Територія особистості

Тіна Тернер. Танець життя
(продовження)

 

Так, вона була віддана Айкові, незважаючи ні на що, але любов минула. Ніхто не знав, що насправді відбувалося поміж ними. За власним ствердженням Тіни, вона зробила з нього ідола, але потім втратила і це почуття. Вона допомагала йому в усьому, в тому числі й у написанні хіта «Proud Mary», який захоплено слухала вся Америка. Айк намагався просунути студію на хвилі цього успіху,  але саме тоді почалися наркотики та повне божевілля агресії, і це ставало все тяжчим. Він не сприймав нічого з того, що йому намагалися сказати. Тіна писала йому листи, пояснювала, що так спілкуватись із музикантами не можна, аналізувала, що насправді відбувається. Марно. Побої, гаряча кава в обличчя, набряк третього ступеню... Вона зненавиділа його та пообіцяла собі, що ніколи не пробачить. Спроби піти зустрічали шалений опір.
«Я змирилися з тим, що я така нікчема, мені стало байдуже. Я була сама, як я можу передати весь біль та глибину своєї самотності?.. Я пішла до лікаря за снодійним». У 1968-му вчинила спробу самогубства та зрозуміла, що  страшенно боїться цього чоловіка… Вісім років потому, у своїй книзі вона опише це, як «останній шматочок справжнього насильства». Вперше розповідь про це публіка побачить у журналі «People» наприкінці 1981 року. Тридцять мільйонів читачів відчують справжнісінькій шок. 
Айк відсторонювався, не знав або не хотів знати, що вона відчуває, чому намагалась накласти на себе руки. «Вона намагалася бути такою, якою хотів її бачити я, напевно від цього їй було боляче та вона мала нещасливе життя. Ми жили в брехні… Але мені не вистачило розуму в якусь мить себе зупинити…». Слабке та невиразне виправдання, замішане на цілковитій байдужості.
Тіна ж за цей час подорослішала та немов виросла, подалася до буддизму, з яким її, до речі, познайомила чергова коханка Айка. Згодом саме буддизм став виходом із темряви, бо змінив її ставлення до ситуації. Іноді Тернер називала себе «буддисткою-баптисткою», маючи на увазі своє виховання в баптистській церкві, де її батько був дияконом. З буддистською свідомістю та вірою вона остаточно визначиться в 2016 році. «Складні хвилини твого життя можуть когось надихнути. Боляче згадувати ті часи, але прощення шлях до звільнення». Саме в ті часи вона остаточно пробачить минуле.
«Чим більше співаєш мантри, тим більше звільняєшся психологічно і я стала розуміти чого хочу від життя,  бачити його, розуміти необхідність змін… Цей звук поєднує тебе із всесвітом…». Через місяць вона почула з зали: «Тіно, ти нарешті запалюєш…». Вона й насправді ставала впевненішою, її більше не цікавила точка зору Айка, вона вже не боялася.
Це ніби зійшло на неї: «Двері відчинено, можна йти…». Після чергової бійки Тіна взяла маленьку залізу, вийшла з готелю, пересуваючись шосейними дорогами з побитим обличчям, коли її ледве не переїхала вантажівка, дісталася іншого готелю, де управитель поселив її безкоштовно в найкращому номері.
4 липня 1976-го назавжди увійде в її життя днем свободи… Нарешті вона вільна, а ще  Тіна назавжди запам`ятала величезні очі фар на широкому шосе, що на секунди немов  висвітили її  нове життя та спопелили  минуле. Але, як виявиться, не назавжди.

Олена Ємельянова

 

«Кожен, хто знає мене, розуміє, наскільки важливим для мене є дизайн. Мої друзі і я жартуємо, що у минулому житті я, швидше за все, була дизайнером. Я волію жити в атмосфері краси та гармонії, в оточенні свічок, квітів і класичних меблів. Я точно знаю, якою має бути ідеальна для мене кімната, і я знаю, як це втілити…».
 
«Мені подобається втілювати у життя задумане».
 
«People often ask me when am I gonna slow down. You know what I tell 'em? I'm just gettin' started».
 
«Попередні тенденції будуть робити вас старшими. Ідіть у ногу з часом, купуйте нові речі, які вам личать, і ви почуватиметеся молодшою».
 
«Природа була моїм притулком, світом, де я знаходила любов і гармонію».
 
«Хтось каже, що життя, яке прожила і мої концерти – це чудово… бо люди мене так цінують. Так потрібно цим пишатись і я пишаюсь… але, коли перестати годитися, коли розкланятися та піти…».
 
«У сім'ї, де я росла, з любов’ю було тяжко. Я була небажаною дитиною, бо прив'язала матір до батька, з яким вона більше не хотіла бути. А недолюблені діти люблять дуже і самовіддано».
 
«У безнадійній ситуації завжди треба змусити себе піднятися та йти далі. Я вірю, що життя відкриває будь-які дороги».
 
«Щастя – це стан душі і ваш усвідомлений вибір. Ми маємо право бути щасливими та самі вирішуємо, бути такими чи ні. Більше того, щастя може бути "заразним"».
 

Фото: https://www.cleveland.com/entertainment/2021/05/tina-turners-1985-comeback-concerts-still-resonate-with-those-who-were-there.html
 
Джерела:
https://knizhnik.org/tina-terner/moja-istorija-ljubvi/1
https://www.terve.fi/artikkelit/tina-turner
https://michaelcavacini.com/2023/05/24/remembering-tina-turner-the-queen-of-rock-roll/
https://www.mundoclasico.com/articulo/39261/El-reino-de-Anna-Mae-Bullock-Tina-Tuner-1939-2023#google_vignette
https://e-maribor.si/umrla-tina-turner-anna-mae-bullock/

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

 

 
 
 

Територія особистості

Тіна Тернер. Танець життя
(продовження) 

Талант її в ті часи, по суті, ніхто по справжньому не цінував. Використовували – так, але ні, не цінували. Вона ж розуміла, що має свою особливість та може завоювати прихильність людей, які, на відміну від родичів, зможуть стати для неї рідними, хоча би під час виступу. Це було для неї занадто важливим, тримало та надихало.
Коли завагітніла, гастролі вирішила припинити, Айк був проти, саме тоді сталися перші побої і закиди, що вона вже усвідомлює себе зіркою та хоче піти. Як справжній садист, він був переконаний, що саме дружина власною поведінкою змушує його до подібних дій.
Тіна не бажала вразити його втечею, після того, як бив, в синцях та крові – жаліла. Їй було двадцять три, вона розуміла, якщо піде, співати в групі буде нікому, відчувала провину. А ще – страх. Типова психологія жертви, яка даватиметься взнаки страшною хворобою наприкінці життя, коли вже, здавалося б, все налагодиться, і вона відчує справжнє особисте та професійне щастя.
А поки чотири шоу щовечора, незмінний аншлаг, майже цілодобові репетиції, залізна дисципліна в колективі. Якщо Айк під час виступу повертався до когось, людина знала, що помилилася нотою, і буде штраф.
Тіна почувалася вільною лише тоді, коли під час співу починала танцювати.
У манері та музичному матеріалі Айка проглядалась однотипність, співачка відчувала музику інакше, їй бажалося більшого та кращого. Успіх прийде після участі в легендарному рок-телешоу «Шоу ТНТ» у 1966 році. Виступ приверне увагу продюсера Філа Спектора, після чого почнеться доленосна співпраця, результатом якої стане шедевральний хіт «River Deep – Mountain High» і випуск однойменного альбому.
Філ Спектор – великий американський поп-продюсер під час запису порадить: «Просто співай мелодію…». Для Тіни це буде забутою справжньою свободою. «Я, немов птаха, вибралася з клітки … я була вільна і рада зробити щось нове… Це було так чудово, та голос звучав геть по іншому…». Очевидці згадують, що він насправді немов відскакував від стін, від чого душа слухачів розгорталась із розумінням того, що перед тобою справжня топ-виконавиця.
В Америці пісня, незважаючи на геніальне виконання, хітом не стала та в чартових рядках до списку кращих не потрапила. Для темношкірих вона звучатиме занадто «по чорному», для білих – занадто «по-білому». Запит диктував замовлення. Айк радів невдачі.
Лише вдома поруч із дітьми, Тіна почувалася більш-менш спокійною та задоволеною. Дні народження чотирьох синів (двох від попередніх стосунків Айка, одного – від саксофоніста, молодшого від Айка) вечері, Дні подяки. «Я відчувала, що живу, це було тим, що завжди хотіла». Вісім місяців на рік гастролі, чотири – вдома. Матінкою була строгою, виховання сприймала серйозно, лише в цьому було її щастя…. Я страждала, Айк – ні…».
Вона дарувала щастя всім навколо, сама сумувала, не мала друзів, в неї не було нікого, кому могла б довіритися. Часто закривалась у власній кімнаті, немов на острові, але змінити нічого не могла. Тотальний контроль від Айка, вона навіть не мала власних коштів та іншого життя крім студії та дому.
У 1967 році Тіна Тернер стала першою чорношкірою артисткою, яка опинилась на обкладинці журналу Rolling Stone.

Олена Ємельянова

 

«Я вірю в те, що якщо ви просто встанете і підете, то життя відкриє для вас усі свої двері».
 
«Я не лаю себе через те, що з'їм цукерку чи тістечко. Я іноді дозволяю це собі і вважаю, що потрібно отримувати задоволення від життя та їжі».
 
«Я ніколи не піддаватимуся старості, поки не постарію».
 
«Я навчилася бути щасливою незалежно від чоловіків. У житті це трапляється досить рідко. Мене зробив щасливою мій успіх. Я не дуже вірю, що мене міг би ощасливити якийсь чоловік».
 
«Я знаю, що люди чекають від мене якихось кроків, але для мене музична кар'єра перестала бути головним у житті. Я багато зробила і зупинилася вчасно. Я себе не обмежую, я здорова та щаслива у шлюбі, роблю все, щоб моїй родині було добре. Моя мета – дарувати людям правду і допомагати по можливості. Це найкраще, що я можу зараз робити».
 
«Я, Тіна Тернер, принцеса рок-н-ролу, і я не уявляю себе виконавцем будь-якого іншого жанру. Але в той же час є інший бік моєї особистості – це Тіна в балетках і перлах, Тіна, яка вірить в елегантність та вишуканість: у день свого весілля я хотіла, щоб мій сад, мій дім, мої гості та я сама були на висоті. Коли я спостерігала, як гості прогулюються садом із шампанським, мені здалося, що переді мною сцена з книги «Великий Гетсбі».
 

Далі буде.

 

Фото https://tekst-pesni.online/tina-turner-ike-turner-i-idolize-you/

 

Джерела:
https://knizhnik.org/tina-terner/moja-istorija-ljubvi/1
https://www.terve.fi/artikkelit/tina-turner
https://michaelcavacini.com/2023/05/24/remembering-tina-turner-the-queen-of-rock-roll/
https://www.mundoclasico.com/articulo/39261/El-reino-de-Anna-Mae-Bullock-Tina-Tuner-1939-2023#google_vignette
https://e-maribor.si/umrla-tina-turner-anna-mae-bullock/

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 
 

Територія особистості

Тіна Тернер. Танець життя
(продовження)

 

Свідоміші кроки до музики вона зробила у шкільні роки. Працюючи помічницею медсестри у Barnes-Jewish Hospital, часто відвідувала нічні клуби у Східному Сент-Луїсі, де бачила виступи Айка Тернера – керівника групи «Kings of Rhythm». Це був перший музичний колектив, якій Тіна побачила на сцені. Вона була приголомшена, щойно пролунали перші акорди, але дозволу заспівати та показати, на що спроможна, довго не отримувала. Якось барабанщик групи все ж простягне їй мікрофон. Керівник гурту Айк Тернер шокований, він не міг повірити, що у кволої на вигляд дівчинки такий голос. Їй було сімнадцять, він придбає для неї сценічний одяг, шубу, підбори, панчохи. В неділю виступ, у понеділок – до школи. Спочатку він вважав її молодшою сестрою. Невдовзі вона помітить, що закохалась, через час стане справжньою зіркою.
«Я була молодою наївною сільською дівчинкою, перед якою немов відкрилися всі шляхи. Я зовсім не знала та не розуміла, як живуть люди в інших містах». Кумиром на той час для неї була Люсіль Болл, але вона й гадки не мала, що колись сама зможе стати взірцем для поколінь… «не було красивого одягу, …грошей». Її перші свідомі мрії про сцену, відвідування Парижа та Ейфелевої вежі.
Захоплена 17-річна дівчина приєдналася до гурту як запрошена вокалістка, бо Айк твердо розумів, щоб бути найкращими, йому потрібна саме вона.
Мати його свого часу опікувалась Бі Бі Кінгом, який згодом став просувати групу «Kings of Rhythm» і сприяв першому рок-н-рольному запису авторської пісні Айка. Але авторство віддали іншому музиканту, і з тих пір Тернер одержимий ідеєю, що всі його зраджують і кидають. Тіна пообіцяла, що не зробить цього ніколи, і доволі довго з обіцянками рахувалась.
Отже, професійну музичну кар'єру вона розпочинає в 1957 році під псевдонімом «Маленька Енн» у групі Айка Тернера «Королі Ритму» (Kings of Rhythm). Вона співала, він займався продюсуванням. Саме «Тіна Тернер» з'явилася через три роки – у синглі «A Fool in Love». «Я закінчила школу та поїхала до студії звукозапису… зробила демо, так з`явився хіт «A full in love»», – згадує вона цей момент зіркового старту, який прокреслить її долю.
Нью Йорк був у захваті, з`являються справжні контракти. На той час вона вважала себе повним невігласом у шоу-бізі та ніякої мрії стати супер-зіркою не мала. Але всі, хто чув її хоча б одного разу, згадували про те, що це було щось неймовірне та неповторне.
Цього разу Айк таки отримав свою частку слави та всюди вставляв своє ім`я, саме тоді він створить групу «Айк і Тіна Ревю Тернер», саме тоді Анна отримає свій псевдонім. З`явився він після серіалу «Шина – королева джунглів», бо, Айкові здавалось, що Тіна – щось співзвучне імені головної героїні.
Вона ставала для нього справжньою «золотою жилою», а він для неї Франкенштейном, тому контроль, одруження і більше ніяких стосунків, подібних до братерсько-сестринських.
Дует «Айк і Тіна Тернер Рев'ю» (Ike & Tina Turner Revue) стає одним із найкомерційніших і успішних в історії США. Ним надихалися Роллінг Стоунз, Девід Боуї, Слай Стоун, Дженіс Джоплін, Джеймс Браун Чарльз, Елтон Джон, Елвіс Преслі.
Такими були перші рухи її танцю,  довжиною в життя.

Олена Ємельянова

 

«Життя виклало мені один урок: усі, кого я люблю, йдуть з мого життя. Я втратила маму, коли вона поїхала; мою улюблену двоюрідну сестру Маргарет, яка загинула в автокатастрофі; Гаррі, який розбив моє молоде серце, кинув мене заради іншої…».
 
«І протягом усього мого життя траплялося щось подібне, коли ви, мабуть, хотіли б запитати мене: «Як тобі вдалося видертися?» Я йшла на ризик, небезпека була поряд, але в останній момент щось підказувало мені, коли треба тікати, як зберегти своє життя. Неважливо, що відбувалося зі мною – я щоразу знаходила вихід із ситуації. І я подумала: напевно, я маю жити. Напевно, я тут не так. Я маю якесь призначення. І, можливо, воно полягає в тому, щоб розповісти вам мою історію».
 
«Коли я закохаюсь у когось, мені важко зупинитися. Навряд чи хтось спроможний стримувати свої почуття, якщо закоханий по-справжньому. Сильні почуття просто так убік не відкинеш».
 
«Коли я не співала, то підробляла санітаркою у лікарні, щоби заробити нам на життя. Я навіть думала про те, щоб вивчитися на медсестру. Але кого я дурила? Я так любила одягатися в модний одяг, блискучі сережки і гарненькі сукні, для мене було ні з чим не порівняти задоволення ходити по сцені як справжня зірка. Я хотіла співати».
 
«Коли я була дівчинкою, я любила ризикувати. Я готова була розгойдуватися над струмком у лісовій глушині Натбуш у Теннессі – у місці, де я виросла, – ні на секунду не замислюючись про те, що буде, якщо раптом упаду в це болото. Іноді я вступала у протистояння з тваринами – кіньми, мулами, навіть із зміями. Тепер я їх боюся, але коли була дитиною, я нічого не боялася».
 
Далі буде.
 

Фото https://www.threads.net/@crow_shaw/post/C7XlSOoMShF

 

Джерела:
https://knizhnik.org/tina-terner/moja-istorija-ljubvi/1
https://www.terve.fi/artikkelit/tina-turner
https://www.bet.com/photo-gallery/bhfdym/tina-turner-1939-2023-an-unmatched-legend/7bamug
https://michaelcavacini.com/2023/05/24/remembering-tina-turner-the-queen-of-rock-roll/
https://www.mundoclasico.com/articulo/39261/El-reino-de-Anna-Mae-Bullock-Tina-Tuner-1939-2023#google_vignette
https://e-maribor.si/umrla-tina-turner-anna-mae-bullock/

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

Територія особистості

Тіна Тернер. Танець життя

 Вона підкорювала своєю енергією зал миттєво. Її кроки повз рампу – неприборканий і чуттєвий авторський танець, де кожен рух – переконливість драйву життя та сили любові. Її перемог над нестерпним болем і розпачем.

 Дехто порівнював вплив її пластики з релігійним відчуттям, коли настільки посвячуєшся, що всередині все тремтить.

І зал завжди вивільняв багатотисячну енергію та віддавав їй навзаєм. Щось подібне до феномену, ні, не Мадонни, бо в неї лише неперевершена техніка ремесла та досконале шоу, але лише заради шоу. Це було схоже на загадку енергії Майкла Джексона, де пронизлива і дотична до болю вимога людяності та любові.

Ім`я цього фантастичного втілення-відчуття – Тіна Тернер.

Нетбуш – маленьке містечко у 80 км від Мемфіса. Ім`я при народженні – Анна Мей Буллок. Батьки – заможні фермери, зі старшою сестрою доводилося багато працювати в полі, де вирощували бавовну. Дітьми подружжя не опікувалося, постійно сварилось, час від часу віддаючи малих на виховання бабусям. Прадід Бенджамін Флагг був першим власником угідь, на місці яких з'явилась школа, в якій дівчинка навчалась. Він продав землю за невеликі гроші, менші за ринкову вартість, щоб там міг з`явитися навчальний заклад для темношкірих дітлахів. Відкриття це чимало зворушить нашу героїню.

У неї завжди були відчуття, що її не любили, що вона була не бажаною дитиною, що її покинули. Ці «скалки» ранитимуть усе життя. Батьки покинули дітей, коли Анні ледь виповнилось одинадцять, з сестрою вона лишається на вихованні кузини, з гострим відчуттям необхідності негайної самостійності. «Саме в такі часи розумієш любов і ненависть», – скаже пізніше Тернер. Вона дуже хотіла, щоб матінка повернулась, обійняла, підтримала. Не сталось.

   «Матуся не була доброю жінкою, – чуємо в одному з інтерв`ю. – Коли я стала зіркою вона звичайно зраділа, бо я купила для неї дім, робила все.., бо вона моя мати, намагалася забезпечити їй комфорт, бо в неї не було чоловіка,.. але вона мене не любила все одно. Навіть після того, як я стала зірковою Тіною… Вона завжди казала: «Хто це зробив? Хто? – Твій чоловік Айк». Я ж завжди відповідала: «Я сама це зробила, мама, я… і з гордістю показувала свої досягнення. Я завжди поводилася з нею так, ніби вона мене любила…».

Чи насправді мати мала до доньки закрите серце? Напевно Тіна мала рацію, хоча та, в свою чергу стверджувала, що пишалась донькою з тих пір, коли дівчинка почала співати. Пишалася тим, що вона ніколи не боялася йти вперед і робити перший крок, який підіймав її все вище, ніколи не боялась пробувати. Камера автентично зчитує людину не лише ззовні. Вона дає її сутнісний портрет. Отже, все ж таки, любила та багато в чому каялась. Але в кожного власна міра любові, своя правда.

Першими вдячними слухачами Анни були продавчині у Кноксвілі. «Вони поставили мене на табуретку (тоді мені було десь чотири або, можливо, п'ять років) і з захопленням слухали останні хіти у моєму виконанні. «I was walking along, singing a song», – заспівала я без затримки».

Щойно вона чула пісню по радіо, відразу її підхоплювала і миттєво запам'ятовувала. «Для мене це було так само природно, як для змії скидати стару шкіру і одягатися в нову. Мені не доводилося докладати жодних зусиль. Я народилася із цим». Малою співала і в церковному хорі, ввібравши стилістику церковного госпелу, блюзу, інтуїтивно – ритмику музика Бі Бі Кінга, духовних піснеспівів, в яких любов і добро.

Анна Мэй Буллок відома всьому світові як Тіна Тернер. Американська та швейцарська співачка, авторка пісень, актриса і танцівниця. Володарка восьми премій «Греммі» та титулу «Королева рок-н-ролу». Увійшла до десятки найкращих танцюристів світу. Журнал «Rolling Stone» назвав її однією із найбільших співачок сучасності.

Історія танцю її любові та самотності у «Території особистості».

Олена Ємельянова

 

 

«At every moment, we always have a choice, even if it feels as if we don't. Sometimes that choice may simply be to think a more positive thought».
 
«Ви, мабуть, скажете, що буддистська думка була властива мені при народженні, адже диво в тому, що я ніколи не здавалася. Незважаючи на всі труднощі, весь біль, через який я пройшла, незважаючи на складні стосунки з матір'ю, я все ж таки залишалася життєрадісною, безтурботною й оптимістичною дитиною, і я пронесла цей стан через все своє життя. Люди запитують мене: Звідки в тобі стільки сил? Я кажу їм, що народилася такою. Я завжди була сильною та незалежною. Були труднощі, але я завжди знаходила сили побачити будь-яку ситуацію з хорошого боку».
 
«У мене було тяжке життя по іншому не сказати – це реальність, це правда… ось і все – це потрібно прийняти…».
 
«У сучасному світі ви можете дозволити собі мати вигляд на той вік, який оберете самі».
 
«Вважаю, почуття стилю є моєю вродженою особливістю та продовженням моєї особистості».
 
«Для того, щоб бути на істинному шляху і не сходити з нього, потрібно мати тих, хто молиться за тебе, в чиїх ти серцях. Люди світу повинні мати духовність і віру. Потрібно зрозуміти, хто ти є, щоб стати на правдивий шлях і залишатися світлою людиною».
 
Далі буде.

 

Фото https://us.forums.blizzard.com/en/wow/t/what-are-you-listening-to-now-v5-part-1/18660?page=296

 

Джерела:
https://knizhnik.org/tina-terner/moja-istorija-ljubvi/1
https://www.terve.fi/artikkelit/tina-turner
https://michaelcavacini.com/2023/05/24/remembering-tina-turner-the-queen-of-rock-roll/
https://www.mundoclasico.com/articulo/39261/El-reino-de-Anna-Mae-Bullock-Tina-Tuner-1939-2023#google_vignette
https://e-maribor.si/umrla-tina-turner-anna-mae-bullock/

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

 

Винахідники, віват!

 Альтернативні джерела енергії Олександра Клименка

 

Винахідник з Дніпра не боїться відключень світла, адже сім років тому обладнав своє подвір’я пристроями, які безперебійно забезпечують будинок електроенергією.
Олександр Федорович Клименко на власному городі встановив альтернативні джерела енергії, які змайстрував власноруч. Винахідник самостійно шість місяців варив вежу заввишки понад 8 метрів, яка генерує електроенергію. На вежу почепив вітряк. Олександр каже, що вітрову станцію він сконструював самостійно з металобрухту, зібрав також самостійно і генератор. Олександр, який кілька разів перероблював вітрову станцію, аби працювала безшумно, розповідає: «Не було в мене Інтернету, нічого не було, все з голови».

Згодом Олександр вирішив додатково до станції встановити сонячні панелі. Посеред городу поставив опори, на яких вони закріплені. Винахідник використовує обидва прилади залежно від погоди. Для повороту панелей в різні боки сконструював спеціальну систему. Для автоматизації їхньої роботи потрібні були певні витрати, у винахідника таких грошей не знайшлося, тому справу він взяв у свої руки. Завдяки його власним методам зібрані панелі обертаються на 320 градусів і міняють кут нахилу, аби вловити максимум сонячного світла.
Блок керування й акумулятори для накопичення з сонячної та вітрової електростанції в Олександра Федоровича стоять удома. У будинку він обладнав пульт керування сонячними панелями та вітровою станцією. Це також власна розробка. «Прилади показують, скільки вітряк виробляє. Якщо 10 метрів порив, то це кіловат він виробляє. Показує, наприклад, що працює холодильник двометровий», – каже дніпрянин. «Якщо вітер є, а якщо вітру немає, то і напруги немає. Оце тільки вітер подув і одразу 2 кіловати пре. Це максимально він дає». За допомогою цього приладу повністю контролює їхню роботу: «При потужних поривах вітру може натиском однієї кнопки зупинити роботу вітряка, а потім відновити».
Зараз від станції в оселі Олександра працює вся побутова техніка. Чоловік каже, що таким чином значно заощаджує кошти.

Монтаж самого обладнання – не з дорогих, але згодом все компенсується. Олександр Клименко постійно вдосконалює обладнання.
«Грошей я не беру ні з кого. Ват чи два там візьме – то ж дрібниці. Бува, як прохідний двір: тому підвари, в того косарка не працює», – розповідає Олександр.
Навіть минулорічні блекаути та натяки на тяжку зиму цього року Олександру Федоровичу – не страшні.
Поки що над новими винаходами винахідник не працює. Зараз чоловік ділиться досвідом у роликах на своєму ютуб-каналі та відповідає на питання зацікавлених.
 

Тетяна Мищенко, завідувачка патентно-технічного відділу

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут