До питання про час заснування містечка
козацького Самарь
( продовження)
Виходячи з того, що зосередження знахідок
печаток співпадає з місцем зосередження монет XVI – першої половини XVII ст.
(тобто дофортечних часів), виникає питання стосовно того, з яким із об’єктів
містечка Самарі вони могли бути пов’язані? Відповідь однозначна – з ринковою
площею, на котрій знаходилися торгові склади й велася роздрібна торгівля.
Автори згадуваної публікації розміщують самарський базар поруч із Самарською
фортецею.
Закономірно виникає питання: наскільки реальним
є твердження стосовно існування укріплення – фортеці в містечку Самарь? І чи
маємо в артефактах достатні докази для цього? Позитивна відповідь на запитання
пов’язана із знахідкою у 2003 р. бронзового персня-печатки із 8-кутовою
вставкою з прозорого рожевого скла розмірами 10 х 11 мм. На останній в техніці
відтиску металевого маточника по розігрітому склу зображено план укріплення –
фортеці прямокутної форми з двома кутовими баштами і внутрішньою забудовою у
вигляді 11 прямокутників у двох рядах, котрі за формою відповідають козацьким
житлам-куреням. Над фортецею вміщено зображення польського гербового орла із
короною.
Вже у
первинній публікації нами було звернуто увагу на те, що «зображені укріплення
зовсім не співпадають із вцілілими до нашого часу» рештками укріплень, які
належали Богородицькій фортеці, і тому «скоріше
за все, на печатці відтворені більш ранні укріплення козацького містечка
Самарь». І далі: «перша згадка про
нього є в відомій копії грамоти польського короля Стефана Баторія від 20 серпня
1576 р.» Цього ж висновку дотримуються також автори згадуваної вище статті
«До часу виникнення та місця знаходження містечка Самарь»: «Ми цілком згодні з гіпотезою… що на вищезгаданій печатці присутнє
зображення плану фортеці, відмінного від планів Новобогородицької 1688 р. та
наступних фортець. Це дає нам підстави вважати зображений на печатці план
укріплень, які захищали перевіз через р. Самара до 1688 р. і були відомі під
назвою «містечко старовинне Самарь».
Авторами було запропоновано власне бачення
внутрішньої забудови фортеці, яка ідентифікована із приміщеннями для мешкання
вояків, схожими з куренями запорозьких Січей. Виходячи із даних Д. І. Яворницького
стосовно розмірів останніх і наведеній в «Літопису» Грабянка кількості в 50
чоловік у кожному з куренів, було визначено чисельність гарнізону Самарі
близько 600 осіб.
Ірина Ковальова,
доктор історичних наук, археолог
Ілюстрація: Богородицька фортеця.
Малюнок-реконструкція Олександра Харлана
Джерело: Придніпров’я: історико-краєзнавчі
дослідження. Зб. наук. праць.– Вип. 15.– Дніпро: Грані, 2017.
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар