Марія Примаченко:
«У
кожному з нас є світ казок»
(завершення)
Літа мої молодії. Зупиніться хоч на калиновім мості та
прийдіть до мене в гості.
Марія
Примаченко
Хочете більше зрозуміти про Марію Примаченко,
тоді welkom до її рим і віршованих підписів-примовок, якими анотовано картини.
А ще до факту про те, що вона, правша, писала лівою рукою, знову долаючи неможливі
можливості.
Пише майстриня на звичайному ватмані звичайними
пензлями гуашшю й аквареллю. Багато сторінок досліджень саме про її дитячі
олівцеві лінії, які вона майстерно наповнює
кольором. Саме колір, на думку мистецтвознавців, і обирає форму, а мазки її називають
космічними (пригадуємо цікавість до котячих космічних істот), мистецтво ж – планетарним.
У 1936 році Марію Оксентіївну запрошують до
Києва в Центральні експериментальні майстерні при Київському музеї українського
мистецтва. Саме там при Всеукраїнському державному музеї організовані
Центральні експериментальні майстерні народного мистецтва з відділеннями
ткання, кераміки, різьбярства, декоративного розпису. Розташовані у Києво-Печерській
Лаврі, того ж року реорганізовані в Школу народних майстрів, яку і закінчила
Марія Приймаченко. Сьогодні мова про Київський Державний інститут декоративно-прикладного
мистецтва і дизайну.
Саме в Києві Примаченко створює акварельні
малюнки зі зображенням фантастичних звірів і птахів, ілюстрацій до байок. Цікавить
її й кераміка.
Її роботи відбирають на І Республіканську
виставку народної творчості, вони експонуються у Москві, Ленінграді. Картини майстрині
займають цілу залу, її нагороджують дипломом першого ступеня. Невдовзі успіх у
Варшаві, Софії, Монреалі, Празі. Рік потому картини виставлено в французькій
столиці. У захваті Марк Шагал. Пабло Пікассо, зазначає, що, якби його
талановита колега проживала у Франції, могла б стати значно відомішою, ніж він
сам.
До Болотні на Київщину, куди Марія повертається
з поїздки разом із нею приїдуть перший на селі патефон із платівками, металеве
ліжко, швейна машинка. Всі сусідки отримають пошиті фірмові платтячка міських
фасонів.
Квітково-пташині, побутові, «зверині»,
«чорнобильські» серії її робіт – неповторні,
в кожній своя історія та знаковість. Незабутні художньо-смачні її медяники
у вигляді фантастичних звірів, весільні вироби з тіста, вишивка, вибійки,
керамічні шедеври. Етнографічна точність її не цікавила, побутове вона перетворює
на поетично-образне в тому числі в рушниках, скатертинах або килимах. Її
цікавить все різноманіття язичництва та слов`янської міфології, але, перш за
все, віра у світлі прояви та його орнаментальне
співуче різноманіття.
Отже, палітра цілковито космічна.
Звіри-люди в її роботах – витвори уяви, іноді схожі
колядкові маски, завжди з людськими очима та пухнастими віями. Це, як створення
авторських казок, які вдивляються в самого автора та читачів. Невипадково у
співпраці із Михайлом Стельмахом вона проілюструвала дитячі книжки «Журавель» і
«Чорногуз приймає душ», пізніше українські народні дитячі пісні «Ой
коники-сиваші». Але ніяких повторів експозиційних робіт у виданнях, книжковий
малюнок завжди інший та про інше.
Щодо особистого, Марія Оксентіївна була в цивільному
шлюбі, чоловік Василь Маринчук, з яким вона познайомилася саме у Лаврі під час
навчання, загинув на Другій світовій. Сина Федора, що продовжив творчу справу
матусі – не побачив. Онуки Петро та Іван теж згодом стануть художниками.
Зоряне небо, крилаті істоти, космічні кішки,
бажання після смерті полетіти на небо. Десь між Марсом і Юпітером, кружляє зараз
зірка, який дали її ім`я.
Марія Примаченко. Витоково-джерельна майстриня.
У, здавалось би, дитячій простоті та безпосередності світогляду, віддзеркаленому
у творчості – чимало загадок і відповідей на питання не лише про смисли життя.
Про кожного з нас.
Олена
Ємельянова
«Наше
рідне люблю – от і все. Бо то у нас на Україні віками робиться… Все вишите –
красиве, і ніхто не повторить його ніде».
«Приснилося
мені, неначе я на небі, і так там гарно, яскраво, весело. Дивлюсь – стоїть
стіл, а на ньому ватман і краски. І голос мені говорить: «Малюй». А я питаю: «А
вихідні у вас є?» – мені кажуть: «Нема» Тоді я кажу: «То краще я ще на землі
помалюю, а сюди ще встигну. Ще поживу»».
«Роблю
сонячні квіти, бо люблю людей, роблю на щастя людям, щоб квіти мої були, як
саме життя народу, щоб усі народи один одного любили, щоб люди жили, як квіти б
цвіли б на всій землі».
«Розписую
світ яскравими кольорами, бо й кожному кутку є щось чарівне».
«Сиджу,
дивлюся на підлогу, бачу – то звір, а то людина на коні».
«Приїхали
до Лаври, а там на другий поверх треба піднятись. Сил вже нема. Стою і плачу,
та чую пісня луна «Летить галка через балку», да так гарно співають, от на той
спів я і пішла. Піднялась, а там дівчата сидять, малюють. Ой, Боже мой! Такі
гарні краски. Я і кажу – дайте мені бумаги і красок. А Параска Власенко каже
мені: «Як можеш – то берись. А не можеш – не берись». Та мені аби пензля в
руки. Взяла і зразу рушник намалювала. Вони листок забрали і дали другий, усі
дивляться, а я тільки краски бачу та білу-білу бумагу, такої раніше і не
бачила. Підійшов директор, подивився на мої малюнки і каже: «Бачиш, який я
високий, а з тобою я ще вище став. Берем її»..
«У мене
все не так, але воно – живе».
«Три
буслики у горосі живуть у нас і досі».
«У
кожному з нас є світ казок, які можна розкрити через малюнки і фантазії».
«Я живу в
світі казок, які створюються в моїй уяві. Якщо уявити себе щось красиве, воно
стане реальністю».
Фото
https://vpolshchi.pl/mariya-primachenko-sho-potribno-znati-pro-viznachnu-ukrayins-ku-hudo-6908213502491264a
Джерела:
Найден,
Олександр Семенович. Міф. Фольклор. Форма. Образ / О.С. Найден.– Київ: Олег
Філюк, 2016.– 314 с. : іл.
***
Марія
Примаченко. Дарую Вам сонце: каталог виставки.– Запоріжжя: Родовід, 2008.– 93
с.
***
https://old.honchar.org.ua/p/mariya-pryjmachenko-lita-moji-molodiji-pryjdit-do-mene/
https://dovidka.biz.ua/mariya-priymachenko-tsikavi-fakti
https://news.obozrevatel.com/ukr/society/chudrnatski-sviti-marii-primachenko-13-malovidomih-faktiv-pro-ukrainku-scho-zakohala-v-sebe-svit.htm
https://vpolshchi.pl/mariya-primachenko-sho-potribno-znati-pro-viznachnu-ukrayins-ku-hudo-6908213502491264a
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар