Досліджуємо край

До питання про час заснування містечка козацького Самарь

(продовження)

 

Досліджені житла суттєво відрізняються від переважно квадратних землянок житлової забудови фортеці, більшість з котрих мали колодязний вхід з використанням драбини. Їм також властиві менші розміри in situ для артефактів, у першу чергу монет, знайдених на підлозі.
 На жаль, сучасний стан будівель ускладнює визначення наявності та типології опалювальних пристроїв. Достовірно встановлена наявність «варистої печі» в житлі № 3; є свідчення існування печі-кам’янки. Цікаві знахідки походять з житла № 3 – бронзовий натільний хрест, свинцеві кулі й невиразні рештки листової міді. Дату функціонування будівлі визначає знахідка на підлозі дротяної копійки чекану першого царя з роду Романових – Михайла Федоровича (роки правління 1613–1645).
Для датування часу існування житла виключне значення мають монети (30), у тому числі знайдені на підлозі, під шаром дерну. Вони відзначаються як численністю, так і хронологічною єдністю: білонові польські «Півтораки» Сигізмунда III 1623–1626 рр. карбування (3); мідна польська підробка «Півтораку» Сигізмунда III; білоновий шведський «Драйпелькер» Густава Адольфа 1624 року карбування в м. Рига; срібні дротяні «Копійки» (2) та мідні дротяні «Копійки» (3) царя Олексія Михайловича; срібні дротяні «Копійки» (3) та срібна дротяна «Денга» часів спільного правлення царів Петра та Івана. Окрему групу становлять розрізані навпіл для отримання номіналу «Денга» срібні дротяні «Копійки» чекану російських царів першої половини – середини XVII ст. (15). Датування житла № 3 підтверджують також знахідки монет у заповненні сміттєвих ям, що належали до нього, а саме шведського «Драйпелькера» Густава Адольфа та копійки часу правління Олексія Михайловича.
Інші речові знахідки – керамічний та скляний посуд, люльки, залізне вістря стріли, бронзові накладки від двох поясів, рештки свинцевих товарних пломб із втраченими гербами й написами, натільний бронзовий хрест – відповідають запропонованому датуванню. За дослідженнями 2012 р. можливі досить відповідальні висновки, а саме – реальність існування козацького містечка Самарь у першій половині XVII ст.
Знахідки в культурному шарі 116-ти монет, з котрих лише одна («Денга» 1751 р.) не вкладається у визначені межі, слугують вагомим підтвердженням цьому. У зв’язку з дослідженнями 2012 р. виникає необхідність повернення до попередніх знахідок цього ж та навіть більш раннього часу, зроблених на площах Богородицької фортеці. Постає питання про їх зв’язок з містечком Самарь напередодні будівництва Богородицької фортеці (1688 р.)
 На особливу увагу заслуговують товарні пломби (3) польського міста Гданськ (1524, 1525, 1605) та дві – невизначених німецьких міст першої половини XVI ст. Зосередження різночасових пломб різних за походженням в одному місці може вказувати на існування саме тут складського приміщення, що слугувало для зберігання товарів протягом досить тривалого часу. Вважаємо, що цим товаром було сукно, як найбільш розповсюджена, після грошей, зброї та хліба, форма урядових виплат козацтву. При цьому «Склад міг існувати тільки у захищеному місці, тобто в фортеці», – стверджують автори статті «До часу виникнення та місця знаходження містечка Самарь».

Далі буде.

Ірина Ковальова,

доктор історичних наук, археолог

 

Фото ілюстративне

 

Джерело: Придніпров’я: історико-краєзнавчі дослідження. Зб. наук. праць.– Вип. 15.– Дніпро: Грані, 2017. 

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут