Луї Армстронг. Джаз,
як регтайм,
перше визнання
(продовження)
Те, що Луї почав займатися музикою саме у виправному будинку, згодом
відіграло важливу роль у всій його музичній кар'єрі. Більшість перших джазменів
були самоуками, власний шлях у музиці відтворювали, наслідуючи загальноприйняті
зразки. «Традиція ця сягає корінням до далеких африканських предків.
Зрозуміло, старші часто допомагали молодим, підказуючи варіанти аплікатури,
даючи інші корисні поради, але, звичайно, все це не мало нічого спільного з
класичними методами сучасного викладання».
У ті роки багато музикантів-початківців захоплювалися виконанням
регтаймів і блюзів, що звучали в усіх барах і дансингах. Це була нова музика, яка
не могла не вабити.
Недаремно
музиканти так часто називали тоді джаз регтаймом, виконуючи п'єси з репертуару
танцювальних оркестрів. Джазова музика ще не виділилася остаточно в самостійний
музичний напрям.
Звичайно, Армстронг разом із цим виконав безліч чудових творів суто
джазової музики, але все ж таки джаз тоді залишався для нього на другому місці.
Луї опановував інструмент з репертуаром духового оркестру. Духовикам
властива особлива техніка гри. «Ідеалом музиканта-початківця Армстронга були
абсолютна чистота тону, ігрова міць, чіткий, високий темп виконання, що «бере
за душу», точніше сказати, сентиментальна інтерпретація творів. В ті роки
зірками духових оркестрів були саме віртуози-корнетисти та трубачі. Багато
авторів писали сольні партії в своїх творах саме для них. Іноді хтось із зірок
просто вставав попереду оркестру і виконував соло без жодного супроводу. При
цьому він не лише демонстрував перед публікою блискучу техніку, а й по-своєму «інтерпретував»
улюблені сентиментальні мелодії, домагаючись витонченого звучання».
Це була яскрава, розрахована на зовнішній ефект манера гри. Саме таким
виконавцем в майбутньому став Луї Армстронг. «Зовсім не випадково, що музиканти
– вихованці Дженкінського притулку безвинятково стали блискучими найвідомішими інструменталістами,
чудово володіли верхнім регістром. Механіка виникнення звуку в духових
інструментах така ж, як і при витоку повітря з проколотої повітряної кулі. Губи
при цьому міцно стиснуті, і потрібні певні зусилля м'язів живота та грудей, щоб
народжувався виключно чистий, потужний звук».
Саме в оркестрі Будинку Джонса Армстронг як музикант отримав своє перше
визнання. Не важко уявити, яке почуття гордості він мав, крокуючи вулицями рідного
міста в уніформі з корнетом у руках. До того, здавалося б, нікому не потрібний
сором'язливий підліток, який ріс без батька, у вічному бруді, у поношеному
одязі, який ніколи не мав взуття, харчувався чужими недоїдками, хлопчик на
побігеньках у сутенерів і повій.
Вихованці Будинку Джонсона згадували про нього як про звичайного
хлопчиська, маленького, кмітливого, життєрадісного і доброзичливого, трохи
сором'язливого, але відкритого, який всім подобався. Це був «щасливий, вічно
усміхнений хлопець, що відпускає жарти. Той, хто часто ходив із друзями ловити
рибу. Зазвичай Луї піднімався на сходи, що вели в спальні, і подавав сигнал, що
означає пора збиратися». А ось що розповідав репортерам тодішній керівник
оркестру Пітер Девіс: «Луї ходив смішною ходою, з вивернутими назовні ногами
і при перших звуках музики починав приголомшливо пританцьовувати. Він непогано
для свого віку співав, хоча голос його був з хрипотою».
Армстронг потрапив до притулку близько 1912 року у віці
тринадцяти-чотирнадцяти і залишив його в 1914, коли йому було
п'ятнадцять-шістнадцять. Більше він ніде офіційно не навчався.
Олена Ємельянова
Далі
буде.
Фото https://www.npr.org/2007/08/08/12484983/louis-armstrong-the-man-and-his-music-part-2
Джерела:
В мире музыки: кн. для
чтения на англ. яз. Учеб. пособие для музык. вузов и вузов искусств / Сост Е.П.
Прошкина.– М.: Высшая школа, 1991.– 141 с.
Великие люди джаза / под
ред. К. Мошкова.– СПб.; м.; Краснодар: Лань – Планета музыки, 2009.– 736 с.–
(Мир культуры, истории, философии).
Коллиер Д.Л. Становление
джаза: популярный исторический очерк / Дж. Л. Коллиер; пер. с англ.; предисл. и
общ. ред. А. Медведева.– М.: Радуга, 1984.– 389 с.
Коллиер Д.Л. Луи
Армстронг. Американский гений. Пер. с англ. / [Предисл. А.В. Медведева].–
М.: Радуга, 1987.– 421, [1] с.: ил.
Tanner Paul O.W. et al.
Jazz: монография / Tanner Paul O.W., Megill David W., Gerow Maurice.– 7th ed.–
USA: WCB, 1992.
Tanner Paul O. W. Jazz:
сборник научных трудов / Paul Tanner.– 9
th. ed.– Boston: McGraw-Hill Colledge, 2001.– 388 p. + 1 CD-ROM.
Пономарев В.М. На
обратной стороне звука / В.М. Пономарев.– М.: Аграф, 2003.– 252 с., [16] л.
ил.– (Волшебная флейта. Исповедь звезды).
Цалер И.В. Великие
джазовые музыканты. 100 историй о музыке, покорившей мир: сборник
биографической информации / И.В. Цалер.– М.: ЦЕНТРПОЛИГРАФ, 2011.– 479 с.
***
https://books.google.com.ua/books?id=7iznCwAAQBAJ&pg=PR9&hl=ru&source=gbs_selected_pages&cad=1#v=onepage&q&f=false
https://archive.org/details/satchmomylifeinn001956mbp/page/n17/mode/2up
https://talentscollection.com/uk/materials/show/luji-armstrong---legenda-svitovoji-dzhazovoji-sceni
https://www.thoughtco.com/louis-armstrong-1779822
https://www.grammy.com/news/louis-armstrongs-what-wonderful-world-still-poignant-50
https://www.europosters.com.ua/art-photo/louis-armstrong-v180304
https://thecircle.de/en/collections/louis-armstrong
https://www.mediastorehouse.co.uk/mary-evans-prints-online/new-images-july-2023/louis-armstrong-daniel-1901-1971-nicknamed-32220872.html
https://talentscollection.com/uk/materials/show/luji-armstrong---legenda-svitovoji-dzhazovoji-sceni
https://www.npr.org/2007/08/08/12484983/louis-armstrong-the-man-and-his-music-part-2
https://www.louisarmstronghouse.org/biography/
https://64parishes.org/entry/louis-armstrong-adaptation
https://www.world.gazetesanat.com/biography-of-louis-armstrong/
https://www.blackmusicproject.com/artists/louis-armstrong
https://www.blackmusicproject.com/artists/louis-armstrong
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар