Сторінки

середа, 21 березня 2018 р.

Портрет у бібліотечному інтер'єрі

Олександра Залогіна. Чисті сторінки

Є в неї така собі стриманість. Вона дивиться на тебе, з одного боку довірливо, а з іншого -  нібито  допитливо вивчаючи. 
Коли читаєш її  дорослі для 20-ти років вірші, відчуваєш, що вони теж є стриманими. І у кожній римі ніби пружина, що готова розкритися та заповнити своїми емоціями і змістом увесь світ, як  сонячні веснянки на її обличчі. 
А коли вона грає на скрипці, немає інструменту та виконавиці, є єдине гармонійне ціле, що дарує тобі самого себе. 
Читати Шура навчилася у п'ять років, любов до цієї захоплюючої справи  привила їй мама.  Її подруга працювала в бібліотеці Національної металургійної академії України, і  коли  доньці  виповнилося дев'ять-десять років, подруга запрошувала її до себе на роботу. Маленька дівчинка допомагала обслуговувати студентів: працювала з читацькими формулярами, відносила книжки, ставила печатки. Малечі було все цікаво. Із самого дитинства вона мала два прагнення: бути скрипачкою або ж  бібліотекарем. 
«У родині всі, як то кажуть, у різні боки: мати – домогосподарка,  за освітою інженер-системотехнік, спеціальність батька пов'язана з теплоенергетикою,  він працює зараз менеджером з продажу, старші сестри опанували фінанси та медицину. Я єдина  творча,  так би мовити, «ні в кого», окрім дідуся, який самотужки навчився грати на баяні й дуже добре співав».
Роки в чотири вона побачила по телебаченню, як маленький хлопчик грав на скрипці і  повідомила батькам, що хоче так само. Бажання доньки мати с татом не взяли до уваги –  піклування потребували дві дорослі сестри.  Але ж  дівчинка вже тоді проявила характер – ходила по дому та імітувала голосом звуки скрипки, і  батьки здалися. Руки у Шури були настільки маленькі, що знайти подібного інструменту одразу  не змогли, і займатися до  Дніпропетровської центральної дитячої музичної школи №1 вона пішла лише у п'ять років. Провчившись 10 років,  планувала подальше навчання  в музичному училищі. За три дні до екзаменів Шура, стовідсотково готова до вступу, забрала документи, зрозумівши, що у кар'єрі музиканта все може бути не настільки чесно і прозоро, та вступила до Дніпропетровського  коледжу культури та мистецтв.   
Погодьтеся, вчинок,  не по літах свідомий та відповідальний.  
Окрім теорії, коледж познайомив її з цікавими людьми. На думку Шури,  цікаві – це люди творчі, ті що  мають своє бачення життя і можуть висловити його через різні прояви фантазії.  Півтора роки  тому вона  прийшла працювати в ДОУНБ. Формат читального залу дає можливість постійної комунікації з читачами, професійної допомоги їм та реалізує прагнення молодого спеціаліста бути корисним кожному, а це для неї дуже важливо.  Захоплює і підготовка  заходів та виставок, що дозволяє проявити свою  безмежну творчість і розвернутися, як бажаєш, у межах зазначеної теми. 
Зараз Олександра Залогіна навчається у Харківській державній академії культури, на факультеті соціальних комунікацій, спеціальність «Бібліотечно-інформаційна діяльність». Прагнення творчого росту не полишає її й у навчанні, все їй цікаво. 
Коли Шурі  виповнилося 20, батьки зробили їй безцінний подарунок. Вони  видали збірку  віршів доньки  «Вселенная мыслей», що охопили її творчість  з 12 років. 
Скрипка, вірші, бібліотечна справа – ці вектори працюють на її  відкрите самовираження та віддачу. З прочитаних книжок, що відповідають на всі питання,  мають на неї максимальний влив й з кожним роком по-різному наповнюють -  Біблія та «Ті, що співають у терні» Колін Маккалоу. «Ті, що співають..» вперше  вона прочитала у 13 років.  
 У спілкуванні Шура надає перевагу людям, сповненим щирості та довіри. Своє життя вважає прекрасним і складним одночасно, тому що ти  багато чого не знаєш, багато з чим стикаєшся вперше,  а з іншого боку,  перебуваєш у постійному щоденному  захопленні відкриття  чогось нового. 
Вона знаходиться зараз  у беззаперечній гармонії із собою, тому що за власним переконанням, постійно розвивається, змінюється та рухається вперед. Гадаю, що для відсвітлення саме цих почуттів та вражень у, виданій до її 20-річчя,  книзі й   залишені чисті сторінки.  



 Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах:   Facebook  Twitter

Немає коментарів:

Дописати коментар