Сторінки

вівторок, 5 березня 2024 р.

Пунктир

Шарль Азнавур: «Якщо долі завгодно, вона зробить все, щоб спрямувати вас потрібним шляхом»

Він народився сто років тому наприкінці травня в родині етнічних вірмен Азнавурянів, які емігрували для уникнення загибелі під час масових убивств і депортацій в часи терору Османської імперії. Сталося це у Парижі, де після народження сина, родина оселилася назавжди.
Батько, Мамікон Азнавурян, уродженець Тифлісу –– доволі відомий баритон в опері, матінка Кнар Багдасарян, вірменка, народжена в Туреччині, –– акторка в невеличких театральних трупах. Перші виходи підлітка на сцену разом із сестрою відбулися в дев`ять років. Оперетта, кіно, театральні школи, виступи в кавярнях, мюзік-хол, але успіху не було. Можливо, справа була й у комплексах: маленький зріст, вірменський характерний ніс, який згодом запропонує хірургічно виправити Піаф.
Він зацікавить її, коли запросить на вальс, а вона його –– в американське турне. Compagnons de la Chanson («Друзі шансона») написана для Піаф дала назву ансамблю «Компаньйон де ля шансон», в якому Піаф разом із Азнавуром і П`єром Рошем виступала на концертах в Америці та Канаді. Співачка викликала в Азнавура океан емоцій, але більш за все була для нього дивом, якому неможливо не підкоритися. Напевно, це теж зветься коханням. Вона розгледіла в ньому своє продовження, хоча поруч були інші не менш значущі, наприклад Ів Монтан та Тео Сарапо. Ставилася до цього іноді зверхньо, але так щиро тримати серце та душу публіки у долонях, розповідаючи в своїй історії про кожного, напевне, спромігся саме Азнавур. Лунали songs-stories французькою, англійською, італійською, іспанською, німецькою, російською, вірменською мовами.
У «Пунктирі» найкращий виконавець власних пісень, в яких сплелися шансон, джаз, мелодекламація.  Співак із проникливо добрими та мудрими очима, який особисто звертався до кожного, немов найближчий і єдиний  у світі співрозмовник.
 

«Бути тим, хто ти є, простіше, ніж вдавати когось іншого».
 
«Будь-який текст має власну мелодію, погану чи хорошу, головне –– її почути».
 
«Бути зіркою нічого не варте. Це спалах, який швидко зникає».
 
«Ви отримуєте тільки ті почуття, які ви сієте навколо».
 
«Ви повинні позбутися головоломок. Ми живемо лише один раз».
 
«Дивно, але ці жебраки — найрадісніші в моєму житті. А може, й не дивно... Ми були щасливі, не маючи ніяких особливих благ, зручностей і речей — нічого, окрім себе самих, сміху та взаємної любові!».
 
«Звичайно, я знаю собі ціну, але я також знаю і свої недоліки, і я ніколи не вважав, що маю виняткові розумові здібності. Скажімо так: я маю все, що мені потрібно. Тільки без жартів! Я люблю посміятися, але не з усього; я прощаю банальність, але не вульгарність; люблю пізнавати нове, знайомитися з новими людьми та релігіями, але що я люблю найбільше, то це дивувати себе самого більше, ніж інших».
 
«Навіть якщо хтось вважає, що чекати нічого, ми завжди чекаємо чогось або когось».
 
«Кожен отримує власний досвід, який є для нього єдино вірною школою».
 
«Même lorsque l’on croit Que l’on n’attend plusrien Nous attendons toujours Quelque chose ou quelqu’un».


Далі буде.

 

Фото https://phoenixtour.org/blog/charles-aznavour-1924-2018/
 
Джерела:
Рязанов, Эльдар Александрович. Эльдар-TV, или Моя портретная галерея / Э. Рязанов. – М. : Вагриус, 2003. – 719 с.
***
Аронова, В. «На славу мне плевать, другое дело – признание» / В. Аронова // Сегодня. – 2004. – С. 7.
Ярушин, А. Шарль Азнавур откровенничает / А. Ярушин // Эхо планеты. – 2004. – №18–19. – С. 47.
***
https://coollib.com/b/188943/read
https://phoenixtour.org/blog/charles-aznavour-1924–2018/
https://newsarmenia.am/news/culture/10-tsitat-sharl-aznavura-kotorye-khochetsya-pomnit-/
http://un-jour-une-musique.over-blog.com/2018/10/shahnourh-varinag-aznavourian-le-plus-grand.html




Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

 

Немає коментарів:

Дописати коментар