Іван Карпенко-Карий (Іван
Карпович Тобілевич). Обсерватор людського життя (завершення)
Трупа під час заслання Івана
Карпенко- Карого продовжувала гастролювати. Через Ємський указ та Валуєвський
циркуляр, де заборонялося ставити вистави та видавати книжки українською мовою,
у театрі не було п`єс, яких потребував глядач. У заслання до Івана Карповича приїздить Михайло Старицький, благає кидати політику та рятувати театр написанням п`єс.
Отже, після щоденної важкої
праці вдень вночі Іван Карпович писав. Видатніші його твори «Наймичка», «Мартин
Боруля», «Підпанки», «Бондарівна», «Безталанна», «Розумний і дурень». Можна сказати, що саме з
цієї маленької оселі бере початок професіональний український театр. У
письменницькій діяльності він завжди був собою незадоволений і, коли на його п`єсу
виходила схвальна рецензія і публіка
була в захваті Іван Карпович питався у дружини : « Що вони в неї побачили?».
Коли
Карпенко- Карий побачив свою першу
виставу «Наймичка», він плакав разом віз
залом. На гастролях у Петербурзі
українська трупа Кропивницького мала неймовірний успіх. Скориставшись прихильністю
царя Олександра III, актори звертаються до нього з проханням переглянути
справу Карпенка-Карого.
15
квітня 1887 два роки заслання, що залишилися, йому дозволили провести на хуторі
«Надія», який названо на честь першої жінки. « У
мене виросли крила!» - , писав він, коли
отримав радісну звістку. Разом з Софією вона беруться облаштовувати хутір, бо
«краса землі, то людська праця». З Асканії Нова Софія привезла фруктові дерева
і серед степу зацвів прекрасний сад. В
родині була традиція: кожен з гостей проводив три години на землі, а кожен
актор трупи посадив дуб.
У 1889 Карпенко-Карий дістає дозвіл виїжджати. Після
розколу утворилося дві трупи перша - під керівництвом Миколи Садовського, другу
- очолив Панас Саксаганській. Саме до нього і перейшов Іван Карпович. Разом з братом він керував
трупою, об`їздив десятки великих і малих міст, створив
справжні позачасові шедеври драматургії.
Іван Карпенко-Карий автор понад дев`яноста п’єс, співпрацює він і з видатним українським
драматургом Михайлом Старицьким. Саме Іване Карповичу організував у
Санкт-Петербурзі українські вечори, з читкою
власних п’єс, а також вечори на користь бідних студентів.
Майже всі
п`єси Івана Тобілевича театрознавці вважають бездоганними з точки зору сценічності. Драматичні конфлікти, чітко окреслені характери дійові персонажі,
жваві діалоги. А головне, що крізь все це проступає час. Якісна драматургія – завжди важливо, у ті
часи, тим більше, бо це національний самобутній ресурс без якого не існує ані
театру ані акторської національної школи, становлення якої саме тоді
відбувалося.
Софія стає однією з провідних актрис
колективу. Іноді було дуже важко працювати, мова не лише про конкуренцію, а й про фінансові негаразди. Під час
гастролей у Катеринославі трапилася пожежа , трупа повністю лишилась майна.
Все
пережите далося взнаки, Іван Карпенко- Карий важко захворів. «Любі мої кохані
діти сили мої мене зрадили і ми вирішили з мамою покинути театр…». На сцені він
грав до останнього, останню виставу - в
Умані. Нажаль німецькі лікарі не можуть
врятувати нашого героя від важкої хвороби Єдине про що просив Іван Карпович,
щоб його поховали на Україні. На станції,
куди прибув потяг, зібралося чимало людей, до хутора йшов нескінченний потік
людей за труною, яку везли воли. Поховали Івана Тобілевича поруч з батьком.
Джерела:
Дем'янівська,
Людмила Семенівна. Іван Карпенко-Карий (І. К. Тобілевич). Життя і творчість
[Текст] : навч. посібник / Л. С. Дем'янівська. - К. : Либідь, 1995. - 144 с.
Карпенко-Карий,
I. Вибранi твори [Текст] / I. Карпенко-Карий. - К. : Дніпро, 1970. - 309 с.
Карпенко-Карий,
І. Вибрані п'єси [Текст] / І. Карпенко-Карий. - К. : Дніпро, 1976. - 298 с. -
(Шкільна бібліотека).
Карпенко-Карий,
Іван Карпович. Хазяїн [Текст] : драматичні твори / І. К. Карпенко-Карий ; авт.
післям., приміт. Т. М. Панасенко. - Харків : Фоліо, 2019. - 333 с. - (Шкільна
бі Карпенко-Карий, Іван Карпович. Мартин Боруля [Текст] / І. К. Карпенко-Карий
; авт. післям., авт. прим. Т. М. Панасенко. - Харків : Фоліо, 2021. - 64 с. -
(Шк. б-ка укр. та світ. літ.). бліотека української та світової літератури).
Коломієць,
Ростислав Григорович. Театр Саксаганського і Карпенко-Карого [Текст] / Р. Г.
Коломієць. - К. : Мистецтво, 1984. - 100 с.
Падалка,
Н. Іван Карпович Тобілевич (Карпенко-Карий) [Текст] : лекція для
студентів-заочників факультетів мови і літератури педагогічних і вчітельських
інститутів / Н. Падалка. - К. : Радянська школа, 1948. - 30 с.
Чорній,
Степан. Карпенко-Карий і театр [Текст] / С. Чорній. - Мюнхен ; Нью-Йорк : [б.
и.], 1978. - 176 с.
Спогади
про Івана Карпенка-Карого [Текст] : збірник / упоряд., авт. вступ ст., авт.
приміт. Р. Я. Пилипчук. - Київ : Мистецтво, 1987. - 183 с. : портр.
Табілевич,
Іван Карпович. Наймичка [Текст] : драма в 5 діях / І.К. Табілевич. - К. :
Мистецтво, 1952. - 67 с. - (Бібліотека української драматургії).
Тобілевич, Іван Карпович. П'єси [Текст] / І.
К. Тобілевич ; авт. передм. В. М. Чорновіл. - К. : Молодь, 1965. - 354 с. :
портр., фот.
Тобілевич,
Іван. Твори [Текст] / І. Тобілевич. - К. : Держ. вид-во України, 1929. - 228 с.
- (Б-ка укр. класиків).
***
https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/veresen/29/1845-narodyvsya-ivan-karpenko-karyy-dramaturg
https://issuu.com/452326/docs/karpenko?utm_medium=referral&utm_source=old.library.kr.ua
https://www.youtube.com/watch?v=Q9v23L9vXdU
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар