Олександра Прокоф’єва: «Хочу завжди бути собою»
Олександра Віталіївна Прокоф’єва – завідувачка відділу документів іноземними мовами. Людина з широким колом інтересів, багатим життєвим досвідом, привабливою зовнішністю, спокійним та врівноваженим характером, вона привертає увагу та зацікавлює з перших хвилин спілкування.
А спілкуватися є про що: звідки у неї з’явився інтерес до іноземної мови? Як так сталося, що викладачка французької стала керівником спеціалізованого відділу наукової бібліотеки?
Уважно слухаємо розповідь Олександри. Виявляється, ще в дитинстві їй подобалися зарубіжні виконавці, з якими познайомилася завдяки домашній колекції грамплатівок, і дуже захотіла вивчати іноземну мову.
У школі це бажання підтримала вчителька – молода, чудова, яка щойно повернулася з Куби, з перекладацької практики. Уроки іспанської мови були для Саші найочікуванішими.
Якщо людина талановита в різних галузях, їй важко одразу обрати свій єдиний вірний шлях. Так було і з Олександрою: їй однаково давалися як точні науки (особливо математика й хімія), так і гуманітарні.
Після закінчення школи в останній момент вона вирішила складати вступні іспити на економічний факультет металургійного інституту. Не дібравши двох балів, бо прохідний бал на той момент був дуже високий, довелося попрощатися з мрією стати студенткою.
Ось тоді вперше пролунав для неї дзвіночок – у світі є бібліотеки! Сусідка, керівник дитячої бібліотеки, запросила її до себе на роботу. Готуючись до повторних вступних іспитів, Олександра паралельно знайомилася й з азами бібліотечної роботи. Як не вмовляли її бібліотекарі вступати до Харківського інституту культури, та вона встояла, адже серце підказувало: є любов до іноземних мов, займайся цим!
У ДНУ не було відділення іспанської мови. Єдине відділення, куди брали зі знанням цієї мови, – французьке. Так вона долучилася до французької мови. Хотіла бути перекладачем. Та в ті часи наше місто було закритим, засекреченим, і здійснити мрію було майже неможливо. Під час навчання їй пощастило півроку попрацювати із справжніми французами в Комунарську, на металургійному заводі, де французи монтували цех сталевої дробі.
Після закінчення університету вдалося влаштуватися перекладачем в патентний відділ НПО «Орбіта». Але французька мова не була такою поширеною, як англійська, перекладів було мало. І вирішила Олександра освоювати патентну справу. Закінчила Дніпропетровський громадський інститут патентознавства та інститут підвищення кваліфікації в галузі патентної справи в Москві. Пропрацювавши в «Орбіті» 10 років, вона не стала чекати скорочення, які були масовими в 90-і роки, а вирішила змінити місце роботи й потрапила в патентно-технічний відділ ДОУНБ. Відділ великий, багато співробітників, більшість з яких вона знала, бо відвідувала бібліотеку як читачка – проводила патентний пошук, працюючи в НПО «Орбіта».
Для співробітників патентного відділу Олександра була справжньою знахідкою: її знання патентної справи та іноземних мов, вміння заряджати позитивними емоціями, привітність, розсудливість були всім до душі.
Але такий фахівець як Олександра Віталіївна, був дуже швидко помічений адміністрацією бібліотеки. Їй запропонували очолити відділ літератури іноземними мовами. Подолати сумніви і прийняти пропозицію адміністрації допомогли колеги з патентного відділу.
Почався дуже складний період у професійному житті нашої колеги. Нові обов’язки, складний колектив, не налагоджена робота з фондом, інструктивно-технологічною документацією … Але з роками все розклалося по полицях. Сформувалась команда однодумців, особливе місце в ній зайняла Олена Анатоліївна Захарова, яка стала справжньою паличкою-виручалочкою завідувачки відділу.
Специфіка роботи відділу документів іноземними мовами в тому, що треба орієнтуватися в літературі іноземними мовами і давати поради читачам щодо читання чи підготовки якихось матеріалів. Дуже часто працівникам відділу доводиться спілкуватися іноземними мовами. Бувають і неочікувані випадки, коли колеги-бібліотекарі або працівники музею просять допомогти іноземцям, що мандрують Україною, ознайомитись з містом. І якщо це французи – допомагає Олександра Віталіївна!
Від керівника відділу залежить якість впровадження нових ІТ- технологій. У цих питаннях Олександра Віталіївна займає кращі позиції: сама захоплюється всім новим, і співробітників вміє налаштувати на використання нових технологій. Для них не проблема – ведення електронного читацького формуляру, створення електронного каталогу, підтримка веб-проєктів. Взагалі, професійне ставлення до всіх бібліотечних процесів – характерна риса діяльності Олександри Прокоф’євої.
Універсальність бібліотечної діяльності відділу передбачає розробку та реалізацію соціокультурних проектів. Свого часу справжнім іспитом для відділу і всієї бібліотеки став масштабний захід – інформаційний ярмарок «Сучасна Британія», який координувала Олександра Віталіївна. Відвідали ярмарок близько двох тисяч людей.
Дуже плідно відділ працює з цікавими партнерами – інститутом освіти, середніми школами, національними культурними центрами, посольствами окремих країн.
Вдумлива, кропітка робота з читачами дозволила працівникам відділу реалізувати партнерський проект Ґете-інституту «Заочний абонемент. Україна». Він діяв протягом 8 років. Олександра Віталіївна як один з кращих керівників проєкту була нагороджена поїздкою до Німеччини для ознайомлення з практиками провідних бібліотек країни.
Яскраво проявились її ділові якості під час організації роботи зі створення інформаційно-ресурсного Центру «Вікно в Америку». Вона координувала взаємодію з посольством США в Україні, яке фінансувало проєкт, навчала першого керівника Центру, допомагала (і продовжує це робити ) з організацією ресурсів Центру.
Олександра Віталіївна вважає, що їй завжди щастить на цікавих людей. Вона радіє успіхам своїх читачів, відомих вчених-педагогів Олега Борисовича Тарнопольського, Ольги Іванівни Литвинюк та інших освітян. Пишається досягненнями колишньої співробітниці відділу Яни Володимирівни Швець, яка склала «Чесько-російський та російсько-чеський словник міжмовних неологізмів». Зараз Яна живе в Чехії, викладає в Празькому університеті та займається науковою роботою. Дякує Олександра долі за те, що поруч з нею працює головний бібліотекар Олена Анатоліївна Захарова – успішний викладач іспанської мови, яка довгий час працювала за сумісництвом в Митній академії. Теплі й дружні стосунки зберігає наша героїня з багатьма співробітниками, професійна кар’єра яких розпочиналася у відділі.
Бібліотека для Олександри Віталіївни – складний механізм, в якому все взаємопов'язане, і вона дуже радіє, що є його частиною. При цьому залишається індивідуальністю, вірною своєму бажанню – завжди бути собою!
Більше про бібліотеку тут
