Сторінки

пʼятниця, 3 липня 2020 р.

Пунктир

Тарас Шевченко. Ім'я. Історія. Код нації. 
Його бачення світу у листах до друзів .
(закінчення)

«Бачиш, у мене давно вже думка заворушилась перевести його, те слово, на наш милий, на наш любий український язик»  (з листа до Осипа Бодянського)

«В мене багато дечого нема, а часом і чистої сорочки; а гордості та пихи я ще в моєї матері позичив, у мужички, у безталанної крепачки»  (з листа до Варфоломія Шевченка)

«Давно ворушиться у мене в голові думка, щоб перевести на наш прекрасний український язик «Слово о полку Игоря» (з листа до Андрія Козачковського)

«Єдина відрада моя в даний час — це Євангеліє. Я читаю його без вивчення, щодня і щогодини. Раніше колись думав я аналізувати серце матері за життям святої Марії, непорочної Матері Христової, але тепер і це мені буде за злочин»  (з листа до Варвари Рєпніної)

«Новий Завіт я читаю із благоговійним трепетом. Внаслідок цього читання в мені зародилася думка описати серце матері за життям Пречистої Діви, матері Спасителя. Та інша, намалювати картину розп'ятого сина її» (з листа до Варвари Рєпніної)

«Про дітей моїх «Гайдамаків». Пустив я їх у люди, а до ції пори ще ніхто й спасибі не сказав. Може й там над ними сміються так, як тут мос¬калі зовуть мене ентузіастом, сиріч дурнем. Бог їм звидить, нехай я буду і мужицький поет, аби тілько поет, то мені білше нічого і не треба. Нехай собака лає, вітер рознесе»  (з листа до Григорія Тарновського)

«Я по плоті і духу син і рідний брат на¬шого безталанного народу, та й як же себе поєднать з собачою панською кров'ю»  (з листа до Варфоломія Шевченка)

«Я ще тебе просив, щоб ти писав по-своєму, щоб я хоч з твоїм письмом по¬балакав на чужій стороні язиком людським»  (з листа до Микити Шевченка)

Спогади про Тараса Шевченка [Текст] / уклад.: В. Бородін, М. Павлюк, О. Бороня. - К. : Дніпро, 2010. - 608 с. : портр.

Шевченко, Тарас Григорович. Повне зібрання творів у 12-ти томах [Текст] / Т. Г. Шевченко. - К. : Наукова думка. - ISBN 966-00-0625-Х.
   Т. 6 : Листи. Дарчі та власницькі написи. Документи, складені Т. Шевченком або за його участю. - 2003. - 628 с.



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут



четвер, 2 липня 2020 р.

Що читають бібліотекарі

Томенко, Микола Володимирович. Теорія українського кохання [Текст] / М. В. Томенко. - 3-тє вид., доп. й перероб. - К. : Генеза, 2010. - 128 с. : іл. 

"Теорія українського кохання" – насамперед історико-публіцистичне есе, де осмислення проблеми здійснене за допомогою філософського, літературного та етнопсихологічного матеріалу. Це радше бажання підняти голос на захист української традиції від псевдоукраїнської шароварщини й апологетики чи від розчинення у хаосі маскультурного цинізму. 
Дане дослідження варто розглядати як роздуми довкола важливої і невичерпної теми такого феномену, як українське кохання. Спроба розпочати пошук у цьому напрямі зумовлена, з одного боку, відсутністю системних досліджень щодо сенсу, місії й історичних обставин формування концепції українського кохання, а з іншого – реальним станом сучасної національної культури з її тотальною профанацією на тлі засилля штучних для України американської та російськомовної масових культур.
Книга не претендує на наукову викінченість чи академічну фундаментальність. Завданням автора було радше означення проблеми, аніж її всебічний аналіз. Отже, підбір і використання творів, ідей, концепцій чи теорій, згаданих у дослідженні, зумовлені як їхнім внеском у розвиток теми українського кохання, так і суб’єктивною обставиною наявності таких у розпорядженні автора.
Метою роботи не є опис приватного життя відомих українських мислителів чи діячів (лишаю то для літературознавців, філологів і журналістів). Як би це парадоксально не звучало, але  найголовніше: я не намагався довести, що ми, українці, в чомусь кращі чи, можливо, гірші. Я спробував показати, що ми інші, а тому — унікальні, важливі та, безсумнівно, цікаві, як собі, так і всьому світу.
Автор доводить, що українське кохання може служити національною легендою чи міфом, яких так не вистачає нинішньому суспільству. Можливо, це одна з причин того, чому з’явилася дана книжка. Що б там не було, але кохання – то почуття, якого завжди бракує, це стан душі, якого прагнеш, мрія, якою живеш вічно.

Галина Коротоножкіна, головний бібліотекар відділу періодики








Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут



середа, 1 липня 2020 р.

Винахідники, віват!

Винахідницьке студентство Дніпра


Студенти нашого міста виграли конкурс «Насіння для майбутнього», що був проведений наприкінці 2019 року від Huawei та поїхали до Китаю. Молодь вирушила до КНР на два тижні для ознайомлення з провідними технологічними рішеннями у сфері телекомунікацій та східною культурою.
«Huawei активно розвиває та впроваджує новітні технології, що трансформують наше життя. Ми дуже раді, що ці знання допомагають у підготовці висококваліфікованих спеціалістів та впровадженню в Україні високотехнологічних та інтелектуальних рішень», - сказав Ма Ці, директор Huawei Ukraine.
Глобальний соціальний проект Seeds for the Future був створений у 2008-му і в ньому взяли участь понад 300000 студентів із 350 вищих навчальних закладів світу. В Україні вперше проведено у 2016 році.
Конкурсний відбір за програмою «Насіння для майбутнього» відбувся серед усіх українських вишів за підтримки міністерства освіти і науки України. У конкурсі взяли участь 25 студентів за фахом телекомунікацій та комп’ютерних наук. Серед переможців - Катерина Скрипко, студентка Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" (на фото - друга справа ліворуч). Вона проявила кваліфікованість в питаннях побудови та принципів роботи мобільних мереж, володіння англійською мовою, високі досягнення у навчанні, громадському житті та науковій роботі. Напередодні відльоту до Китаю, дівчина провела презентацію власної наукової розробки у центральному офісі компанії, де продемонструвала глибокі знання у вибраній тематиці.
Національний технічний університет "Дніпровська політехніка" щиро пишається Катериною Скрипко та бажає їй визначних перемог в науковій ниві!

Завідувачка патентно-технічним відділом Тетяна Мищенко



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах Facebook Twitter

вівторок, 30 червня 2020 р.

Світ знань нових видань

Кулаков, А. Самые громкие аферы в истории человечества / А. Кулаков.- Харьков: Виват, 2018.- 224 с.- (Полезная книга)

Неодноразово ми чули про аферистів – людей, які здійснювали махінації, мали безліч псевдонімів, вільно володіли кількома мовами і примудрялися отримувати гроші навіть за те, що неможливо продати чи купити. Вони «розводили» навіть найобережніших й недовірливих.
Про самих знаменитих і найбільш винахідливих шахраїв в історії людства, їх біографії та хитромудрі афери повістує Анатолій Кулаков у книзі «Самые громкие аферы в истории человечества».
Впевнені, що і вам буде цікаво дізнатися як Люстіг Віктор двічі зумів продати Ейфелеву вежу, хто знайшов «філософський камінь», чому Майнке Герман багато років «пускав пил у очі» цілій країні тощо.
Видання розраховане на широке коло читачів



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

пʼятниця, 26 червня 2020 р.

Пунктир

Тарас Шевченко. Ім'я. Історія. Код нації. 
Його бачення світу у листах до друзів .

«Да, человек в несчастии живет в самом се¬бе, как говорят разумные люди, т.е. размышляет. А к чему ведет размышление? Спросить бы этих умных людей. К тому, что разрушает надежду, эту всесветную пре¬красную обманщицу!» (З листа до Семена Гулака-Артемовського)

«Коли мене неволя і горе не побороло, то сам я не звалюся» ( З листа до Михайла Щепкіна)

«Мати, всюди однакова мати. Коли розум¬на та щира, то й діти вийдуть в люди, хоч попідтинню; а хоч і одукована, та без розу¬му, без серця, то й діти виростуть, як те ледащо в шинку»  ( З листа до Варфоломія Шевченка)

«Мы вообще более или менее любим извинять свои даже неизвинительные проступки и маскировать их чем попало, лишь бы казалось правдоподобно» ( З листа до Броніслава Залеського)

«Ничтожны материальные нужды в сравнении с нуждами души — а я теперь брошен в жертву той и другой!» (З листа до Варвари Рєпніної)

«Так от, бач, живу, учусь, нікому не кланяюсь і нікого не боюсь, окроме Бога. Велике щастя буть вольним чоловіком: робиш, що хочеш, ніхто тебе не спинить» ( З листа до Микити Шевченка)

«Ужасна безнадежность! так ужасна, что одна только христианская философия может бороться с нею» ( З листа до Варвари Рєпніної)

«Хто не журиться, не плаче, то той ніколи й не радіє» ( З листа до  Андрія Лизогуба)

«Це правда, що окроме Бога і чорта в душі нашій єсть ще щось таке, таке страшне, що аж холод іде по серцеві, як хоч трошки його розкриєш» (З листа до  Якова Кухаренка)

Спогади про Тараса Шевченка [Текст] / уклад.: В. Бородін, М. Павлюк, О. Бороня. - К. : Дніпро, 2010. - 608 с. : портр.

Шевченко, Тарас Григорович. Повне зібрання творів у 12-ти томах [Текст] / Т. Г. Шевченко. - К. : Наукова думка. - ISBN 966-00-0625-Х.
   Т. 6 : Листи. Дарчі та власницькі написи. Документи, складені Т. Шевченком або за його участю. - 2003. - 628 с.





Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут




четвер, 25 червня 2020 р.

Що читають бібліотекарі

Грем, Вінстон. Росс Полдарк [Текст] : корнуоллський роман (1783-1787) / В. Грем ; пер. з англ. Т. Мухамедшин. - Харків : Ранок : Фабула, 2018. - 480 с.

Верх дурості - шкодувати про отримане задоволення. Що зроблено - те зроблено

Сага «Полдарки» була розпочата Вінстоном Гремом в 1945 році, але і через 70 років не втрачає своєї популярності. Дві екранізації, мільйони прихильників та поціновувачів досі переживають сюжет роману і  захоплюються всіма пригодами, що трапляються з персонажами.
Події відбуваються в Англії, графстві Корнуолл. Росс Полдарк – молодий британський офіцер – повертається з війни за незалежність США. Поки його не було, в рідному місті змінилось все: батько помер, залишивши у спадок напіврозвалений маєток, наречена Елізабет заручилась з кузеном героя, а шахта (що мала статус сімейного бізнесу) зовсім занепала. Ліпше було б і не повертатись, скажете ви. Але одна зустріч з юною дівчиною змінює весь хід подій в розстроєному житті Росса.
Коли я брала до рук цю книгу, навіть не могла розраховувати, що мене так «затягне». Чудовий склад, легкий хід історії розгортається перед тобою, як клубок ниток, яскраві персонажі – все це безсумнівно є у творі. Але між строк ховається щось більше – неймовірна привабливість та щирість того, що розповідається. Незважаючи на важкі теми (бідність, післявоєнні часи, розорення), не відчувається тяжкості від прочитаного. Навпаки – хочеться швидше дочитати та дізнатись – як же можна розв’язати виниклі проблеми.

Олександра Залогіна, провідний бібліотекар відділу читальних залів



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

середа, 24 червня 2020 р.

«Літературні історії поза часом та кордонами»



Прокоп, Дмитро. Українці в Західній Канаді: до історії їхнього поселення та поступу [Текст] : зб. цікавих статтей і дописів для старших і молоді / Д. Прокоп. - Едмонт ; Вінніпег : [б. и.], 1983. - 291 с. - Б. ц.


Продовжуємо подорожі історією завдяки джерелам  з Канадсько-Українського  бібліотечного центру ДОУНБ.

Дмитро Прокоп – відомий вчитель і громадський діяч. Прожив в Канаді все життя. Приїхав в 1912 році з Західної України. Протягом цього довгого часу вчителював та займався культурницькою діяльністю. Часто виходили його статті з історії українського поселення на Заході в різних часописах.
В книжці «Українці в Канаді» висвітлено багато подій піонерського часу українських поселень та дана характеристика окремих українців, що розбудовували Канаду. Просто та  невимушено описує автор ті часи, додаючи при нагоді щедрий фактичний матеріал та приводячи документальні дані.
Багато своїх  статей Дмитро Прокоп присвячує національно – культурній діяльності. Розуміючи вагу збереження української спадщини, він детально пише про українські школи, про поширення української мови на континенті, про ставлення місцевого населення до перших українських поселенців
 «Українці в Західній Канаді» - літературний нерукотворний пам’ятник. Ми гортаємо сторінки та пишаємося успіхами наших дідів й прадідів , які розбудовували Канаду, переборюючи великі  труднощі, зазнаючи поневірянь й дискримінації.
Зберігаймо пам'ять про минуле. А щоб краще  його знати вивчаймо спомини про наших поселенців в Канаді.


Якщо вас зацікавила ця книга, ласкаво просимо до Канадсько – Українського Бібліотечного Центру за адресою: пр. Д.Яворницького, 18, 2-й поверх.




Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут