Сторінки

середа, 25 квітня 2018 р.

Родовід пам'яті

Рід та родина криворізького
інженера Едуарда Фукса (продовження)

19 травня 1890 року Едуард Фукс закінчив Перше реальне училище в Санкт-Петербурзі. З 30 вересня 1890 р. до 24 серпня 1893 р. він навчався в Санкт-Петербурзькому гірничому інституті на відділенні «Геологія, гірничо-розвідувальна і гірничо-адміністративна справа». В цей час, у віці 46 років помер батько Едуарда. Це змусило хлопця покинути навчання і піти працювати, щоб допомогти матері виховувати молодших братів і сестер. 
Трудову діяльність Е. Фукс розпочав у 1893 року на Донбасі. Першим місцем його роботи було маркшейдерське бюро заводу Новоросійського Товариства кам’яновугільного, залізного, стального і рейкового виробництва. Наприкінці 1894 р. Фуксу запропонували очолити геологічні пошукові роботи в Бердянському повіті. Менш 
ніж за три роки під його керівництвом була здійснена проходка двох шахт і закла-дено близько 200 шурфів.
На Криворіжжі Едуард Фукс з’явився в 1897 році, був призначений завідувачем розвідками Новоросійського товариства Чарльза Пері. У 1898 р. уперше спеціальною комісією XXIІІ з’їзду гірничопромисловців Півдня Росії за участі Е.К. Фукса був проведений підрахунок запасів залізної руди.
Протягом 1900–1901 років Е.К. Фукс керував розвідками бурого вугілля на землях поміщика Харіна (с. Веселі Терни). У 1904 р. Едуарда Карловича обрали дійсним членом Імператорського мінералогічного товариства (СПб). З 1906-го по 1918 рік Е.К. Фукс обіймав посаду помічника керівника рудника «Новоросійський» (у радянські часи – рудник ім. Фрунзе). На замовлення ради З’їзду гірничопромисловців Півдня Росії зай-мався збором даних і складанням статистичних таблиць. У 1910 році склав перелік рудних покладів Криворіжжя, встановив їхню синоніміку та визначив запаси залізної руди у надрах. Цього ж року складена Фуксом карта залізорудного району демонструвалася на губернській виставці у Катеринославі. У 1911 р. – у Мілані, в 1912 р. – у Києві. До всіх карт Е.К. Фукс додавав описи району та колекції порід і руд, які він зібрав під час дослідницької роботи. Ці колекції після виставок передали до Гірничопромислового музею (м. Харків), з яким Е.К. Фукс співпрацював.
У 1910–1913 рр. завідував розвідками у володіннях князя Кочубея (с. Ганнівка поблизу Кривого Рогу). У 1913–1914 рр. був консультантом розвідок, які на Криворіжжі проводив Санкт-Петербурзький міжнародний банк.

У 1915 році Е.К. Фукс виступив ініціатором створення Технічного товариства, брав активну участь у його роботі. З 1918 року Едуард Карлович входив до складу комісії з підготовки матеріалів для створення Криворізького повіту. Він підготував доповідь «Геологический обзор Криворожского железорудного района», в якій обґрунтував доцільність відновлення та подальшого розвитку басейну. А у 1919 р. підготував кілька доповідей про родовища бурого вугілля.

У травні 1920-го року постановою «Райруди» Едуарда Карловича призначили завідувачем геологічним відділом і підвідділом бурого вугілля, відділами всіх рудників 
Криворізького району. Протягом 1922 року він займався геологічними досліджен-нями, в тому числі з’ясуванням генезису залізорудних родовищ Кривого Рогу, та склав доповнену і виправлену карту.
З 1922 р. Е.К. Фукс працював завідувачем геологорозвідувального бюро Південно-рудного тресту . Тоді ж у 1922-му йому присвоїли звання Героя праці. У 1922 році за активної участі Е.К. Фукса був створений Криворізький вечірній робітничий технікум (КВРТ), пізніше реорганізований у Криворізький гірничорудний інститут. В технікумі Фукс викладав геологію, мінералогію, гірниче мистецтво, а також завідував геолого – мінералогічним кабінетом. Перший випуск КВРТ відбувся восени 1926 р., серед випускників був син Фукса – Вадим. 24 вересня 1926 року він захистив роботу за темою: «Розробка манганового місце народження Никополь-Манганового району на Вкраїні» та отримав кваліфікацію «гірничий технік».
У 1929 р. Е.К. Фукс працював завідувачем геологорозвідувального бюро рудника ім. Жовтневої революції, а з 1930 р. очолив Криворізьку філію Геолтресту як головний геолог Кривбасу. З кінця 1920-х років по всій країні розпочались судові процеси над «ворогами», «шкідниками» радянської влади. 15 грудня 1930 р. Е. Фукса заарештували за фабрикованою справою та присудили 10 років концтаборів. Уникнути покарання вдалося завдяки випадку. Почалося будівництво Криворізького металургійного заводу, а фахівців, здатних зробити розбивку місцевості, не знайшлося. Згадали про Е.К. Фукса. Для виконання геодезичних робіт його возили у «воронку» на будівельний майданчик. Завдяки клопотанню директора будівництва Я. Вєсніка по закінченню робіт Е.К. Фукса звільнили.
Вікторія Тротнер

Далі буде
Витоки. Вип. 3 [Текст]: Альманах Дніпровського генеалогічного товариства / упоряд.: І.О. Кочергін, Т.В. Недосєкіна (гол. ред.).– Дніпро: ДОУНБ, 2017.– 170 с.: іл.



 Більше про бібліотеку тут
 Ми в соціальних мережах:  Facebook  Twitter

Немає коментарів:

Дописати коментар