До питання про час заснування містечка козацького Самарь (завершення)
Під час розкопок 2009 р. нами було отримано
перші свідоцтва відносно існування земляних укріплень Самарської фортеці, а
саме, простежено рештки валу, який за розташуванням не вписується у систему
укріплень Богородицької фортеці. Вищевикладене надає можливість віднести до
часів існування козацького містечка Самарь випадкові знахідки західноєвропейських
монет, торгівельних пломб, особистих печаток, які вкладаються у датування
початком – серединою XVII ст. Вважаємо, що за цих часів Самарь вже була
важливим торгівельним центром на лівому березі Дніпра нижче за Ворсклу.
Знаходження неподалік від Кодацької переправи
на Дніпрі, до якої виводили західні шляхи, також при переправі через Самару,
яка відкривала вільний рух лівим берегом з півночі на Схід та Південь, до
генуезьких колоній Криму та Чорного моря з Оттоманською Портою, визначало
стратегічне значення населеного пункту. Згаданим не вичерпується значення
Самарі цього часу. Вона становила важливий для засвоєння пограничного із
Ногайською ордою і Кримським ханством степового краю осередок, військовий та
господарський центр, тісно пов’язаний із Запорозькою Січчю не лише спільною
боротьбою проти ворогів, а й економічно. Про це свідчать численні грамоти –
звернення до російських царів, починаючи від Олексія Михайловича, – із
протестами проти порушення козацьких володінь у Присамарʼї, заповіданих «дідичами».
Серед останніх пойменовано здобування меду, дичини й, особливо, риболовля.
Не можна також обминути значення культурного
впливу Самарі, який здійснювався через поширення православ’я та грамотності
серед населення краю. Саме у «городку Самарь», за Д. І. Яворницьким, було
споруджено у 1576 р. першу у регіоні церкву. В наступному, із заснуванням
Богородицької фортеці, у 1689 р. відбулося освячення храму Покрова Пресвятої
Богородиці, спорудженого, скоріш за все, на місці старої самарської церкви.
Розкопками встановлено місцезнаходження фундаменту останньої, поруч з котрим
знаходився цвинтар. Усього досліджено 14 індивідуальних та парних поховань,
здійснених у дубових колодах і значних за розмірами ямах, стінки і перекриття
котрих виготовлено з колотих дощок. Положення похованих простягнуте на спині,
головою на північ; часова і соціальна належність залишається, на жаль, не
визначеною внаслідок відсутності датуючих артефактів.
Ілюстрація:
Богородицька фортеця. Малюнок-реконструкція Олександра Харлана
Джерело: Придніпров’я:
історико-краєзнавчі дослідження. Зб. наук. праць.– Вип. 15.– Дніпро: Грані,
2017.
Бібліографія:
Камеко В. Ф. До часу виникнення та місця
знаходження містечка Самарь / В. Ф. Камеко, В. В. Бінкевич, В. М. Шалобудов //
Проблеми археології Подніпров’я. – Дніпропетровськ, 2003.
Ковальова І. Ф. Збереження Самарської товщі під
час будівництва Богородицької фортеці / І. Ф. Ковальова // Історія і культура
Подніпров’я: невідомі та маловідомі сторінки: наук. щоріч. – Дніпропетровськ,
2012. – Вип. 9.
Ковальова І. Ф. Некрополі Самарі-Богородицької
фортеці / І. Ф. Ковальова // Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події,
постаті: зб. наук. праць – Дніпропетровськ, 2010. – Вип. 8.
Ковальова І. Свідчення польської торгівлі з
Присамарʼям / І. Ф. Ковальова // Наукові записки. Серія «Історичні науки». –
Острог, 2003. – Вип. 3.
Ковальова И. Ф. Печати, найденные в
Богородицкой крепости и ее округе / И. Ф. Ковальова, В. Н. Шалобудов //
Проблеми археології Подніпров’я. – Дніпропетровськ, 2003.
Літопис гадяцького полковника Григорія
Грабянки. – Київ, 1993.
Скальковский А. О. Історія Нової Січі або останнього
Коша Запорозького / А. О. Скальковский / під ред. Г. К. Швидько. – Дніпропетровськ,
1994.
Шалобудов В. М. Підсумки обробки нумізматичних
знахідок з Нижнього Присамарʼя / В. М. Шалобудов // Вісник Дніпропетровського
університету. Серія історія та археологія. – Дніпропетровськ, 2007. – Вип. 15.
– № 6.
Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків /
Д. І. Яворницький. – Київ, 1990. – Т. 1
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар