Станіслав
Єжи Лєц: «Люди самотні томy, що замість мостів будують стіни»» (продовження)
Поетичні збірки, або томики Лєца кінця п’ятдесятих
– початку шістдесятих відзначені, як зазначає сам автор, «схильністю до все більшої конденсації художньої форми». Йдеться
про «Насміхаюся і питаю про дорогу», «Авелю і Каїну», «Оголошення про розшук»,
«Поеми, готові до стрибка».
Його талант і мудрість настільки легкі та
рухливі у втіленні, що він немов жонглює ними, помітно вдосконалюючи. В зв`язку
з цим дослідники згадують і цикл «Ксенії», що складається з коротких
лірико-філософських віршів та серію прозових мініатюр «Маленькі міфи», форму
яких Лєц визначив як «новий варіант
непричесаних думок з власною фабулою-анекдо». Але разом із тим позначить: «Немає нових напрямків у мистецтві, є один –
від людини до людини».
Він устигне опрацювати у 1964-му друге видання
«Непричесаних думок», а по двох роках підготувати продовження. «Ці висловлювання несуть на собі відбитки
пальців нашої епохи... Якби варшавські кав’ярні закривалися на дві години
пізніше, «думок» було б відсотків на 30 більше...».
Станіслав Єжи Лєц помер 7 травня 1966 року
після тривалої хвороби у Варшаві. У Львові навесні 2018 року на фасаді будівлі,
де він мешкав у різні роки, по вулиці Словацького, 6 було встановлено
меморіальну табличку.
Популярність «Незачесаних думок» у шістдесяті
була насправді бестселеровою, переклади з'явилися в США, Англії, Німеччині,
Швейцарії, Італії… «Думки» повторювали у промовах американські президенти та
німецькі канцлери, парламентарі різних країн. Під час однієї з сесій ООН
делегата, який цитував Лєца, виправив тодішній генсек об'єднання аутентично
вимовивши текст англійською.
«Усе, що
лишилось від його доброти та мудрості, міститься у залишених ним текстах, – прочитаємо в
польського філософа Лєшека Колаковського. Але це дійсно космічно багато, бо «крихітний
епізод» життя Станіслава Лєца розтягнувся на вічність, сконцентровану в мудрості
віддзеркалених у реальних історіях людства та епохи. Іронічних, жорстких,
сумних, ніжних. Влучно мудрих, що максимально наблизить Лєца до поставленої ним
(або епохою) мети: «І померлі мовчать
лише до часу, який висловиться за них».
«Пам'ятайте, у людини немає іншого вибору – вона повинна бути людиною!».
«Письменник, який стає
глибшим, завжди лишається на поверхні».
«Питаєте, чому люди тікають
з корабля, який не тоне? Зметикували, куди він їх везе».
«Підсунь свої мрії
ворогам, можливо вони загинуть, реалізуючи їх».
«Переконаний, що
таємниці буття багаторазово змінювалися від тієї хвилини, коли їх зашифровано».
«Плагіатори, спіть
спокійно. Муза – жінка, вона рідко зізнається, хто був першим».
«Пологи – болючий
процес, особливо, якщо людина народжує сама себе, та ще в зрілі роки».
«Пророк може помилятися.
Тільки щодо терміну, коли перестане бути ним».
«Перша людина не
відчувала себе самотньою, адже вона не вміла рахувати».
«Прислів’я суперечать
одне одному. У цьому, власне, і полягає народна мудрість».
«Розділяє не прірва, а
різниця рівнів».
«Самотність, як ти
перенаселена!»
«Світ не існує, він
тільки щохвилини створюється. Враження тяглости виникає тому, що бракує
виходу».
«Серце людини б'є
іншого немилосердно».
«Слабка пам'ять
поколінь зміцнює легенди».
«Совість у мене
найчистіша. Не була у використанні».
«Споконвічна мрія ката –
комплімент засудженого за високу якість страти».
«Стрілку, яка вказує,
яким шляхом йти в житті, не знайдеш на жодному годиннику».
«Втрачають розум»
тільки ті, у кого він є».
«Техніка технікою, але
ліфт ламається частіше, ніж сходи».
«Той, хто не
розбирається ні в чому, може взятися за що завгодно».
«Треба мати багато
терпіння, щоб йому навчитися».
«У кого в пеклі були
погони, ті й у раю будуть з аксельбантами».
Фото
https://culture.pl/ua/stattia/yezhy-lets-nezachesanyy-satyryk-zi-lvova
Джерела:
Лец,
Станислав Ежи. Непричесанные мысли / С. Е. Лєц ; пер. с польск. В. Россельс. –
М. : Книга, 1991. – 315 с.
Lec
Lec Jerzy, Stanislaw. Aforyzmy.Fraszki: utwory wybrane. Т. 2 / S. Lec Jerzy. –
Krakow : Wydawnictwo Literackie, 1977. – 350 с.
Lec
Jerzy, Stanislaw. Liryka: utwory wybrane. Т. 1 / S. Lec Jerzy. – Krakow :
Wydawnictwo Literackie, 1977. – 402 с.
***
https://zbruc.eu/node/51174
https://culture.pl/ua/stattia/yezhy-lets-nezachesanyy-satyryk-zi-lvova
https://culture.pl/pl/tworca/stanislaw-jerzy-lec
https://day.kyiv.ua/article/kultura/yezhy-lets-ne-pomer-zminyv-sposib-zhyttya
https://www.obozrevatel.com/ukr/culture/82759-sogodni-den-narodzhennya-stanislava-ezhi-letsa-aforizmi.htm
https://ricardorose.blogspot.com/2016/08/stanislawjerzy-lec-stanislaw-jerzy-lec.html
http://krajwspanialy.pl/stanislaw-jerzy-lec-poeta-ktory-zabil-ss-mana-lopata-kopiac-swoj-grob/
https://boookroom.wordpress.com/2020/03/07/stanislaw-jerzy-lec-pisac-koji-je-pronasao-prave-rijeci/
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар