Франсуа Рабле: «Все
приходить вчасно, якщо люди вміють чекати»
Біографія його
починається з суцільних питань. Достеменно відомо, що йдеться про французького письменника, католицького
священника, лікаря, ботаніка, редактора, філолога, математика. Питання щодо
точної дати його народження; батька Антуана – або аптекаря, або видатного
юриста, або утримувача трактиру, або багатого туренського землевласника, який
був заступником генерал-лейтенанта Пуату в 1527-му; матінки, яка або померла,
або покинула малого десь у років дванадцять
Франсуа опинився в
монастирі, де охоче вивчав давньогрецьку
та латинську мови, природничі науки, право. Загалом за життя він опанує дванадцять
мов.
Навчався Рабле у декількох
монастирських школах, але його чернеча служба розтягнулась на чверть сторіччя.
Так, він отримав добре матеріальне забезпечення та можливість займатись
«гуманістичними» науками, що було на той час доволі статусно. Але, саме в той
час з`явився і спротив вихолощеному аскетизму, фанатизму та тупості оточення, неправедного
способу життя, що у підсумку й зробило з нього автора всесвітньо відомого сатиричного
роману «Гаргантюа і Пантагрюель».
Він припиняє чернецький
«марафон», змінює францисканський орден на
бенедиктинський, живе як звичайний священник при дворі єпископа
мальєзеського Жофруа д'Естісака. Його господар людина високоосвічена, до того ж
з епікурейськими нахилами, з тією самою золотою серединою відчуття світу, яка
дозволяє у вирішенні будь яких питань спиратися, перш за все, на себе.
З цього приводу
згадаємо історію про три пакетики ніби з отрутою для королеви, короля та дофіна,
які Франсуа залишив в готелі, коли не мав коштів на квиток до Парижа. Звичайно,
його схопили та відвезли до столиці перед ясні очі правителя Франції. В пакетиках
був звичайний цукор, якій Рабле розчинив у воді та зі сміхом випив в
присутності царської особи. Всі посміялися. Питання було вирішене.
Винахідливий і
креативний Франсуа Рабле у «Пунктирі».
«Бо всі скарби, над якими розкинулося небесне
склепіння і які таїть у собі земля, в якому б вимірі її не взяти: у висоту, в
глибину, в ширину або в довжину, не варті того, щоб через них хвилювалося наше
серце, збентежилися наші почуття і розум».
«Будь-яка істина знаходить собі відгук в іншій істині».
«Вироки Долі та Фортуни оскарженню не підлягають».
«В мене нічого немає, я багато винен; решту віддайте бідним».
«Все прямує до своєї мети».
«Все приходить вчасно, якщо люди вміють чекати».
«Дитина – це смолоскип, який потрібно запалити, а не посудину, яку треба наповнити».
«Душа часто передбачає майбутнє».
Далі буде.
Джерела:
https://www.britannica.com/biography/Francois-Rabelais
Рабле, Франсуа.
Гаргантюа і Пантагрюель [Текст] : роман / Ф. Рабле ; переказ І. Сидоренко ;
авт. післямов. В. Пащенко ; худож. І. Вишинський. – Київ : Веселка, 1990. – 241
с.
Франсуа Рабле [Текст] /
С. Д. Артамонов. – М. : Художественная литература, 1964. – 150 с.
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар