Сторінки

пʼятниця, 8 грудня 2017 р.

На долоні історії

Олесь Досвітній. «Літописець суворої доби»

Серед обумовлених і насильно забутих особистостей, його доля могла стати сюжетом захоплюючого епічного твору. А в самому псевдонімі  - Олесь Досвітній укладено алегоричний зміст. Для цього потрібно згадати  рядки з популярного віршу Лесі Українки «Досвітні огні!», в якому поетеса закликає ліричного героя наблизити світанок нового життя полум'ям подвижництва змін. 
Український політик та письменник Олесь Досвітній (літературний псевдонім Олександра Федоровича Скрипаля-Міщенка) народився 8 листопада 1891 року в багатодітній родині дрібного крамаря, у повітовому містечку Вовча (теперішній Вовчанськ) на Харківщині. 
Змалечку Олександр був привчений до самостійності та працьовитості, тому за два роки закінчив земську чотирирічну школу і став працювати писарчуком земської управи.Захоплений революційним піднесенням 1905 року, Олександр особисто брав участь у суспільних подіях, виступаючи з кореспонденціями у місцевій пресі, а також у київській газеті «Рада». 
Читання «Кобзаря» рано пробудило в душі юнака почуття гнівного протесту проти приниження людської гідності, за спробу викриття чиновницького засилля, Олесь був звільнений з роботи. 
Він шукав іншого заробітку й, водночас, наполегливо самоосвічувався, щоб здобути атестат зрілості. Склавши екстерном іспити, він вступив на фізико-математичний факультет Петербурзького університету. Вчився недовго — за участь у революційних гуртках та поширенні нелегальної літератури його виключили з університету. Досвітній повертається додому і влаштовується  на роботу в цукроварню. Під час Першої світової війни йде служити писарем у штаб Кавказького корпусу.
Після двох років служби,а служив він штабним писарем,  за підбурювання солдатів військово-польовий суд ухвалює найвище покарання для Олександра — розстріл. У ніч перед стратою за допомогою вірних друзів він втік з-під варти. Збривши вуса і переодягнувшись в цивільний одяг він пішки добирається в колишній Елесаветград, де жила його сестра. Тут він дістає паспорт банківського чиновника і поїздом переїжджає до Харкова, звідки нелегально перебирається до Киргизії, а потім й до Китаю. Після виснажливих випробувань Олесь Досвітній дістався до Сан-Франциско. Перебуваючи у вимушеній еміграції, після Лютневої революції, він напише: «Чимало українців-галичан пориваються туди, щоб хоч якоюсь часткою своєї істоти допомогти відродженню краю, а якщо немає, то хоча б побувати і побачити свою батьківщину і землю вільною. 
На той час, Досвітній вважається вже американським журналістом, і як закордонний фахівець, довго добивається дозволу на в'їзд в Україну, відновлюючи зв'язки з підпіллям Харкова. 
У 1918 році, за дорученням Харківського ревкому, Досвітній проводив агітаційну роботу серед німецьких, денікінських і гетьманських військ, доводячи новим товаришам свою відданість революційним ідеалам. 1919 року Досвітній вступив до лав Комуністичної партії, виконував низку відповідальних доручень партії та Українського Радянського уряду. І його вже вважають досвідченим партійним журналістом. 
Одна з найважливіших  серед партійних доручень— робота в Тимчасовому Комітеті Компартії Східної Галичини й Буковини: спершу в Києві, а згодом — у глибокому підпіллі на території Галичини, захопленої Польщею. 
(далі буде)




 Більше про бібліотеку  тут
 Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

Немає коментарів:

Дописати коментар