Сторінки

середа, 28 березня 2018 р.

Родовід пам'яті

Про етимологію  українського прізвища Шамрай

Досліджуючи родове дерево Шамраїв, які колись мешкали і нині живуть у Самарівці (тепер – Індустріальний район у місті Дніпрі), я зацікавився етимологією цього прізвища. 1968 року, ще задовго до мого захоплення генеалогією, натрапив у газеті «Зоря» на припущення, що це прізвище може бути чеченського або черкеського походження. 
З санскриту бачимо, що одна частина цієї назви, а саме рай означає «князь», «цар», «барон». Звідси, скажімо, ім’я Раїса означає відповідно – «цариця», «правителька». І справді, подивімося на Шамраїв. Як правило, вони статечні, статурні, з крупними рисами обличчя, на яких ніби природою написано, що вони люди з почуттям власної гідності. Чим – не царського роду?!
Але ж розповім про сучасність. 30 червня 2017 р. у НВО №  113 (колишній середній школі) завідувачка бібліотекою №  17 Л.І. Корінько, я як доповідач, за благодійної підтримки добродіїв В. Бабенка, Є. Палагнюка та Л. Зубенко-Матус проводили захід «Українському роду – нема переводу» про рід Шамраїв, на якому я торкнувся і походження прізвища.
Після зустрічі великої шамраївської родини до мене підійшов мій давній приятель, журналіст Володимир Єфимов і несподівано процитував рядки з вірша Михайла Лермонтова: 
Злой шамрай ползет на берег,
Точит свой кинжал.
Це заінтригувало не лише мене, в першу чергу, а й багатьох присутніх. 
Російські редактори та цензори для друкованих видань переробили цю фразу, і ми її знаємо так: «Злой чечен ползет на берег, точит свой кинжал».
Сутність полягає в тому, що тюркське слово «шамрай» було і є менш відомим на обширах Російської імперії, ніж на Кавказі, в середовищі терських козаків. В арабській мові  –sam (шам) – це «свічка», samsy (шамсі) – «той, хто запалює свічки». Такі ж поняття використовуються у всій кипчацькій групі тюркських мов: ногайській, кримськотатарській, казахській. У східному відгалуженні татарської мови є діалектичне слово samcy (шамци) – «розвідник», «пластун». Близьке до цих слів і поняття «шаман» [1, 3].
А от іще одна гіпотеза про походження цього прізвища, на якій наполягає відомий філолог-японіст професор Бердянського педагогічного університету Надія Шамрай. Вона переконує, що у цьому слові санскритського походження споріднилися поняття шамрай і самурай.
Самураї (японською 侍) – це лицарсько-військова каста у середньовічній та сучасній Японії. Слово «самурай» походить від старовинної форми дієслова «служи-ти» (яп. 侍ふ сабурау), тобто самурай – це «служива людина».
Стосовно служивих військових людей у Японії вживається також термін «бусі» (武士), але «бу» (воїн) – це ширше поняття, і воно не завжди стосується самурая, сутністю якого є дотримання кодексу честі [2]. 
Микола Долгов


Джерела та література:
1. Баксаков Н.А. Русские фамилии тюркского происхождения.– М.: Наука, 1979.– С. 131.
2. Єфімов В.Б. Николаю Долгову о Шамраях. Рукопис. 
3. Унбегаун Б.О. Русские фамилии.– М.: Прогресс, 1980.– С. 162, 297, 299.

Витоки. Вип. 3 [Текст]: Альманах Дніпровського генеалогічного товариства / упоряд.: І.О. Кочергін, Т.В. Недосєкіна (гол. ред.).– Дніпро: ДОУНБ, 2017.– 170 с.: іл.



 Більше про бібліотеку тут

 Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter


Немає коментарів:

Дописати коментар