Неймовірно, але правда.Факти з історії бібліотеки

 Фонд Бібліотеки 100 років тому

Цікаво, як упорувались із роботою працівники Бібліотеки 100 років тому, коли штат складався з 11 осіб? Ми знаємо, що найбільш трудомістка та висококваліфікована робота в Бібліотеці пов’язана з книжковим фондом. З «Відчиту Катеринославської державної публічної книгозбірні ім. «Жовтневої революції» за 1924–1925 бюджетний рік» дізналися, що на 01.10.1925 р. загальний фонд Бібліотеки склав 103 630 томів. Відзначають, що за минулий рік надійшло 9 285 томів нової літератури. Багато чи замало – вирішуйте самі. Тільки нагадаємо, що у середньому останніми роками, 100 років потому, під час  російсько-української війни, Бібліотека отримує на рік біля  4 000 примірників нових надходжень.

Джерелами нових надходжень 100 років тому були придбання літератури за бюджетні кошти (у 1925 році придбали 2 254 книги, значно розширили репертуар періодичних видань: до 321 примірника (у попередньому році – 82). Укладачі звіту відзначили, що значно покращилась робота Української Книжкової Палати, яка комплектувала Бібліотеку за рахунок державного бюджету, крім періодичних видань, які довелось передплачувати самостійно, щоб задовольнити запити користувачів.

Відзначається також, що протягом 1924–1925 бюджетного року Бібліотека почала отримувати літературу з Білоруської та Грузинської Книжкових Палат, «але-ж технічна обробка їх затримується в зв’язку з відсутністю знавців зазначених мов».

«З 1925 року Книгозбірня почала одержувати закордонні часописи, газети та книжки за рахунок золотого фонду НКО УСРР» (Народний Комісаріат Освіти Української Соціалістичної Радянської Республіки – пр. авт.).

Знову ж, повертаємось до навантажень бібліотекарів того часу. Звичайно, вони не могли впоратися з таким обсягом робіт. Що стосується фондів, то з року в рік бібліотекарі турбуються про так званий «архівний фонд». Очевидно, мається на увазі фонд основного книгосховища. Для нього не вистачало приміщень, і його не встигали опрацьовувати. Тому будь-який крок на вирішення цієї проблеми радував наших колег, вони відзначають: «Але-ж не можна не зазначити, що весь архівний матеріал на протязі вітчитного періоду було послідовно переглянуто, систематизовано та роспреділено на 3 черги, що значно полегшує майбутню роботу просунення архівних матеріалів в інвентарні книжки».

 Джерело:

Відчит Катеринославської державної публічної книгозбірні ім. «Жовтневої революції» за 1924–1925 бюджетний рік. [машинопис.].– [Катеринослав: [1925].– 39 с.: табл.– Режим доступу: DOKUM.– ДОУНБ.– видання бібліотеки (дата звернення: 23.12.2025).– Загол. з екрану.

 

***

Щоб краще уявити книжки з фонду Бібліотеки 20-х років минулого століття, запрошуємо до електронної бібліотеки «Колекції» (https://www.libr.dp.ua/?do=collections) та познайомитись з книгою:  Книжные знаки Сергея Грузенберга [Текст] = «Ex libris» von Sergius Grusenberg / вступ. ст. проф. В.Я. Адарюкова. - М.: Художественная печать, 1924. - IX с.: 21 л. ил., 1 л. фронт.

Сергій Грузенберг – відомий радянський архітектор, книжковий графік. Декілька років його життя було пов’язане з нашим містом: у 1919 – 1921 роках він був  професором кафедри архітектури Єврейського Політехнічного інституту (ЕПІ)  у Катеринославі (зараз м. Дніпро).

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут