Німецькомовний письменник. Одна з ключових постатей всесвітньої літератури XX сторіччя. Екзистенційність, абсурдизм, слова, як одна з форм молитви. Серед п'ятьох людей, яких, «не претендуючи зрівнятися з ними в силі і розумі», він відчував «своїми кровними братами», були: Гюстав Флобер, Франц Грильпарцер, Федір Достоєвський, Генріх фон Клейст і Микола Гоголь.
За життя Франца Кафки було опубліковано всього кілька його коротеньких оповідань, що склали лише невеличку частку його робіт. Перед смертю він доручив своєму другові та літературному душеприказчику Максу Броду – спалити все без винятку. Його кохана Дора Діамант дійсно знищила майже всі рукописи Кафки, якими володіла, але Брод не підкорився та опублікував більшу частину творів художника сумнівів.
«Випадковість існує тільки в нашій голові, у нашому обмеженому сприйнятті. Це – віддзеркалення меж нашого пізнання. Боротьба проти випадковості – завжди боротьба проти нас самих, боротьба, в якій ми ніколи не зможемо стати переможцями».
«Все, зокрема й брехня, служить істині. Тіні не гасять сонця».
«Все, що не належить до літератури, наганяє на мене нудьгу й викликає ненависть, бо дратує мене або стримує, хоч це, можливо, тільки здається».
«Кайдани знесиленого людства зроблені з канцелярського паперу».
«Коли відчай дається взнаки так виразно, коли він такий невіддільний від свого об'єкта і його щось тримає так, як ото солдат, що прикриває відступ і його зрештою розриває на шматки, тоді це відчай не справжній. Справжній відчай досягає своєї мети відразу й завжди випереджає її, (після цієї коми виявляється, що слушне тільки перше речення)».
«Неважко уявити собі, що кожного оточує наготоване йому чудове життя в усій його повноті, але воно сховане за завісою, десь у глибині, невидиме, далеке-далеке. Та воно причаїлося там без відрази, не вороже, не глухе. Якщо його покликати заповітним словом, справжнім ім'ям, воно прийде. Ось таємниця чарів, які не творять, а кличуть».
«Спілкування з людьми спонукає до самоспостереження».
«Хто зрозумів усю повняву життя, той не знає страху перед смертю. Страх смерті це лише результат нездійсненого життя. Це вираження зради життя».
«Я живу в сім'ї, серед чудових і сповнених любові людей, живу чужіший, ніж чужак».
«Який ти? Жалюгідний я. Дві дощечки прикручено до моїх скронь».
Васильева, Елена Константиновна. Знаменитые писатели [Текст] / Е. К. Васильева, Ю. С. Пернатьев, В. М. Скляренко. – Харьков : Фолио, 2014. – 379 с. : ил. – (Знаменитые).
Иванов, Геннадий Викторович. Сто великих писателей [Текст] / Г.В. Иванов, Л.С. Калюжная. – М. : Вече, 2005. – 591 с. – (100 великих) (Сто великих).
