Сторінки

понеділок, 30 червня 2025 р.

Неймовірно, але правда. Факти з історії бібліотеки

Знайшли прихисток у Бібліотеці

 

Відомо, що у жовтні 1902 року Бібліотека почала працювати у новому приміщенні,  придбаному для неї за рішенням міської думи. Вочевидь, з’явилися вільні площі, і до неї почали звертатися з проханнями про надання місць для розміщення невеличких бібліотек різних організацій.
У 1903 році у річному Звіті бібліотеки читаємо (мова та граматика оригіналу): «По просьбе г. Огіевскаго, председателя Общества охоты, разрешено этому обществу занять шкаф под библиотеку Общества с тем условием, чтобы абоненты Гор. библиотеки и посетители ея читальни могли пользоваться этими книгами на общем основании».
А у 1904 році бачимо ще одну домовленість (мова та граматика оригіналу): «Было рассмотрено предложение Медицинского общества о принятии его библиотеки в помещение Городской Библиотеки. Предложение было принято с условием, что Городская библиотека даёт помещение до тех пор, пока оно свободно, и книги Общества поступают в пользование подписчиков Библиотеки на общем основании».
 
ІІ. Деятельность Совета. // Отчет о состоянии Екатеринославской городской общественной библиотеки за 1903 год. – Екатеринослав: Типо-Литогр. Губерн. Правления – 1904: [Электронный ресурс]. – Екатеринослав. – с. 6. – Режим доступа: https://www.libr.dp.ua/mfullkr/index.php?pbp=104
(дата обращения: 11.07.2025). – Загол. с экрана.
 
ІІ. Деятельность Совета. // Отчет о состоянии Екатеринославской городской общественной библиотеки за 1904 год. – Екатеринослав: Типо-Литогр. Губерн. Правления – 1906: [Электронный ресурс]. – Екатеринослав. – с. 4–5. – Режим доступа: https://www.libr.dp.ua/mfullkr/index.php?pbp=104
(дата обращения: 11.07.2025). – Загол. с экрана.
 
***
Про життя міста того часу дізнавайтеся з книг, які очікують вас у краєзнавчій  електронній бібліотеці на сайті бібліотеки: https://www.libr.dp.ua/?do=fullkr
 
Цього разу пропонуємо познайомитись з публікацією (мова й орфографія оригіналу):  
 
Записки Екатеринославскаго Медицинскаго Общества въ г. Екатеринославъ 1899 год. –Екатеринославъ: Типо-Литографія Губернскаго Правленія, 1900: – 252 с.: [Электронный ресурс]. – Режим доступа: https://www.libr.dp.ua/?do=fullkr&book=171



Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут

 
 

пʼятниця, 27 червня 2025 р.

Винахідники, віват!

Екологічний виклик юних науковців

 

У м. Дніпрі чимало талановитої молоді. З 25 по 28 лютого 2025 року проведено ІІ етап науково-технічного конкурсу «Eкo-Техно Україна» – національний етап Міжнародної науково-технічної виставки Regeneron ISEF-2025. Конкурс проводився в змішаному форматі за категоріями: «Науки про тварин» (ANIM); «Поведінкові та соціальні науки» (BEHA); «Біохімія» (BCHM); «Біомедичні та медичні науки» (BMED; «Клітинна та молекулярна біологія» (CELL): «Хімія» (CHEM); «Науки про Землю та навколишнє середовище» (EAEV); «Мікробіологія» (MCRO); «Науки про рослини» (PLNT); «Трансляційна медична наука» (TMED); «Інженерія навколишнього середовища» (ENEV). У конкурсі взяли участь 120 учасників. Командний проєкт дніпровських дослідників «Хімічне лего» посів друге місце, але водночас визнаний соціально значущим і актуальним для нашої країни та відзначений президентським фондом Леоніда Кучми «Україна». До складу команди увійшли Максим Шаповал і Варвара Бланевська, учні 9 класу Дніпровського наукового хіміко-екологічного ліцею Дніпровської міської ради.
Варвара та Максим попрацювали над створенням розумного пігменту, який у разі потреби проявляє свої корисні властивості. Вони боролися з корозією. Іржа – річ давно і добре відома людству. Коли рудий наліт стрімко розповзається по металу, бути біді. Траплялося, що корозія руйнувала економіку й екологію цілих регіонів. Якось вона ледь не знищила головний національний символ США – Статую Свободи! Через помилки в проєктуванні знаменитий монумент буквально вбирав у себе воду і в 1980-ті практично став непридатним. Іржа знищила третину з 12 000 металевих заклепок, підточила опори і знаменитий факел. На щастя, проблему вчасно виявили. Пам’ятник відреставрували. Але осад залишився.
Дев’ятикласники Дніпровського наукового хіміко-екологічного ліцею В. Бланевська і М. Шаповал кинули рішучий виклик масштабному злу. Варвара каже: «Хімію я полюбила одразу. Це не тільки вправи на папері. Проведеш дослід і одразу побачиш результат». Цей чудовий предмет сподобався й однокласникові Варвари М. Шаповалу. Максим зазначає: «У мене теж улюблений урок – хімія. Тут усе наочно. Радий, що вдалося взяти участь у дослідженні цікавої теми зі створення антикорозійного ферменту».
Вадим Леонідович Коваленко, кандидат технічних наук, науковий керівник талановитого дуету юних хіміків розповідає: «Ліцеїсти діяли як маги, як грецькі напівбоги. Спочатку вони вигадали речовину, потім синтезували та досліджували її. Причому синтез і дослідження діти проводили самостійно. Звичайне антикорозійне покриття подвійне: ґрунтувальна фарба й основна. А тут два в одному. Розумний пігмент додається у фарбу і він надійно захищає від корозії. Розумний він тому, що свої чудові функції проявляє за потреби: при потраплянні води. Фарба з таким пігментом буде затребувана для дуже великих незнімних конструкцій, під час масштабних ремонтів».

 

Тетяна Мищенко, завідувачка патентно-технічного відділу 




Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут

     

 

четвер, 26 червня 2025 р.

Що читають бібіліотекарі

Когтянц Костянтин Артемович. Монети для патріарха / К.А. Когтянц; худож. О. М. Іванова. – Харків: Факт, 2015. – 217 с.

 

Костянтин Когтянц – відомий журналіст, закінчив історичний факультет Дніпропетровського університету. Його роман «Монети для патріарха» отримав спеціальний приз як кращий історико-патріотичний твір на «Коронації слова-2013».
Книга має хороший формат для читання – компактна і легка.
Дуже цікавий сюжет. Головний герой, сердюк Мусій Ільченко, на прізвисько Пройдисвіт отримує завдання – доставити Антіохійському патріархові дивні монети, знайдені під час зведення укріплень Києво-Печерської лаври. Він всю книгу йде і весь час потрапляє в якісь дивовижні ситуації і на останній сторінці доставляє ці монети. Патріарх Атанасій нагородив Мусія п’ятдесятьма золотих монетами та благословив.
Дуже цікаво було дізнатися, що надруковане арабською мовою «коштом гетьмана Мазепи» Євангеліє досі відоме лише в одному примірнику, який зберігається в Румунії. У листуванні Румунської академії наук з приводу придбання цього Євангелія, Мазепа кілька разів названий великим.
Між основним сюжетом є вставки, для кращого розуміння історичного тла. Всі історичні факти викладені в романі напрочуд точно, до найдрібніших подробиць. Навіть така дивовижна подія як громадянська війна між червоними та білими у Єгипті та Сирії на межі XVII–XVIII століть!
Рекомендую до прочитання, кому цікава історія та фентезі.

Тетяна Мищенко, завідувачка патентно технічного відділу

Книга в каталозі: http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/BDFC2904-5619-4FBA-A06B-8DBFBED94E96


Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

   

 

середа, 25 червня 2025 р.

Визначними місцями Придніпров'я

 ДНІПРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦИРК

 

Дніпровський державний цирк – унікальна архітектурна споруда, дивовижне місце розваг, простір справжнього дива і чудес. Історія створення цирку розпочалася набагато раніше ніж 1980 рік, у якому цирк знову відчинив свої двері для глядачів на вистави і став улюбленим місцем відпочинку по вул. Січеславська Набережна.
 
Ще у середині ХІХ ст. у Катеринославі гастролювали пересувні цирки зі з’ємними шатрами. Та вже у 1885 році на Качельній площі (нині територія Театру опери та балету) звели будівлю стаціонарного цирку. З часом вона пришла в занепад, і питання побудови нової систематично підіймалося місцевою владою.
 

У 1908–1909 роках на цьому місці з'являється нова дерев'яна будівля, про що свідчать відомості з газет, датовані 1911 роком. 1915 рік – Жижетто Труцці, закоханий у Катеринослав і відданий глядачам, будує свій цирк. 1920–1930 роки – в Катеринославі діє цирк «Шапіто».
 
Під час Другої світової війни і фашистської окупації (1941–1943) у Дніпропетровську циркові вистави проводили у невеликій дерев'яній будівлі на 175 місць, а циркових артистів залишилося лише 19. У 1943 році майже всіх їх відправили до Німеччини. Подальша доля артистів невідома.
 
З 1959 по 1960 рік здійснювалося будівництво нового стаціонарного цирку по вулиці Шмідта з просторою глядацькою залою на 2000 глядачів, загальною площею 1200 кв. м та манежом діаметром 13 м. Працював цирк лише у теплу пору року, бо було облаштовано системи опалювання.

 
Уже в 1970-х роках приймається рішення про будівництво Дніпровського циркового комплексу з обов'язковим критерієм – з об'єкту має відкриватися дуже гарна панорама. Будівельні роботи розпочались у 1978 році. В будівництві були задіяні понад двадцять підприємств міста. Працювали цілодобово у три зміни без вихідних.
 
24 грудня 1980 року відбулося урочисте відкриття цирку на набережній імені Леніна (сучасна Січеславська набережна), збудованого за проєктом Павла Нірінберга.

 

 
Фото:
 https://circus.org.ua/dp.html
https://circus.org.ua/dp.html
https://www.instagram.com/circus_dp/
https://www.dnipro.libr.dp.ua/Tsyrk_ta_y_hodi  

Бібліографія:
Еловских Л. Под куполом цирка.– Днепропетровск: Ліра ЛТД, 2005.– 167: ил.
Архитектурные приобретения 1960–1980-х годов // Днепропетровск. Архитекторы.– 2006.– С. 107–118.
***
Дніпропетровський цирк: [Історія цирку, вистави, керівництво] // Театр-плюс.– 2003.– №16.
 
Посилання на подкаст: https://www.youtube.com/watch?v=E7S9wZAyAzk



Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

               Замовити книги можна тут





 





вівторок, 24 червня 2025 р.

Територія особистості

Peter Høeg. Почути тишу
(завершення)

 

Він відкритий для всього нового та незвіданого. Кілька років тому брав участь у дослідницькій співпраці між духовною спільнотою Vækstcenteret в Ньорре-Снеді та Орхуським університетом і був відсканований незліченну кількість разів.
«Цей процес і особливо діалог із вченими були для мене дуже надихаючими. Я відчув, наскільки плідною  може бути комунікація  між наукою та людьми зі свідомим досвідом. Те, що ви переважно шукаєте, – це те, що ми називаємо моментом практики. Момент, коли ви повністю або частково виходите за межі мови і коли реальність починає змінюватися. У нас, які практикують медитацію, є мова для цього, але що говорять інструменти? Я думаю, що у цьому діалозі з наукою є велике майбутнє. Не те, щоб він міг творити чудеса, але він може стати корисним інструментом».
Проте це, звісно, неоднозначна реальність, оскільки книга – є книга.
«У багатьох відношеннях я навіть не знаю кордону між реальністю та вигадкою. Бо де я пам'ятаю, а де я уявляю щось, переписую чи пригнічую? Навіть якби я це знав, як письменник я цього не розповів би. Це є частиною магії літератури. Література народжується із цією таємничістю, і треба ретельно подумати, перш ніж її відкрити».
Він – автор десяти романів. Останній «Твоїми очима» з'явився в 2018 році.
«Роман закінчується в точці, де мова виходить за межі, і нелегко наздогнати це з новою книгою. Я не люблю повторення і не сприймаю мистецтво як своєрідне дослідження, в якому я досліджую нові способи. Для мене писати цей роман було зовсім по-іншому, тому що він написаний з більш вразливого місця. Але коли я відпустив контроль, він розігрався сам собою. Ось чому він також написаний без будь-яких мовних надмірностей, що для мене є новим. Це було трохи схоже на танець, не покладаючись на техніку, яку я знаю та якою володію», – каже автор.
Хьог багато подорожував,  жив у різних культурах, що вважає  величезним багатством, вдячний за те, що довелося познайомитися з різними релігіями. «Очима» є романом зізнання у любові до різноманіття релігійних ідей.
Якщо б у нього лишився один день... він вранці прощався б зі своїми дітьми, їхніми матерями та найближчими друзями. А потім питав свого вчителя медитації Джеса Бертельсена, чи може померти поруч із ним, поки медитує.
«В якомусь сенсі я міг би зараз померти, бо не відчуваю, що є щось, чого я не досяг. Але моєму молодшому синові 10 років, тому я хочу дожити до того моменту, коли йому виповниться хоча б 18 років. Але я ніколи не боявся смерті. Це остаточна втрата контролю і я помічаю, що до кінця інтенсивність зростає. Сам факт наближення смерті загострює екзистенційні пріоритети і є для нас чудовим шансом, відкритою можливістю глибше поринути у розуміння того, що справді важливо».
Синові вже сімнадцять. Хьог більше, як і обіцяв, не написав жодної книги.
«Коли пишеш книгу, ти стаєш учасником маленького дива творіння, і з цим пов'язане щастя. Але після кожної книги я питаю себе, чи це потрібно. Тому що за цим стоять і деякі темні нюанси, які, окрім іншого, пов'язані зі збереженням ідентичності та бажанням бути коханим. Коли я закінчую книгу, я справді намагаюся відчути, чи варто мені зробити це знову…»
Чи з'явиться нова історія від таємничого данця після семи років мовчання – невідомо. Нам лишається лише з вдячністю до його таланту намагатися разом чути тишу, іноді  красномовнішу за всі слова світу.

Олена Ємельянова

 

«…я стою на порозі. І це не двері, двері – це конкретне місце, а ось це – воно усюди. Воно не належить ні до якої релігії, не вимагає, щоб ти в щось вірив. Є тільки три вимоги: звертатися до свого серця, відчувати в якусь мить готовність примиритися з усіма, в тому числі і з фактом, що ти повинен померти, і на якусь мить застигнути, дивлячись, як м'яч котиться до воріт».
 
«Якби дорослим належало складати іспит, перш ніж їм дозволялося б завести дітей, то чи багато хто витримав би цей іспит, якщо чесно? А якби хтось із них і склав його, то з якою оцінкою?».
 
«Якщо хочеш підтримувати інших, ти сам маєш триматися прямо».
 
«Я дивлюся на захід сонця, який у цей час року триває три години. Наче сонце в останню хвилину перед заходом все-таки знайшло в цьому світі якісь переваги і через це тепер не хоче йти».
 
«Я проганяю від себе цю думку. Вона знову повертається. На деяких думках є клей».
 
«Якщо світ починає рухатися, то це тільки через кохання».
 
«Якщо прізвисько пристає до людини, значить, воно торкнулося глибинної суті».
 
«...Якщо людина лежить, треба простягнути їй руку. Якщо людина відмовиться від неї, треба простягнути їй обидві руки. Якщо людина і від них відмовиться, треба все-таки підняти її. Але якщо вона все одно відвертається від тебе, то нехай падає».
 
«– Як ти думаєш, Смілло, ми самі все визначаємо у своєму житті?
– Тільки деталі, – кажу я. – Серйозні речі відбуваються самі по собі».
 
«Я не бачу жодних причин щадити дітей, приховуючи від них правду, від якої нікуди не дінешся. Адже коли вони виростуть, їм треба буде витримувати те саме, що й усім нам».

«Я вважаю, що ми, людство, перебуваємо у пастці, в пастці нашого постійного прагнення здобути щастя. Але це приречено на провал. Все, за що ми тримаємося, в одну мить буде зруйнованим».


Фото https://www.euroman.dk/mennesker/peter-hoeeg-der-findes-to-hovedprojekter-i-mit-liv-det-ene-er-sproget-det-andet-er-meditationen/4688762
 
Джерела:
https://www.information.dk/kultur/anmeldelse/2018/09/peter-hoeegs-nye-roman-staerk-budskab-sloeset-personskildring-svag-episke-komposition
https://politiken.dk/kultur/art5701108/Ny-Peter-H%C3%B8eg-roman-udkommer-i-maj
https://www.expressen.se/kultur/bocker/peter-hoeg-foljer-en-auktoritar-drom/
https://www.expressen.se/kultur/peter-hoeg-elefantskotarnas-barn/
https://www.expressen.se/kultur/bocker/peter-hoeg--den-stille-pige/
https://www.berlingske.dk/kultur/peter-hoeeg-paa-vej-med-ny-bog
https://en.theoutlook.com.ua/article/10070/anastasiia-shkuro.html
https://www.interviewmagazine.com/culture/peter-hoeg-the-elephant-keepers-children
https://www.information.dk/kultur/2014/05/peter-hoeeg-bare-omraade-boeger-finder-sted
https://irl.by/art/literature/peter-hoeg.html
https://www.tagesspiegel.de/kultur/wir-brauchen-den-untergang-3649318.html
https://www.sueddeutsche.de/kultur/daenische-literatur-intelligenzbestie-mit-sex-appeal-1.2607827
https://www.kristeligt-dagblad.dk/kultur/hver-bog-er-et-lille-skabelsesmirakel
https://www.sueddeutsche.de/kultur/daenische-literatur-intelligenzbestie-mit-sex-appeal-1.2607827
https://www.merkur.de/kultur/ich-erfahrungsmensch-906424.html
https://www.welt.de/kultur/literarischewelt/article144442237/Fraeulein-Svendsens-Gespuer-fuer-Aengste.html
https://www.euroman.dk/mennesker/peter-hoeeg-der-findes-to-hovedprojekter-i-mit-liv-det-ene-er-sproget-det-andet-er-meditationen/4688762
https://www.welt.de/kultur/literarischewelt/article144442237/Fraeulein-Svendsens-Gespuer-fuer-Aengste.html




Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут