Досягнення
досягненнями, але було серйозне обмеження, що стримували самолюбство Армстронга
– необхідність, як і раніше, вдень розвозити на візку вугілля. Крім
необхідності заробітку, була й інша причина. На той час Сполучені Штати
вступили до Першої світової, і згідно закону чоловіки мали або працювати, або
воювати. Армстронг сподівався, що, працюючи, зможе уникнути армії. Пізніше Луї
розповідав, як, почувши, що війна закінчена, не чекаючи завершення робочого
дня, загнав свого мула в стайню, назавжди покінчивши з вугільним «бізнесом».
За
першим запрошенням колег-музикантів Армстронг проігнорував можливість виїхати до
Каліфорнії. Чи пожалкував тоді невідомо, бо оркестр Кіда Орі мав великий успіх і став
першим негритянським джаз-бендом, виступи якого були записані на платівки, що
вийшли в золотій серії Ory Sunshine. Але вже тоді Армстронг почав працювати на
прогулянкових річкових пароплавах, які згодом так само увійшли до легенди новоорлеанського
джазу, як і сам Армстронг. Його обходило, що він не вмів досконало читати ноти,
не мав досвіду виконання танцювальних мелодій з чітким ритмом, які подобалися
учасникам річкових прогулянок. За словами саксофоніста Сковілла Брауна, який
грав разом з ним в одному з перших великих джаз-бендів, згодом Армстронг
розбирався в нотному записі не гірше за будь-якого професійного оркестранта. До
1922 року він став по-справжньому першокласним джазменом і виступив із низкою
найкращих негритянських оркестрів під керівництвом Кіда Орі, Фейта Мерабля та
Менні Манетта.
Згодом
Джо Олівер зробив ще одну спробу витягнути Луї Армстронга з Нового Орлеану і цього
разу Луї погодився. Він фактично одним із останніх серед великих
новоорлеанських музикантів покинув рідне місто. На той час по-справжньому
оцінений та затребуваний, бо пропозиції лунали з усіх боків. Орі запросив Луї
до свого джаз-бенду, який вважався на той час кращим, а пізніше назвав першим
кандидатом у створюваний ним оркестр у Лос-Анджелесі. Мерабль запропонував йому
роботу на пароплавах. Хендерсон, тільки-но послухавши гру Луї, відразу захотів
включити його до своєї групи.
Дослідники
досі ставлять питання про те, що ж особливого було в його грі, в чому
неповторність звучання Амстронгівського верхнього регістру? Всі акцентують «на
sine qua non або його індивідуальному голосі, одухотвореності, що чутно за перших
звуків, найтончіших модуляціях, властивих лише Армстронговому стилю виконання».
Індивідуальність
виникає завдяки можливості вільного самовираження, виразної безпосередності,
яка, як ми пам'ятаємо, з раннього дитинства була характерною рисою музиканта. «Гра Армстронга визначається гострою як
бритва атакою, широким досконалим вібрато, глибоким, насиченим звуком, –
зазначав Джеймс Лінкольн Колліер. – Коли ми слухаємо кращі зразки виконавського
мистецтва, в нас виникає певне відчуття що хтось, глибоко переконаний у своїй
правоті, намагається донести до нас щось винятково важливе. Майже з самого
початку виконавчої діяльності Армстронга в його музиці було закладено цей «особливий
сенс». Саме тому вона увійшла в життя чотирьох поколінь людей, стала складовою
понад десяток різних духовних культур».
Чи
наслідував Армстронг попередників? Певною мірою, так. Але «про нього не
скажеш, що він із когось вийшов. Він вийшов із самого себе. Головним джерелом
творчості Армстронга був сам Армстронг, і це джерело породило так багато, що
часом здається ніби природа обрала його своїм випробувальним полігоном, де мала
пройти перевірку музика XX століття, щоб стати тим, чим вона врешті-решт стала».
Далі буде.
Фото https://www.grammy.com/news/louis-armstrongs-what-wonderful-world-still-poignant-50
Джерела:
В мире музыки: кн. для чтения на англ. яз. Учеб. пособие для музык. вузов и вузов искусств / Сост Е.П. Прошкина.– М.: Высшая школа, 1991.– 141 с.
Великие люди джаза / под ред. К. Мошкова.– СПб.; м.; Краснодар: Лань – Планета музыки, 2009.– 736 с.– (Мир культуры, истории, философии).
Коллиер Д.Л. Становление джаза: популярный исторический очерк / Дж. Л. Коллиер; пер. с англ.; предисл. и общ. ред. А. Медведева.– М.: Радуга, 1984.– 389 с.
Коллиер Д.Л. Луи Армстронг. Американский гений. Пер. с англ. / [Предисл. А.В. Медведева].– М.: Радуга, 1987.– 421, [1] с.: ил.
Tanner Paul O.W. et al. Jazz: монография / Tanner Paul O.W., Megill David W., Gerow Maurice.– 7th ed.– USA: WCB, 1992.
Tanner Paul O. W. Jazz: сборник научных трудов / Paul Tanner.– 9 th. ed.– Boston: McGraw-Hill Colledge, 2001.– 388 p. + 1 CD-ROM.
Пономарев В.М. На обратной стороне звука / В.М. Пономарев.– М.: Аграф, 2003.– 252 с., [16] л. ил.– (Волшебная флейта. Исповедь звезды).
Цалер И.В. Великие джазовые музыканты. 100 историй о музыке, покорившей мир: сборник биографической информации / И.В. Цалер.– М.: ЦЕНТРПОЛИГРАФ, 2011.– 479 с.
***
https://books.google.com.ua/books?id=7iznCwAAQBAJ&pg=PR9&hl=ru&source=gbs_selected_pages&cad=1#v=onepage&q&f=false
https://archive.org/details/satchmomylifeinn001956mbp/page/n17/mode/2up
https://talentscollection.com/uk/materials/show/luji-armstrong---legenda-svitovoji-dzhazovoji-sceni
https://www.thoughtco.com/louis-armstrong-1779822
https://www.grammy.com/news/louis-armstrongs-what-wonderful-world-still-poignant-50
https://www.europosters.com.ua/art-photo/louis-armstrong-v180304
https://thecircle.de/en/collections/louis-armstrong
https://www.mediastorehouse.co.uk/mary-evans-prints-online/new-images-july-2023/louis-armstrong-daniel-1901-1971-nicknamed-32220872.html
https://talentscollection.com/uk/materials/show/luji-armstrong---legenda-svitovoji-dzhazovoji-sceni
https://www.npr.org/2007/08/08/12484983/louis-armstrong-the-man-and-his-music-part-2
https://www.louisarmstronghouse.org/biography/
https://64parishes.org/entry/louis-armstrong-adaptation
https://www.world.gazetesanat.com/biography-of-louis-armstrong/
https://www.blackmusicproject.com/artists/louis-armstrong
https://www.blackmusicproject.com/artists/louis-armstrong
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар