Що читають бібліотекарі

Нотомб Амелі. Подив і тремтіння [Текст] / А. Нотомб; пер. з фр. В. Шовкун. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. – 128 с.

 Автобіографічний роман бельгійської письменниці Амелі Нотомб «Подив і тремтіння» вже встиг здобути кілька престижних міжнародних нагород і принести славу авторці.
Амелі народилась в Японії, де іі батьки перебували на дипломатичній службі. Коли дівчинці виповнилось п'ять років, сім'я повернулась на батьківщину в Бельгію. Та любов до Країни Вранішнього Сонця залишила слід у серці дитини. Ставши дорослою, вона вирішила повернутися в країну свого дитинства. І ось, їй випала нагода підписати річний контракт із токійською компанією Юмімото.
У книзі вона описує зовсім іншу Японію, яка була для нас, європейців, країною стереотипів – цвітіння сакури, яскраві кімоно, чайні церемонії, культ працьовитості й економічне процвітання. Вражає менталітет японців: якщо ти не вийшла заміж до двадцяти п'яти років, ти зганьбила себе; якщо ти голосно говориш, ти ганьбиш себе; якщо з тебе сміються, ти ганьбиш себе; якщо ти мало працюєш, ти ганьбиш себе; якщо ти звільнився з роботи, не пропрацювавши на ній рік, ти зганьбив себе.
Східна корпоративна культура відкриває для нас речі, які ми вважаємо просто не припустимими – жорстка ієрархія, покірність, зневага до інших, заздрість. Амелі готувалась до роботи на фірмі, удосконалювала знання з японської мови, витримала конкурсний відбір. Та реальність була такою, що їй не дали себе проявити, принижували її розумові здібності й зрештою зробили прибиральницею туалетів. Склалось враження, що японці погано сприймають іноземців…
Мені сподобалась ця книга, вона легко читається, до того ж приправлена доброю «ложкою» гумору, вразила долею жінок-японок, що добре висвітлюється в книзі. Рекомендую до прочитання, можливо після цього ви зміните ставлення до своєї роботи.

Тетяна Сподинець, головна бібліотекарка відділу комплектування

 Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

 

Що читають бібліотекарі. Нові надходження завдяки Українському інституту книги

Нотомб, Амелі. Токійська наречена [Текст] : роман. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2020. – 160 с.

«Сучасній французькій мові бракує слушного слова, щоб описати мої почуття до цього хлопця, але в японській відповідний термін є: коі. Це слово можна приблизно перекласти як смак. Він був на мій смак. Він був моїм коібіто, себто тим, з яким я ділила коі: його товариство було мені до смаку».

Що може бути цікавішим від літературної історії нетипового кохання? Тільки автобіографічний роман з такими подіями. Амелі приїздить до Японії, щоб пізнати культуру цієї країни та вивчити японську мову. Рінрі – японець, студент факультету французької філології. Вони обоє – немов люди із різних світів, але Рінрі закохується в цю дивну дівчину, таку близьку й далеку водночас. Амелі має мрію: зійти на Фудзіяму і зустріти на вершині цієї гори перші промені ранкової зорі. Лише так вона зможе глибше пізнати Японію і краще зрозуміти себе. Мрія Рінрі – одружитися з Амелі. Кожен із них іде до своєї мети, досягаючи власних вершин і пізнаючи себе, і врешті віднаходить щось більше, ніж кохання.

Я очікувала від цього роману звичайного сюжету – двоє самотніх душ зустрічаються, щоб покохати одне одного і прожити довге життя разом. Але отримала значно більше. Авторка більшу увагу приділяє не самим почуттям і їх розвитку, а намаганню пари пізнати такі різні культури одне одного. На життєвих прикладах дуже добре видно відмінності європейського та східного виховання. Японська культура більш уповільнена та зосереджена на внутрішньому, а не зовнішньому. 

Читається історія дуже легко – 160 сторінок можна прочитати за один вечір, тим паче в гарному перекладі. В книзі не так багато гумору, проте він дуже органічно вписується в загальну канву сюжету та доповнює історію. Один з прикладів:

«– Сенсея не запитують, – вимовив він мені.

– А що робити, коли незрозуміло?

– Має бути зрозуміло!

Тоді мені стало ясно, чому в Японії так погано з вивченням іноземної мови».

Незважаючи на те, що мені зовсім не близька східна ідеологія, було дуже цікаво читати та співпереживати головним героям. У деяких моментах я упізнала себе в Амелі, й історія стала ще ближчою мені. Цей роман є своєрідним сіквелом до ще одного твору авторки «Страх і трепет», але повністю зосереджений саме на лінії кохання. Але в ньому немає крутих сюжетних поворотів, довгих страждань чи шалених пристрастей. Він дуже рівний, але при цьому зовсім не нудний. Тому з радістю рекомендую його до прочитання. 

Олександра Залогіна

 Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут