Сьогодні, 30 березня, за народним календарем День Преподобного Олексія. Народна назва свята - Теплого Олекси. Наші пращури в цей день не працювали, а готувалися до польових робіт. Пасічники діставали вулики, чистили їх та будили бджіл. В цей день, коли зима була вже не та, "справжня", прокидався ведмідь, а лисиці переселялися зі старих нір у нові. А в перші три дні свого переселення вони сліпі й глухі : "ходять, як у мареві, їм, бач, кури сняться".
Цього дня цілий день стежили за погодою. На Олексія казали: "Який ранок – така і весна, який день – таке літо, який вечір - така осінь". А дівчата колись вірили в те, що як на Теплого Олекси подарувати жебракові сорочку, не забаряться старости. Вони шили й вишивали потай від матерів і, входячи до церкви, вручали біднякам дарунки. А ще напередодні Теплого Олекси йшли ввечері на леваду, де росла стара верба, та із заплющеними очима виламували гілочку. Якщо вона виявлялася рівною і довгою, майбутній чоловік буде високим і струнким. Ту гілочку вдома освячували і у церкві намагалися торкнутися нею хлопця, який подобається. Якщо вдавалося дрібочку верби кинути йому в їжу або підкласти під подушку, неодмінно засватає. Ох і дівчата! Цей день своїм святом вважають пасічники, рибалки, ну і, звичайно, Олексії!
Більше про бібіотеку тут