Сторінки

середа, 22 березня 2017 р.

Портрет у бібліотечному інтер'єрі

Ганна Крупій. Стержень «інтелектуального щастя» 

При її появі виникає  бажання підтягнути власну  осанку та посміхнутися собі та життю. Вона ніби то  уособлює стержень «інтелектуального щастя», якому хочеться відповідати. Заступник директора ДОУНБ з питань автоматизації бібліотечних процесів Ганна Яківна Крупій  у юності займалася гірським туризмом і це почуття ще  не взятої вершини, яка завжди попереду, обумовлюють її потребу завжди працювати на конкретний результат. 
Любов до книги і читання увійшла до її життя  з дитячих років. Смаки з віком, звісно, змінювалися, але об'єми та складність викладеного,  від процесу пізнання  ніколи не відвертали. Так як і бажання, вже у дослідженому іншими, відкрити  щось невідоме і своє.  
Освіту Ганна Яківна отримала у ДНУ,  за фахом математик, викладач. Вона розуміла, що за інформаційними технологіями - майбутнє,  а  наближати  і вдосконалювати майбутнє, як довело життя,  одна з  її рис. 
Любов до бібліотечної справи була присутня у її  долі завжди, завдячуючи розповідям про улюблену справу матері -  Лідії Захарівни Горпиняк, яка  понад 40 років пропрацювала  у ДОУНБ.  Її враження про робочі подорожі, які надихали на нові проекти та дослідження,  книжка у руках кожного вечора – все  було прикладом відданості своїй справі понад усе.  
У 1997 році Ганна Яківна потрапила до найбільшої книгозбірні області.  Доторкнувшись власними діями до цього процесу з'явилося відчуття, що все було їй  близьким, рідним та цікавим. Вона й сьогодні завдячує керівництву ДОУНБ за креативність, що всі ці роки надає великі можливості для творчості і свободи робити все затребуване часом.
Для того, щоб бібліотека отримала сучасне інформаційне наповнення багато доводилося працювати із грантами. Перші,  починала писати Лідія Захарівна Горпиняк та Олександр Абраїмов, який  тоді очолював відділ комп’ютеризації. Ганна Яківна успішно долучилася до цього процесу і міжнародні фонди «Відродження», «Рада міжнародних наукових досліджень і обмінів (IREX)», відділ преси, освіти та культури Посольства США в Україні відгукнулися на професійну мотивацію, забезпечивши бібліотеку коштами для поповнення та вдосконалення комп’ютерної бази.  А невдовзі прийшла і бюджетна підтримка.  
«Звісно, всі ці речі надали ДОУНБ поштовх прискорення, і сьогодні наша бібліотека являє собою сучасний інформаційний центр, який на високому професійному рівні надає широкий спектр електронних послуг, активно використовує інформаційно-комунікаційні технології для обслуговування користувачів, відкриває доступ до інформаційних ресурсів не тільки у стінах бібліотеки, а й у віртуальному просторі», - каже Крупій. Найбільшим надбанням  для неї є впровадження повного циклу автоматизації бібліотечних процесів, участь бібліотеки у корпоративних проектах по формуванню електронних ресурсів  та створення електронного Імідж-каталогу на весь книжковий фонд, який доступний не тільки із внутрішньої мережі, але й із сайту бібліотеки.
До речі, ДОУНБ - єдина бібліотека України обласного рівня, яка створила повний електронний каталог на весь фонд, залучивши можливості модуля «Імідж-каталог». «Робота ця, достатньо трудомістка – продовжує Ганна Яківна. -  Але, додам від себе, й  необхідна тому, що дозволяє тримати спеціаліста у повсякденному професійному тонусі. Співробітники ДОУНБ цей процес осягли.  Використовуючи систему автоматизації бібліотек «Ірбіс», у бібліотеці реалізовані такі важливі функції, як  запис у бібліотеку, електронний формуляр читача, гнучка система пошуку по електронному каталогу, автоматизоване замовлення літератури та книговидача, робота з фондом, формування статистичних даних, та багато іншого.  Безумовно, техніка постійно потребує оновлення і є складнощі з тим, що  наша бібліотека знаходиться у декількох приміщення. Але ми вже звикли мінуси обставин перетворювати на плюси». 
Для того щоб знаходитися у постійному професійному  русі, необхідно мати поруч команду однодумців. Ганні Яківні  із цим пощастило. Програмування та дизайн -  праця достатньо кропітка,  потребує особливих професійних навичок та складу характеру, тому наша героїня оточує себе людьми захопленими, працьовитими,  зацікавленими загальним результатом та сучасними ідеями,  націленими на самовдосконалення, одним словом - закоханими у свою справу.   
Її вільний час, так чи інакше пов'язаний із улюбленою роботою, вона допитливо досліджує новинки інформаційних технологій та вже двадцять років поспіль  працює над їх впровадженням у ДОУНБ.  
Коли мова заходить про модель сучасної бібліотеки, Ганна Яківна згадує японського робота, який здатен відкрити будь-яку сторінку тексту, що зберігається у фонді, відсканувати та відправити читачеві. Отже, в ідеалі, робот плюс людський фактор, із поправкою на національні особливості, скажімо так.
Гадаєте, що феномен електронного дива можливий лише для Японії? 
Звісно ні, якщо є професіонали здатні відкривати в інформаційному просторі нові вершини сучасних можливостей і, сповнені планів, робити бібліотечний простір  максимально відкритим та доступним читачеві у будь-якій точці земної кулі. 



Ми в соціальних мережах: Vkontakte  Facebook  Twitter


Немає коментарів:

Дописати коментар