Пунктир

Максим Кідрук – перший автор українського технотрилеру «Бот», який увірвався у двадцятку ТОП-мережі книгарень «Є» одразу на другу позицію.

У вільний час він – мандрівник, побував більше ніж у тридцяти країнах світу. Під час подорожей написав сім тревелогів країн, які його найбільше захопили архітектурою та неповторним колоритом вражень.

Максим Кідрук у "Пунктирі".

«За «спробую» медалей не дають. І що лише чемпіон боїться програти, а всі решта бояться виграти».

«Знати, як це називають, і знати, що це таке, – цілковито різні речі».

«І тільки людина, обпікшись, уперто мчить на вогонь, стрибає у безодню, вірячи, що колись обов’язково дотягнеться до омріяного тепла чи злетить у вільне від хмар небо».

«Краще – це ворог хорошого. Коли життя працює гладко й злагоджено, немов швейцарський годинник, не треба нічого покращувати!!!»

«Маячня завжди цікава. А от наука – нудна».

«Не втримуй у серці те, для чого там немає місця».

«Один день у подорожі принесе більше вражень, ніж ціле життя, звісно, якщо це життя змарновано на одному місці».

«Одним із простих рецептів щастя як у буддистів, так і в християн є допомога тим, кому зараз гірше, ніж тобі».

«Під час мандрів більше ніщо не належить тобі. Ніщо, крім найважливішого, – неба, повітря, шепоту вітру над головою та твоїх думок».

«Хто йде вперед, озброєний великими мріями, завжди сильніший від тих, у кого на руках самі лише факти».

«Якщо рухаєшся в тому напрямі, в якому росте твій страх, то це означає, що ти на правильному шляху».

Фото: https://knigogo.com.ua/pismenniki/maks-kidruk/

Джерела:

Любов і піраньї [Текст] : роман / М. Кідрук. – Харьков : Клуб Семейного Досуга, 2017. – 283 с. : кольор. іл. – ISBN 978-617-12-2449-0

https://mybook.ru/author/maks-kidruk/citations/?page=1

https://knigogo.com.ua/tsitati-pismennika/maks-kidruk/page/2/

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%BA_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

 Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут 

 

На долоні історії

Хорхе Борхес: «I cannot sleep unless I am surrounded by books» (завершення)

У середені минулого сторіччя влада в Арґентині постійно змінюється, і Борхеса звільняють з бібліотеки. Він дуже дратує керівництво своїми талановитими творами та висловлюваннями. Задля злого жарту та розправи його перевели на посаду інспектора з торгівлі птицею та кроликами на міських ринках. Але він обирає викладацьку діяльність, дає уроки англійської літератури і роз'їжджає з лекціями по провінції. Слава і в Арґентині, і за кордоном наздоганяє його саме у цей період. Його обирають президентом Арґентинської спілки письменників, а твори  та оповідання масово перекладають. «Слава, як і сліпота, поступово прийшла до мене. Я її ніколи не шукав», – сумно жартував Борхес.

Військовий переворот 1955 року дає Хорхе нове призначення – посаду директора Національної бібліотеки Арґентини, на якій він працює майже вісімнадцять  років. Взнаки дається втрата зору, і в останній період свого життя Борхес не має можливості ані читати, ані писати. Студенти, друзі та близькі допомагають йому, він багато працює, пише і викладає на кафедрі німецької літератури в Університеті Буенос-Айресу. Слава письменника, твори якого вважають «скриньками» цитат і думок, зростає щодня. Він стає всесвітньо відомим, а в 60-х роках XX ст. – справжнім культовим автором, зробивши до того, за власним зізнанням, «всі літературні помилки, які були можливі».  

Дуже специфічним було й особисте життя Борхеса. Безліч жінок: секретарки, співавторки, шанувальниці, просто подруги. Він закоханий і в нього закохуються. Але головною жінкою для нього стає Марія Кодамо. Майже на сорок років молодша за письменника, японка по батькові та німкеня по матері. Після смерті 99-річної матері Хорхе вона до останніх днів стає його очима, вирішує всі побутові та фінансові питання. Борхес і Марія багато подорожують, об'їздивши майже всю земну кулю. А через десять  років після зустрічі, у 1986-му одружуються.

Того ж року тяжко хворий письменник помирає, похований у Женеві.

Найбільш значними літературними преміями письменника-філософа, який відносився до себе та світу з надзвичайною іронією, є премія Сервантеса (найпрестижніша в іспаномовних країнах) і Всесвітня премія фентезі (World Fantasy Award for Life Achievement). Обидві присвоєні йому в 1979 році.

За творами незрівняного арґентинця знято понад тридцять фільмів.

Незважаючи на очевидну самодостатню реалізацію у літературі, саме у бібліотеці Борхес зробив свої перші значущі письменницькі кроки, наблизившись до власного неповторного стилю. Не випадково у багатьох його творах можна зустріти меседжі про те, що бібліотеки нагадують рай, і можливості їх безмежні. Так.

Олена Ємельянова, завідувачка сектору соціокультурних проєктів і зовнішніх звязків

 

Фото: https://www.imdb.com/title/tt6126514/

Джерела:

 Борхес, Хорхе Луїс. Вибрані поезії [Текст] / Х. Л. Борхес; з ісп. пер. С. Борщевський. - Л. : Кальварія, 2010. - 160 с

 

Борхес, Хорхе Луїс.  Книга вигаданих істот [Текст] / Х. Л. Борхес, М. Герреро ; пер. з ісп. С. Борщевський. - Львів : Вид-во Старого Лева, 2017. - 238 с.

 

Борхес, Хорхе Луїс. Книга Піску [Текст] / Х. Л. Борхес ; пер. з ісп. С. Борщевський. - Львів : Вид-во Старого Лева, 2018. - 152 с.

 

Борхес, Хорхе Луис. Алеф [Текст] : новеллы / Хорхе Луис Борхес ; Пер. с исп. - СПб. : Азбука, 2000. - 541 с.

 

Борхес, Хорхе Луис. Проза разных лет [Текст] : сборник / Х. Л. Борхес ; сост., авт. предисл. И. Тертерян. - 2-е изд. - М. : Радуга, 1989. - 320 с. - (Мастера современной прозы : Аргентина).

 

Борхес, Хорхе Луис. Оправдание вечности [Текст] / Х. Л. Борхес. - М. : ДИ-ДИК, 1994. - 552 с.

 

Борхес, Хорхе Луис. Энциклопедия вымышленных существ [Текст] / Х. Л. Борхес. - Минск : Старый Свет : Принт, 1994. - 207 с.

 

Борхес, Хорхе Луис. Алеф [Текст] : новеллы / Хорхе Луис Борхес ; Пер. с исп. - СПб. : Азбука, 2000. - 541 с.

 

Борхес, Хорхе Луїс. Шість головоломок для дона Ісидро Пароді [Текст] / Х. Л. Борхес, А. Б. Касарес ; пер. з ісп. С. Чубай ; комент. М. Кияновська. - Львів : Вид-во Старого Лева, 2017. - 216 с.

https://starylev.com.ua/blogs/8-urokiv-vid-horhe-borhesa

 Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут 

 

Що читають бібліотекарі

Кокотюха, Андрій. Темна вода [Текст] / А. Кокотюха - 2-ге вид., перероб. і допов. - К. : Нора-Друк, 2018. - 270 с. - (Морок).

Андрія Кокотюху називають майстром справжнього і завжди різного детективу. Роман автора «Темна вода» отримав гран-прі на Всеукраїнському конкурсі «Коронація слова» у 2006 році. Це була перша перемога письменника.

Події відбуваються неподалік Чернігова. Спокій бази відпочинку на березі Десни порушено: тут в Тихому затоні, протягом місяця загадково загинуло аж 4 рибалки. Розслідувати справу береться колишній опер з нестандартним мисленням Віталій Мельник. Його наймає мільйонер Павло Заруба, який хоче розбудувати біля Десни розкішний пансіонат. Але чутки про страшного річкового монстра, який виходить з води і вбиває рибалок, відлякують відпочивальників та руйнують всі плани бізнесмена. Тож Віталій має якнайшвидше розгадати, які таємниці ховаються в Тихому затоні. Можливо вся ця містика – справа рук конкурентів? Або це нещасні випадки? Чи таки справді винна річкова нечисть, про яку так багато старовинних легенд розповідає місцевий краєзнавець дід Іван? І коли, здавалося б, усі таємниці розкрито, Віталій дізнається ще одну: під час Другої світової в Тихому Затоні безслідно потонув збитий німецький літак зі скарбами…

Книга читається на одному диханні. Зачарована Десна, старовинні міфи та легенди, романтика, колорит українського села, історії часів Другої світової війни переплітаються в детективну історію з містичним присмаком. Які ж таємниці ховає темна вода? Прочитайте роман і дізнаєтеся!

Любов Колесникова, завідувачка відділу абонемента

 

#Коронація_слова

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут 

Винахідники, віват!

Винаходи для Перемоги!

 

Винахідник із Дніпра Ігор Кочет розробив потужний повербанк для бійців ЗСУ. Він не зміг залишитися осторонь, коли дізнався, як українські захисники заряджають свої гаджети, і вирішив створити для них унікальний пристрій. Інноваційні та прості – так можна сказати про повербанки, котрі виготовляє Ігор.

Корпуси для виготовлення йому надають військові, деякі на інтернет-майданчиках знаходить сам. Моделі power bank різняться залежно від розміру ящика – виготовлення стандартної, «маленької», як її називає Ігор, моделі триває близько двох днів. Один power bank може зарядити близько 20 телефонів. Потім пристрій потребує зарядки. Винахідник уже зараз розробляє більш ємні моделі, якими можна заряджати 20 рацій і смартфонів одночасно. Ігор створює повербанки з ящиків для боєприпасів та відправляє військовим у гарячі точки. Основою повербанку став дерев'яний корпус з-під ящику для набоїв.

Ігор Кочет каже: «Поспілкувався з хлопцями, побачив, як вони заряджають взагалі свої якісь пристрої – там телефони, рації, і я побачив що це не дуже зручно, тому що не має там якихось зарядок, щоб одразу втикнути 8–10 телефонів, рацій. Там все на якихось перехідниках, подовжувачах, все-таки. І от вирішив, з’явилася така ідея зробити повербанк».

Але пристрій не такий простий, як здається – від нього одразу можна заряджати 15 телефонів і декілька рацій. А сама родзинка – всі «нутрощі» розмістили в ящику від боєприпасів. «Ну я взяв ящик, туди упакував акумулятори, роз’єми, через які можна підзаряджатись, і зарядні пристрої. Ну і ще можливість підзаряджати від різних джерел живлення», – розповів винахідник.

Повербанк має такий вигляд: є акумулятор, який накопичує заряд і потім передає його на інші присторї. Тобто, є роз’єми, через котрі можна увімкнути та вимкнути якесь навантаження. Також є виходи на USB, ємність 36А*ч при 12В (15–20 смартфонів), 7 роз'ємів, 11 USB, зарядка від мережі 220 або автомобіля (12В). «Цей пристрій зроблено за власний кошт, вийшло приблизно 6500 гривень із сімейного бюджету», – розповідає юнак.

Окрім «маленьких», у планах Ігоря є зробити ще «середні» та «великі» повербанки.  «Великі» – це ось привезли ящики, ось ми зараз компануємо, у мене є акумулятор, я компаную як буде, скоріш за все він буде стояти ось так – поперек. Тут будуть споживачі, тобто також панель, контролер, зарядка, тут скоріш за все, буде перетворювач на 220 і розетки», – каже Ігор.

Також винахідник жартує, що вже став замислюватися над повербанком для «електротанків», бо в нього з’явилися просто величезні ящики. «Тут хлопці привезли великі ящики, зараз дивимося якби його, бо руки ще не дійшли, тому що він великий. Плюс сюди можна, ось жартуєм, що це буде батарейка для електротанку сучасного, та я думаю, що тут буде ось така концепція – тут теж буде акумулятор, зарядний, утворювач 220 і в принципі залишається ще місце, щоб скласти якісь там подовжувачі. Буде трошки інша модель, більший ящик, куди влазить автомобільний акумулятор, швидкоз’ємні клеми, теж виходи на USB, на прикурювач, на зарядки. Може бути така варіація, що вони просто розряджений акумулятор виймають, ставлять кудись на підзарядку, а заряджений акумулятор з авто знімають, вставляють в цей ящик, швиденько підключать. І також можна втикнути 15–20 мобілок».

Інженер із Дніпра допомагає українській армії своїми винаходами – мілітарі power bank Ігор Кочет відправляє бійцям на передову За час роботи зі своїми розробками, дніпровський умілець уже передав на передову близько десяти повербанків. Та зупинятися не планує. Винахідник готовий розробляти нові моделі і надалі залежно від потреб оборонців України.

Тетяна Мищенко, завідувачка патентно-технічного відділу

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут 

На долоні історії

Хорхе Борхес: «Бути чимось одним неминуче означає не бути всім іншим…» 
 

Для багатьох Хорхе Луїс Борхес – всесвітньовідомий аргентинський письменник, надзвичайно популярний і з таким же, майже всесвітнім, генеалогічним «коктейлем». За його свідченнями, він мав баскську, андалузьку, єврейську, англійську, португальську, норманську кров. Неймовірна суміш.

Крім цього, він прозаїк, поет, філософ, публіцист, професор і близько третини свого життя був бібліотекарем і директором Національної  книжкової скарбниці Арґентини. Неймовірні втілення.

У його родині займались адвокатською діяльністю, психологією, письменництвом. Анархічні ідеї – з боку батька, досконале знання англійської мови – з боку бабусі. Чудові незрівняні крайнощі. Англійською хлопчик став говорити раніше, ніж іспанською, а літературну діяльність розпочав уже у вісім років перекладом казки «британського нарциса» Оскара Уайльда (цікавий вибір як для такого віку, погодьтесь) і першою публікацією. Англійській автор, який пише іспанською, – жартували пізніше про нього письменники. А він усвідомлював, що створений для літератури, ще перед тим, як написав перший рядок. 

Щодо галереї авторів, яких він у подальшому перекладав, то, знов таки, всі вони окремішні та нестандартні: Вірджинія Вульф, Уільям Фолкнер, Редьярд Кіплінг, Джеймс Джойс. Бабуся дала маленькому внукові потужний мовний поштовх, який він постійно вдосконалював: латина, французька, італійська, португальська, німецька. Але на цьому Хорхе не зупиняється і невдовзі вивчає, а пізніше і викладає англосаксонську та давньоскандинавську мови. Пізніше, він зауважить: «Світ нескінченний». Звичайно  :) 

До школи Хорхес пішов лише в одинадцять. Доволі несподівано, але там його вважали, сучасною мовою кажучи, «ботаніком». Доволі тісні межі для вже існуючих досягнень юного вундеркінда. Але його це обходило. Це ж не він так вважав, а про нього. 

У часи Першої світової у Женеві він отримує вищу освіту і диплом бакалавра у ліцеї. Більше Хорхе ніде не навчається, ніби повторюючи долю Ганса Хрістіана Андерсена. Але «освітня обмеженість» ніяк не впливає на талант і творчу досконалісь. Всі майбутні докторські ступені Хорхеса є «honoris causa» – тобто, не вимагають документів і формальних процедур для отримання. Якщо вже він був впевнений в тому, що авторові не потрібно дбати про читача, решта не мала ніякого значення.

Самодостатня внутрішня незалежність Борхеса впевнено, «step by step» робила свою справу саме на тих напрямках і шляхах, що звуться долею. 

На початку творчого шляху він у постійному пошуку та русі: проза, вірші, видання книг, заснування і співпраця з декількома десятками журналів. Необхідність постійного заробітку привела його до бібліотечних стін, у філію міської бібліотеки Буенос-Айресу на скромну посаду першого помічника бібліотекаря. Не можна сказати, що він дуже полюбляв цю роботу. Зробивше все, як найшвидше, він віддалявся у підвальне книгосховище і багато читав. Пам'ятаєте його відоме: «Хтось пишається кожною написаною книгою, я – <...> прочитаною...». Але, писав він не менше, немов, влаштовуючи своєрідні змагання між цими рівними за покликанням пристрастями… Тут було створено багато шедеврів, зокрема, оповідання «Вавілонська бібліотека» і «П'єр Менар, автор "Дон Кіхота"», – останнє сам Борхес визначив як середнє між есе і «справжньою розвідкою». Згодом, «П'єр …» виявився джерелом цілого літературного напрямку, який сьогодні іменується постмодернізмом.

Олена Ємельянова, 

завідувачка сектору соціокультурних проєктів і зовнішніх зв’язків

Джерела:

  Борхес, Хорхе Луїс. Вибрані поезії [Текст] / Х. Л. Борхес; з ісп. пер. С. Борщевський. - Л. : Кальварія, 2010. - 160 с

Борхес, Хорхе Луїс.  Книга вигаданих істот [Текст] / Х. Л. Борхес, М. Герреро ; пер. з ісп. С. Борщевський. - Львів : Вид-во Старого Лева, 2017. - 238 с.

Борхес, Хорхе Луїс. Книга Піску [Текст] / Х. Л. Борхес ; пер. з ісп. С. Борщевський. - Львів : Вид-во Старого Лева, 2018. - 152 с.

Борхес, Хорхе Луис. Алеф [Текст] : новеллы / Хорхе Луис Борхес ; Пер. с исп. - СПб. : Азбука, 2000. - 541 с.

Борхес, Хорхе Луис. Проза разных лет [Текст] : сборник / Х. Л. Борхес ; сост., авт. предисл. И. Тертерян. - 2-е изд. - М. : Радуга, 1989. - 320 с. - (Мастера современной прозы : Аргентина).

Борхес, Хорхе Луис. Оправдание вечности [Текст] / Х. Л. Борхес. - М. : ДИ-ДИК, 1994. - 552 с.

Борхес, Хорхе Луис. Энциклопедия вымышленных существ [Текст] / Х. Л. Борхес. - Минск : Старый Свет : Принт, 1994. - 207 с.

Борхес, Хорхе Луис. Алеф [Текст] : новеллы / Хорхе Луис Борхес ; Пер. с исп. - СПб. : Азбука, 2000. - 541 с.

Борхес, Хорхе Луїс. Шість головоломок для дона Ісидро Пароді [Текст] / Х. Л. Борхес, А. Б. Касарес ; пер. з ісп. С. Чубай ; комент. М. Кияновська. - Львів : Вид-во Старого Лева, 2017. - 216 с.

https://starylev.com.ua/blogs/8-urokiv-vid-horhe-borhesa

Фото: https://starylev.com.ua/blogs/8-urokiv-vid-horhe-borhesa

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут 

Неймовірно, але правда

Протягом 1906 року читальна зала бібліотеки працювала 334 доби. За цей проміжок часу до читальні записалося 3 391 користувачів, на 200 осіб менше ніж торік. Кількість відвідувань склала 32 253, на 2 839 менше ніж у 1905 р. У порівнянні з 1904 р. читальню відвідали на 16 165 читачів менше. В с
ередньому щоденно послугами читальної зали користувалися 90 читачів, за рік кожен із них завітав до читальні 9 разів.

 

Фото: Віра Піскун

Отчет Екатеринославской Городской Общественной Библиотеки за 1906 год [Электронный ресурс]. – Екатеринослав: Тип. Губерн. Правления, 1907. – 48 с. – Текст. дан. – Режим доступу: https://www.libr.dp.ua/fullkr/index.php?pbp=24 (дата звернення: 03.10.2022). – Загол. з экрану.

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут 

Що читають бібліотекарі

Талан, Світлана. Зігріті сонцем / С. Талан. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2019.– 316 с.

Три сестри, трійня, але які ж вони різні! Брюнетка красуня Ангеліна, струнка білявка Злата та наймолодша, народжена з фізичною вадою, з хворим серцем, але доброю чуйною душею – Романія.

З дитинства дружби та порозуміння між сестрами не було. Батьки їх не балували, привчали до праці, насаджували дух змагальності, намагалися справедливо розподіляти обнови, але не навчили своїх дітей любити та співчувати одна одній, співчувати чужому горю. Може потрібно було частіше довірливо розмовляти з дівчатками, просто посидіти обійнявшись, щоб захотілося розповісти мамі про свої проблеми та мрії? Як це важливо для підростаючих дівчат! Але батьки завжди намагалися тримати певну дистанцію, не показуючи відкрито своєї любові до дочок.

От і росли дівчата кожна сама по собі. Особливо нестерпним підлим характером вирізнялась Ангеліна. Скільки горя вона спричинила Романії, можна сказати, зруйнувала їй життя. 

Тільки іноді, у разі особливо трагічних випадків, сестри зустрічалися та знаходили спільну мову, але не надовго. 

Мені здається, в наш тяжкий час можна повчитись у Романії її оптимізму, стійкості, вмінню знаходити вихід із найтяжчих життєвих ситуацій. Ця тендітна дівчина володіє таким запасом мужності, таким умінням любити, вибачати та бути вірною подругою, самовідданою матір’ю. 

Для мене несподіваним було закінчення повісті. Якось не дуже віриться в таке радикальне переродження старшої сестри. 

Ну що ж, прочитайте повість Світлани Талан «Зігріті сонцем» і складіть власну думку про жінок, які опинились у складних життєвих обставинах.

Ірина Савицька, провідна бібліотекарка відділу періодики

#Письменники_короновані_словом

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут