На долоні історії

Парк «Софіївка» в історії та особах

 

Легендарний Заремба та двадцять мільйонів золотом

 

Спорудження парку розпочинається пізньої осені 1796 року, відкриття станеться чотири роки потому, а тривало будівництво до 1805-го. Тисячі людей працювали на будівництві, всі роботи проводились прискореними темпами.
У багатьох шляхтичів серед кріпаків були талановиті зодчі, художники, архітектори, не кажучи вже про геніальних садівників, які володіли незначною теоретичною підготовкою, але були природно обдаровані з розвиненим відчуттям краси.
«Софіївка» – найчудовіший витвір саме кріпаків – зодчих, садівників, скульпторів і «размислов» – саме так тоді називали майстрів своєї справи. Імена багатьох із них, на жаль, залишилися в забутті.
У Миколи Андрєєва в «Дорожніх нотатках» 1833 року читаємо: «тысячи лошадей перевозили огромные тяжести, поднимаемые посредством машин, нарочно для сего изобретенных искусным механиком. По одному мановению графа искапывались глубокие пруди, насыпались высокие холмы, длинные и широкие плотины, планировались долины, срывались горы… Драгоценные по своей редкости деревья разных климатов, купленные на значительную сумму, превезены и взлелеяны… Я любопытствовал узнать итог всех издержек, употребленных на создание сего сада и меня уверили, что сумма выделенная из кассы для управления сего предмета, простиралась за 20 миллионов золотых».
Іншій бік історії відсвітлено в газеті «Жизнь и искусство» за 11 січня 1895 року. Старі люди, в минулому кріпаки Потоцького, розповідали, що при будівництві… більш ніж сто чоловік щодня отримували каліцтва. «Чимало поту, сліз і крові пролилося заради цього чарівного куточка», – підкреслювалося в журналі «По морю и по суше».
З покоління в покоління передаються оповіді й про талановитого зодчого,  садівника, кріпака графа Потоцького – Зарембу.
Портрету його, на жаль, не збереглося, і деякі краєзнавці досі вважають його міфічним. Ізраїль Гершенгорн у книзі-календарі «Умань и его окрестности» писав, що Зарембі після відкриття саду відрубали кисть правої руки та викололи очі, щоб він не міг знову створити подібного дива. Інший дослідник уманських подій – Олексій Роготченко знайшов легенду про те, що Зарембі вдалося втекти від переслідувань разом зі своєю коханою Гальшкою.
Багато джерел мають свідоцтва, що попередні роботи в Софіївці почалися під наглядом саме Заремби – «кріпака з неабиякими здібностями». В інших джерелах читаємо, що Заремба керував разом із Метцелем, зокрема, посадкою дерев. Польське видання в 1965 році також згадало про чудо-будівельника: «Виконавцями робіт у Софіївці були Людвіг Метцель, Заремба та інші».

 Далі буде.
 
Джерела:
Висоцький С.О. Про що розповіли давні стіни. – Київ: Наукова думка, 1978. – 141 с.
Софиевка. Уманский Государственный заповедник (1796–1946) / Под. ред. Н.Н. Гришко.– Киев: Изд-во Академии наук УССР, 1948. – 110 с.
Роготченко А.П. Уманское чудо. – 3-е изд., стер. – Київ: Будівельник, 1984. – 96 с.     
Сім чудес України. – Київ: Нац. парламентская б-ка, 2011. – 108 с. 

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут