Що читають бібліотекарі

Гуменюк Надія. І дощ не змиє всі сліди / Н. Гуменюк. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2023. – 240 с.

 

Безкарність – найбільше заохочення злочину.

Марк Тулій Цицерон

 

Надія Гуменюк – відома українська сучасна письменниця та журналістка. У її творчому доробку понад п’ять десятків книжок поезії, прози та творів для дітей, відзначених низкою престижних премій: імені Лесі Українки, імені Олександра Олеся, «Благовіст», «Звук павутинки», імені родини Косачів, імені Агатангела Кримського та інших. Переможниця багатьох конкурсів, володарка гран-прі Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» (за роман «Вересові меди») та 2-ї премії конкурсу «Гранд-Коронація» (за роман «Та, що ламає вітер»)
Нова книга «І дощ не змиє всі сліди» Надії Гуменюк яскраво вирізняється на тлі минулих творів авторки, адже центральною лінією сюжету тут є детективна історія, яка переплітається з трагічними долями головних героїв.
Надія Гуменюк вважає, що наприкінці життя людина зазвичай шкодує про дві речі: що мало любила і мало подорожувала.
Головну героїню Лізу Яремко в селі знали всі, гарна медичка та хороша мати, вона ніколи не була центром уваги Всесвіту, тому ще більше не зрозуміло, чому трагедія трапилась саме в її родині. Доля жорстоко обійшлася з жінкою. Лізина донька вмирає, а незабаром на цвинтарі, біля могили дівчинки, знаходять тіло самої Лізи. Поліція переконана: це самогубство, але амбітна журналістка Рута Ружин вважає інакше. Люди багато шепотілися про дивні події, але розкрити всі таємниці випало саме Руті, перспективній журналістці, яка незабаром і сама стане частиною цієї гри на виживання.
Розслідувати цю загадкову історію її запрошує молодий і харизматичний чоловік Святослав. Він упевнений: хтось гальмує справу та заплутує сліди. Кому ж заважала проста сільська фельдшерка, вихована в дитбудинку? Згодом стає відомо, що Ліза не була сиротою. Справжнє ім’я жінки – Ізабель, а батько її – кубинець. Рута починає розмотувати клубок сімейних таємниць і небезпечних пристрастей. Усе це, наче сюжети із захопливого кіно. І Рута ще не знає, яка роль у цій картині відведена їй та Святославові, який старанно приховує власну таємницю… Ніби герої славетних скандинавських детективів, Рута і Святослав не могли собі уявити, які пристрасті та родинні таємниці приховувала померла, та в які перипетії вони будуть втягнуті через це журналістське розслідування.
Мені книга дуже сподобалась. Мова письменниці досить незвична, але в цьому є свій колорит. Читається дуже швидко, захоплює.
Раджу прочитати.

 

Тетяна Мищенко, завідувачка патентно технічного відділу 

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

 

Пунктир

Наталія Гурницька. 

                   Крихкість життя

Сьогодні в нас «побачення» з думками неймовірної письменниці. Вона ніколи не хоче розчаровувати своїх читачів і уособлена з загадковим містом Лева. З містом, де кожен камінчик – не просто історія України, а й, без перебільшення, історія Європи. Людина з неймовірною усмішкою та суто європейською генетикою, тому, що Україна – це безумовно Європа. А в її родоводі – українська та польська кров. Мова про Наталію Зенонівну Гурницьку – володарку літературної відзнаки міжнародного конкурсу «Коронація слова» – «Золота письменниця України». А, простіше кажучи, володарки літературного «Оскара» України.

«Пунктири» її думок і героїв в постійній рубриці блогу.

«А щасливі жінки заздрісними не бувають».

 «Ближче до землі та простого життя легше пережити нещастя і горе. Природа сама заліковує рани».

 «Бог не зважає на зовнішні прояви, як це роблять люди, а бачить глибше – те, що у кожного в душі й на серці.

«Відриватися від власного коріння – це велика помилка для людини. Те, що було у дитинстві та юності, продовжує жити в людині, і вже незабаром почуваєшся так, ніби відмовився від часточки власної душі та серця. А з напівмертвим серцем жити ой як непросто».

 «Для жінки одяг – це іноді щось на кшталт обладунку лицаря і впевненість у тому, що всі несподіванки вона зустріне цілком «озброєною».

 «Доля іноді забирає в людини найдорожче саме тоді, коли дуже боїшся його втратити».

 «Дуже часто, щоб зрозуміти, яким насправді є мужчина, треба просто подивитися на жінку, яка поряд з ним багато років. З досвіду знаю, що найяскравіше мужчину характеризує зовсім не його власна зовнішність, розум, поведінка чи всі прикмети багатства та успіху. Його суть дуже чітко показує те, з якою жінкою він живе поряд».

 «Життя взагалі дуже справедливе й одночасно жорстоке. Ти або приймаєш його правила і продовжуєш боротися та жити, або поволі скочуєшся з уторованого шляху на узбіччя та гинеш».

 «Зрештою, щоб почуватися по-справжньому добре, людині й не треба чогось надзвичайного. Всі важливі складові життя вкрай прості та банальні. Здоров'я рідних, розуміння їхніх потреб і вчинків, підтримка у важку хвилину, поділена на всіх радість, вміння прощати і віддано любити, бажання бачити в людині насамперед хороше, відсутність заздрості, потреба дарувати людям добро, а ще віра в те, що все погане обов'язково минеться».

 «Лише людина, яка вміє гідно проживати дуже складні чи прикрі моменти, здатна пізнати справжню радість та насолоду».

 «Любов до немовлят ніколи не буває надмірною. Саме вона дарує маленькій дитині впевненість у безпеці, у тому, що вона бажана і що цей світ зустрічає її добром та ласкою. Дитина, яка росте в любові, не боїться жити і більше вірить у власні сили та в те, що зможе багато досягнути».

« Найбільша милість Божа саме в тому, що у щасливі моменти людина не знає, яким крихким є життя та які втрати очікують її незабаром».

«Сильна людина біль втрати носить у собі, а не черпає його ззовні. Слабка навмисно шукає трагічних моментів, бо підсвідомо не годна дозволити собі жити не в розпачі».

 «Час лікує далеко не всі рани. Він лише притлумлює гостроту відчуттів, дає перевести подих, щоб жити далі, але, як задавнена хвороба, ніколи не відпускає повністю».

 «Щастя, як і горе, ніколи не триває вічно. Все колись минає».

 «Якщо ховатися від життя, то можна не відчути його смак, не побачити, яким яскравим та насиченим воно може бути, і назавжди залишитися в рутині сірих днів та буденних клопотів».

 «Яка різниця, де почуватися щасливою. Це мужчинам потрібно щось більше, аніж просто любов, а жінці зазвичай найкраще там, де її люблять та цінують по-справжньому. Особливо, якщо вона любить сама».

 

 Фото: https://knigogo.com.ua/pismenniki/nataliya-gurnytska/

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

 

"Литаври"

У Чернігові, Ніжині та Батурині більше 80-ти знаних письменників із 15-ти країн провели велике літературно-мистецьке дійство – відбувся перший міжнародний фестиваль інтеграції слова у сучасному арт-просторі «Литаври». Ідея належить письменниці Тетяні Вінник, яка очолює громадську організацію «Центр новітніх ініціатив і комунікації», вона ще й була головним організатором масштабного проекту.
Ідеєю такого вражаючого свята було те, що літератори з різних країн на власні очі побачать, як живуть люди в України, відвідають унікальні пам’ятки архітектури та проведуть імпрези разом з українськими колегами. 
Взагалі, творчий рівень цього фестивалю – справді, високий! Адже, даний захід зібрав представників культури різних країн, де кожен мав слово. Тож хочеться вірити, що "Литаври" проходитимуть в Україні кожного року і зарубіжних гостей буде не менше.

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Vkontakte Facebook Twitter

Українська книжка року

Поборотися за нагороду «Українська книжка року» запрошують письменників і видавництва Дніпропетровщини.

За звання «Українська книжка року» можуть позмагатися твори українською мовою, видані протягом останніх трьох років, але не пізніше ніж за 6 місяців до подачі заявки.

Подати заявку і поборотися за премію можуть автори і співавтори творів, видавництва, громадські організації, творчі спілки, бібліотеки, навчальні та наукові установи. Для цього достатньо до 15 листопада направити на адресу Держкомтелерадіо два примірника видання. 

Заявки з поміткою «Щорічна премія Президента України «Українська книжка року» необхідно надсилати на адресу: 01001, м.Київ, вул. Прорізна, 2.Довідки за телефоном: (044) 278-87-56.

Більше про бібліотеку  тут

Ми в соціальних мережах: Vkontakte Facebook Twitter

Добровільна творча організація

Українські поети, прозаїки, драматурги, критики і перекладачі входять до Національної спілки письменників України (НСПУ), яку було створено 16 червня 1934 року. Центральний осередок розташовано в Києві, у відомому маєтку Лібермана за адресою вул. Банкова, 2. Крім того, існують обласні організації НСПУ.
Свого часу Спілку письменників очолювали Максим Рильський, Микола Бажан, Олесь Гончар, Юрій Смолич, Олександр Корнійчук, Павло Загребельний, Юрій Мушкетик та Володимир Яворівський. У 2014 році головою Національної спілки письменників України було обрано Михайла Сидоржевського. Керівництво НСПУ намагається переформатувати організацію на сучасний і мобільний осередок творчого життя: працює з творчою молоддю, робить цікаві сучасні літературні проекти. У 2013 році Національна спілка письменників України заснувала власний книжковий рейтинг, де, зокрема, є й номінація для дитячих книжок.
На сьогодні у фондах ДОУНБ дуже багато видань Спілки письменників, статтей про її діяльність, а також бібліографічних довідників, де знайдеться інформація про кожного члена відомої добровільної творчої організації України.

Більше про бібіотеку тут

Ми в соціальних мережах: Vkontakte Facebook Twitter