Сторінки

Показ дописів із міткою питання. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою питання. Показати всі дописи

середа, 1 квітня 2026 р.

Несподіване питання

Відповіді на нестандартні питання читачів про Бібліотеку 

Чи є пошкоджені бібліотеки від воєнних дій на території Чернеччинської сільської територіальної громади нашої області?
Так, це питання до нас, фахівців  обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія. Саме сюди, до головної бібліотеки області, відділу наукової організації і методики бібліотечної роботи надходить актуальна інформація про всі 606 бібліотек області системи Міністерства культури України.
Запитуємо у завідувачки відділу Ірини Євгенівни Луньової про Чернеччинські бібліотеки. Вона швидко відгукується, сьогодні такі болючі  питання для неї не новина, тому напам’ять знає бібліотечну статистику області. Для переконливості зазирає до бази даних, відповідь готова: на території Чернеччинської сільської територіальної громади Самарівського району Дніпропетровської області п’ять бібліотек, на сьогодні жодна не постраждала, всі працюють.
До речі, інформацію про пошкоджені та зруйновані бібліотеки нашої області можна дізнатися, зазирнувши на сайт нашої бібліотеки: https://www.libr.dp.ua/xronika.html – розділ «Бібліотеки Дніпропетровщини. Хроніки війни». На сьогодні в області 57 пошкоджених бібліотек і 8 із них – зруйнованих, які не підлягають відновленню. На жаль, таку страшну статистику, яка є сьогоднішньою реальністю, збирають і надають громаді фахівці відділу наукової організації і методики бібліотечної роботи.
Ось один із прикладів пошкодження бібліотек, який відбувся 30 серпня 2025 року:
Унаслідок військової агресії рф постраждало приміщення «Маломихайлівської сільської бібліотеки» Маломихайлівської сільської ТГ (Синельниківський район). Приміщення бібліотеки, розташоване у Маломихайлівському сільському Будинку культури, повністю зруйноване: відбувся обвал покрівлі, плит перекриття та несучих стін, пошкоджено 7 вікон, меблі, втрачений бібліотечний фонд (5 806 примірників на суму 85 900, 86 грн.). Інформація отримана від директора Будинку культури Олійника Володимира Володимировича.
вул. Центральна, 28, с. Маломихайлівка, Маломихайлівська сільська ТГ, Синельниківський район, 53612




Чула, що у вашій бібліотеці є методичний відділ. А що це за відділ? Хто там працює і що вони роблять?

 


Відділ з довгою  науковою назвою (відділ наукової організації і методики бібліотечної роботи) між собою бібліотекарі називають просто – методичний, а його співробітників – методистами. Методисти знають про бібліотеки і бібліотечну справу все. Сюди стікається інформація від бібліотечних працівників області, створюються статистична та фактографічна бази даних про бібліотеки, їхню роботу, персонал, фінансове забезпечення та про багато іншого. Наші методисти сучасну бібліотечну статистику підраховують за 280-ма параметрами! Крім статистичних даних тут знають про персональний склад кожної бібліотеки, прізвище, ім’я та по батькові, стаж, освіту…
Методисти вивчають й аналізують роботу бібліотек області, на підставі цього прогнозують основні тенденції розвитку бібліотечної справи, ставлять цілі та задачі  бібліотекарям, надають рекомендації, як їх досягти.

При цьому вимоги можуть бути дуже прості, навіть елементарні. Наприклад, дотримання техніки роботи: різних технологічних інструкцій та положень, Державних стандартів, правил. І дуже складні – розробка і впровадження різних Проєктів, Програм, інформаційних технологій, надання нових послуг для населення, фандрейзингові заходи та інші.

Щоб практично допомогти колегам, методисти демонструють найбільш вдалий, ефективний досвід і знайомлять бібліотечне співтовариство з ним. Такі матеріали щорічно надаються в друкованому або електронному вигляді в «Оглядах роботи бібліотек області за … рік». Публікуються в регіональному інформаційному збірнику «Бібліотечний вісник», розміщуються на сторінці методичного відділу в соцмережі «В бібліотеках Дніпропетровщини», на сайті Бібліотеки «Бібліотечна Дніпропетровщина».

 А ще методисти організують та координують роботу з неформальної освіти бібліотекарів: підвищенню їхньої професійної компетентності. Для цього розроблена ціла низка різних за формою та тематикою заходів. Практично кожного місяця відбуваються заняття для різних груп бібліотекарів області. Це і навчання на обласних курсах підвищення кваліфікації, семінари, практичні заняття, школи, науково-практичні конференції.
Бібліотекарів навчають сучасним IT-технологіям, допомагають створювати і розвивати власні електронні ресурси та послуги, звертають увагу на актуальну сучасну літературу, організовують зустрічі з відомими авторами літератури, культури, мистецтва.
І не думайте, що вся ця багатовекторна діяльність наших колег-методистів – нудна, адміністративно-паперова, чиновницька робота. Навпаки, це жива, енергійна, творча, насичена бібліотечна сфера, коли фахівці спілкуються, обмінюються емоціями, діляться успіхами, вміють співчувати і підтримувати один одного.
Ось нещодавно оголошували підсумки регіональної кампанії «Читаємо разом – 2025». Бібліотекарі всієї області разом увесь 2025 рік популяризували серед мешканців своїх громад твори сучасних українських авторів, серед них: Андрія Любки, Богдани Мітіяш, Катерини Бабкіної, Костянтина Москальця, Оксани Забужко, Тараса Прохаська. Колеги раділи за тих, хто показав кращі результати цієї роботи – бібліотекарів із міст Жовті Води, Павлоград, П’ятихатки, смт Томаківка, Софіївка, сіл Піщанка, Сурсько-Литовське, Новоолександрівка.
Методисти, як центр тяжіння для бібліотечної спільноти. Саме вони бувають безпосередньо в сільських, міських бібліотеках. Вони знають карту області як справжні мандрівники, немає такого куточка в області, де б вони не побували. Мало того, стараються запросити і колег побувати і познайомитися з різними бібліотеками області. Ще не забулися знамениті виїзні квітневі школи методистів, які проводились і Межовій, і в Нікополі і в Кривому Розі, в Широкому і в Томаківці…
Страшна війна, яка п’ятий рік не дає жити, заважає працювати, проводити спеціальні виїзні заходи. До війни дуже популярними були виїзні заняття під час проведення проблемно-творчих лабораторій для сільських бібліотекарів – найбільш зацікавлених і вдячних учасників. Але методисти знайшли вихід – живе спілкування перенесли онлайн, ми продовжуємо навчатися, розвиватись, мріяти, планувати і діяти разом.

Методисти – сучасні менеджери, тренери, психологи і педагоги, вони справжні стовпи бібліотечної справи, які об’єднують бібліотекарів, допомагають їм не втрачати професіоналізму, дружніх зв’язків і віри у свою справу. І, незважаючи на те, що в нашому методичному відділі їх тільки троє, вони, за допомоги адміністрації та всього колективу бібліотеки  продовжують міцно тримати  бібліотечну галузь в своїх руках.


Тетяна Абраїмова
 

 

Фото https://www.libr.dp.ua/?do=crimes&year=2025&idm=8  та з архіву ДОУНБ




Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут


 

четвер, 26 лютого 2026 р.

Несподіване питання

Відповіді на нестандартні питання читачів про Бібліотеку

 

Чому на обкладинках книжок вашої бібліотеки наклеєні номера і часто перед ними прописані різні літери. Адже, зазвичай, на бібліотечній книжці бачимо шифри…


Дійсно, будь-яка людина одразу відрізняє бібліотечну книгу від інших, перш за все, за її зовнішнім додатковим оформленням: наклеєним на обкладинці етикеткам із номерами або шифрами. Ці позначки – своєрідні адреси, де «проживає» кожна книга.

Як правило, книги в бібліотеках розставляють за тематичними ознаками, закладеними у спеціальних шифрах-індексах і прописані на етикетці.

Супервеликі бібліотеки з мільйонними фондами не можуть дозволити собі такої розкоші – тематичну розстановку всього  книжкового фонду, яка, до речі, дуже зручна у використанні. Тому спеціальні та спеціалізовані фонди відділів обслуговування читачів розставляють, як правило, за темами, вказаними на етикетках (індекс УДК – універсальної десяткової класифікації), а основний фонд бібліотеки – за форматно-інвентарним принципом.

Відділ, де розміщено основний фонд бібліотеки так й називається – відділ зберігання основного фонду, або в професійному середовищі – книгосховище. Цей відділ – серце обласної універсальної наукової бібліотеки, тут зосереджена основна, найбільша, «золота» частина її книжкового фонду. Якщо загальна кількість фонду Бібліотеки – близько трьох мільйонів (і це не тільки книги), і він розміщений у 10-ти відділах обслуговування читачів, то тільки в одному відділі книгосховища – близько одного мільйона книг. Багато це чи не дуже?

Звісно, це дуже багато. Уявить собі книжкову полицю довжиною приблизно у 20 км, саме такий вигляд мав би фонд відділу, якщо його розмістити на одній полиці. Бібліотеки- «мільйонники» завжди страждають від катастрофічної нестачі площ для комфортного розміщення фондів, тому вони використовують форматно-інвентарну розстановку. Кожна книга має свій розмір, ми бачимо величезні книги, висота яких може сягати одного метра, інші – мають трошки менший формат, або звичайний, як альбомний аркуш, є і зовсім маленькі, їх порівнюють із сірниковими коробками, такі  називають – «малюки».

Ось і виходить, що для розстановки тут книги спочатку групують за розмірами формату, якій означений літерою, проставленою перед інвентарним номером книги. В середині кожного формату – за інвентарними номерами. Такий спосіб розстановки дозволяє значно економити корисні площі книгосховищ. Саме тому на багатьох книгах, які зберігаються у відділі зберігання основного фонду, можемо побачити лише інвентарний номер і часто з літерою попереду. 

Так зручно зберігати при такій розстановці книги, але як знайти конкретну книжку, необхідну зараз в безмежному книжковому морі книгосховища? Звичайно, в науковій бібліотеці неможливо обійтися без каталогу. Саме у каталозі за будь-якою ознакою: автор, назва, тема, ключове слово та іншими параметрами знаходимо необхідний примірник з даними, де вказані всі необхідні «адреси», за якими почнемо пошук. І ось у руках у вас так звана «читацька вимога» і спробуйте поблукати серед нескінченних стелажів, які дістають до стелі, щоб знайти цю саму книжку. Проходиш один поверх із поворотами, широкими і не дуже «вуличками» між стелажами, потім – інший, час від часу зустрічаєш драбинки, що допомагають дістатися верхніх полиць. Прогулянка виявляється некороткою – загальна площа відділу – 1200 м2. Нарешті – ось вона, орієнтовна цифра, де повинна бути книга. 
Швиденько на драбинку – верхня полиця, а на ній – два ряди книг, дивишся на обкладинку – «Ця сама: номер, автор, назва – все співало. Знайшлась!». Так може «блукати» бібліотекар-початківець.

Але сучасний колектив відділу – справжні професіонали, які відмінно орієнтуються у фонді. Продумана логістика розстановки, наочні позначки на стелажах, багаторічний досвід допомагають швидко і якісно виконувати замовлення користувачів. Іноді читачі неуважно заповнюють вимоги: помилка в номері, наприклад… Що цікаво, фахівці книгосховища якимось чудом вирішують таки кросворди, виправляють читацькі помилки! Для нашої бібліотеки якісне і швидке виконання замовлення читача має особливого значення: відділ зберігання основного фонду розташований в окремому приміщенні, на значній відстані від відділів обслуговування, де читачі чекають книги. Тому організовано попереднє замовлення літератури із книгосховища, а ті книги, що прибули до читальних залів, чекають своїх читачів декілька днів, щоб вони працювали з книгами у зручний для них час.

Чітко, з мінімальною кількістю помилок, допомагає працювати фахівцям довідковий апарат відділу, який вони створили і підтримують його актуальність. Наприклад, там знають коли та якому відділу передана та чи інша книга, встановлять місце знаходження будь-якої книги, що є в Бібліотеці. Комп’ютеризація основних процесів бібліотеки значно підвищила якість обслуговування читачів, використання електронного каталогу допомагає як читачам, так і бібліотечним працівникам орієнтуватися в багатомільйонному фонді й оперативно знаходити необхідну інформацію.

Наші колеги – працівники книгосховища активно беруть участь у поповненні електронного каталогу бібліографічними записами на ретроспективний фонд. Усі вимоги читачів на книги з фонду вони звіряють за каталогом і, якщо запитана книга в ньому відсутня, одразу створюють новий запис і доповнюють електронний каталог.

І, хоча ІT-технології з різних причин впроваджені ще не в усі виробничі процеси відділу книгосховища, колектив із зацікавленням прагне знайти якомога більше можливостей для їхнього використання. Для популяризації свого фонду вони реалізують цікавий е-проект: «Скарби книгосховища» (https://www.libr.dp.ua/?do=SGallery), мета якого – розповідь про книжкові колекції, що зберігаються у відділі. Більше тридцяти тематичних добірок розміщено на сайті Бібліотеки. Серед них – «Книгосховище продовжує відкривати свої скарби» – колекція книг, подарована відомими людьми нашого краю; «Повернення книг-вигнанців» – добірка книг, збережених небайдужими працівниками Бібліотеки минулих років, які списувались за так званими «Списками Облліту». Справжні книгознавчі дослідження проводять колеги, щоб підготувати для електронного ресурсу тематичні добірки різної тематики: «Григорій Сковорода: символ духовної культури від давнини до сьогодення»; «Оскароносні сценарії літературних екранізацій»; «Микола Лукаш – Моцарт українського перекладу» та багато інших.

Ось таке нестандартне питання читача про наклеєні номера на обкладинках книжок привело нас до розповіді про відділ збереження основного фонду, до цього відділу читачам вхід закрито (хіба що за спеціальним запрошенням). Недарма співробітники цього відділу жартують: «Ласкаво просимо, але стороннім вхід заборонено!». Але запитуйте що вас цікавить, і ми радо надамо відповіді.

Тетяна Абраїмова



Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут



 


вівторок, 23 грудня 2025 р.

Територія особистості

 Юрій Іздрик: 
            «Я читач талановитіший ніж                                       письменник»
(продовження)

 

Відомий журнал «Четвер» заснували, крім Іздрика, люди далекі від літератури, а саме два товариші Юрія Романовича – Антон Селюх і Павло Турко.
«Ми разом навчались, приятелювали, у 1989, коли Радянський Союз вже дихав на ладан, до нас почали доходити літературні та музичні зразки самвидаву і ми замислились а чого б не зробити зразок український. Я був єдиний з трьох, хто бавився літературою та діставав їх читанням».
Перші два журнали були абсолютно саморобні, видані на ксероксі, і перше піар-оголошення на стовпі про те, хто хоче робити український андеграунд, пишіть на таку то адресу. «Хто б зараз на таке оголошення клюнув? Та ніхто, тоді ж почало багато людей писати, одними з перших були Тарас Прохасько, Володимир Єшклів і ще кілька». 
Іздрик згадує, що тоді взагалі нічого не знав про українську літературу навіть про самвидав та про «Скриню» в 1970-ті у Львові, яку прикрило КДБ. Зразками текстів української поезії  для нього були тексти братів Гадюкіних, і перші свої вірші він почав писати саме в їхньому стилі
Пізніше в обласній газеті «Галичина» побачив надрукований літературний цикл Юрія Андруховича «Листи в Україну» і був шокований. «…вирішив познайомитись, бо це було реально круто. А він хотів на Франківщині теж організувати не спілчанський, а альтернативний журнал і я показав йому наші два номери. Перша редакція надрукованого в типографії та редагованого «Четверга» була за участі Андруховича, Тараса Прохаська, Єшкліва та Олени Рубановської. Першу верстку робили на перших компах, що з'явилися без усіляких віндоус у ворді. Це був 1992... З Андруховичем зробили 4 або 5 номерів, журнал виглядав, як альманах…».
Коли Іздрик лишився в редакції сам, працював лише з коректором – чудовим франківським поетом Славком Довганом. З журналу цього вийшла перша і друга ланка сучасної української літератури. Сергій Жадан мав не дебютну, але одну з перших публікацій,  Ірена Карпа, Таня Малярчук, Любко Дереш, Мар'яна Савка, Мар'яна Кіяновська, Світлана Пиркало, Катерина Бабкіна, Тарас Пронько... Іздрик цим страшенно гордий, на відміну від своїх літературних здобутків.
Щодо «Станіславського феномену» – мистецького угрупування літераторів постмодерністів Івано-Франківщини, то його, як позначає, вигадав Володимир Єшклів. «Вважалося, що Львів культурна столиця і раптом у Франіку щось вибухнуло».
Повертаючись до питання про читання, позначає: «30 років тому, коли я почав займатись журналом, читав купу літератури, тому будемо вважати, що зараз в мене профдеформація, а не стареча, деградація та деменція... хоча більшість людей каже, що після 50 припиняють читати художню літературу. Що до мене, то я не читаю інших авторів, бо не маю потреби в чужих фантазіях.
Ти будуєш свій внутрішній світ і зрозуміло, що запозичуєш, формуєшся під впливом чужих візій та пояснень. Але, коли твій світ вже є цілісним, туди вже нічого не вміщується.
Щодо аудіокниг… Мене й досі вражає Володимир Сорокін, переслухав всі його твори, найбільше художньо вразила повість «Метелиця». З точки зору мови це майже поема, він автор одного з перших постмодерних романів, коли ще не було постмодернізму. Візіонер і кожним новим твором добудовує мегасвіт».
Юрій Іздрик вважає, що молодим поколінням потрібно просто жити... включати розум, дзеркальні нейрони, намагатись зрозуміти іншого, хоча це апріорі безнадійна справа … І світ буде рухатися, у вірному напрямі.
Людина, яка не сприймає та не любить слово «натхнення» Юрій Іздрик в продовженні «Території особистості».

Олена Ємельянова

 

«Наше бачення світу, розуміння особливо те, яке побутує в соціумі або в колективному розумі – це питання  суцільне...
Насправді людей, які розуміють, що відбувається, одиниці і я завжди говорю про те що авторство дуже умовне, бо автором є кожен читач. Він має перед собою набір якихось графічних значків, кодів, по суті це графіка і ми просто домовилися, що є слова які щось означають. Хоча самі по собі нічого. Що можна добути з них якійсь зміст або інформацію, закладену автором. Насправді це й є найвища ілюзія бо те, що складає автор лише він один і знає, лише він і прочитає, а що відчитує кожен окремий читач лише він і знає...
І в цьому сенсі є абсолютно непередбачуваним, як в кожного читача складуться слова, в які образи, візії. Кожен має свій досвід, в кожного з окремим словом пов'язані власні спогади, емоції й це все дуже умовно. Крім того, що я говорив, що я графоман... боже я стільки дурниць наговорив за своє життя, але я завжди кажу, що я читач талановитіший ніж письменник. Я вважаю себе геніальним читачем і вмію занурюватися в текст як у воду або іншу реальність і там жити і кайфувати, моє писання є віддзеркаленням цього вміння цієї потреби».
 
«Не люблю слово «натхнення» і не люблю слово «творчість», все це біохімічні процеси у мозку і, коли в тебе виникає потреба, бажання і можливість щось зробити, то це ми очевидно і називаємо натхненням».
 
Очевидно, що вся наша так звана творчість, ігри зі словами чи зі звуками з образами візуальними це надлишкова комбінаторна діяльність мозку, які є підсумком такої трансформації, коли досягає рівня неможливості існувати в минулому режимі. Тоді мова стала фактором суспільної взаємодії... мова в питанні успішності та соціалізації – величезний фактор».


 Далі буде.

 

Фото https://craftmagazine.net/yuri-izdryk/

 

Джерела:

Іздрик, Юрій. Воццек. Острів КРК. АМтм: худ. проза / Ю. Іздрик. – Львів: Вид-во Старого Лева, 2024. – 462 с. – (Новітня класика).
Іздрик, Юрій. Календар любові / Ю. Іздрик; гол. ред. М. Савка. – Львів: Вид-во Старого Лева, 2016. – 425 с.
Іздрик, Юрій. Колекція / Ю. Іздрик. – Чернівці: Померанцев С., 2023. – 154 с.: мал.
Іздрик, Юрій. Ліниві і ніжні: нові та вибрані вірші / Ю. Іздрик. – 2-ге вид. – Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2018. – 349 с. – (Українська Поетична Антологія).
Іздрик, Юрій. Меланхолії: [поезія] / Ю. Іздрик; худож. М. Савка. – Львів: Вид-во Старого Лева, 2019. – 312 с.: кольор. іл.
Іздрик, Юрій. Номінація (Книги і твори) / Ю. Іздрик. – Львів: Вид-во Старого Лева, 2016. – 856 с.
Іздрик, Юрій. Після прози / Ю. Іздрик. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2013. – 232 с.
Іздрик, Юрій. Summa / Ю. Іздрик, Є. Нестерович. – Чернівці: Померанцев Святослав, 2022. – 144 с.
***
https://theukrainians.org/iurij-izdryk/
https://craftmagazine.net/yuri-izdryk/
https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=14857
***
https://www.youtube.com/watch?v=9YhNJe5_zt4
https://www.youtube.com/watch?v=nhUXkvUwDlU
https://www.youtube.com/watch?v=bkdUYHKC6kI

 
Юрій Іздрик в циклі подкастів ДОУНБ «Крила поезії»:
https://www.youtube.com/watch?v=pQBm527HAvs
https://www.youtube.com/watch?v=P9sYTD_QJO4 
https://www.youtube.com/watch?v=nE4KKRFMsn0
https://www.youtube.com/watch?v=j5WTmcj_1Og
https://www.youtube.com/watch?v=veyJPX8yzos
https://www.youtube.com/watch?v=3qYUNQjQJMs



Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут