Одрі
Гепберн. «Я вірю в дива»
(продовження)
Після закінчення Другої світової разом із
матір'ю, братами та сестрами вона переїхала до Амстердама, а згодом і до
столиці Великої Британії. До 1945 року
Одрі поєднувала навчання у школі з навчанням у консерваторії Арнема, де
опановувала гру на фортепіано та
класичний балет.
Мрії про балетну кар`єру її не полишають, хореографією вона займається спочатку з
родоначальницею балетної школи Нідерландів Сонею Гаскелл, а в 1948 продовжує в Лондонській
школі Марі Рамбер – наставниці Вацлава Ніжинського.
Висновок майстринь хореографії один на двох –
дівчина не відповідає вимогам хореографії, оскільки зріст і слабка статура
(наслідки недоїдання воєнного часу, в т. ч.) нівелюють необхідні параметри.
Гепберн підробляє моделлю, працює танцівницею
на сцені місцевих театрів, має дебют у ролі стюардеси в документальній стрічці
про подорожі «Голландська за сім уроків» (1948 р.) та змінює прізвище Растон-Гепберн на Гепберн.
Відома французька письменниця Сідоні Колетт, при
першому погляді на Одрі захоплено прошепотіла: «Вуаля, це Джіджі!». Саме вона наполегливо
порадить їй взяти участь у бродвейській виставі за власним романом «Жіжі». Гепберн
не погоджувалась, бо зовсім не вірила у власні сили, але Сідоні вміла вмовляти.
Наступного дня після прем`єри – Одрі прокинулась знаменитою. Зігравши Жіжі
понад 200 разів, отримала першу нагороду – Theatre World Award.
Перша ж головна роль у стрічці «Римські канікули»
(реж. Вільям Вайлер, 1953 р.) принесе їй приголомшливу славу та перший Оскар,
BAFTA, «Золотий глобус». Після цього Оскарів буде ще три, а фільм й досі називають
еталоном жанру. Хоча, крім режисера, на той час в успіх Одрі ніхто до кінця не
вірив, і спочатку планувалось запросити на роль Елізабет Тейлор. «Вона (Гепбнерн пр. авт.) була такою доброю та смішною, що всі
закохалися в неї протягом п’яти хвилин. …включаючи мене», – зізнається в
одному з інтерв`ю Вайлер.
Крім нагород, «канікули» відкриють коло для її
справжніх на все життя друзів. Мова, перш за все, про про Грегорі Пека, який
після смерті Гепберн зі сльозами в голосі прочитає її улюблений вірш «Unending
Love» («Вічне кохання») Рабіндраната Тагора; Рекса Харрісона, який вважав Одрі
своєю улюбленою партнеркою. Її любив і балував Кері Грант, відомий його вислів:
«Все, чого я хотів би в подарунок на
Різдво, це знятися ще в одному фільмі з Одрі Хепберн». Про стосунки з
Хамфрі Богартом Хепберн говорила сама: «Іноді
саме так звані „круті хлопці“ на перевірку виявляються м'якосердими, такими як
Богарт був зі мною». Дивлячись в її очі, складно було мати інше серце та не
отримати вищезгаданого золотого ключика до променів світла.
Наступна роль у стрічці «Сабріна» (реж. Біллі
Вайлдер, 1954) за сюжетом схожа на «Попелюшку», потім мюзикл «Ундіна» в Richard
Rodgers Theatre на Бродвеї. Ще одна оскароносна роль, яку Одрі назве «найджазовішою
у своїй кар'єрі» – «Сніданок у Тіфані» (реж. Блейк Едвардс, 1961), костюми до
стрічки робив Юбер де Живанші. Це було стовідсоткове взаємопроникнення
відчуттів і стилів, які навзаєм підкреслять геніальність великого кутюр`є й
актриси. Одрі назве Юбера «найкращим другом», а він її – «сестрою». Перші парфуми
«L`Interdit» він присвятить своїй музі, бо вважає, що «немає жінки, яка б не мріяла бути схожою на Одрі Гепберн».
«Чарівне поєднання великої елегантності та
великої духовності» у продовженні «Території особистості».
«Люблю людей, які змушують мене сміятись. Я справді думаю, що сміятися – це те, що я люблю найбільше. Це лікує безліч хвороб. Можливо, це найважливіше у людині».
«Мені не потрібне ліжко, щоб довести свою жіночність. Я можу бути сексуальна, просто зриваючи яблука з дерева або стоячи під дощем».
«Моєю метою не було надмірної розкоші. Коли я була дитиною, я хотіла будинок із садом, тепер він у мене є. Це те, про що я мріяла. Вік мене не турбує, якщо я знаю, що мене люблять і я можу любити Для мене трагедією було б стати старшою і мій чоловік не любив би мене, або мої діти вважали б мене некрасивою і не любили б мене. Тому боятися потрібно не віку чи смерті, а самотності та відсутності ласки. Що б не трапилося, найголовніше –старіти витончено, а цього не можна зробити на обкладинці журналу».
«Моя мама відчайдушно хотіла стати актрисою. Однак дідусь суворо і рішуче заборонив їй виходити на сцену. Він вважав цю професію негідною його доньки, і це могло негативно вплинути на маєток Ван Хемстра. Моя мама послухалась, але я сумніваюся, що вона подолала їхнє розчарування».
«На мене у батька та мами часу майже не лишалося. Я запам'ятала, що нікому не була потрібна і все життя сумнівалася, що може бути по-іншому. Шоколад був моєю єдиною любов’ю, і він мене жодного разу не зрадив».
«Ніхто не робить більшого внеску в розмову на вечірці, ніж той, хто відсутній».
«Обов'язок кожної людини – допомогти дітям, які страждають. Все інше – просто забаганки і пустощі».
«Прекрасні вуста, які часто вимовляють добрі слова. Прекрасні ті очі, які намагаються бачити в людях лише хороше. Стрункою буде постать у того, хто розділить свою їжу з голодним. І волосся стане як шовк, якщо його щодня гладитиме дитина».
«Певна увага псує колір обличчя дівчини».
Далі буде.
Фото
https://www.europosters.com.ua/art-photo/audrey-hepburn-v85781
https://www.facebook.com/groups/60623851457/?hoisted_section_header_type=recently_seen&multi_permalinks=10161665658646458
Джерела:
Вульф,
Виталий Яковлевич. Пленительные женщины. Одри Хепберн, Элизабет Тейлор, Мэрилин
Монро, Мадонна и другие / В. Вульф, С. Чеботарь. – М.: Яуза: Эксмо, 2014. – 350
с. : ил., портр. – (Самые желанные женщины).
Кристи,
Джордан. Быть Одри Хепберн. Искусство жить изящно, элегантно, стильно / Д.
Кристи ; пер. с англ. Е. А. Астапковой. – М. : Эксмо, 2012. – 240 с. – (Секреты
модного стиля от успешных журналов).
Ландер, Сьюзан. Одри Хепберн в фотографиях и цитатах / С. Ландер, Р.
Ланичи. – М. : Эксмо, 2013. – 540 с. : фот.
Санчес Вегара, Марія Ісабель. Одрі Хепберн / М. І. Санчес Вегара ; худож.
А. Аррасола ; пер. з ісп. М. Пухлій. – К. : КМ-БУКС, 2018. – 28 с. – (Маленьким
про великих).
Ландер, Сьюзан. Одри Хепберн в фотографиях и цитатах / С. Ландер, Р.
Ланичи. – М. : Эксмо, 2013. – 540 с. : фот.
Спото, Дональд. Одри Хепберн / Д. Спото. – М. : Эксмо,
2008. – 448 с.
Хепберн, Одри. Жизнь, рассказанная ею самой. Признания в любви /
О. Хепберн; пер. Н. Павлищева. – М. :
Яуза-пресс, 2012. – 287 с. – (Уникальная автобиография женщины-эпохи).
***
https://books.google.com.ua/books/about/Audrey_Hepburn.html?id=z4ORDgAAQBAJ&redir_esc=y
https://www.vogue.com/article/5-things-you-didnt-know-about-audrey-hepburn
https://www.biografiasyvidas.com/actores/audrey_hepburn.htm
https://www.elle.com/it/magazine/a4441/audrey-hepburn-biografia-frasi-celebri/
https://www.diariodemallorca.es/ocio/cine/2013/02/01/confesiones-intimas-audrey-hepburn-3929395.html
https://medium.com/@nlsherwood/happy-birthday-audrey-hepburn-5eef643edcb8
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар