Неймовірно, але правда

 
Протягом 1907 року було придбано 984 назв творів (майже на 250 назв більше ніж торік), загальною кількістю 1 695 примірників. Вже традиційно найбільша кількість видань надійшла до бібліотеки наприкінці року – 246 назв (787 прим.). Найменше надходжень до фонду було у листопаді – 28 назв (43 прим.) та вересні – 30 назв творів (38 прим.). В середньому бібліотека щомісяця отримувала 82 назви видань. Найбільша кількість примірників – 584 (64 назви) надійшла до розділу періодичних видань. Кількість художніх творів склала 356 прим. (248 назв). Фонд дитячої літератури поповнився на 215 прим. (191 назв). Найменше поповнився фонд з мистецтва (4 вид.) та математики (3 вид.).

Фото: Альона Шолохова

Отчет Екатеринославской Городской библиотеки за 1907 год [Текст]. - Екатеринослав : [б. в], Б. г. - 24 с. (ксерокс). -  Текст. дан. – Режим доступу: https://www.libr.dp.ua/fullkr/index.php?pbp=66 (дата звернення: 21.11.2022). – Загол. з екрану.

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут 

Пунктир

 Фредді Мерк’юрі: «Я зробив все, що міг»

Так. Він не збирався змінювати світ, але знав про те, що йому судилося підкорити сцену та публіку. Один з найвизначніших рок-співаків  й  володар одного з найбільших голосів за всю музичну історію - Фредді Мерк’юрі  у завершенні «Пунктиру».

«Я зовсім не збираюся змінити світ. Найважливіша для мене річ — це щастя: бути щасливим і отримувати задоволення від життя. Мені подобається відчувати, що я був чесний перед собою, і я хочу всього лише отримати стільки радості від життя, скільки я зможу, за роки, які в мене є».

«Я люблю добиватися всього сам, а те, що мені зробили або подарували, — це лише втішний приз від поразки».

«Я не вірю в астрологію. Я вірю у свою харизму!».

«Я не вмію любити вполовину. Я не вірю в напівзаходи і компроміси. Я просто терпіти не можу компромісів — ні в чому. Я віддаю все, що маю; такий вже в мене характер».

«Я не хочу потрапити в рай після своєї смерті — пекло набагато краще. Тільки подумайте про тих надзвичайно цікавих людей, яких ви зможете там зустріти і вам також захочеться туди потрапити».

«Я не хочу стати якою-небудь там зіркою, я стану легендою».

«Я ненавиджу розповідати про себе. Коли спілкуюся з людьми, вважаю за краще говорити або про них самих, або про інші цікаві речі».

«Я ніколи не любив порсатись в собі. Ні в житті, ні в музиці. Іноді краще на все плюнути. Просто вийти на сцену і робити рок!».

«Я різний. Я насправді такий. Ось що значить бути щирим. Я, звичайно, міг би сидіти тут і говорити про те, яка я чудова людина, але насправді я, як би складаюся з безліч різних компонентів, я можу бути і сволотою».

«Як це нудно - просто існувати, мати тільки одну сторону характеру, яка знаходить відображення у всьому, що ти робиш. Я - людина протилежностей і змінююся кожен день, як хамелеон, і кожен мій новий день відрізняється від попереднього, а я з нетерпінням чекаю цього. Я не хочу бути одним і тим же».

«Якщо мені судилося померти завтра, я не буду шкодувати. Я дійсно зробив все, що міг».    

Виноградова, Т. Р. Характер как судьба. Великие несломленные [Текст] / Т. Виноградова.- Х. : Аргумент Принт, 2015.- 352 с.

 

Удодова, Л. Рыбка по имени Меркьюри / Лида Удодова. - (Зона риска) // Здоровье. - 2008. - N 8. - С. 68-69

 

Фристоун, П. Фредди Меркьюри [Текст] : воспоминания близкого друга / Питер Фристоун; Пер.с англ. Т.Давыдовой ; Пер.с англ. Т.Давыдовой. - Екатеринбург : У-Фактория, 2005. - 352 с.

 

http://rockquotes.eugene-home.kiev.ua/index.php?id=9&mus_surname=%D0%9C%D0%B5%D1%80%D0%BA%27%D1%8E%D1%80%D1%96

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

Що читають бібліотекарі

 

Дашвар, Люко Як тато вбився: оповідка гротескного характеру / Л. Дашвар // Дебют. – Херсон. – 2021. – № 2. – С. 4–35.

 

Лю́ко Дашва́р (справжнє ім'я Ірина Іванівна Чернова) – українська письменниця, сценаристка.

Лавреатка літературної премії Коронація слова: у 2007 році роман «Село не люди» здобув ІІ премію та премію «Дебюту року» від книжкового порталу «Друг Читача», у 2008 році за «Молоко з кров'ю» стала дипломанткою конкурсу, а 2009 року її роман «Рай. Центр» отримав диплом «Вибір видавців».

 

Раніше не читала творів письменниці, але оскільки знала її як авторку бестселерів, вирішила прочитати один із останніх творів – повість гротескного характеру під провокаційною назвою «Як тато вбився». Тим більше, що гротеск – жанр, який ґрунтується на химерному поєднанні фантастичного та реального, прекрасного та потворного, трагічного та комічного, життєподібного та карикатурного.

За допомогою гротеску автор створює спеціальний гротескний світ, аномальний, дивний, у якому реальне та нереальне несподівано постають в органічній єдності.

Сюжет твору несподіваний та нестандартний, як і має бути в цьому жанрі. Адже при цьому відчувається, що прототипи літературних героїв та сюжету здебільшого почуті чи побачені письменницею у реальному житті.

Твір опубліковано у 2020 році, але при читанні щоразу спадають на думку паралелі з сьогоднішніми подіями в країні та в суспільстві. І не залишає відчуття, що твір написано сьогодні, на злобу дня. Тут і тема батьків і дітей, патріотична тематика та тема війни. Іноді навіть виникало відчуття, що читаю не художній твір, а політичну сатиру.

Однак, можу сказати, що спочатку оповідка читається дещо важкувато, поки не вживешся в лексику, не зацікавишся розвитком сюжету.

Не можу рекомендувати для прочитання тим, хто очікує суто фантастичного чи детективного мотивів. Тут швидше спроба жанром гротеску показати соціальні та філософські проблеми нашого суспільства.

 

Галина Коротоножкіна, головна бібліотекарка відділу періодики 

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут 

Винахідники, віват!

Українці – переможці!

 

Вихованець Дніпропетровської Малої академії наук Олександр Стасовський завоював «бронзу» на Міжнародній виставці винаходів та інновацій INTARG. Виставка проводилась у польському місті Катовіце. Роботи представили 275 юних дослідників із 50 країн світу. «Попри усі труднощі, продовжуємо п
рацювати з учнями. Займаємося дистанційно. Юні дослідники гідно представляють Україну на світовій освітньо-науковій арені. Їхні роботи високо оцінюють на різних міжнародних змаганнях. На виставці у Польщі всі 14 учасників з нашої країни стали призерами. Серед них і дніпровський школяр Олександр Стасовський. Він посів третє місце у номінації «наука», – зазначила директорка Малої академії наук учнівської молоді Дніпропетровської області Наталія Тягло.

На виставці юні дослідники змагаються у номінаціях: соціальні винаходи, наука, безпека та захист, здоров'я і медицина, хімія й біотехнології, транспорт і логістика, індустрія.

Міжнародна виставка винаходів та інновацій INTARG є форумом для міжнародного просування представників науки, промисловості та бізнесу. INTARG підтримують провідні національні та міжнародні установи: IFIA, WIIPA, Патентне бюро Республіки Польща, мер Катовіце, GZM Metropolis, Національний центр досліджень і розробок, Головна технічна організація Федерація науково-технічних асоціацій, Головна рада науково-дослідних інститутів, Сілезький технологічний університет, Польська палата екології, а також Польська гірнича промислова і торгова палата стали нашими партнерами. Основними критеріями оцінки поданих рішень є: рівень інноваційності, ринковий попит на той чи інший продукт, порівняння зі світовими замінниками, рівень TRL, можливості впровадження і комерціалізації, економічні та соціальні ефекти.

Учень дніпровського ліцею інформаційних технологій Олександр Стасовський долучився до змагань онлайн. Він представив власний проєкт – конструкцію до установки, яку використовують у гірничій промисловості для розподілу копалин. Наприклад, за розміром, масою. «Ідея спала на думку рік тому. Мене зацікавило, як поводяться сипучі матеріали під дією вібрації. Як відомо, при цьому виникають потоки. Раніше вважалося, що вони хаотичні. Але я довів: їх можна передбачити і розрахувати. Така новація дозволяє збільшити видобування піску, вугілля, важких металів на 40%. Запропонована мною конструкція не складна у використанні й не потребує переоснащення підприємства», – розповів Олександр Стасовський.

Директор департаменту освіти та науки Дніпро ОВА Олексій Полторацький зазначив, що юні науковці отримали безцінний досвід та нові можливості. Така молодь рухає світ уперед. Їхні відкриття і винаходи ще приноситимуть велику користь людям.

 

Тетяна Мищенко, завідувачка патентно-технічного відділу

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут 

Неймовірно, але правда

 

На придбання книг до фондів бібліотеки у 1907 році було витрачено 1046 руб. 94 коп., а придбано - на 1114 руб. 45 коп. Різниця в 66 руб. 86 коп. склалась від знижок, що зробили бібліотеці книжкові магазини. На передплату періодичних видань витратили 731 руб. У суму близько 180 руб оцінили подаровані видання та різноманітні додатки. Найбільша кількість надходжень зазначена у грудні – адже у цьому місяці вміщені майже всі періодичні видання, що надійшли за рік. Загальна вартість книжкового фонду бібліотеки зросла на 2022 руб. 78 коп.

 

Отчет Екатеринославской Городской библиотеки за 1907 год [Текст]. - Екатеринослав : [б. в], Б. г. - 24 с. (ксерокс). -  Текст. дан. – Режим доступу: https://www.libr.dp.ua/fullkr/index.php?pbp=66 (дата звернення: 21.11.2022). – Загол. з екрану.

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут 

Українське вікно до японської душі

Міядзава Кендзі. Не здаватися (продовження)

Не здаватися дощу,

Не поступатися вітру,

Не відступати ні перед снігом, 

ані перед літньою спекою…

Міядзава Кендзі

У червні 1928 року Міядзава-сан їде на півострів Ідзу, підсумком подорожі стають цикли віршів – «Міхара Санбу» та «Токіо». Влітку цього ж року слабкий організм Кендзі не витримує величезного навантаження роботою, в нього відкривається швидкоплинна форма туберкульозу. Протягом двох років він перебуває на домашньому лікуванні, але не полишає творчості, мова про цикл віршів «У хворобі».

Три роки потому Кендзі повертається до активної діяльності, але ненадовго. До всіх його випробувань доєднується ще й плеврит. Під час ремісії він влаштовувався працювати інженером на кам`янедробільний завод. Останнім значним починанням Міядзави-сан була робота над створенням фірми з виробництва сільськогосподарських добрив. Сталося це за допомоги фонду батька. Невдовзі його наздоганяє другий напад туберкульозу. Дотримуючись суворого постільного режиму, він безперервно працює над створенням казок і віршів. Саме до цього періоду належить новий цикл «Не здаватися дощу» (яп. 雨ニモマケズ). Головний меседж – про те, що єдиним компасом по життю є совість.

Не здаватися дощу,
Не поступатися вітру,
Не відступати ні перед снігом, ані перед літньою спекою,
Бути міцним тілом,
Без тягаря жадібності,
Залишатися стриманим,
Завжди тихо посміхаючись,
Щодня чотирма чашками грубого рису,
місо та жменею овочів задовольнятися,
У всьому
ставити себе на останнє місце, а інших – попереду,
Дивитися навкруги, слухати та розуміти
і не забувати про це потім.
У полі, в тіні соснових дерев
Жити в маленькій хатині,
І якщо на сході захворіла дитина –
піти і доглянути її.
Якщо на заході є втомлена мати –
Взяти на плече її в'я́зку рису.
Якщо на півдні хтось помирає –
Піти і сказати, що не треба боятись.
Якщо на півночі свариться хтось –
Сказати їм: «Ці дрібниці суперечки не варті».
Проливати сльози жалю в посуху,
Бродити пригніченим, коли літо холодне,
Бути тим, кого всі називають дурнем,
Не підносять,
І не турбують.
Такою людиною
Стати я хочу.

21 вересня 1933 року у 37-річному віці  Кендзі помирає від туберкульозу. 

Зробити він встиг на декілька життів. Останній вечір провів із односельцями, обговорюючи поточні питання. 

Після смерті він лишив безліч ненадрукованих робіт, у тому числі й знамениту «Ніч на галактичній залізниці» (яп. 銀河鉄道の夜).

Далі буде. 

Олена Ємельянова, 

завідувачка сектору соціокультурних проєктів і зовнішніх зв`язків

Фото: https://www.nippon.com/ru/views/b05805/

Джерела:

Асадчих О. Тематика поетичної антології «Хяку-нін- іс-сю»: по одному віршу ста поетів // Вісник Київського Національного ун-ту ім. Т.Г. Шевченка. Східні мови та література. – 2011. – № 17. – С. 46–49.

Костирко М. Вивчення японської поезії // Всесвітня література в сучасній школі. – 2016. – № 3. – С. 12–13.

Меншій А. Проблема самотності в японськійлітературі: (На матеріалі творчості Харукі Муракамі) // Зарубіжна література в школах України. – 2006. – №7/8. – С. 27–29.

Миядзава, Кэндзи. Звезда козодоя / Кэндзи Миядзава. – СПб. Гиперион, 2009. – 374 с.

Набитович І. Українське вікно в японську літературу // Слово і час. – 2011. – 4. – С. 120–122.

Позія і проза життя Ісікава Такубоку // Зарубіжна література. – 2008. – № 11. – С. 1–12.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%8F%D0%B4%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%9A%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B7%D1%96

https://www.litmir.me/br/?b=167726&p=1

 

Що читають бібліотекарі

 

Сняданко, Наталка. Перше слідство імператриці [Текст] : роман / Н. Сняданко. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2021. – 272 с.

 

Книжка складається з двох часових ліній, пов'язаних спільним предметом – рідкісною скрипкою, на якій грав Моцарт. Перша оповідає про Зальцбург ХІХ століття часів правління цісаря Франца Йосипа та імператриці Сісі (Єлизавети). Буремні часи, адже між Австрією й Угорщиною вирують напружені політичні стосунки. Під час прогулянки на імператора здійснено замах, але охоронцеві вдається затримати нападника. Сісі поставила собі за мету розв'язати таємницю несподіваного нападу на чоловіка і вивести на чисту воду кривдника.

Друга часова лінія переміщує нас до Львова XXI століття, у якому музична менеджерка Доротея разом зі скрипалем Крістіаном вирушає до Львова на музичний фестиваль, де музикант має виступити та зіграти саме на скрипці Моцарта. Загалом скрипку за кордон вивозити не дозволялось, але для фестивалю було зроблено виняток. А по прильоту в Україну відбуваються загадкові події, пов'язані з Крістіаном і викраденням оригінальної скрипки…

До речі, хочу зупинитись на моменті, коли Доротея і Крістіан прилітають до Львова. Їм розповідають про війну в Україні та боротьбу з Росією. Я вважаю, що такі моменти важливі, і про війну потрібно постійно нагадувати. І не забувати, за що бореться вся наша країна.

У романі авторка майстерно переплітає минуле і сучасне, політичні інтриги й авантюри, детективне розслідування і пригоди, кохання та сімейні дилеми, ненав’язливо знайомить із реальними історичними постатями.

Загалом книжка цікава, написана гарною українською мовою, легко читається. Мені сподобалася, але трохи не вистачило розвитку сюжету і розкриття образів головних героїв сучасної лінії.

Оксана Ясько, завідувачка сектору рідкісних і цінних документів

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут