На долоні історії

Парк «Софіївка» в історії та особах

 

Умань незламна

(продовження)

 

Після смерті Богдана Хмельницького серед козацької старшини почалися чвари. Цим користувалися вороги, неодноразово спустошуючи Умань, але місто знову підіймалося з попелу. У 1673 році уманці знищили гарнізон ставленика Туреччини гетьмана Дорошенка. Наступного року турецький візир послав війська для розправи з непокірним містом.
Два тижні тривала облога, супротивник більш ніж у десять разів перевищував кількість уманців. Усі мешканці були знищені, а місто спалене і спустошене.
Передмістя Умані (між старим містом і «Софіївкою»), де був розташований турецький табір, до сих пір називається «Турок». Евлія Челебі, турецький письменник XVII століття, побувавши в Умані, згадував про уманців як про стійких і мужніх людей.
Звісно, не можемо оминути й «Коліївщину» 1768 року, яка охопила майже всю Правобережну Україну. Очолив повстання Максим Залізняк із запорозьких козаків. Губернатор Умані Рафаїл Младанович вирішив зберігати повний спокій. Саме в день наступу козаків він не відмінив банкет із приводу дня народження доньки і побажав гарнізонові відзначитися, «щоб запорізька голота була прогнана».
Завдяки козакові Івану Гонті, який керував козацькою сотнею і перейшов на бік Залізняка, перемога стала незаперечною.
Катерина II, побоюючись подальшого зростання селянського руху, допомогла придушити народне повстання. Було наказано одрубати по одній руці та по одній нозі кожному десятому зустрінутому огайдамаченому хлопові. На що їй відповіли, що в такому випадку в селах, де спалахне повстання буде вирізано всіх жінок із дітьми.
Згадаймо Шевченкові рядки з «Гайдамаків»:
 
Батько діда просить, щоб той розказав
Про Коліївщину, як колись бувало,
Як Залізняк, Ґонта ляхів покарав.
Столітнії очі, як зорі, сіяли,
А слово за словом сміялось, лилось:
Як ляхи конали, як Сміла горіла.
Сусіди од страху, од жалю німіли.
І мені, малому, не раз довелось
За титаря плакать…
 
Волелюбний і стійкий дух мали місто Умань та його славетні жителі – головні творці парку Софіївка, серед яких були й нащадки гайдамаків.
З 1797 році Уманський повіт був приєднаний до Київської губернії. Власником Умані став граф Станіслав (Фелікс) Щенсний Потоцький, якому імператриця Екатеріна II надала чин генерал-аншефа.

Далі буде.

 

Джерела:

Висоцький С.О. Про що розповіли давні стіни. – Київ: Наукова думка, 1978. – 141 с.

Софиевка. Уманский Государственный заповедник (1796–1946) / Под. ред. Н.Н. Гришко.– Киев: Изд-во Академии наук УССР, 1948. – 110 с.

Роготченко А.П. Уманское чудо. – 3-е изд., стер. – Київ: Будівельник, 1984. – 96 с.     

Сім чудес України. – Київ: Нац. парламентская б-ка, 2011. – 108 с.

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут