Пунктир

Маріанна Кіяновська: 
"Мені було дуже важливо, щоб книга
про Голокост була книгою не про смерть, а про очищення 
і перенародження"

(продовження)

 Книгу про Бабин Яр спеціально не задумувала.  За власним зізнанням, навіть, коли вже почала, кілька разів було відчуття, що треба зупинитись. Останні вісім віршів для «Яру» народились в річницю смерті батька.

«Моя, ніби авторська робота всередині цього всього, це те, що я ці голоси скомпонувала. Тобто в мене була візія, як їх треба розташувати, щоб вони становили певну цілісну структуру».
Перебувати в Бабиному Яру їй важко, вона зовсім не може там бути, вистачило  на два відвідування. Маріанна мала дві клінічні смерті. «Я дуже погано почуваюся в місцях, де неправильно поховані люди. Я не можу ходити на радянські цвинтарі».
Коли опинилася там вперше та читала власні вірші, з нею сталося те, що називає «підключкою». «Там дуже багато буків. Це дерево має специфічний сучок, який виглядає як око. Якщо ви потрапите в справжній буковий ліс, у вас буде відчуття, що на вас дивляться очі. Я над цим не замислювалася до того моменту в Бабиному Яру, коли я читала, а потім побачила, що на мене дивиться кілька тисяч очей. Думаю, в цей момент, власне, і з'явилися "голоси". Зі мною щось сталося всередині».
Періоди сучасної війни пережила всі, як особисті. На питання, яким бачить її завершення, відповідає: «Я думаю, нам не уникнути втрати територій. Влітку 2025-го року нарешті настане розв'язка цієї війни. Ця війна не може тривати довше. Бо є певна механіка ескалації. Якщо ескалація відбувається з великим прискоренням, як у нашому випадку, воно розвивається в певній прогресії, і не може тривати безкінечно без розв'язки».
Маріанна Кіяновська, здатна серцем відчувати «погляд» букових очей в продовженні «Пунктиру».

Олена Ємельянова

 

«…не треба запроваджувати моду на поезію. Треба просто знати для себе і пояснювати кожному, що поезія – нічим не замінна».

 

«...наприклад у Сергія Жадана, якщо читати його вірші, ви побачите, що вони – не про війну. Його вірші про любов, про утвердження життя, про перемогу віри, надії та любові.

Жадан взагалі не пускає в свої вірші нічого, що пов'язане зі смертю та ненавистю. У нього тільки надія, життя, сила і утвердження справедливості».

 

«Переклад – це власне маленьке «я» поряд із чимось надзвичайно великим чи, принаймні, важливим, бо інакше він не має сенсу. Переклад – дуже інтенсивний досвід вслухання і робота, пов’язана з намаганням зрозуміти, і не просто зрозуміти, а зрозуміти сутнісно. Це не тільки інша мова, це ще й завжди інше, ніж у тебе, мислення. І якщо ти здобуваєш вміння вслухатися у переклад, ти раптом стаєш унікальним співрозмовником і в звичайному, повсякденному житті, виходиш на інший рівень комунікації, починаєш не просто розуміти іншого на рівні «постав себе на чиєсь місце», а сприймаєш цього іншого в усій його повноті. Це дійсно безцінна властивість, і цілком досвідна».

 

«Після того, як людина з’їдає морквину, в її тілі нема жодної молекули, яка була би безпосередньо молекулою цієї морквини, і водночас немає жодної молекули, яка б не сприйняла продуктів (чи, краще, наслідків) засвоєння цієї морквини. Так само з правдою і вигадкою в літературі. Добрий літературний текст – не про правду чи вигадку, він творить іншу реальність, де від правди і вигадки лишається стільки, скільки від перетравленої морквини в організмі.

Я зараз пишу своє есе. Але це тому, що я з’їла морквину, чи ні? А якщо я нічого не їстиму, я зможу написати есе після 19 днів голодування? Енергія мого голосу – це усе ще енергія засвоєної тілом морквини? І правда, і вигадка рівною мірою є ресурсом літератури. Проте свідомість письменника (як і свідомість читача) – "шлунок", що їх перетравлює, тому енергія смислів, народжена цим процесом, має принципово іншу природу. "Хрущі над вишнями гудуть" опирається на смисли абсолютно іншого порядку, ніж повідомлення "Сьогодні над вишнями гудуть хрущі"».

 

«Поезія неоднакова, деякі тексти пишуться ніби самі собою. В миті, коли пишуться такі тексти, той, хто пише, пірнає в безчасся, в «упійману мить» абсолюту, де нема ні минулого, ні майбутнього, а ж лиш безповоротне осяяння. І в безкінечному триванні цієї миті він стає квантовим спостерігачем. У цю єдину мить поет (але, зрештою, не тільки, бо цей стан досягається і в молитві, і в музиці) може певною мірою впливати на реальність або відгадувати її. «Холодний», аналітичний розум таких властивостей не має. Це проникнення в безчасся не можна запланувати свідомо, але його не можна й уникнути. Саме звідси – особлива прозірливість більшості великих поетів. Саме в такому стані до фізиків та математиків приходять їхні відкриття. Не знаю, чи я вас переконала, але для мене ця властивість поезії реальна, як дихання і серцебиття». 

 

«…Поезія не існує без ритму і дихання; вони такі ж важливі, як слова, звучання і сенси, а може, навіть важливіші. Ритм є таким же носієм смислу вірша, як і форма, ба більше – як кожне зі слів. Тому непроговорений вірш – інформаційно неповний, незавершений. Його неможливо зрозуміти, доки він не сказаний вголос. Вірш має злитися з тілом – з одного боку, а з іншого – вилитися у світ і наповнити себе ним. Аудиторія тут – справа третя».

 

Фото https://litcentr.in.ua/blog/2016-08-29-128

Джерела:
Кіяновська, Маріанна.Бабин Яр. Голосами [Текст] / М. Кіяновська ; Нац. ун-т "Києво-Могилян. акад.", Центр дослідж. історії та культури східноєвроп. єврейства. - К. : Дух і Літера, 2017. - 108 с. : іл.
 Кіяновська, Маріанна.Блискавка зустрічає воду і вітер [Текст] / М. Кіяновська. - Київ : ДУХ І ЛІТЕРА, 2023. - 208 с
Кіяновська, Маріанна.Звичайна мова [Текст] : збірка поезій / Маріанна Кіяновська. - К. : Факт, 2005. - 111 с. - (Зона Овідія).
Кіяновська, Маріанна. Листи з Литви / Листи зі Львова [Текст] / М. Кіяновська, М. Савка. - Львів : Вид-во Старого Лева, 2016. - 139 с
Кіяновська, Маріанна. Міфотворення [Текст] : поезії / Маріанна Кіяновська; Передмова О.Галети. - К. : Смолоскип, 2000. - 108 с.
Кіяновська, Маріанна. 373 [Текст] / М. Кіяновська. - Львів : Вид-во Старого Лева, 2014. - 258 с.
***
Бронте, Шарлотта. Джейн Ейр. Автобіографія [Текст] / Ш. Бронте ; пер. з англ. М. Кіяновська. - К. : КНИГОЛАВ, 2018. - 602 с. - (Золота полиця).
  Доктор Сьюз. Про Грінча, який украв Різдво [Текст] / Доктор Сьюз ; пер. з англ. М. Кіяновська. - 2-ге вид. - К. : Книголав, 2019. - [54] с. : кольор. іл. - (Дитяча полиця).
 
***
Метаморфози. 10 українських поетів останніх 10 років [Текст] / уклад. С. В. Жадан. - Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2011. - 269 с. : іл.
 
***
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=26668
https://www.holosameryky.com/.../interview.../7864230.html
https://pen.org.ua/pen_ten-interv-yu-z-mariannoyu...
https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=14860#google_vignette
https://litcentr.in.ua/blog/2016-05-12-107
https://zbruc.eu/node/113331
https://blog.yakaboo.ua/ru/kiyanowska/
https://pen.org.ua/molitva-za-kogos-ce-takozh-i-robota-pam-yati

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут