуті стосунки з багатьма музикантами, які, не в змозі виносити його постійні причіпки, часто йшли з його ансамблю.
«Луї завжди тягнуло до сильних, впливових людей, багатьом з них він вручав власну долю, хоча далеко не кожен виявлявся гідним його довіри. Серед них траплялися жорсткі люди з досить темним минулим, трохи кращим за шахраїв. Не всі вони добре ставилися до Армстронга, дехто поводився з ним досить безцеремонно, але кожен знав, як йому допомогти зробити блискучу кар'єру.
Луї завжди чудово розумів, що без підтримки когось впливового, бажано білого, музикантові-негру важко розраховувати на успіх, яким би талантом він не володів. Крім цього, йому вкрай важливо було відчути, що він небайдужий їм як людина. Будь-який жест уваги чи то дарування корнета, чи допомога в отриманні контракту на запис платівки, надавав Армстронгу впевненості. Все життя він відчував емоційну потребу в цьому».
На довершення всього, нагадаємо, що Армстронг вирізнявся страшеною сором'язливістю. «Луї був настільки скромний, – розповідав американський джазовий саксофоніст, кларнетист і композитор Сідні Беше, – що під час традиційних джем-сейшен насилу вдавалося умовити його встати і зіграти».
Ще в ранній юності, вийшовши з притулку, Луї потрапив під крило музиканта Бенні Вільямса на прізвисько Блек Бенні. Вільямс вважався найкращим ударником і водночас найбільшим скандалістом «чорного гетто». «Це була не людина, а сам диявол». Кажуть, що якось Бенні привів Луї в парк Лінкольна і, ні слова не кажучи, посадив в оркестр. Ніхто з музикантів заперечити не наважився. До того ж Армстронг отримав чимале визнання від публіки. Але можливості Бенні в просуванні Луї були обмежені, а в 1917 його вже не було.
«Висхідною зіркою Нового Орлеану став саме Джо Олівер, який претендував на роль кращого корнетиста. Згодом він почав самостійно ангажувати оркестри, виступаючи як їхній керівник, став впливовою фігурою маленького замкненого світу новоорлеанського джазу, користуючись високою репутацією навіть у білих, принаймні у тих, хто цікавився «гарячою» музикою».
Скрізь, де з'являвся Олівер, за ним, як тінь, слідував Луї. Він, як і раніше, розвозив на візку вугілля, і одна з переваг цієї роботи полягала в тому, що йому дозволялося з'являтися в Сторівіллі, а значить, прокрастися і в район «червоних ліхтарів», щоб послухати гру Олівера. Під час парадів Луї завжди йшов за своїм кумиром, несучи його валізку. Це була велика честь для музиканта-початківця. Іноді він виконував доручення дружини Олівера, за що Джо милостиво давав йому уроки. Поступово Армстронг став підручним Олівера, а згодом той почав саджати його на своє місце в оркестрі, а потім, коли виявлялося, що заангажований у двох місцях відразу, замінювати себе саме Луї.
Справедливості заради варто відзначити, що в ці роки Армстронг ще не був готовий до виходу на велику сцену. Проте від'їзд з міста багатьох добрих музикантів, створив додаткові можливості для його кар'єри. Армстронгу стало набагато легше знайти роботу, частіше вдавалося отримати ангажемент. У парі з молодим ударником Джо Ліндсі він створив невеликий ансамбль, який мав певний успіх. Армстронг виступав не більше двох-трьох разів на тиждень, але це дозволяло йому вважати себе професійним затребуваним музикантом. Це було справжнім досягненням, тим більше, що з дня його виходу з притулку минуло лише близько трьох років.

Олена Ємельянова

 
Далі буде.
 
Фото https://www.europosters.com.ua/art-photo/louis-armstrong-v180304
 
Джерела:
В мире музыки: кн. для чтения на англ. яз. Учеб. пособие для музык. вузов и вузов искусств / Сост Е.П. Прошкина.– М.: Высшая школа, 1991.– 141 с.
Великие люди джаза / под ред. К. Мошкова.– СПб.; м.; Краснодар: Лань – Планета музыки, 2009.– 736 с.– (Мир культуры, истории, философии).
Коллиер Д.Л. Становление джаза: популярный исторический очерк / Дж. Л. Коллиер; пер. с англ.; предисл. и общ. ред. А. Медведева.– М.: Радуга, 1984.– 389 с.
Коллиер Д.Л. Луи Армстронг. Американский гений. Пер. с англ. / [Предисл. А.В. Медведева].– М.: Радуга, 1987.– 421, [1] с.: ил.
Tanner Paul O.W. et al. Jazz: монография / Tanner Paul O.W., Megill David W., Gerow Maurice.– 7th ed.– USA: WCB, 1992.
Tanner Paul O. W. Jazz: сборник научных трудов / Paul Tanner.–  9 th. ed.– Boston: McGraw-Hill Colledge, 2001.– 388 p. + 1 CD-ROM.
Пономарев В.М. На обратной стороне звука / В.М. Пономарев.– М.: Аграф, 2003.– 252 с., [16] л. ил.– (Волшебная флейта. Исповедь звезды).
Цалер И.В. Великие джазовые музыканты. 100 историй о музыке, покорившей мир: сборник биографической информации / И.В. Цалер.– М.: ЦЕНТРПОЛИГРАФ, 2011.– 479 с.
***
https://books.google.com.ua/books?id=7iznCwAAQBAJ&pg=PR9&hl=ru&source=gbs_selected_pages&cad=1#v=onepage&q&f=false
https://archive.org/details/satchmomylifeinn001956mbp/page/n17/mode/2up
https://talentscollection.com/uk/materials/show/luji-armstrong---legenda-svitovoji-dzhazovoji-sceni
https://www.thoughtco.com/louis-armstrong-1779822
https://www.grammy.com/news/louis-armstrongs-what-wonderful-world-still-poignant-50
https://www.europosters.com.ua/art-photo/louis-armstrong-v180304
https://thecircle.de/en/collections/louis-armstrong
https://www.mediastorehouse.co.uk/mary-evans-prints-online/new-images-july-2023/louis-armstrong-daniel-1901-1971-nicknamed-32220872.html
https://talentscollection.com/uk/materials/show/luji-armstrong---legenda-svitovoji-dzhazovoji-sceni
https://www.npr.org/2007/08/08/12484983/louis-armstrong-the-man-and-his-music-part-2
https://www.louisarmstronghouse.org/biography/
https://64parishes.org/entry/louis-armstrong-adaptation
https://www.world.gazetesanat.com/biography-of-louis-armstrong/
https://www.blackmusicproject.com/artists/louis-armstrong
https://www.blackmusicproject.com/artists/louis-armstrong

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут

 

Пунктири історії

Луї Армстронг: «Блюз – це коли хорошій людині погано» (продовження)
 

Армстронг ще не мав свого корнета, щоб вдосконалюватися вдома. Проте мав тверде бажання стати музикантом. Луї ходив із одного бару до іншого, прохаючи корнетистів дати можливість зіграти кілька номерів. Він виріс у цих кварталах, його знали бармени та і керівники клубів, повії та їхня клієнтура. Вони теж наполегливо вмовляли музикантів поступитися на якийсь час місцем в оркестрі життєрадісному симпатичному хлопцеві з приємними манерами.

Завдяки разючому слуху Армстронг швидко виріс у пристойного виконавця блюзів. Спочатку він знав лише одну-дві мелодії, однак музиканти відразу оцінили, яким великим потенціалом володів цей корнетист-початківець, і всіляко заохочували його продовжувати заняття. Одного разу відомий в усій окрузі скандалами ударник Блек Бенні привів щойно випущенного з притулку Армстронга до парку Лінкольна. «Луї зіграв пісеньку «Ole Miss» і кілька блюзів, так, що відвідувачі парку впали в дикий захват від чудової гри цього хлопця в коротких штанях». Цей епізод згадує багато музикантів тих часів: «Луї виконав за один вечір стільки блюзів, скільки ми не чули за все своє життя».

Після цього випадку тільки-но в якомусь барі не вистачало виконавця, терміново посилали за Армстронгом, в якого нарешті був свій інструмент, узятий напрокат. Але настав  щасливий день, коли Армстронг став володарем власного корнета. Коштував він десять доларів, які йому позичив власник контори з розсилки газет, вірний друг Чарльз. Інструмент був якийсь погнутий, зі вм'ятинами на корпусі, виробництва нікому не відомої фірми «Тонк Брос», завдяки йому Луї міг щодня вдосконалювати вдома власну гру та мати постійну роботу в хонкі-тонк. Невдовзі Армстронг почав регулярно виступати в барі «Генрі Матранга», став третім членом маленького ансамблю, де окрім нього грали піаніст «Бугіс» і ударник «Гарбі».

На той час Луї отримував близько одного долара плюс скромні чайові від повій. Вдень він був змушений продовжувати займатися фізичною працею: возив візок із вугіллям, розвантажував на пристані човни з бананами, розносив по домівках молоко, виконував усілякі випадкові доручення. Нерідко Армстронг аж до світанку грав у барі, а після двогодинного сну йшов на вугільний склад. Але Луї не сумував. Він був здоровий, сповнений енергії та бажання стати професійним музикантом.

Олена Ємельянова

 

Далі буде.

 

Фото https://thecircle.de/en/collections/louis-armstrong

 

Джерела:

В мире музыки: кн. для чтения на англ. яз. Учеб. пособие для музык. вузов и вузов искусств / Сост Е.П. Прошкина.– М.: Высшая школа, 1991.– 141 с.

Великие люди джаза / под ред. К. Мошкова.– СПб.; м.; Краснодар: Лань – Планета музыки, 2009.– 736 с.– (Мир культуры, истории, философии).

Коллиер Д.Л. Становление джаза: популярный исторический очерк / Дж. Л. Коллиер; пер. с англ.; предисл. и общ. ред. А. Медведева.– М.: Радуга, 1984.– 389 с.

Коллиер Д.Л. Луи Армстронг. Американский гений. Пер. с англ. / [Предисл. А.В. Медведева].– М.: Радуга, 1987.– 421, [1] с.: ил.

Tanner Paul O.W. et al. Jazz: монография / Tanner Paul O.W., Megill David W., Gerow Maurice.– 7th ed.– USA: WCB, 1992.

Tanner Paul O. W. Jazz: сборник научных трудов / Paul Tanner.–  9 th. ed.– Boston: McGraw-Hill Colledge, 2001.– 388 p. + 1 CD-ROM.

Пономарев В.М. На обратной стороне звука / В.М. Пономарев.– М.: Аграф, 2003.– 252 с., [16] л. ил.– (Волшебная флейта. Исповедь звезды).

Цалер И.В. Великие джазовые музыканты. 100 историй о музыке, покорившей мир: сборник биографической информации / И.В. Цалер.– М.: ЦЕНТРПОЛИГРАФ, 2011.– 479 с.

***

https://books.google.com.ua/books?id=7iznCwAAQBAJ&pg=PR9&hl=ru&source=gbs_selected_pages&cad=1#v=onepage&q&f=false

https://archive.org/details/satchmomylifeinn001956mbp/page/n17/mode/2up

https://talentscollection.com/uk/materials/show/luji-armstrong---legenda-svitovoji-dzhazovoji-sceni

https://www.thoughtco.com/louis-armstrong-1779822

https://www.grammy.com/news/louis-armstrongs-what-wonderful-world-still-poignant-50

https://www.europosters.com.ua/art-photo/louis-armstrong-v180304

https://thecircle.de/en/collections/louis-armstrong

https://www.mediastorehouse.co.uk/mary-evans-prints-online/new-images-july-2023/louis-armstrong-daniel-1901-1971-nicknamed-32220872.html

https://talentscollection.com/uk/materials/show/luji-armstrong---legenda-svitovoji-dzhazovoji-sceni

https://www.npr.org/2007/08/08/12484983/louis-armstrong-the-man-and-his-music-part-2

https://www.louisarmstronghouse.org/biography/

https://64parishes.org/entry/louis-armstrong-adaptation

https://www.world.gazetesanat.com/biography-of-louis-armstrong/

https://www.blackmusicproject.com/artists/louis-armstrong

https://www.blackmusicproject.com/artists/louis-armstrong

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут