Сторінки

четвер, 20 серпня 2015 р.

Шевченківський національний заповідник

Одна з найвищих гір міста Канев – Тарасова (Чернеча) гора. Сьогодні вона – складова частина Шевченківського національного заповідника «Тарасова гора», місця поховання українського поета Тараса Шевченка. Шевченківський національний заповідник у Каневі – перший в Україні історико-культурний заповідник, удостоєний статусу національного. Його було створено у серпні 1925 року. Новітня ж історія Чернечої гори в Каневі почалася 22 травня 1861 року, коли тут поховали Тараса Шевченка – за його заповітом. Відразу ж місцеві жителі перейменували гору на Тарасову. Влітку 1884 р. на Тарасовій горі народним коштом збудували перший народний музей Кобзаря – «Тарасову світлицю», впорядкували його могилу, встановили монументальний чавунний пам'ятник-хрест. А 10 червня 1918 р. Рада Міністрів Української Держави визнала могилу Тараса Шевченка національною власністю. Сучасного вигляду Шевченківський меморіал набув влітку 1939 р. зі встановленням на могилі Кобзаря бронзового пам'ятника (скульптор Матвій Манізер, архітектор Євген Левінсон) і спорудженням літературно-меморіального музею (архітектори Василь Кричевський і Петро Костирко). Музейний ансамбль доповнив гранітний комплекс сходження (1977) і відтворена 1991 р. «Тарасова світлиця». Сьогодні музейна колекція заповідника налічує більш ніж 20 тис. унікальних пам'яток, окрасою яких є меморіальні речі та офорти Тараса Шевченка, рідкісні видання його творів, високохудожні твори українських та зарубіжних художників, шедеври народної художньої творчості, цінні архівні документи, фото- і кіноматеріали, аудіо- та відеозаписи знаменитих бандуристів і кобзарів. Загальна площа заповідника становить 2500 га. Сходи на Чернечу гору нараховують 392 сходинки, вони ведуть на самий верх, до пам'ятника. До складу заповідника входять 8 пам'яток культурної спадщини. При заповіднику діє наукова бібліотека з 23 тисячами примірників. Заповідник здійснює культурно-освітню і науково-дослідну функцію популяризуючи надбання української національної і світової історико-культурної спадщини та творчість Кобзаря. 



Більше про бібіотеку тут 
Ми в соціальних мережах: Vkontakte Facebook Twitter

Немає коментарів:

Дописати коментар