Що читають бібліотекарі

Верн, Жюль. Замок у Карпатах: пригодницько-фантастична повість / Ж. Верн ; пер. з фр. М. Шудрі. – К. : Криниця, 2003. – 95 с. – (Серця скоряються коханню).

Повість належить перу одного з найвідоміших письменників Франції – Жулю Верну. Невелика за розміром, її можна прочитати за один вечір (бо вона вже не відпустить!), але в ній є все: пригоди і фантастичні явища, містика, романтика і рокове кохання… Сучасники письменника називали твір «найчудовішим романом» з-поміж усіх «Незвичайних подорожей» Жуля Верна, а критики вважали його найфантастичнішим з усіх «наукових утопій автора».

«Замок у Карпатах» (фр. «Le Château des Carpathes») було написано1889 року, на думку літературознавців, під впливом вражень від Всесвітньої виставки в Парижі (1878 р.) і особливо від винаходів Томаса Едісона, які утворили там справжній фурор. «Спираючись на його відкриття в галузі телефонії, письменник ще далі розвинув технічні ідеї видатного американського винахідника. Він пророче завбачив можливість існування звукового кіно, створення апаратури на транзисторах, та навіть одержання шляхом поєднання проєкцій та дзеркального екрана нинішньої голограми» (М. Шудря).

Усе це подано у повісті талановито, у характерному авторському уявленні та далекоглядності на тлі крутозламів людських доль. В основу повісті покладено традиційний любовний трикутник. Стилла – талановита співачка, з неймовірно красивим голосом, прима театру Сан-Карло. Барон Рудольф Горц – несамовитий меломан, який схиляється перед артисткою не за її жіночу чарівність, а лише за дивовижний талант. Він ладен задля співу свого кумира пожертвувати чужим і власним життям. Закоханий граф Франц Телек, шляхетний, відважний, чесний, який пропонує актрисі руку і серце. Його почуття знайшли відгук у її душі. Але на заваді щастю став трагічний випадок… Ще однією дійовою особою постає старовинний замок, навколо якого і в якому розгортаються неймовірні пригоди за участі мешканців прилеглого селища. Вони наївні і забобонні, але допитливі і мужні. Серед них немає одностайності, проте всі згодні боротися з навислим над ними лихом.

Події відбуваються у Карпатах, з їхньою суворою і дивовижною красою, з поетичними народними традиціями та язичницькими віруваннями. Цікаво, що Жуль Верн ніколи не був у цих місцях, але описав краєвиди та гірських мешканців так яскраво, з такою достовірністю, що багато хто був упевнений, що письменник відвідав Карпати під час своїх подорожей. Відомо, що працюючи над повістю, Жуль Верн спирався на географічні описи й етнографічні дослідження тієї місцевості свого вчителя Елізе Реклю.

Хоча у повісті фігурують лише румунські й угорські прізвища мешканців Трансильванії, але у них багато спільного у звичаях і побуті з жителями Карпатської України. Напевне, ця таємнича історія цілком могла статися і на нашій території. Є горяни, які до цієї пори переконані, що події, описані автором, відбулись у Невицькому замку (село Кам'яниця Ужгородського району Закарпатської області) і стверджують, що саме його загадкова місцевість надихнула Жуля Верна на написання цього фантастичного роману жахів. Переказують навіть, що письменник таки відвідав замок у 1892 році, але останнє малоймовірно, адже в 1886 році Жуль Верн дістав тяжке поранення від свого небожа, після чого письменник не міг ходити до кінця свого життя.

«Замок у Карпатах» одразу став популярним у читачів, був перекладений багатьма мовами світу. Українською мовою вперше випущений у Львові 1934 року, пізніше отримав кілька перевидань. Бо і сучасних читачів хвилюють і захоплюють «дивовижні події, надзвичайні і прекрасні почуття, які переживають герої цієї «поетичної бувальщини» (як називав її сам автор)…».

Охоче раджу прочитати цю книгу, не пошкодуєте!

Світлана Пономаренко,

провідна бібліотекарка

відділу мистецтв ДОУНБ

 

 

Пунктири історії

Джон Роберт Фаулз: «Кількість щастя і горя закладаються в нас при народженні» (продовження)

В його щоденнику читаємо: «У двадцять п'ять я не створив нічого, що міг би наважитись опублікувати. Все це похідно чи помилково у техніці чи концепції». Він був завжди вимогливим до себе і так сильно прагнув реалізуватися, що перша книга одразу принесла успіх і екранізацію. В 1963-му світ побачив роман «Колекціонер», історія в одну мить стала бестселером. До речі, перше есе Фаулза «Ентомологія для школяра», опубліковане в шкільному журналі «Аллейн Корт» (1938 р.) було явною предтечою «Колекціонеру». Протягом усього життя Джон знаходив можливість писати про природу, яку так щиро та захоплено любив з раннього дитинства. І яка, за твердженням дослідника Чарльза Дразіна, завжди була для нього відновним притулком.
Отже з педагогікою було покінчено, почався літературний «роман». Завжди без взаємності з критикою, однак, завжди з щирою любов`ю та цікавістю читачів. За два роки після «Колекціонера» видано насправді перший роман Фаулза «Волхв» (The Magus, 1965; допрацьований варіант 1977 р.), саме над ним письменник працює понад десять років. Містика, мотиви шекспірівської «Бурі», гомерівській «Одисей» – все приємно вразило читацьку публіку. Роман визнано культовим у США.
Але авторові чомусь здавалося, що він зумів пояснити не все. Він наполягає, щоб рік потому після «Колекціонера» було надруковано збірку есіїв «Аристос», де дещо пояснює. Головну проблему часу письменник представляє як моральну та соціальну нерівність, коли виникає поняття «немо». Мова про усвідомлення людиною власної значущості, що і штовхає її на злочин, за її ж розумінням – на можливість самоствердження.
Також в Фауєлза є впевненість щодо інтелектуальної меншості та інших. І зона відповідальності для запобігання неминучих гострих конфліктів, на думку письменника, покладається саме на перших.
Він відчуває запити своїх читачів і спирається на те, що відгукується в ньому часом і традиціями попередників. Разом із тим, більшість його розуміє, і визнаний та затребуваний Фауєлз не в Британії, а саме у вільній Америці.
Джон Роберт Фаулз у продовженні «Пунктирів історії».

«Вибачити – значить забути».

«Вільний лише той, хто вміє посміхатися».

«Для мене світ не ділиться на те, що є пристойним і непристойним. Для мене головне в житті – краса. Я сприймаю життєві явища не як добрі чи погані, а як прекрасні чи потворні».

«За п'ять секунд у людину не закохаєшся, але передчуття кохання може заронити в душу і п'ятисекундна зустріч».

«Іноді краса – це зовнішнє. Як обгортка подарунка. Та не сам подарунок».

«Справа не в тому, щоб уміти плавати. А в тому, щоби знати куди».

«Кількість щастя та горя закладається в нас при народженні».

«Кожен із нас – острів. Інакше ми давно б з глузду з'їхали. Між островами ходять судна, літають літаки, протягнуті дроти телефонів,  радіо, ми розмовляємо  – все що хочете. Але залишаємось островами. Які можуть затонути чи розсипатися на порох».

«Ми всі пишемо вірші; поети відрізняються від інших лише тим, що пишуть саме їхніми словами».

«Наші проблеми – це насамперед те, що ми самі про них думаємо».

«Самотність жорстока, але вчить незалежності».

 

Далі буде.

Фото https://www.theguardian.com/books/2005/nov/13/johnfowles

Джерела:

https://blog.karlib.kz/ru/node/2327

https://www.theguardian.com/books/2005/nov/13/johnfowles

https://www.charlesdrazin.com/article-john-fowles

Фаулз, Джон (1926–2005). Арістос / Дж. Фаулз. – Вінниця : Тезис, 2003. – 336 с. – Пер. з англ.

Фаулз, Джон (1926–2005). Башня черного дерева : повести / Д. Фаулз ; пер.: А. Панасьев, Т. Титов. – Киев : Ника-Центр, 2000. – 446 с. – (Серия 700 ; вып. 34).

Фаулз, Джон (1926–2005). Волхв роман / Д. Фаулз. – М. : АСТ, 2007. – 700 с.

Фаулз, Джон (1926–2005). Загадка = The Enigma : навч. посібник / Д. Фаулз . – Київ : [s. n.], 1996. – 64 с. – (Б-чка для тих, хто вивчає англійську).

Фаулз, Джон (1926–2005). Любовница французского лейтенанта / Д. Фаулз. – СПб. : Художественная литература, 1993. – 480 с.

Фаулз, Джон (1926–2005). Коллекционер: роман / Джон Фаулз; Пер. с англ. Бессмертной И. ; Пер. с англ. Бессмертной И. – М. : Махаон, 2005. – 384 с.

Фаулз, Джон (1926–2005). Кротовые норы / Дж. Фаулз. – М. : АСТ, 2004. – 702 с. – (Мировая классика).

Фаулз, Джон (1926–2005). Куколка : роман / Д. Фаулз ; пер.: А. Сафронов, О. Серебряная. – СПб. : Домино ; М. : Эксмо, 2012. – 460 с. – (Интеллектуальный бестселлер. Читает весь мир).

Фаулз, Джон (1926–2005). Мантисса : роман / Д. Фаулз. – М. : АСТ, 2004. – 313 с. – (Мировая классика).

Фаулз, Джон (1926–2005). Маг : роман / Д. Фаулз ; пер. з англ. О. Король. – Харків : Кн. клуб сімейного дозвілля, 2016. – 528 с.

Фаулз, Джон (1926–2005). Червь : роман / Дж. Фаулз ; Пер. с англ. В. Ланчикова. – М. : Махаон, 2002. – 572 с. – (Современная классика).

 Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

 

Світ знань нових видань

Уривалкін, Олександр Миколайович. Гетьмани України та кошові Запорозької Січі / О. М. Уривалкін. – Київ : Дакор : КНТ, 2008. – 395 с. : іл., карти.

 Історія кожного народу має свої національні символи ідентичності: для Японії це – самураї, для Німеччини – бюргери, для Польщі – шляхтичі. Для України таким символом є козацтво. Без нього немає української історії, не існує нашої Незалежності, тож згадуємо Запорозьку Січ і Конституцію Пилипа Орлика, витоки та приналежність до європейських цінностей.

Книга «Гетьмани України та кошові Запорозької Січі» авторства українського історика та письменника Олександра Уривалкіна спирається на об`ємний фактографічний матеріал – архіви, дослідження та мемуари й розповідає про кошових отаманів і гетьманів, причетних до історії становлення козацтва. Мова зокрема про князя Дмитра Вишневецького-Байду, гетьманів Данила Апостола, Петра Конашевича-Сагайдачного, Івана Виговського, кошового отамана Івана Сірка.
«Здобудеш волю – заслужиш небо. Рабів до неба не пускають», – саме цей вислів пов`язують з іменем Івана Сірка, якого обирали кошовим отаманом Запорозької Січі рекордні дванадцять разів.
Саме про таких  героїв ця книга.
Видання розраховане на широке коли користувачів. 

 Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

Пунктирі історії

Джон Ро́берт Фа́улз. Мить повороту

 Його життя називали сумною світлиною та своєрідною притчею, а його самого – самоуком- експериментатором.

Англійський письменник, романіст і есеїст.  Перший представник літературного постмодернізму Британії. Сартр і Камю вплинули сильно, так само як французька література інших часів. Ідеї про недосконалість світу, свобода особистості, що одночасно є небесним подарунком і лакмусом відповідальності, перш за все перед собою та близькими, – все це відбилося в його найкращих творах минулого сторіччя.
Так само як відчуття дитинства, від спогадів про які, за власним ствердженням, йому хотілося втекти, теж віддзеркалено в інтонаціях його творів.
У біографії нашого героя військова сторінка та спорт, досконале знання французької та німецької, досвід викладача. Його любов та друга Батьківщина – Греція, яка стала для нього «перлиною, островом скарбів, раєм». Саме тут він почав писати вірші, полюбив об`ємні відтінки слів і втілення авторського писання, коли на папері народжуються чари. Саме тут знайшов своє справжнє кохання довжиною в 35 років – Елізабет, яка є прообразом героїнь його романів.
Думки неповторного Джона Ро́берта Фа́улза та його героїв у «Пунктирах історії».

 «Він настільки ординарний, що це робить його неординарним».

«Вимирають як рідкісні види тварин, так і рідкісні види почуттів».

«Все велике мистецтво має одну загальну властивість: воно неповторне».

«Двоє людей, якими б близькими вони не були, знають лише тіні один одного».

«Життя – це щось на зразок жарту, безглуздо приймати його всерйоз. Серйозного ставлення заслуговує лише мистецтво, проте інше слід сприймати іронічно».

«Ось у чому трагедія. Не в тому, що один наважився стати провідником зла. А в тому, що мільйони оточуючих не наважилися прийняти бік добра».

«Приймаючи себе такими, якими ми є, ми втрачаємо надію стати тими, якими маємо бути».

«Це нова форма злиднів. У тих немає жодного гроша за душею, а у цих немає душі».

«У житті кожного з нас настає мить повороту. Виявляєшся віч-на-віч із собою. Не з тим, яким ще станеш. А з тим, яким є і будеш завжди».

Далі буде.

Фото https://blog.karlib.kz/ru/node/2327

Джерела:

https://blog.karlib.kz/ru/node/2327
https://www.theguardian.com/books/2005/nov/13/johnfowles
https://www.charlesdrazin.com/article-john-fowles
Фаулз, Джон (1926–2005). Арістос / Дж. Фаулз. – Вінниця : Тезис, 2003. – 336 с. – Пер. з англ.
Фаулз, Джон (1926–2005). Башня черного дерева : повести / Д. Фаулз ; пер.: А. Панасьев, Т. Титов. – Киев : Ника-Центр, 2000. – 446 с. – (Серия 700 ; вып. 34).
Фаулз, Джон (1926–2005). Волхв роман / Д. Фаулз. – М. : АСТ, 2007. – 700 с.
Фаулз, Джон (1926–2005). Загадка = The Enigma : навч. посібник / Д. Фаулз . – Київ : [s. n.], 1996. – 64 с. – (Б-чка для тих, хто вивчає англійську).
Фаулз, Джон (1926–2005). Любовница французского лейтенанта / Д. Фаулз. – СПб. : Художественная литература, 1993. – 480 с.
Фаулз, Джон (1926–2005). Коллекционер: роман / Джон Фаулз; Пер. с англ. Бессмертной И. ; Пер. с англ. Бессмертной И. – М. : Махаон, 2005. – 384 с.
Фаулз, Джон (1926–2005). Кротовые норы / Дж. Фаулз. – М. : АСТ, 2004. – 702 с. – (Мировая классика).
Фаулз, Джон (1926–2005). Куколка : роман / Д. Фаулз ; пер.: А. Сафронов, О. Серебряная. – СПб. : Домино ; М. : Эксмо, 2012. – 460 с. – (Интеллектуальный бестселлер. Читает весь мир).
Фаулз, Джон (1926–2005). Мантисса : роман / Д. Фаулз. – М. : АСТ, 2004. – 313 с. – (Мировая классика).
Фаулз, Джон (1926–2005). Маг : роман / Д. Фаулз ; пер. з англ. О. Король. – Харків : Кн. клуб сімейного дозвілля, 2016. – 528 с.
Фаулз, Джон (1926–2005). Червь : роман / Дж. Фаулз ; Пер. с англ. В. Ланчикова. – М. : Махаон, 2002. – 572 с. – (Современная классика).

 Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

Пунктир

Віктор Франкл: «Щастя подібне до метелика…» (завершення)

Бібліотека Конгресу включила книгу Віктора Франкла «Людина в пошуках справжнього сенсу» до десяти найвпливовіших книг Америки. Цікавий факт, що коли Франкла запросили виступити у в'язниці Сан-Квентін його погляди щодо особистої відповідальності, провину та спокуту знайшли такий відгук серед ув`язнених, що до нього звернулися з проханням передати особливе побажання-повідомлення засудженому до страти.
Логотерапія підкорює світ, і у Міжнародному університеті Сполучених Штатів ( м. Сан-Дієго, штат Каліфорнія) є відповідна кафедра, де проводять  Всесвітні конгреси, а найвидатніша учениця Франкла Елізабет Лукас відкрила відповідний інститут у південній Німеччині.
Справді цікаво та повчально перегорнути сторінки автобіографії Франкла «Спогади» та його визнаної книги: «Людина в пошуках справжнього сенсу».
Віктор помирає у дев`яносто два від серцевої недостатності.
Людина, яка профессійно займалася альпінізмом та здійснювала одиночні польоти підкорила в своєму житті не лише небо, а й головну вершину –свободу. Свободу в тому, щоб за будь яких обставин обирати власний неповторний шлях.
Однією з його улюблених є цитата Фрідріха Ніцше: «Той, хто знає, „навіщо“ жити, подолає майже будь-яке „як“».
Підкорювач будь-яких вершин Віктор Франкл у «Пунктирі».

 «Любов – це єдиний спосіб затримати іншу людину в глибині її особистості».

«Люди, які ведуть свій "календар", можуть з гордістю та радістю розмірковувати про своє життя, яке вони прожили сповна».
«Можна відібрати в людини все, крім одного: останньої з людських свобод – свободи в будь-яких обставин вибрати, як до них поставитися, вибрати свій шлях».
«Найкращий спосіб досягти особистої реалізації – це присвятити себе безкорисливим цілям».
«Наша найбільша свобода – це свобода вибору нашого ставлення».
«Неважливо, що ми не чекаємо нічого від життя, скоріше, якщо життя чекає чогось від нас».
«Смерть може викликати страх лише у тих, хто не знає, як заповнити час, який їм відведено на життя».
«Чоловік – син свого минулого, але не його раб, і він – батько свого майбутнього».
«Щастя не можна переслідувати, воно повинно прийти».
«У наше життя приходить радість, коли ми маємо чим зайнятися; є кого любити; і є на що сподіватися».
«Щастя подібне до метелика. Чим більше ловиш його, тим більше воно вислизає. Але якщо ви перенесете свою увагу на інші речі, воно прийде і тихенько сяде вам на плече».
«Ми повинні були пробуджувати волю до життя, до продовження існування, до того, щоб пережити висновок чи володіла людина вірою в сенс життя».
«У концтаборах ми бачили і були свідками товаришів, які поводились як свині, а інші – як святі».
«У кожного є певне покликання або місія в житті. Кожен повинен виконати певне завдання, яке вимагає виконання».

Фото https://excellencereporter.com/2019/06/21/viktor-frankl-on-the-wisdom-and-the-meaning-of-life/

Джерела: https://www.viktorfrankl.org/biography.html

https://uk.warbletoncouncil.org/frases-de-viktor-frankl-6326

Франкл, Віктор. Лікар та душа. Основи логотерапії / В. Франкл. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. – 318 с. – Бібліогр.: с. 305–319.

Франкл, Віктор. Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі / В. Франкл ; пер. з англ. О. Замойська. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2017. – 160 с. – Пер. изд. : Man`s search for meaning: the classic tribute to hope from the Holocaust.

Франкл, Виктор. Воля к смыслу: пер. с англ. / Виктор Франкл. – М. : Апрель-Пресс. ЭКСМО-Пресс, 2000. – 368 с. – (Психологическая коллекция).

Франкл, Виктор. Сказать жизни «Да!» Психолог в концлагере / В. Франкл. – М. : Альпина нон-фикшн, 2009. – 239 с. – Перевод с нем.

Франкл, Віктор Еміль. Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі / В. Е. Франкл ; пер. з англ. О. Замойська. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. – 159 с. – Пер. вид. : Man`s searcn for meaning: the classic tribute to hope from the Holocaust.

 Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

 

Що читають

Фесенко, Ніна Романівна. Любов, що має крила [Текст] : збірка поезій / Н. Р. Фесенко. - Дніпро : Ліра, 2022. - 190 с. : іл.

Її вірші наповнені світлом, сповнені любові та патріотизму, відображають вольову українські душу. Тематика віршів дуже різноманітна: любовна лірика – це яскраві, зворушливі картини кохання; патріотична лірика – це безмежна любов і відданість своєму народу, святій українські землі та Батьківщині; громадська лірика відверто торкається всіх подій нашого сьогодення; пейзажна лірика – це живі, мальовничі картини природних явищ і краси матінки-природи; духовна та філософська лірика – це роздуми, життєвий досвід та віра в Бога.

Поезія світла, позитивна, яскрава, легко читається.

Тетяна Бреславець, провідна бібліотекарка патентно технічного відділу

 Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

 

Пунктир

Віктор Франкл: «Нещастя часто відкривають вікна, щоб побачити небо» (продовження)

Наприкінці 1944 року Франкл переведений до концентраційного табору Аушвіц, а невдовзі до Тюркхайма, одного з таборів системи Дахау. Наступні півроку він провів орноробом. Дружину  було переведено до Берген-Бельзен. Батько Франкла помер у Терезінштадті від набряку легень, мати була вбита в Аушвіці.
Навесні 1945 нашого героя звільнено американськими військами, та він отримав призначення головним лікарем військового шпиталю для переміщених осіб. Прагнучі дізнатися долю дружини, він вирушає у тяжку подорож до Відня. Протягом кількох днів дізнається про смерть усіх близьких. З родини вижила лише сестра, яка емігрувала до Австралії.
Його останньою дружиною стає Елеонора Швіндт, в шлюбі народжується донька Габріеле.
Свою теорію логотерапії Віктор Франкл розширює та вдосконалює у восьми книгах, опублікованих між 1946 та 1949 роками.
Він отримує докторський ступінь з філософії за дисертацією про Несвідомого Бога та стає ад'юнкт-професором, а невдовзі й професором, неврології та психіатрії Медичної школи Віденського університету.
Його реконструйований Aerztliche Seelsorge з доданим розділом про «психологію концтабору» є однією з перших книг, опублікованих у післявоєнному Відні. Перший тираж розкуповується за кілька днів.
Австрійський психіатр Вільгельм Соучек називає логотерапію та екзистенційний аналіз Франкла «третьою віденською школою психотерапії» після «Психоаналізу» Зігмунда Фрейда та «Індивідуальної психології» Альфреда Адлера.
Книга «Людина у пошуках сенсу» видається у США під першою назвою «Від табору смерті до екзистенціалізму». Франкл стає запрошеним професором Гарвардського університету. Лекційні тури часто приводять його до Південної Америки й Азії. Лекції згодом публікуються під назвою «Так життя всупереч усьому».
Відомо його зауваження, що «Статую Свободи на Східному узбережжі слід доповнити Статуєю Відповідальності на Західному узбережжі».
Про сенс життя, справжнього фахівця та особистості Віктора Франкла у продовженні «Пунктиру».

 «Іноді "незакінчені" є найкрасивішими з симфоній».

«Знайдіть "чому" свого існування, і ви можете втілити майже будь-яке "як"».
«Ми не можемо судити про біографію за її довжиною або кількістю сторінок, які вона має. Ми повинні судити про це за багатством змісту».
«Ми, які живемо в концтаборах, можемо згадати людей, які ходили від хати до хати, втішаючи інших, віддаючи свій шматок хліба».
«Нещастя часто відкривають вікна, щоб побачити небо».
«Песиміст схожий на людину, яка зі страхом і сумом спостерігає, що календар на стіні з часом стає тоншим.
«Спроба розвинути почуття гумору та побачити речі у світлі гумору – це фокус, який вивчається, коли освоюється мистецтво життя».
«Страждання – це одна з речей, якою я пишаюся найбільше, хоча це те, що не викликає заздрості у інших».
«Людина має два потенціали: бути доброю чи бути поганою. Що це, залежить від ваших рішень, а не від ваших умов».
«Удар, який навіть не вдається завдати, може за певних обставин завдати нам болю, аніж той, який потрапляє в ціль».
«Я знайшов сенс свого життя, допомагаючи іншим знайти сенс у своєму житті».

Далі буде.

Фото https://leewoof.org/2013/11/12/viktor-frankl-on-meaning-through-work/

Джерела: https://www.viktorfrankl.org/biography.html

https://uk.warbletoncouncil.org/frases-de-viktor-frankl-6326

Франкл, Віктор. Лікар та душа. Основи логотерапії / В. Франкл. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. – 318 с. – Бібліогр.: с. 305–319.

Франкл, Віктор. Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі / В. Франкл ; пер. з англ. О. Замойська. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2017. – 160 с. – Пер. изд. : Man`s search for meaning: the classic tribute to hope from the Holocaust.

Франкл, Виктор. Воля к смыслу: пер. с англ. / Виктор Франкл. – М. : Апрель-Пресс. ЭКСМО-Пресс, 2000. – 368 с. – (Психологическая коллекция).

Франкл, Виктор. Сказать жизни «Да!» Психолог в концлагере / В. Франкл. – М. : Альпина нон-фикшн, 2009. – 239 с. – Перевод с нем.

Франкл, Віктор Еміль. Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі / В. Е. Франкл ; пер. з англ. О. Замойська. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. – 159 с. – Пер. вид. : Man`s searcn for meaning: the classic tribute to hope from the Holocaust.

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут