На долоні історії

Парк «Софіївка» в історії та особах

 Умань незламна

 

У старовинному українському місті Умані, на Черкащині, є мальовничий, вражаючий своєю неповторною красою куточок, який називають перлиною України, її візитівкою. Це – Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України – дивовижний витвір людської фантазії та майстерності, в якому переплелися разом світ загадкових ленгенд і міфів, мистецтво, краса та природа.
«Софіївка» справедливо належить до таких шедеврів паркового будівництва Європи як сад Бальбі у Флоренції (Італія), парк Сан-Сусі у німецькому Потсдамі, палацовий парк у французькому Версалі.
Розташований на величезній площі майже в 170 гектарів, парк із року в рік дивує відвідувачів своєю неперевершеною красою – своєрідною романтичною поемою з каменю, водоспадами, архітектурними та гідравлічними спорудами, античною скульптурою, і, звісно, дивовижним рослинним світом.
Сьогодні починаємо цикл публікацій про людей, чиї долі були пов’язані з цим надзвичайним містом, і розповімо подробиці розбудови одного з семи чудес України.
Для того, щоб уявити генетику цього місця та волелюбність кріпаків, які побудували «Софіївку», спочатку про історію Умані – давнього українського міста, розташованого на Волино-Подільскій височині по берегах невеликих річок Уманки та Кам'янки.
Час заснування Умані невідомий. Уперше місто згадується в історичних документах 1609 року. До цих пір лишається нез'ясованим походження його назви. Деякі історики вважають, що слово «ма» означає «красивий» і пішло саме від назви річки. Разом із тим, Умань виникла як потужна фортеця, побудована для захисту від ворожих нападів.
Як свідчать літописи, спокою ця земля не знала здавна. Можна згадати вторгнення до Умані турецько-татарських військ, селянсько-козацькі повстання проти Речі Посполитої, повстання 1594 року на чолі з Северином Наливайком, який на Уманщині «набирав для себе сміливців відчайдушних».
Звичайно, мова і про штурм Уманської фортеці в середені XVII сторіччя, оточеної ровами й готової до бою. За допомогою військ Богдана Хмельницького, його соратника Максима Кривоноса та городян, які відчинили ворота міста, фортеця була взята. Після цього неодноразово захисники Умані зустрічали ворога потужним вогнем і в запеклому рукопашному бою відкидали від міста.
У січні 1655 року польська шляхта уклала договір із татарами і знову напала на Україну. На цей раз оборонявся Іван Богун із дванадцятитисячним військом. Козаки облили вали водою, а міцний мороз скував їх льодом. Сучасники порівнювали зміцнення Умані з відомою голландською фортецею Бредою, що вважалася на ті часи неприступною. І знову на допомогу Богунові прийшов Богдан Хмельницький. Андрусівське перемир'ям 1667 року поставило тимчасову крапку в цьому протистоянні, за яким Лівобережна Україна та Київ залишилися в складі Росії, а Правобережна Україна, зокрема, Умань відійшла до Польщі.

 Далі буде.

 

Джерела:

Висоцький С.О. Про що розповіли давні стіни. – Київ: Наукова думка, 1978. – 141 с.

Софиевка. Уманский Государственный заповедник (1796–1946) / Под. ред. Н.Н. Гришко.– Киев: Изд-во Академии наук УССР, 1948. – 110 с.

Роготченко А.П. Уманское чудо. – 3-е изд., стер. – Київ: Будівельник, 1984. – 96 с.     

Сім чудес України. – Київ: Нац. парламентская б-ка, 2011. – 108 с.

 Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут