Пунктир

Письменник, чиї твори перекладені багатьма мовами світу. Його вивчають і поважають на усіх континентах. Той, хто розуміє людську душу. Федір Достоєвський у «Пунктирі».

«Головне в людині – це не розум, а те, що ним керує: характер, серце добрі почуття, передові ідеї».

«Кожна людина відповідальна перед усіма людьми за всіх людей і за все».

«Любов настільки всесильна, що перероджує й нас самих».

«Милосердя є найвища форма людського існування».

«Найсерйозніші негаразди сучасної людини виникають з того, що вона втратила відчуття осмисленої співпраці з Богом в Його намірах стосовно людства».

«Поганий знак, коли перестають розуміти іронію, алегорію, жарт».

«Учіться і читайте. Читайте книги серйозні. Життя зробить решту».

«Хто легко втрачає повагу до інших, той передовсім не поважає себе».

«Я не можу уявити ситуації, щоб коли-небудь не було чого робити». 

Достоевский без глянца [Текст] / сост., авт. предисл. П. Фокин. – СПб.: Амфора, 2008. – 460 с. – (Без глянца). 

Селезнев, Юрий Иванович. Достоевский [Текст] / Ю.И. Селезнев. – 5-е изд. – М.: Молодая гвардия, 2007. – 510 с. – (Жизнь замечательных людей: Серия биографий).

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут  

На долоні історії

«Я з серця взяв його». Історія створення найвеличнішого роману Федора Достоєвського «Біси»

«Мене називають психологом, - неправда, я лише реаліст у вищому сенсі, тобто зображаю всі глибини душі людської»

Федір Достоєвський
(закінчення)

Так в 1872 році в журналі «Русский вестник» роман був опублікований. Однак ліберально-демократична критика в цілому негативно оцінила твір, угледівши в ньому спотворене зображення громадського руху і його представників. Та це пояснюється тим, що вони підійшли до роману з вузькоідеологічних, партійних позицій. Це ставлення до «Бісів» збереглося аж до початку XX ст. Критики - символісти і представники релігійно-філософської думки змогли оцінити ідейно-філософську глибину і художню гідність роману, по-новому прочитали і осмислили його. Для деяких з них ідеї і образи «Бісів» послужили відправною точкою для побудови власних концепцій.

Критика початку XX ст. зазначила зв'язок образу Ставрогіна з декадентством. «Микола Ставрогіна - родоначальник багато чого, різних ліній життя, різних ідей і явищ, - писав Микола Бердяєв. - І … декадентство зародилося в Ставрогіні».

Після Жовтневої революції 1917 року роман, розцінений як наклеп на революційно-визвольний рух, фактично опинився під забороною, і тільки з 1972 року почалися спроби відродити, і, з новою силою, порушити інтерес до письменника і його твору.

До сих пір не вщухає науковий і культурний інтерес: не припиняються постановки в театрах і кіно, в літературознавстві вивчають нові аспекти поетики роману, і багато-багато іншого ...

https://www.fedordostoevsky.ru/works/lifetime/demons/

http://trassa.narod.ru/lekzia/dostoevsky/besy.htm

Бачинин, Владислав Аркадьевич.  Теология, социология и антропология литературы. (Вокруг Достоевского) [Текст] / В. А. Бачинин ; Ассоц. "Духовное возрождение", "ДУХ і ЛІТЕРА", Донец. христиан. ун-т. - К. : ДУХ і ЛІТЕРА, 2012. - 393 с. - (Теология).

Иванчикова, Евгения Анатольевна. Синтаксис художественной прозы Достоевского [Текст] / Е. А. Иванчикова. - 2-е изд. - М. : Либроком, 2010. - 288 с.

Гончарова, Нина Георгиевна. Ф. М. Достоевский в зеркалах графики и критики (1848-1998) [Текст] / Н. Г. Гончарова. - М. : Совпадение, 2005. - 512 с. : ил.

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

На долоні історії

«Я з серця взяв його». Історія створення найвеличнішого роману Федора Достоєвського «Біси»

«Мене називають психологом, - неправда, я лише реаліст у вищому сенсі, тобто зображаю всі глибини душі людської»

Федір Достоєвський

(продовження)

Дружина письменника згадувала, що нова тема для роману виникла внаслідок приїзду до них з Дрездену її брата. Його запросив сам Федір Михайлович, який побоювався, що той може взяти участь в політичних заворушеннях. На думку Ганни Григорівни, задум твору виник у її чоловіка після бесіди про побут і настрої студентського світу.
Отже, твір, який повинен був до кінця літа побачити світ, потрапив до редакції лише через два місяці від покладеного строку. І то, лише перша його частина.
З листа Достоєвського до редакції, жовтень 1870 рік:
«Маю честь при цьому доставити в вельмишановну редакцію початок мого роману "Біси". Я дуже запізнився проти обіцяного мною терміну ... ... Уклінно прошу вельмишановну редакцію переглянути французькі фрази в романі. Мені здається, що немає помилок, але я можу помилятися ... ... у мене в одному місці є вислів: "Ми одягали лаврові вінки на вошиві голови". Заради бога, благаю: не викреслюйте слово вошиві. І взагалі прошу великої поблажливості до мого роману ...».
Твір, над яким він працював тягнув і одночасно відвертав письменника від себе. У листі до Аполлона Миколайовича Майкова автор зізнається, що «... Робота, яку я затягнув, є тільки початок роману в «Русский вестник», і принаймні півроку ще буду писати його день і ніч, так що вже він мені заздалегідь спротивився. Є, зрозуміло, в ньому дещо, що тягне мене писати його; але взагалі - немає нічого в світі для мене противніше літературної роботи, тобто власне писання романів і повістей- ось до чого я дійшов... Без будь-якого сумніву, я напишу погано; будучи більше поетом, ніж художником, я вічно брав теми не по силам собі. І тому зіпсую, це напевно. Тема дуже сильна. Але так як ще ніхто, з усіх критиків, що судили про мене, не відмовляв мені в деякому таланті, то, ймовірно, і в цьому довгому романі будуть місця непогані ... "
Весь сенс разючих по відвертості слів Достоєвського з «Щоденника письменника» за 1873 рік про те, що він міг би стати нечаєвцем у роки своєї юності, став зрозумілий тільки після смерті Федора Михайловича з розповіді його друга - поета Аполлона Майкова. Виявляється, щоб підготувати народ до повстання, петрашевці Федір Достоєвський, Павло Філіппов, Микола Спішно, Микола Мордвинов, Володимир Мілютін, Микола Момбеллі і Микола Григор'єв вирішили завести таємну друкарню і вибрати комітет з п'яти членів для безпосереднього керівництва, причому для дотримання таємниці «має включити в одному з параграфів прийому загрозу покарання смертю за зраду; загроза буде ще більш скріплювати таємницю, забезпечуючи її ».
Тож не дивно, що «Нечаєвська» тема була близька письменникові і він не міг не написати про це.

Далі буде.

https://www.fedordostoevsky.ru/works/lifetime/demons/

http://trassa.narod.ru/lekzia/dostoevsky/besy.htm

Бачинин, Владислав Аркадьевич.  Теология, социология и антропология литературы. (Вокруг Достоевского) [Текст] / В. А. Бачинин ; Ассоц. "Духовное возрождение", "ДУХ і ЛІТЕРА", Донец. христиан. ун-т. - К. : ДУХ і ЛІТЕРА, 2012. - 393 с. - (Теология).

Иванчикова, Евгения Анатольевна. Синтаксис художественной прозы Достоевского [Текст] / Е. А. Иванчикова. - 2-е изд. - М. : Либроком, 2010. - 288 с.

Гончарова, Нина Георгиевна. Ф. М. Достоевский в зеркалах графики и критики (1848-1998) [Текст] / Н. Г. Гончарова. - М. : Совпадение, 2005. - 512 с. : ил.

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

На долоні історії

«Я з серця взяв його». Історія створення найвеличнішого роману Федора Достоєвського «Біси»

«Мене називають психологом, - неправда, я лише реаліст у вищому сенсі, тобто зображаю всі глибини душі людської»

Федір Достоєвський

(продовження)

Отже, з грудня 1869 до травня 1870-го задуми «Житія» і «Бісів» існують разом: перший - як головна тема, другий - як побічна. Але у травні «Біси» витісняють головний твір, вбираючи в себе частину його матеріалу і до липня триває болісна робота. Достоєвський в сказі - тон не знайдений, головний герой розчаровує, інтрига не в'яжеться, ідея не виходить з туманності. Можливо, твору не буде… Ще й ряд важких нападів хвороби на цілий місяць відривають письменника від роботи. Однак, одужавши, він перечитує свої чернетки і приходить у відчай. 11 серпня записує в щоденник: «Роман рішуче бракується (жахливо!)».

Федір Михайлович починає все з нуля. І хоч частина первісного рукопису увійшла до нового твору, все ж підлягає радикальній обробці. Змінюється і головний герой. Петро Степанович Верховенський, який на думку автора повинен був зайняти головне місце у книзі, переходить на другий план, міняючись місцями з Миколою Ставрогіним.

«...Це інша особа (Микола Ставрогін) - теж похмуре обличчя, теж лиходій, - писав Достоєвський 8 (20) жовтня 1870 року Михайлу Никифоровичу Каткову, видавцеві журналу "... Вісник", де повинен був друкуватися твір, - але мені здається, що ця особа трагічніша, хоча багато хто, напевно, скажуть після прочитання: "Що це таке?" Я сів за поему про цю особу тому, що занадто давно вже хочу зобразити його. Мені дуже, дуже буде сумно, якщо він у мене не вдасться. Ще сумніше буде, якщо почую вирок, що особа ходульна. Я з серця взяв його».

До речі, начерки до образу цієї демонічної особи зустрічаються вже у чернетках до роману «Злочин та кара», а його риси позначаються в записних зошитах до «Ідіота» і в нотатках до «Житієм великого грішника». Ставрогін- блискуче завершення багаторічних роздумів письменника над долею «сильної особистості».

Так новий персонаж витіснив "Нечаївську історію", замінивши її ставрогінською долею. Теперішня трагедія - у зіткненні атеїста Миколи Всеволодовича і святого Тихона Задонського.

Але якщо ви думаєте, що Достоєвський приступив до остаточної версії твору, то помиляєтеся. Письменник раз по раз рвав і переписував першу частину. Тижнями не доторкався до листів, шукаючи відповідний тон, зупиняв роботу з початку і починав з кінця.

І ось ідея народилася в пориві натхнення. «Нарешті, все склалося разом і вже не може бути змінено» - писав Федір Михайлович у листі до Страхова. Релігійна думка втілюється в образах євангельської притчі про гадаринського біснуватого. З'являється і назва: «Біси». 

Далі буде.

https://www.fedordostoevsky.ru/works/lifetime/demons/

http://trassa.narod.ru/lekzia/dostoevsky/besy.htm

Бачинин, Владислав Аркадьевич.  Теология, социология и антропология литературы. (Вокруг Достоевского) [Текст] / В. А. Бачинин ; Ассоц. "Духовное возрождение", "ДУХ і ЛІТЕРА", Донец. христиан. ун-т. - К. : ДУХ і ЛІТЕРА, 2012. - 393 с. - (Теология).

Иванчикова, Евгения Анатольевна. Синтаксис художественной прозы Достоевского [Текст] / Е. А. Иванчикова. - 2-е изд. - М. : Либроком, 2010. - 288 с.

Гончарова, Нина Георгиевна. Ф. М. Достоевский в зеркалах графики и критики (1848-1998) [Текст] / Н. Г. Гончарова. - М. : Совпадение, 2005. - 512 с. : ил.

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

На долоні історії

«Я з серця взяв його». Історія створення найвеличнішого роману Федора Достоєвського «Біси»

«Мене називають психологом, - неправда, я лише реаліст у вищому сенсі, тобто зображаю всі глибини душі людської»

Федір Достоєвський

1868 рік. Після виходу в світ роману «Ідіот», в якому Федір Михайлович Достоєвський намагався зобразити «позитивно-прекрасного героя», настав період депресії. Твір не подобався автору, читачі також прийняли сюжет досить прохолодно. І не дивно, адже менталітет і смаки західної публіки все ж відрізняються від вітчизняної… 

Письменник уже близько трьох років живе за кордоном і дуже сумує за батьківщиною, жадібно читає періодику в пошуках цікавинок з рідних країв, і одна із заміток в «Московських відомостях» вразила його в саме серце і породила ідею нового твору.

Цим поштовхом стала «Нечаєвська справа»: "Нам повідомляють, що вчора, 25 листопада, два селянина, проходячи в віддаленому місці саду Петровської Академії, біля входу в грот помітили кинуті шапку, башлик і дубину; від грота криваві сліди прямо вели до ставка, де під льодом виднілося тіло убитого, підперезаного чорним ременем і в башлику... Тут же знайдено дві пов'язані мотузками цеглини і ще кінець мотузки".

З подальших повідомлень газети з'ясувалося, що мова йде про вбивство слухача Петровської землеробської академії Івана Івановича Іванова п'ятьма членами таємного товариства "Народна розправа" на чолі з Сергієм Геннадійовичем Нечаєвим. Мета - здійснення анархо-революційних перетворень в рідних краях Достоєвського. Так основу майбутнього роману склали політичні передумови, організаційні принципи цього суспільства, особистість самого Нечаєва, його діяльність та обставини вбивства.

Достоєвський задумав доволі невеличкий твір на злобу дня, який планував незабаром і закінчити. Навесні 1870 року він писав з цього приводу своєму приятелю - критику і філософу Миколі Страхову: «На річ, яку я тепер пишу в «…Вісник», я сильно сподіваюся, але не з художнього, а тенденційного боку; хочеться висловити кілька думок, навіть якщо при цьому постраждає художність. Але моє захоплення накопичилися в розумі й серці; нехай вийде хоч памфлет, але я висловлюся». 

Так, спочатку «Біси» повинні були стати всього лише памфлетом, адже основною своєю роботою того періоду Федір Михайлович вважав роман «Житіє великого грішника».

 Далі буде.

https://www.fedordostoevsky.ru/works/lifetime/demons/

http://trassa.narod.ru/lekzia/dostoevsky/besy.htm

Бачинин, Владислав Аркадьевич.  Теология, социология и антропология литературы. (Вокруг Достоевского) [Текст] / В. А. Бачинин ; Ассоц. "Духовное возрождение", "ДУХ і ЛІТЕРА", Донец. христиан. ун-т. - К. : ДУХ і ЛІТЕРА, 2012. - 393 с. - (Теология).

Иванчикова, Евгения Анатольевна. Синтаксис художественной прозы Достоевского [Текст] / Е. А. Иванчикова. - 2-е изд. - М. : Либроком, 2010. - 288 с.

Гончарова, Нина Георгиевна. Ф. М. Достоевский в зеркалах графики и критики (1848-1998) [Текст] / Н. Г. Гончарова. - М. : Совпадение, 2005. - 512 с. : ил.

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

Що читають бібліотекарі

Достоевский, Федор Михайлович. Бесы [Текст] : роман / Ф. М. Достоевский. –  М. : АСТ : АСТ МОСКВА : ХРАНИТЕЛЬ, 2007. – 603 с.

«Якщо хочеш перемогти весь світ, переможи себе»

Ф. М. Достоєвський

 «Біси» - шостий роман Федора Михайловича Достоєвського, виданий  у  1871-1872 роках. Він   є одним з найбільш політизованих романів, написаний ним під враженням терористичного і радикального рухів в середовищі російських інтелігентів. Безпосереднім прообразом сюжету роману стала справа про вбивство студента Івана Іванова, який хотів відійти від революційних ідей. Вбивство  задумане  Сергієм Нечаєвим з метою зміцнення своєї влади в революційному терористичному гуртку.

Полеміка героїв-ідеологів продовжувала лінію, розпочату ще в романі «Злочин і покарання». «Біси» стали одним з найзначніших творів Достоєвського - романом-прогнозом або романом-попередженням.

Дія відбувається в губернському місті і в маєтку Варвари Петрівни Ставрогіної.

Її сина, Миколу Всеволодовича Ставрогіна, намагається втягнути в революційний рух син ліберала Степана Трохимовича Верховенського Петро Верховенський. Він збирає під своє крило "загадкових і романтичних" особистостей, які "співчувають" революції.

Щоб зв'язати їх воєдино, Петро задумує вбивство колишнього студента Івана Шатова, який бажає  порвати з революціонерами і донести на них владі.

Роман розкриває різноманіття персонажів, кожен з яких - не просто особистість і окремий типаж, а й окрема історія добра і зла, любові та ненависті, страждання й радості, поняття життя і смерті.

Весь роман складається з незабутніх цитат і монологів, кожен з яких залишає слід у душі і серці.

Чого тільки вартий останній лист-сповідь Миколи Ставрогіна, в якому ясно розкривається даний персонаж, або діалог Петра Верховенського, який, як чорт, намагається спокусити тодішню молодь.

Кого автор вважає бісами, хто вони такі? Чи переможе добро над злом і чим закінчиться один з найвідоміших романів Достоєвського? Це Ви можете дізнатись лише прочитавши книгу. Приємного читання!

Анна Швець, бібліотекар відділу читальних залів

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут