Сторінки

Показ дописів із міткою Іван Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич). Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Іван Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич). Показати всі дописи

понеділок, 1 квітня 2024 р.

На долоні історії

Іван Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич). Обсерватор людського життя (завершення)

Трупа під час заслання Івана Карпенко- Карого продовжувала гастролювати. Через Ємський указ та Валуєвський циркуляр, де заборонялося ставити вистави та видавати книжки українською мовою, у театрі не було п`єс, яких потребував глядач. У заслання до Івана Карповича  приїздить Михайло Старицький,   благає кидати політику та  рятувати театр написанням п`єс.
Отже, після щоденної важкої праці вдень  вночі Іван Карпович  писав. Видатніші його твори «Наймичка», «Мартин Боруля», «Підпанки», «Бондарівна», «Безталанна»,  «Розумний і дурень». Можна сказати, що саме з цієї маленької оселі бере початок професіональний український театр. У письменницькій діяльності він завжди був собою незадоволений і, коли на його п`єсу виходила схвальна рецензія  і публіка була в захваті Іван Карпович питався у дружини : « Що вони в неї побачили?».
Коли  Карпенко- Карий побачив свою першу виставу «Наймичка»,  він плакав разом віз  залом. На гастролях у Петербурзі українська трупа Кропивницького мала неймовірний успіх. Скориставшись прихильністю царя Олександра III, актори  звертаються до нього з проханням переглянути справу Карпенка-Карого.
15 квітня 1887 два роки заслання, що залишилися, йому дозволили провести на хуторі «Надія», який названо на честь першої жінки.   « У мене виросли крила!» -  , писав він, коли отримав радісну звістку. Разом з Софією вона беруться облаштовувати хутір, бо «краса землі, то людська праця».   З Асканії Нова Софія привезла фруктові дерева і серед степу зацвів прекрасний  сад. В родині була традиція: кожен з гостей проводив три години на землі, а кожен актор трупи посадив дуб.
 У 1889  Карпенко-Карий дістає дозвіл виїжджати. Після розколу утворилося дві трупи перша - під керівництвом Миколи Садовського, другу - очолив Панас Саксаганській. Саме до нього  і перейшов Іван Карпович. Разом з братом він керував трупою,  об`їздив десятки великих і малих міст, створив справжні позачасові шедеври драматургії.   Іван Карпенко-Карий автор понад дев`яноста п’єс,  співпрацює він і з видатним українським драматургом Михайлом Старицьким. Саме Іване Карповичу організував у Санкт-Петербурзі українські вечори, з читкою  власних п’єс, а також вечори на користь бідних студентів.
Майже всі п`єси Івана Тобілевича  театрознавці  вважають бездоганними з точки зору  сценічності. Драматичні конфлікти,  чітко окреслені характери дійові персонажі, жваві діалоги. А головне, що крізь все це проступає час.  Якісна драматургія – завжди важливо, у ті часи, тим більше, бо це національний самобутній ресурс без якого не існує ані театру ані акторської національної школи, становлення якої саме тоді відбувалося.
 Софія стає однією з провідних актрис колективу. Іноді було дуже важко працювати, мова не лише  про конкуренцію, а й про  фінансові негаразди.   Під час гастролей у Катеринославі трапилася пожежа , трупа повністю лишилась майна.
Все пережите далося взнаки, Іван Карпенко- Карий важко захворів. «Любі мої кохані діти сили мої мене зрадили і ми вирішили з мамою покинути театр…». На сцені він грав до останнього, останню виставу  - в Умані. Нажаль німецькі лікарі не можуть врятувати нашого героя від важкої хвороби Єдине про що просив Іван Карпович, щоб його поховали на Україні.  На станції, куди прибув потяг, зібралося чимало людей, до хутора йшов нескінченний потік людей за труною, яку везли воли. Поховали Івана Тобілевича  поруч з батьком.



Джерела:
Дем'янівська, Людмила Семенівна. Іван Карпенко-Карий (І. К. Тобілевич). Життя і творчість [Текст] : навч. посібник / Л. С. Дем'янівська. - К. : Либідь, 1995. - 144 с.
Карпенко-Карий, I. Вибранi твори [Текст] / I. Карпенко-Карий. - К. : Дніпро, 1970. - 309 с.
Карпенко-Карий, І. Вибрані п'єси [Текст] / І. Карпенко-Карий. - К. : Дніпро, 1976. - 298 с. - (Шкільна бібліотека).
Карпенко-Карий, Іван Карпович. Хазяїн [Текст] : драматичні твори / І. К. Карпенко-Карий ; авт. післям., приміт. Т. М. Панасенко. - Харків : Фоліо, 2019. - 333 с. - (Шкільна бі Карпенко-Карий, Іван Карпович. Мартин Боруля [Текст] / І. К. Карпенко-Карий ; авт. післям., авт. прим. Т. М. Панасенко. - Харків : Фоліо, 2021. - 64 с. - (Шк. б-ка укр. та світ. літ.). бліотека української та світової літератури).
Коломієць, Ростислав Григорович. Театр Саксаганського і Карпенко-Карого [Текст] / Р. Г. Коломієць. - К. : Мистецтво, 1984. - 100 с.
Падалка, Н. Іван Карпович Тобілевич (Карпенко-Карий) [Текст] : лекція для студентів-заочників факультетів мови і літератури педагогічних і вчітельських інститутів / Н. Падалка. - К. : Радянська школа, 1948. - 30 с.
Чорній, Степан. Карпенко-Карий і театр [Текст] / С. Чорній. - Мюнхен ; Нью-Йорк : [б. и.], 1978. - 176 с.
Спогади про Івана Карпенка-Карого [Текст] : збірник / упоряд., авт. вступ ст., авт. приміт. Р. Я. Пилипчук. - Київ : Мистецтво, 1987. - 183 с. : портр.
Табілевич, Іван Карпович. Наймичка [Текст] : драма в 5 діях / І.К. Табілевич. - К. : Мистецтво, 1952. - 67 с. - (Бібліотека української драматургії).
 Тобілевич, Іван Карпович. П'єси [Текст] / І. К. Тобілевич ; авт. передм. В. М. Чорновіл. - К. : Молодь, 1965. - 354 с. : портр., фот.
Тобілевич, Іван. Твори [Текст] / І. Тобілевич. - К. : Держ. вид-во України, 1929. - 228 с. - (Б-ка укр. класиків).
***
https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/veresen/29/1845-narodyvsya-ivan-karpenko-karyy-dramaturg
https://issuu.com/452326/docs/karpenko?utm_medium=referral&utm_source=old.library.kr.ua
https://www.youtube.com/watch?v=Q9v23L9vXdU



Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут






 

 

пʼятниця, 29 березня 2024 р.

На долоні історії

Іван Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич).  Обсерватор людського життя (продовження)

Протягом життя Іван Карпенко-Карий  використовував понад двадцять  псевдонімів. Справжніми зразками сатиричні комедії  в театральній історії лишаються «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн», «Суєта».
Подробиці часу драматург перетворює на творчі приводи для того щоб показати людину крізь соціальний статус. Висвітити в неї людяне або  його відсутність.
Сюжет комедії  «Мартин Боруля», пов`язаний зі спеціальним указом від 1831 року, коли  всі шляхтичі – чиновики (селяни, що платили за землю грошову ренту) були зобов'язані подати документи,  що підтверджували їх дворянське походження. Тих, хто не робив цього, позбавляли шляхетських прав і прирівнювали у місті до міщан, у селі – до селян. У відповідні інстанції посипались прошення, заяви, чолобитні з проханням  відновити рід у дворянстві. У тому потоці було й клопотання  батька Івана - Карпа Тобілевича. Саме цей факт послужив поштовхом до написання дотепної комедії.
Про історичні реалії мова й у комедії  «Сто тисяч» (1889 рік). Конкуренція, нові господарі землі , смисл життя яких спрямований лише  на придбання. «Ох, земелько, свята земелько – божа ти дочечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки … Приобрітав би тебе без ліку. Легко по своїй власній землі ходить. Глянеш оком навколо – усе твоє…і все то гроші, гроші, гроші …». Поповнює цю галерею куркулів головний персонаж комедії  «Хазяїн» Терентій Пузир –великий землевласник, мільйонер, той самий, якому розгніваний герої «Ста тисяч» Герасим Калитка давав  наступну характеристику: «Мужва репана! Давно лизали панам руки, за версту шапку скидали, а тепер розжилася, кумпанію з панами водить».
В кожній п`єсі - яскрава насичена образна мова, що  розкриває сутність та характер, динаміка сюжету, дає об`єм психологічним подробицям дії.
Є в спадщині автора і твори з історичної тематики, зокрема драма «Бондарівна» (1884), історична трагедія «Сава Чалий»(1899 р.),  створена на основі народної історичної пісні. Крім театральної діяльності, Іван  Карпович активно працював над публіцистикою, присвячував свої роботи соціальним та національним питанням України.
Іван Франко зауважував, що творчість Івана Карпенка-Карого «наповнює нас почуттям подиву, … його таланту. Обняти такий широкий горизонт, заселити його таким множеством живих людських типів міг тільки першорядний поетичний талант і великий обсерватор людського життя». Звичайно, він був правий.
Смислом життя  Івана Тобілевича  було створення українського театру. На початку століття двадцятого Карпенко-Карий  організує власну трупу. Дослідники згадують, що  трьома роками раніше на з’їзді сценічних діячів у Москві Панас Саксаганський виголосив з трибуни написану братом записку, де засуджувалися факти утисків та переслідування українського театру.
Софія Тобілевич, яка пережила його на понад сорок років лишить книгу спогадів про чоловіка, життя якого обірвалося сумною недокінченою піснею.
Іван Карпенко Карий.  Один з батьків  новочасного українського театру , визначний артист, великий драматург, який не припиняє дивувати своїм талантом прийдешні покоління.  
 

Джерела:

Дем'янівська, Людмила Семенівна. Іван Карпенко-Карий (І. К. Тобілевич). Життя і творчість [Текст] : навч. посібник / Л. С. Дем'янівська. - К. : Либідь, 1995. - 144 с.

Карпенко-Карий, I. Вибранi твори [Текст] / I. Карпенко-Карий. - К. : Дніпро, 1970. - 309 с.

Карпенко-Карий, І. Вибрані п'єси [Текст] / І. Карпенко-Карий. - К. : Дніпро, 1976. - 298 с. - (Шкільна бібліотека).

Карпенко-Карий, Іван Карпович. Хазяїн [Текст] : драматичні твори / І. К. Карпенко-Карий ; авт. післям., приміт. Т. М. Панасенко. - Харків : Фоліо, 2019. - 333 с. - (Шкільна бі Карпенко-Карий, Іван Карпович. Мартин Боруля [Текст] / І. К. Карпенко-Карий ; авт. післям., авт. прим. Т. М. Панасенко. - Харків : Фоліо, 2021. - 64 с. - (Шк. б-ка укр. та світ. літ.). бліотека української та світової літератури).

Коломієць, Ростислав Григорович. Театр Саксаганського і Карпенко-Карого [Текст] / Р. Г. Коломієць. - К. : Мистецтво, 1984. - 100 с.

Падалка, Н. Іван Карпович Тобілевич (Карпенко-Карий) [Текст] : лекція для студентів-заочників факультетів мови і літератури педагогічних і вчітельських інститутів / Н. Падалка. - К. : Радянська школа, 1948. - 30 с.

Чорній, Степан. Карпенко-Карий і театр [Текст] / С. Чорній. - Мюнхен ; Нью-Йорк : [б. и.], 1978. - 176 с.

Спогади про Івана Карпенка-Карого [Текст] : збірник / упоряд., авт. вступ ст., авт. приміт. Р. Я. Пилипчук. - Київ : Мистецтво, 1987. - 183 с. : портр.

Табілевич, Іван Карпович. Наймичка [Текст] : драма в 5 діях / І.К. Табілевич. - К. : Мистецтво, 1952. - 67 с. - (Бібліотека української драматургії).

Тобілевич, Іван. Твори [Текст] / І. Тобілевич. - К. : Держ. вид-во України, 1929. - 228 с. - (Б-ка укр. класиків).

Тобілевич, Іван Карпович. П'єси [Текст] / І. К. Тобілевич ; авт. передм. В. М. Чорновіл. - К. : Молодь, 1965. - 354 с. : портр., фот.

***

https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/veresen/29/1845-narodyvsya-ivan-karpenko-karyy-dramaturg

https://issuu.com/452326/docs/karpenko?utm_medium=referral&utm_source=old.library.kr.ua

https://www.youtube.com/watch?v=Q9v23L9vXdU


Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут



 




 

вівторок, 26 березня 2024 р.

На долоні історії

Іван Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич). Обсерватор людського життя (продовження)

Крім театральної діяльності, Іван  Карпенко-Карий був одним із найактивніших діячів місцевого Товариства для поширення серед народу ремесел і грамотності, клопотався про утворення притулку для калік і сиріт, був ініціатором утворення безплатної лікарні для бідного люду, безплатної народної бібліотеки. Цікавлять його літературно – мистецькі теми, які він викладає у статтях до місцевої газети, а наприкінці 70-х близько сходиться з місцевою інтелігенцією, з якою згодом створить нелегальний українофільський гурток  однодумців. В гуртку   пропагують революційно-визвольні ідеї та  розповсюджують заборонену літературу. В цей час  Карпенко-Карий вже виходить на сцену та має величезний успіх, як актор.
За участь у діяльності гуртка та «допомогу політичним злочинцям»(йшлося про брата дружини, який був народником), Івана Карповича визнають   політично неблагонадійним,  звільняють зі служби та висилають на три роки до Новочеркаська під гласний нагляд поліції.
У Новочеркаську,  Карпенко-Карий  працює у кузні, невдовзі  на дверях його  скромної хатини  з'явилася табличка: «Переплетчик Иван Тобилевич. Работа исполняется чисто и аккуратно». Напівпідвальне помешкання, де навіть ліжка не було, яке він називав могилою.  Саме тут написані  перша п`еса «Бурлака», присвячена коханій дружині, що деякий час тому померла. Її речі та фото він зберігатиме до кінця життя.  Після цього Іван дав слово ніколи не одружуватися, але стали помирати діти, батько разом з синами наполягали на створенні нової родини. Саме в цей час до нього у Новочеркаськ приїздить Софія Дитківська .
Початок її життя  до зустрічі з  Тобілевичем настільки окремішний, що заслоговує  цілісенького роману. Мова й про історію любові батьків, про наругу Станіслава Потоцького, вагітність від нього та спробу покінчити самогубством. Врятував її випадковий перехожий, який почув гарний дівочий спів, вислухав та пообіцяв, що життя її відтоді піде іншою стежкою. Так і сталося.  Перехожим виявився Микола Лисенко, який забрав  Софію до своєї родини.  
Згодом вона народила доньку Марію та поступила до хору свого спасителя.  До останніх днів Софія вважала, що Лисенко подарував їй друге життя.  З часом хор злився з трупою Михайла Старицького та Марка Кропивницького. Саме завдяки цьому й сталося знакове знайомство з Іваном Карповичем. Коли трупа дізналась про польське коріння Софії, з неї  почала глузувати.  Це почув Тобілевич та вступився за дівчину. Переповнена вдячністю та сльозами, вона підбігла до нього та поцілувала.   Незадовго до Новочеркаського заслання,  вона освідчилася Івану, але той пославшись на власний вік – відмовив. Дівчина ж закохалась по-справжньому і згодом приїхала до нього в Новочеркаськ. Через час Софія розповість про доньку , яку Тобілевич прийме як рідну. Розуміючи, що дітям необхідна матір невдовзі Карпенко-Карий одружується.

Далі буде.
 
Джерела:
Дем'янівська, Людмила Семенівна. Іван Карпенко-Карий (І. К. Тобілевич). Життя і творчість [Текст] : навч. посібник / Л. С. Дем'янівська. - К. : Либідь, 1995. - 144 с.
Карпенко-Карий, I. Вибранi твори [Текст] / I. Карпенко-Карий. - К. : Дніпро, 1970. - 309 с.
Карпенко-Карий, І. Вибрані п'єси [Текст] / І. Карпенко-Карий. - К. : Дніпро, 1976. - 298 с. - (Шкільна бібліотека).
Карпенко-Карий, Іван Карпович. Хазяїн [Текст] : драматичні твори / І. К. Карпенко-Карий ; авт. післям., приміт. Т. М. Панасенко. - Харків : Фоліо, 2019. - 333 с. - (Шкільна бі Карпенко-Карий, Іван Карпович. Мартин Боруля [Текст] / І. К. Карпенко-Карий ; авт. післям., авт. прим. Т. М. Панасенко. - Харків : Фоліо, 2021. - 64 с. - (Шк. б-ка укр. та світ. літ.). бліотека української та світової літератури).
Коломієць, Ростислав Григорович. Театр Саксаганського і Карпенко-Карого [Текст] / Р. Г. Коломієць. - К. : Мистецтво, 1984. - 100 с.
Падалка, Н. Іван Карпович Тобілевич (Карпенко-Карий) [Текст] : лекція для студентів-заочників факультетів мови і літератури педагогічних і вчітельських інститутів / Н. Падалка. - К. : Радянська школа, 1948. - 30 с.
Чорній, Степан. Карпенко-Карий і театр [Текст] / С. Чорній. - Мюнхен ; Нью-Йорк : [б. и.], 1978. - 176 с.
Спогади про Івана Карпенка-Карого [Текст] : збірник / упоряд., авт. вступ ст., авт. приміт. Р. Я. Пилипчук. - Київ : Мистецтво, 1987. - 183 с. : портр.
Табілевич, Іван Карпович. Наймичка [Текст] : драма в 5 діях / І.К. Табілевич. - К. : Мистецтво, 1952. - 67 с. - (Бібліотека української драматургії).
Тобілевич, Іван. Твори [Текст] / І. Тобілевич. - К. : Держ. вид-во України, 1929. - 228 с. - (Б-ка укр. класиків).
Тобілевич, Іван Карпович. П'єси [Текст] / І. К. Тобілевич ; авт. передм. В. М. Чорновіл. - К. : Молодь, 1965. - 354 с. : портр., фот.
***
https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/veresen/29/1845-narodyvsya-ivan-karpenko-karyy-dramaturg
https://issuu.com/452326/docs/karpenko?utm_medium=referral&utm_source=old.library.kr.ua
https://www.youtube.com/watch?v=Q9v23L9vXdU



Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут


 

пʼятниця, 22 березня 2024 р.

На долоні історії

Іван Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич). Обсерватор людського життя

 

Наш герой є одним з трьох братів Тобілевичів -видатних діячів українського театру. З дванадцяти років займався акторською майстерністю, у сімнадцять написав першу п’єсу. Псевдонім «Карпенко» від  батька — Карпа, а  прізвище - від  улюбленого героя з п’єси Тараса Шевченка «Назар Стодоля».
Народився майбутній драматург, актор та режисер  Іван Карпович Тобілевич 29 вересня  1845 року в слободі Арсенівці поблизу Єлисаветграда (нині Кропівницький) у родині збіднілого дворянина.  Батько  був чудовим агрономом, працював прикажчиком, мати - кріпачка-покоївка, походила з козацького роду. Карпо викупив її   за почуттям  великого кохання у панів Золотницьких. Саме батьки, які багато подорожували разом із панами  та бувати на театральних виставах, передали любов до сцени  дітям. Крім Івана Карпенка-Карого  мова про Миколу Садовського, Панаса Саксаганського та Марію Садовську-Барілотті – яких справедливо відносять до плеяди корифеїв українського театру.
Початкової грамоти Іван навчився у дяка,  освіту продовжував в Бобринецькій повітовій школі. Навчання давалося легко, школу закінчив в числі найкращих учнів, за успіхи «в науках и благонравие»  отримав  нагороду «Собрание  литературных статей  Н. И. Пирогова»    (Одеса , 1858) . Крім української, блискуче володів німецькою,  французькою, польською та, звісно, українською. 
На цьому офіційна освіта завершиться. Він мріяв про університет, хотів стати учителем  або лікарем, але матеріальна скрута   і чотирнадцятирічний хлопець починає службу. Нудна робота та похмура атмосфера повітових канцелярій не надихає.  Справжнім змістом життя стає театральна, літературна і громадсько – політична діяльність, хоча  служба в міській управі та поліцейському управлінні розтягнеться майже на два десятиліття .
На початку кар’єри Карпенко-Карий працював вчителем у Кам’янці-Подільському, пізніше – в Одесі. Ще в Бобринці брав участь в аматорських виставах. У Єлисаветграді утворив аматорський гурток, рівень вистав якого мало чим відрізнявся від вистав професіональних труп. Особливим успіхом користувалась «Назар Стодоля»  за Тарасом Шевченком. Роль головної героїні виконала Надія Тарковська – дівчина з шляхетного роду, яка невдовзі стає його дружиною.  Ємський указ 1876 року про заборону української мови поклав край виставам українського аматорського гуртка,
Карпенко- Карий  був керівником, режисером, актором,  брав участь у створенні вистав за п'єсами Миколи Островського, Миколи Гоголя, Олександра Грибоєдова, Жан-Батіста Мольера, Фрідріха Шіллера. Захоплення сценою було настільки сильним, що Іван хлопчиною  ходив пішки за  десятки кілометрів до Єлисаветграду. Він не міг надивитись вистави місцевого театру «Наталка Полтавка»  і «Отелло» за участю негритянського трагіка Айри Олдріджа.

Далі буде.
 
Джерела:
Дем'янівська, Людмила Семенівна. Іван Карпенко-Карий (І. К. Тобілевич). Життя і творчість [Текст] : навч. посібник / Л. С. Дем'янівська. - К. : Либідь, 1995. - 144 с.
Карпенко-Карий, I. Вибранi твори [Текст] / I. Карпенко-Карий. - К. : Дніпро, 1970. - 309 с.
Карпенко-Карий, І. Вибрані п'єси [Текст] / І. Карпенко-Карий. - К. : Дніпро, 1976. - 298 с. - (Шкільна бібліотека).
Карпенко-Карий, Іван Карпович. Хазяїн [Текст] : драматичні твори / І. К. Карпенко-Карий ; авт. післям., приміт. Т. М. Панасенко. - Харків : Фоліо, 2019. - 333 с. - (Шкільна бі Карпенко-Карий, Іван Карпович. Мартин Боруля [Текст] / І. К. Карпенко-Карий ; авт. післям., авт. прим. Т. М. Панасенко. - Харків : Фоліо, 2021. - 64 с. - (Шк. б-ка укр. та світ. літ.). бліотека української та світової літератури).
Коломієць, Ростислав Григорович. Театр Саксаганського і Карпенко-Карого [Текст] / Р. Г. Коломієць. - К. : Мистецтво, 1984. - 100 с.
Падалка, Н. Іван Карпович Тобілевич (Карпенко-Карий) [Текст] : лекція для студентів-заочників факультетів мови і літератури педагогічних і вчітельських інститутів / Н. Падалка. - К. : Радянська школа, 1948. - 30 с.
Чорній, Степан. Карпенко-Карий і театр [Текст] / С. Чорній. - Мюнхен ; Нью-Йорк : [б. и.], 1978. - 176 с.
Спогади про Івана Карпенка-Карого [Текст] : збірник / упоряд., авт. вступ ст., авт. приміт. Р. Я. Пилипчук. - Київ : Мистецтво, 1987. - 183 с. : портр.
Табілевич, Іван Карпович. Наймичка [Текст] : драма в 5 діях / І.К. Табілевич. - К. : Мистецтво, 1952. - 67 с. - (Бібліотека української драматургії).
Тобілевич, Іван. Твори [Текст] / І. Тобілевич. - К. : Держ. вид-во України, 1929. - 228 с. - (Б-ка укр. класиків).
Тобілевич, Іван Карпович. П'єси [Текст] / І. К. Тобілевич ; авт. передм. В. М. Чорновіл. - К. : Молодь, 1965. - 354 с. : портр., фот.
***
https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/veresen/29/1845-narodyvsya-ivan-karpenko-karyy-dramaturg
https://issuu.com/452326/docs/karpenko?utm_medium=referral&utm_source=old.library.kr.ua
https://www.youtube.com/watch?v=Q9v23L9vXdU



Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут