Пунктир

Джорджо Армані: «Найстильніші люди мають такий вигляд,
ніби не докладають жодних зусиль до власної зовнішності…»

 

Першим пошуки молодого творця зацікавили виробника тканин і дизайнера Ніно Черруті, який у 1965 році найняв його для розробки чоловічої колекції Hitman.
Протягом наступних шести років Джорджо працював над шиттям, кроєм і побудовою лекал, пізніше стилістом, зокрема, в Емануеля Унгаро.
Через дев`ять років почав створювати власні моделі для декількох італійських марок. Через тринадцять, у 1974-му, вперше представив колекцію під власним ім'ям. Друг Армані, архітектор Серджіо Галеотті, рік потому вмовляє його відкрити власну компанію і бере на себе фінансове керівництво. У 1980–1981 роках створено підрозділи «Giorgio Armani USA», «Emporio Armani» та «Armani Jeans». Невдовзі, після підписання угоди з корпорацією «L'Oreal», компанія «Giorgio Armani S.p.A.» випустить перший жіночій парфум «Armani Le Parfum», а невдовзі й чоловічий «Armani Eau Pour Homme». Американська модель і акторка зазначить, що «до Джорджіо не було італійської індустрії моди. Була індустрія італійських фабрик».
У сорочках і краватках його бренду з 1980 року полюбляє зніматися Річард Гір («Американський жиголо», реж. Пол. Шрейдер (1980). «Жигало» виявилася справжнім культурним вибухом у Голлівуді, пізніше представники Армані попрацюють й над тим, щоб саме червона доріжка стала своєрідним подіумом для його моделей. Трохи зусиль, і він стає першим дизайнером на цьому шляху, в якого для церемонії Оскар замовляють вбрання голлівудські зірки. Його найбільша професійна історія кохання – з Джоді Фостер, яка телефонує йому особисто, щоб отримати пораду, що вдягнути. До того ж, сукні його можна не міряти та після того, як вдягнули, – не дивитись у дзеркало. Вигляд, без усілякого сумніву, буде бездоганним і без цих уточнюючих дрібниць. Він насправді досконало вивчив все різноманіття й особливості фігур провідних акторів світу, й успіх у Голлівуді став черговою сходинкою на тому самому «ескалаторі» життя, що підіймав його вище та вище
Жива легенда, яка змінила погляд на моду, зберегла вірність собі та поціновувачам, майстер природньої елегантності та дизайнер, який найбільше продається у світі, Джорджі Армані у продовженні «Пунктиру».
 

«Коли справа доходить до спадкоємності, я вважаю, що найкращим рішенням є група людей, яким я довіряю і яких я обираю».
 
«Моя праця навчила мене з більшою повагою ставитись до людей».
 
«Ми з Версаче були представлені на крайнощах дизайну: я був мінімалістом, він був максималістом. Спрощення, але воно прижилося».
 
«Молоді люди хочуть Армані. Тому що він робить їх впевненими. Не обговорюється. Не піддається сумніву».
 
«Мати сексуальний вигляд – питання впевненості в собі. Це стан розуму в тій же мірі, що і стан тіла».
 
«Мій шлях до нового творіння починається всього з декількох ліній, накиданих на папері, і закінчується зображенням, що включає певну кількість елементів, скомбінованих таким чином. Простота – так, але така простота, що пробуджує силу. Простота ніколи не є відправною точкою; це точка прибуття».
 
«Навіть сьогодні, я бережно ставлюся до своєї незалежності. Це саме дороге для мене. Пристрасть. Риск. Чіпкість. Послідовність. Це моя професійна історія». 
 
«Люблю речі, які добре старіють – речі, які не датуються, які витримали випробування часом і які стають живими прикладами абсолютного кращого».
 
«Не можна жити одному, хтось повинен дати вам силу за допомогою погляду або жесту. Мені здається, це дуже важливо у житті».
 
«Не варто дуже старатися, коли вибираєте одяг: найстильніші люди мають такий вигляд, ніби не докладають жодних зусиль до власного зовнішнього вигляду. У підсумку, стиль зводиться до самовираження, і я не думаю, що хоч щось може мати справді жахливий вигляд на людині, яка є щирою сама з собою».
 

Фото https://people.com/style/giorgio-armani-best-fashion-moments/
 
Джерела:
https://www.harpersbazaar.com/fashion/designers/a44035546/giorgio-armani-autobiography/
https://www.officiel-online.com/all-news/giorgio-armani-autobiography/

Armani: империя без династии // Искусство управления : Аналитический журнал.– 2005.– №3.– С. 32–34.
Кудь, Янина Не будем о деньгах: [Джорджо Армани] / Янина Кудь // Бизнес.– 2002.– Ст. 46.– С. 7.
Мороз, Р. Elle выбирает:[Джорджо Армани] / Р. Мороз // Elle.– 2003.– Ст. 1.– С. 42–43.
Рюрикова, С.  Мания на Армани / С. Рюрикова // Огонек.– 2002.– Ст. 27.– С. 52-57.
Хаеуская, Дарина У меня много Андреев Шевченко... / Дарина Хаеуская // Сегодня.– 2002.– С. 11.
Янковская, В. Арманимания / В. Янковская // Натали.– 2003.– Ст. 3.– С. 192–195.

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

Пунктир

Джорджо Армані: «Справжня розкіш – говорити те, що думаєш»

 

Він терпіти не може вислів «це модно», а його спосіб спостереження за світом настільки авторський, незабутній та відмінний, що його цілковито справедливо порівнюють із Мікеланджело та Фелліні.
Після служби в армії влаштувався підсобним робітником у великий міланський універмаг «La Rinascente», де працював сім років. Підвищення не змусило себе чекати: від оформлювача вітрин – до закупника одягу. Згодом він пожартує, що ніколи не працював оформлювачем вітрин у «La Rinascente», але з 1957 року «працював» там покупцем і тому розуміє смаки людей.
Хлопчиком у фільмі він бачить актора в картатій сорочці, яка його вражає. Він хоче створити таку саму та шукає тканину в крамницях, йому зі сміхом пропонують скатертини. Він зробить свою авторську картату сорочку самотужки так само, як винайде кольори, яких не існувало. Мова про greige, споріднений між сірим і бежевим.
На дизайнера ніколи не вчився і не вмів малювати в школі, єдине, що в нього виходило начерки грецьких храмів, але фігури людей представляли складність нездоланну. Медичний нахил дався взнаки, і Джорджо захоплювався анатомією та ліпив піщаних ляльок із захованими всередині кавовими зернами-серцем. Одне з найточніших, на власну думку, визначень себе належить Василю Кандинському: «Я шматок льоду з полум'ям, що горить усередині».
«Коли я починав і зараз мені не соромно про це казати, я зрисовував манекени в Іва Сен Лорана», – зізнається в одному з інтерв`ю. Після постійних практичних занять стало краще, і він «зміг виразити власні ідеї в малюнках і пропонувати їх швейним фабрикам, але це було занадто важко для втілення». Він і досі зберігає декілька ранніх ескізів, які зараз виявляються дуже простими. Малювати він навчився, ескізи створює від руки «Я віддаю перевагу швидкому ескізу, а не комп’ютерному рендерінгу: я бачу в ньому життя, і це те, що я шукаю у своїх творах».
Він упевнений, що одежа створюється замість ліків. «Я дійсно бажав турбуватись про людське тіло та був зачарований досконалістю людського організму, який й досі для мене таємниця велика. До речі, я хотів бути сільським доктором, про якого пишуть в книжках, лікарем, який лікує незаможних людей. Я вірю, що збереження життя – найпрекрасніше на світі. Замість цього, я намагаюсь зберегти зовнішність людини, завдячуючи одежі, разом із цим, пропонуючи їй змінити образ мислення. Я люблю людей від найзвичайнісіньких до відомих з усіма їхніми недоліками та слабкостями».
Єдиний акціонер Giorgio Armani S.p.A., володар одного з небагатьох італійських брендів, які залишаються незалежними та володар першого 39-поверхового, одного з найрозкішніших у світі готелів в будівлі Burj Khalifa (Дубаї), Джорджи Армані у продовженні «Пунктиру».

 

«…вважаю, що мій одяг може дати людям найкраще уявлення про себе. Збільшити їх почуття впевненості та щастя».
 
«Дешева пара взуття – погана економія. Не заощаджуйте на головному: взуття – основа вашого гардероба».
 
«Доглянута статура – відмінна візитівка. Ідеї та інтелект, ось що має значення. Але, якщо ви маєте добру статуру, яку постійно підтримуєте – це набагато краще».
 
«Елегантність – ключ до образу, непідвладного часу, до того, що ніколи не вийде з моди, з чим ніколи не вийдете з моди ви».
 
«Елегантність не впадає в очі, вона залишається в пам'яті».
 
«За великим рахунком, у мене немає можливості скористатися плодами мого фінансового успіху. Я просто боюся, що це покладе край моїй роботі, а я не хочу закінчувати свою роботу. Бо тільки вона підтримує в мені життя».
 
«Ідіоти ніколи не бувають елегантними. Навпаки, розумні, одягнувши на себе навіть дві ганчірки, одягаються логічно, тому завжди виглядають елегантними».
 
«Ретельно підібраний аромат може стати вашою відмінністю. Це перше, що відчувають люди, коли ви входите до кімнати, і останнє, що зникає, коли ви йдете».
 
«Справжня розкіш – говорити те, що думаєш».
 
«Піджак – основа гардероба. Він повинен бути добре пошитий, сидіти ідеально і бути скроєний так, щоб ви почували себе впевнено та комфортно. Коли на тобі гарний піджак, все інше додається».
Далі буде.
 

Фото https://www.amica.it/2024/08/17/giorgio-armani-90-cose-da-sapere/
 
Джерела:
https://www.harpersbazaar.com/fashion/designers/a44035546/giorgio-armani-autobiography/
https://www.officiel-online.com/all-news/giorgio-armani-autobiography/

Armani: империя без династии // Искусство управления : Аналитический журнал.– 2005.– №3.– С. 32–34.
Кудь, Янина Не будем о деньгах: [Джорджо Армани] / Янина Кудь // Бизнес.– 2002.– Ст. 46.– С. 7.
Мороз, Р. Elle выбирает:[Джорджо Армани] / Р. Мороз // Elle.– 2003.– Ст. 1.– С. 42–43.
Рюрикова, С.  Мания на Армани / С. Рюрикова // Огонек.– 2002.– Ст. 27.– С. 52-57.
Хаеуская, Дарина У меня много Андреев Шевченко... / Дарина Хаеуская // Сегодня.– 2002.– С. 11.
Янковская, В. Арманимания / В. Янковская // Натали.– 2003.– Ст. 3.– С. 192–195.

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

Пунктир

Джорджо Армані: «Завжди робити будь що по-своєму...»

Він дуже любить тварин: зебри, гуанако, альпаки, папуги й олені живуть разом у його парку в Броні (Павія). Якби обирав ким бути – котом: «Як і я, він стриманий, незалежний і не турбується про те, щоб догодити людям». Авторський стовідсотковий портрет.
Він є першим дизайнером, для якого Guggenheim у Нью-Йорку відчинив власні двері для великої ретроспективи, «зрежисованої» Бобом Вілсоном, у 2000. Він і сам є безумовним і сміливим режисером свого життя, якщо ви подивитесь як готується до показів – це на зразок найкрутіших репетицій геніїв театру або кіно. А ще він  не любить зупинятися в готелях під час подорожей та обирає одну зі своїх резиденцій, розкиданих по всьому світу.
Він народився дев`яносто років тому у північноіталійському місті П'яченца. В родині було четверо дітей: брат Серджо, молодша сестра Розанна та старша – Сільвана, яка померла ще до його народження. Центром життя стала матінка – активна домогосподарка, яка полюбляла спорт та керування літнім табором, залюбки приймаючи дітей і у власній оселі. Завдяки батькові, який добре грав у футбол, та матусі, спорт увійде в його життя міцно й буде відбиватися в різних проявах. У 2008 році він стане власником баскетбольної команди Olimpia Milano, яка тепер має назву EA7-Emporio Armani.

Середня школа Liceo Scientifico Respighi, культпоходи до кіно та театру, але кіно припало до душі більше, там він проводив час всі вихідні.
Коли йому виповнилось чотирнадцять, родина переїхала до Мілана, чотири роки потому він закінчив середню школу імені Леонардо да Вінчі. Його настільки вразила кронінська «Цитадель», що здавалося  захоплення медициною  назавжди, він навіть вступить на медичний факультет Міланського університету, але через два роки  забере документи.
Деякий час помічник фотографа, потім служба в армії, куди вирушив, узявши з собою тенісну ракетку. Після повернення, потихеньку, step by step, зійде саме на той «ескалатор», який впевнено й успішно рухатиме його життя.
Завжди незалежний і неодноразово відзначений кавалерським орденом Великого Хреста «За заслуги перед Італійською Республікою» як Великий офіцер та командор; Кавалер ордену Почесного легіону, володар престижної та найдавнішої європейської нагороди в галузі дизайну Compasso d'Oro; володар відзнаки «Супер зірка-2004»,  всесвітньо відомий і визнаний модельєр Джорджо Армані з поглядами, думками та безцінними порадами у «Пунктирі».

 

«Будь-хто, захоплений тим, що робить, матиме більше шансів на зв'язок із наступними поколіннями, ніж ті, хто просто наслідує перехідним тенденціям. В усякому разі, їхня робота матиме відмінний характер, і я вважаю, що саме на це люди реагують».
 
«Будьте сміливими у своїх переконаннях. Коли я експериментував з кроєм, це йшло всупереч загальноприйнятим ідеям та методам. Але я просто хотів створити одяг, який би мав елегантний вигляд і водночас був комфортним. Зрештою, мої ідеї увійшли в моду».
 
«Вісімдесят відсотків того, що я роблю – дисципліна. Решта – творчість».
 
«Виглядати сексуально – питання впевненості в собі. Це стан розуму в тій же мірі, що і стан тіла».
 
«В нашій професії, як і у всіх інших зупинка небезпечна, індустрія моди змушує вас рухатися вперед і шукати нові шляхи та способи роботи У мене є п'ять різних брендів на ринку і я завжди готовий до конкурентної боротьби. Наша професія змушує відчувати ринок і залишатися в центрі уваги публіки. Люди часто просять мене попрацювати в різних областях це означає, що вони вірять у мене і в мою здатність до уявлення, до єднання попиту на ринку та самовираження».
 
«В моді немає нічого постійного і мені це дуже подобається, я думаю, найкраще в нашій професії це креативність, але ця креативність транслюється в те, що люди можуть носити. Це не картина, яку ви бачите на стіні, це те, чим ви користуєтеся, бачите в дзеркалі, те, що покращує ваш настрій.  Для мене це дуже важливо. І в цьому я бачу сенс всього».
 
«Вибирайте тканини нейтральних кольорів, без яскравих візерунків, вони служитимуть вам довше».
 
«В мене немає формули – пройти мимо або не помітити. Є формула – завжди робити будь-що по-своєму».
 

Фото https://www.gq.com/story/giorgio-armani-interview
https://www.harpersbazaar.com/fashion/designers/a44035546/giorgio-armani-autobiography/
 
Джерела:
https://www.harpersbazaar.com/fashion/designers/a44035546/giorgio-armani-autobiography/
https://www.officiel-online.com/all-news/giorgio-armani-autobiography/

Armani: империя без династии // Искусство управления : Аналитический журнал.– 2005.– №3.– С. 32–34.
Кудь, Янина Не будем о деньгах: [Джорджо Армани] / Янина Кудь // Бизнес.– 2002.– Ст. 46.– С. 7.
Мороз, Р. Elle выбирает:[Джорджо Армани] / Р. Мороз // Elle.– 2003.– Ст. 1.– С. 42–43.
Рюрикова, С.  Мания на Армани / С. Рюрикова // Огонек.– 2002.– Ст. 27.– С. 52-57.
Хаеуская, Дарина У меня много Андреев Шевченко... / Дарина Хаеуская // Сегодня.– 2002.– С. 11.
Янковская, В. Арманимания / В. Янковская // Натали.– 2003.– Ст. 3.– С. 192–195.

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

 

 

«Літературне Придніпров`я: пряма мова»

«Літературне Придніпров`я: пряма мова»

 

Музей «Літературне Придніпров’я» і Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека  ім. Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія  починають цикл публікацій «Літературне Придніпров’я: пряма мова».
Статті присвячені письменникам краю XIX–XXI століть.  Прологом до літературно-краєзнавчих мандрів буде короткий коментар дослідників. А потім ви разом із нами відкриєте стару або зовсім нову книгу і почуєте голос її автора, отримаєте естетичне задоволення від краси літературного тексту, від Слова.
Сьогодні ми тримаємо в руках видання 1905 року з творами першої письменниці Придніпров’я Олени Ган. Пропонуємо вам уривок з її повісті «Утбалла» в перекладі українською науковиці літмузею Анастасії Теплякової.

 210 років тому, 23 січня 1814 року у Ржищові на Київщині народилася письменниця Олена Андріївна Ган (у дівоцтві Фадєєва).
Більша частина її короткого життя пов’язана з Придніпров’ям та його «столицею» – Катеринославом.
Природа обдарувала Олену Фадєєву літературним і музикальним талантом, вишуканою красою і тонкою чутливою душею. У 1830 р. вона стала дружиною капітана артилерії, барона, вихідця зі знатного німецького роду Петра Олексійовича Гана (1799–1875). У 1831 р. у подружжя Ган народилася донька, Олена Петрівна Блаватська ( 1831–1891), яка в майбутньому стане всесвітньовідомою дослідницею стародавніх релігійних і філософських вчень, письменницею, публіцисткою, засновницею руху, що втілився в цілому ряді товариств і духовних громад у всьому світі. В 1835 р. у Олени і Петра Ганів народилася друга донька – Віра Петрівна Желіховська (1835–1896), яка стане дитячою письменницею, твори її із задоволенням читатимуть діти та підлітки в часи її життя.
Незважаючи на життєві колізії, родинні та материнські обов’язки, творча натура Олени Ган розвивалася,  вимагала реалізації – і в 1836 р. вона написала свою першу романтичну повість «Ідеал», яку опублікувала під псевдонімом Зенеїда Р-ва. Протягом наступних п'яти років були видані 11 її повістей. Серед них «Утбалла», «Медальйон», «Теофанія Аббіаджио» та інші.

Життя Олени Ган обірвалося, коли їй було всього двадцять вісім років. Похована письменниця в Одесі.

 

***
У повісті «Утбалла» Олена Ган емоційно змальовує дніпрові пороги, які вона багато разів бачила. Пропонуємо насолодитися красою і вишуканістю художнього слова.

«…там хвилі вічно киплять та вирують, прориваючись крізь гранітні стіни; і можна подумати, що дух імли нагромадив каміння на скелі, скелі на скелі, щоби перекрити шлях хвилям чи викинути ріку з її ложа. Але горда ріка, свідок слави князів наших, не поступається: зібравши усі сили, вона продирається з каменя на камінь, кидається в безодні, крутиться, б’є фонтанами і, не знаходячи виходу, з ревом відчаю знову піднімається на кручі. У вічній боротьбі коливається граніт; ріка, нарешті, вибивається на волю, і там, утомлена, лине тихими струмками до рідного моря.
З настанням весни, промисловці поспішають скористатися повінню, щоб перепливти страшні пороги. Кілька пнів, з’єднаних дерев’яними цвяхами, утворюють їхній флот, та відважні сини Вкраїни довіряють цим хистким суднам своє багатство і своє життя. Вони очікують ясного дня, відстоюють молитву, зодягають чисті сорочки, ніби готуються до смерті, і пускаються вниз рікою. У мовчанці мчать їхні барки між мальовничими берегами; зрідка чути рев хвиль, і ось зухвалі люди наблизилися до фатального місця… Усі весла, знаряддя відкинуті; чого варті людські зусилля проти несамовитої стихії?
Плавці кидаються на коліна; хвилі уже щуляться до їхніх ніг, киплять, зрошують їх бризками, і швидко мчать до загибелі. Хто з цих плавців цієї миті не звертає погляду назад? Там зеленіють береги, там їхні мирні помешкання, дружини, діти рідні; тут перед ними пекло! Чорні кручі грізно надимаються з води, перешкоджаючи шлях, і в кожному порухові хвиль чути стогони нещасних, які загинули ще до них у ненаситній безодні. Ще крок – і вони натрапили на підводний камінь. Колода з тріскотом відривається від судна; плавець відчуває у жилах своїх холод смерті; він простягає руки назад, хоче повернути втрачену мить, вростає у кожен кущ, що випадково виріс серед каменю, гнучка гілка висковзує з рук, а хвилі, одна від другої грізніші, несуть його до страшної миті!...
Та не кожне судно розбивається, не всі плавці гинуть: часто ріка, з перемогою над ворожим гранітом, виносить їх на могутніх хребтах своїх, і вони спокійно продовжують путь».

Олена Аліванцева,

завідувачка відділу-музею «Літературне Придніпров`я»

Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І.Яворницького

 

Фото 3, 4 : Олена Ган. Ілюстрації з книги Желиховская, В.П. Как я была маленькой [Текст] / В.П.Желиховская - СПб: Издательство А.Ф. Девриена, 1898.
 
 
Джерела ДОУНБ:

Ган Елена Андреевна. О Всеблагое Провиденье...: сб. повестей и рассказов / Е. А. Ган, Е. П. Блаватская, В. П. Желиховская; [сост. : В. Ф. Бак, А. Д. Тюриков].– Донецк: НОУЛИДЖ, 2011.– 215 с.
Ган Е. А. Утбалла / Е.А. Ган. Девочка Царцаха / И.В. Корженевская / Е.А. Ган, И.В. Корженевская.– Элиста: Калм. кн. изд-во, 1990.– 281 с.

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут