Сторінки

середа, 5 серпня 2020 р.

Діалоги із мистецтвом

Таємниці  Куїнджі 

Видатний художник - пейзажист Архип Іванович Куїнджі народився і виріс в Маріуполі, який у ті часи  знаходився у  Катеринославській губернії. «Враження дитинства і юності – безкрайній український причорноморський степ, море світла та степове безмежне марево, в якому тануть окреслення й розчиняється простір – назавжди визначили й живописну манеру, й світобачення, й буремну вдачу цього митця-самородка». Творчість його тісно пов’язана з Україною. На багатьох картинах зображені українські краєвиди, «сповнені сяйвом, що здобули йому гучної прижиттєвої слави: «Місячна ніч на Дніпрі», «Вечір в Україні», «Дніпро вранці» та ін. 
Пишаємося, що в колекції нашого обласного музею знаходиться три роботи митця, подаровані Товариством ім. А.І. Куїнджі у 1914 році на відкриття Катеринославської картинної галереї. Це етюди «Після грози», «Хмара над полем», «Гори. Кавказ», які не виставлялись за життя художника. Тепер, це одні з родзинок музейної скарбниці. «Ім’я цього прекрасного пейзажиста по праву має бути вписане в історію українського мистецтва»
Навколо імені майже  кожного відомого митця є свої таємниці, міфи і навіть плітки.
Має загадкові епізоди й біографія Художника.  
Чи знаєте ви що означає у перекладі з грецької прізвище Куїнджі? Чому родина грецького походження опинилася в українських землях? Існують різні версії що до року народження митця, яка з них   є  справжньою? Скільки було спроб у абітурієнта Куїнджі здобути право навчатись у Академії мистецтв? Чому трапився розрив художника з Товариством передвижників, з подальшим виходом із об’єднання? Чому у самому розквіті слави художник майже на 23 роки зникає з мистецького обрію? Як розпорядився своїм майже міліонним статком Майстер?
 Усім зацікавленим дати відповіді на мій невеличкий тест раджу завітати до відділу мистецтв нашої бібліотеки. Усі відповіді у добірці книг про творчий та  життєвий шлях легендарного художника, майже нашого земляка Архипа Івановича Куїнджі.
Вже сучасники називали Архипа Куїнджі блискучим колористом і «чарівником світла». І зараз творчість його актуальна як ніколи: cьогодні стає зрозумілим, що доля культури, нашої планети залежать від здатності людей поєднатися з природою, нарешті з’ясувати  основи і взаємозв’язки життя на землі, вгамувати агресію і байдужість. Побачити красу навколишнього світу, знайти гармонію  душі. Ці принципи сповідував і доводив творчістю А. І. Куїнджі.

Світлана Пономаренко, 
завідувачка відділом документів з питань мистецтва ДОУНБ



Наведено цитати зі статті: Л. Яценко Л. А.І. Куїнджі [ Текст] / Л. Яценко // Дніпропетровський художній музей .– Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2001. – С.58






Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут








вівторок, 4 серпня 2020 р.

Світ знань нових видань

Перарнау, М. Пеп: конфиденциально / Марти Перарнау. – Харьков: Фолио, 2018. – 396 с.


«Деякі люди думають, що футбол це питання життя і смерті. Я не поділяю цієї думки. Я можу запевнити, що це набагато важливіше», - наголошував шотландський футболіст й тренер, легенда «Ліверпуля» Білл Шенклі. Цей вислів можливо віднести й до життя  іспанця Хосепа Марії Гвардіоли-і-Сала на прізвисько «Пеп».
Книга «Пеп: конфиденциально» Марти Перарнау про людину, без якої сучасний футбол, без перебільшення, не можливо уявити– в нашій рубриці сьогодні. 
У його практичній футбольній орбіті були такі відомі команди як «Барселона», «Баварія», «Манчестер Сіті». Саме він відкрив світові легендарного Мессі та показав, що на тренуваннях хлопці повинні не лише «ганяти м’яча», а й розвиватися – фізично та розумово.
Книга розкриває не лише біографічні відомості видатного тренера, а  й його відчуття та погляд на футбол. Ви дізнаєтеся про перший сезон Пепа в Баварії. 
Отже, ігрова та тренерська кар'єра   світогляд та події з життя  легендарного тренера до Вашої уваги.





Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

понеділок, 3 серпня 2020 р.

Неймовірно, але правда

У 1902 році продовжилася традиція дарувати бібліотеці книги. Всього було подаровано 327 примірників (191 назва) на суму 529 крб. 50 коп. Безкоштовно надіслали свої видання автори Хренов та Єфременко. Серед дарувальників були: представник Ради бібліотеки Реймер (2 прим.), працівники бібліотеки – Єгорова (18 прим.), Пчьолкіна (7 прим.), Булах (3 прим.). 64 томи надійшло від пана Єгорова, а пані Алексеєнко подарувала книгозбірні 2 видання. Різноманітні установи та заклади також безоплатно передали друковані звіти про свою роботу. Не залишив поза своєю увагою бібліотеку постійний дарувальник міський секретар Владіміров, цього разу пожертвувавши на її потреби 3 крб. (на той час досить солідні гроші). Всім дарувальникам Рада бібліотеки висловила свою вдячність.

Отчет Екатеринославской Городской Общественной библиотеки за 1902 год [Электронный ресурс]. – Екатеринослав: Типо-литогр. Губерн. Правления, 1903. – 57 с. – Текст. дан. – Режим доступу: https://www.libr.dp.ua/fullkr/index.php?pbp=96 (дата звернення: 03.08.2020). – Загл. с экрана.



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

пʼятниця, 31 липня 2020 р.

Пунктир

Іван Драч. "Я - соняшник"

В межах марафону української книги "Літературний диліжанс", соціокультурного проєкту "Шляхами долі, успіху і любові" та рубрики "Пунктир" - перший голова Народного руху і Герой України, почесний професор Київського університету імені Бориса Грінченка та почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, людина, нагороджена орденами князя Ярослава Мудрого 5-го, 4-го і 3-го ступеня. Іван Драч 

«Бог все поставить на місце, а ти йому все ж поможи».

«Вірші не потрібні нікому, саме тому вони – найголовніше».

«Коли людина не встане з колін, то вона не далеко зможе пройти».

«Коли ми починали Рух, ми боролися за вільну людину у вільній, незалежній країні. На жаль, незалежність – яка б вона там не була! – є, а вільної, незалежної людини немає».

«Лиш Деміург владно змісить Ніщо, а вимісить Щось».

«Ми віримо в магію небес, але не віримо в манну небесну».

«Ми занадто любимо плакучу вербу – це наш герб».

«Можна притулитися до землі – і буде енергія. Я можу навіть підзаряджати інших – я люблю своїх людей. Люблю також своє село, де черпаю енергію. Люблю місто, в якому живу, попри те, що воно до мене жорстоко ставиться, попри те, що воно вбило мого сина».

«Сенс життя – це саме життя. Щодня я оточений радостями та печалями. І радості, і печалі – це величезні крила. В мене великий розмах крил – і в трагізмі, і в радощах».

Зашко, О. Іван Драч: «вічний єретик», що творив обличчя епохи / О. Зашко // Нromadske. – 2018. – Режим доступу: https://hromadske.ua/posts/pomer-poet-ivan-drach

Драч, Іван. Вийшов з радіо чорний лев [Текст] : вибране / І. Драч ; упоряд. І. Малкович. – К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2018. – 239 с.

Драч, Іван Федорович. Українська діаспора [Текст] / І.Ф. Драч ; упоряд. І.С. Рябчий ; авт. передм. Б. Горинь. – Харків : Фоліо, 2018. – 286 с.



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

четвер, 30 липня 2020 р.

Що читають бібліотекарі

Шкляр, Василь Миколайович. Характерник [Текст]: роман / В. Шкляр.– Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2018.– 300 с.

Пісня – це голос крові.
Вона очищує душу, як шабля повітря.
Василь Шкляр

Василь Шкляр – один із найвідоміших письменників сучасної України. Кожна його книжка стає бестселером. У романі автор описує події другої половини XVII століття. На Запорозькій Січі неймовірна подія, яку зафіксовано в архівах тодішньої Московії, – на Січ прийшли люди з «вельми повабним юнаком». На основі документальних джерел митець творить яскраву історичну реальність. Роман «Характерник» доволі неоднозначний. Тут сплетені історія, фентезі та кохання, але співіснують вони між собою дуже гармонійно. Автор розповідає про кошового Івана Сірка, висвітлює таку таємничу, овіяну легендами особистість непересічного отамана, трохи відкриває завісу виникнення козаків – характерників. З огляду на події сучасності розумієш, що нічого нового у стосунках між Московією та Україною немає. Підступність московського царя, роль відведена ним для України – все це знову повторюється.
Усім, кого цікавить доба козацтва, буде корисно прочитати роман «Характерник», 300 сторінок пролетять непомітно. Тому рекомендую для читання.

Оксана Гайдук, провідна бібліотекарка патентно-технічного відділу



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

середа, 29 липня 2020 р.

Винахідники, віват!

Відданий син України

Наш сьогоднішній герой – Петро Васильович Швидько. Він із тієї породи людей, які не сперечалися про лірику і фізику, а вважали за краще бути з цими категоріями духовного життя на "ти".
Він належав до унікальної категорії людей. За високою порядністю та  обов’язковістю, енциклопедичними знаннями й нестримними прагненнями бути корисним суспільству. Це яскраво проявилося за його п’ять років перебування – з власного бажання – у самому епіцентрі ліквідації наслідків «катастрофи» ХХ століття. Несамовитий «чорнобилець», який опинився в ядерному пеклі, спочатку як скромний кандидат технічних наук Гірничої академії, потім уже як член штабу з організації дезактиваційних робіт на дахах блоку №3 під керівництвом голови урядової комісії академіка Бориса Щербини.
Швидько згадував: «10 травня 1986-го мене викликали до Москви, до Держкомвинаходів СРСР, де отримав «по загривку» за те, що як автор способу великотоннажного захоронення радіоактивних відходів не доповів членам урядової комісії про своє технічне рішення. Цього ж дня, а саме через дві години, мені було видано позитивне рішення на винахід (авторське свідоцтво № 1426295), а через добу я вже був у Києві в приймальні академіка Ігоря Походні, який очолював у Національній академії наук штаб з ліквідації наслідків аварії (ЛНА) на ЧАЕС з фізичних проблем».
Згодом доля звела Петра Васильовича з керівником штабу ЛНА в самому епіцентрі трагедії, майбутнім Героєм Соціалістичної Праці, видатною особистістю Юрієм Миколайовичем Самойленком. Було сказано відкрито, що цей штаб – на відміну від інших – «команда смертників» із добровольців. Його головне завдання – максимально мінімізувати колективну дозу опромінення ліквідаторів, використовуючи робототехніку та розробки оптимальних за дозовим навантаженням технологій дезактивації покрівель між четвертим зруйнованим і сусіднім третім енергоблоками станції. 
Багато цікавих ідей і  розробок пов’язано з ім’ям Петра Васильовича Швидька. Їхнє головне завдання – заміна людей на найзагрозливіших ділянках робіт технічними засобами.
За 1986 рік Петра Швидька було відзначено 12 урядовими грамотами, в тому числі двома – урядової комісії. А через багато років була передана грамота від тодішнього голови Дніпропетровської облдержадміністрації Юрія Єханурова, а також від Президента – орден «За мужність» III ступеня.
Ми пишаємось дніпропетровським ученим, кмітливим і заповзятливим інженером, відданим сином України.

 Читайте більше https://www.dnipro.libr.dp.ua/Petro_Shvydko

Тетяна Мищенко,  завідувачка патентно-технічного відділу

Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

вівторок, 28 липня 2020 р.

Світ знань нових видань

Свйонтек, Ірина. Покутські вишивки Прикарпаття. Мистецтво геометричного орнаменту і колориту [Текст] / І. Свйонтек.- Альбом 1.- Львів: Апріорі, 2013.- 260 с.: іл.- (Вишивки Прикарпаття)

«Покутські вишивки Прикапаття. Мистецтво геометричного орнаменту і колориту» - перший альбом із серії «Вишивки Прикарпаття», присвячений покутській вишивці кінця ХІХ - першої половини ХХ ст. У ньому розглядається народне ремесло на прикладах чоловічих та жіночих сорочок і різноманітних технік, таких, як «хрестик», «мережок» та «морщінки», типові узори, їх місцеві назви, виділені основні типи вишивок та їх ареали.
Все це зібрала, сфотографувала, вивчила, систематизувала та описала лікар Ірина Свйонтек протягом 1970-2010 років.
Видання умовно поділене на три частини: в першій подано географічну довідку про Покуття і загальний опис вишивок тих країв, друга інформує про вишивки Снятинщини та Городенківщини (районів Прикарпаття), в третій же подано перелік місцевих назв 336 узорів вишивок, покутських джерел тощо.
Альбом розрахований на мистецтвознавців, українознавців, етнографів, краєзнавців, художників, наукових працівників музеїв, учителів вишивок, їх студентів й учнів, колекціонерів, вишивальниць, керівників фольклорно-етнографічних колективів, туристів, а також на велике коло любителів народного мистецтва.



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут